Поточний сезон в Індії обіцяв бути дуже успішним, проте погодні умови та політичні відносини з ключовими торговими партнерами мали значний вплив на виробничий потенціал країни, а також на торгівлю основними продуктами переробки олійних.
На що очікують аграрії в сезоні рабі, як розвивається торгівля Індії з ключовими імпортерами пальмової олії за умови непростої політичної ситуації та як це вплинуло на постачання інших олій, читайте в нашій статті.
Індія вже встигла пережити різні погодні зміни, на тлі яких світові експерти активно проводили коригування своїх прогнозів виробництва олійних культур у сезоні-2019/20. Так, відзначимо, що експерти USDA у своєму річному звіті прогнозували, що загальне виробництво олійних культур у країні може збільшитися до 38,1 млн тонн (+8% на рік) за умови встановлення сприятливих погодних умов. Однак традиційні сезонні мусони внесли свої корективи в плани аграріїв. Зокрема, у липні-жовтні 2019 р. мусонні дощі стали найсильнішими за останні 25 років, через що рівень запасів водних ресурсів, за даними Департаменту сільського господарства Індії, лише за місяць (із серпня до вересня) значно зріс. У вересні 2019 р. рівень водних ресурсів у країні на 50% перевищував показник роком раніше, а в жовтні – на 76%.
Це сприяло уповільненню збиральних робіт культур (зокрема сої) врожаю хариф та погіршенню їхньої врожайності, а відповідно валового збору, і як наслідок перешкоджало активній сівбі ріпаку під урожай рабі.
Так, експерти USDA скоротили прогноз виробництва соєвих бобів в Індії в 2019/20 МР із попередніх 12 млн тонн до 10,5 млн тонн (з початком мусонів) і, згідно з останнім лютневим звітом, знизили оцінку виробництва до 9 млн тонн, що поступається результату сезону-2018/19 (10,9 млн тонн). У свою чергу, експерти Oil World провели більш значні знижувальні коригування врожаю соєвих бобів в Індії – до 8,5 млн тонн, що на 2 млн тонн нижче за результат минулого МР.
Аналогічна, але більш оптимістична ситуація спостерігалася і в сегменті ріпаку з огляду на те, що його сівба за сівозміною розпочинається після збирання соєвих бобів. Тим не менш, темпи сівби олійної протягом усієї кампанії поступалися темпам як минулого року, так і середньорічним за 5 років. Урожай ріпаку, за попередніми оцінками, очікувався на рівні 7,8 млн тонн, і, за лютневою оцінкою USDA, прогнозується на рівні 7,7 млн тонн, що дещо нижче за показник минулого сезону (8 млн тонн). У той самий час, незважаючи на те, що аналітики Oil World прогнозують валовий збір олійної також на рівні 8 млн тонн, даний прогноз вище за результат сезону-2018/19 (7,63 млн тонн), оскільки в цілому експерти очікують на добру врожайність. Збиральна кампанія насіння ріпаку має стартувати в березні п.р.
Слідом за зниженням прогнозів урожаю сої експерти також знизили прогноз її переробки в 2019/20 МР до 8 млн тонн у порівнянні з 9,6 млн тонн сезоном раніше. При цьому вироблення як соєвої олії, так і шроту може знизитися на 17% на рік – до 1,4 і 6,4 млн тонн відповідно.
Обсяг переробки насіння ріпаку в Індії поточного сезону збережеться на рівні минулого МР – 6,8 млн тонн. Завдяки цьому обсяги виробництва олії та шроту також відповідатимуть рівню сезону-2018/19 і складуть, за очікуваннями експертів, 2,5 і 4 млн тонн відповідно.
Однак дещо інші прогнози можна побачити в Oil World. За прогнозами експертів, обсяги переробки насіння ріпаку в країні можуть збільшитися до 7,5 млн тонн порівняно з 7,1 млн тонн сезоном раніше. Слідом за цим виробництво ріпакової олії може підвищитися на 5% на рік – до 2,68 млн тонн. Дана тенденція може бути обумовлена нарощуванням внутрішнього споживання олії в Індії до 2,72 млн тонн поточного сезону. Це, в свою чергу, потребуватиме невисокого імпорту продукту – лише 70 тис. тонн, що дещо вище за показник попереднього сезону (62 тис. тонн), проте значно нижче за обсяги імпорту олії в 2017/18 МР (279 тис. тонн). Обсяги споживання ріпакового шроту в Індії в 2019/20 МР можуть також підвищитися – до 3,7 млн тонн проти 3,5 млн тонн у сезоні-2018/19.
Якщо розглядати переробку сої, то, згідно з лютневим звітом експертів Oil World, обсяги переробки соєвих бобів значно знизяться в 2019/20 МР – до 7 млн тонн проти 8,6 млн тонн попереднього сезону. Експерти також прогнозують річне зниження виробництва і олії, і шроту на 18% - до 1,3 і 5,7 млн тонн відповідно.
При цьому, на відміну від продуктів переробки ріпаку, які країна практично не імпортує, оскільки здатна забезпечити внутрішнє споживання і переробку «своїми силами», для забезпечення споживання соєвої олії Індія в 2019/20 МР може збільшити її імпорт із 3 до 3,4 млн тонн.
Індія, будучи одним із найбільших імпортерів рослинних олій, останні 5 років підвищувала їхню закупівлю. При цьому в 2019 р. фіксувалося різке зростання обсягів імпорту рафінованої пальмової олії.
Це було обумовлено тим, що в січні 2019 р. Індія поряд зі зниженням імпортного мита на сиру пальмову олію з 44% до 40% і на рафіновану пальмову олію – з 54% до 50% ввела пільгове мито на імпорт рафінованої пальмової олії з Малайзії (45%). Завдяки цьому закупівлі малайзійської олії різко зросли – з 0,3 млн тонн у 2018 р. до 2,3 млн тонн у 2019 р.
У той самий час уже в листопаді 2019 р. Індія стала знижувати попит на малайзійську пальмову олію, на тлі чого в зазначений місяць обсяги поставок рослинних олій досягли мінімального значення за 17 місяців згідно з даними експертів SEA (Solvent Extraction Association of India), причиною чого, перш за все, став геополітичний конфлікт між Індією та Малайзією.
Зокрема, конфлікт було викликано критикою прем'єр-міністра Малайзії на адресу політики Індії щодо штатів Кашмір і Джамма, після того як 31 жовтня 2019 р. Індія прийняла рішення про скасування автономного статусу штатів.
Штати Кашмір і Джамма є предметом суперечки між Індією та Пакистаном уже протягом понад 70 років. Країни не можуть досягти згоди щодо приналежності штатів тій чи іншій країні. Після скасування статусу про автономію дані землі стали союзними територіями, що означає їхню передачу під пряме підпорядкування центральному уряду Індії та втрату особливого статусу.
Далі, в грудні 2019 р. можна побачити, що обсяги закупівель олії дещо підвищилися, але переважно завдяки більш високому попиту на рафіновану пальмову олію на тлі значного подорожчання сирої пальмової олії. Нагадаємо, що в грудні минулого року котирування сирої пальмової олії активно зростали і до кінця місяця перевищили 3-річний максимум.
У січні п.р. Індія, як і планувалося, знизила імпортне мито на рафіновану пальмову олію – з 50% до 45% і на сиру – з 40% до 37,5% за умови торгівлі між країнами-членами ASEAN (Асоціація держав Південно-Східної Азії).
В цей самий час влада Індії неофіційно рекомендувала своїм імпортерам відмовитися від закупівель малайзійської пальмової олії. Більш того, 8 січня влада країни і зовсім ввела заборону на імпорт рафінованої олії, а враховуючи, що вона постачається виключно з Малайзії, даний факт став, на думку операторів ринку, способом тиску Індії на експортера. Крім того, це означає, що будь-які закупівлі рафінованої олії можуть проводитися лише держпідприємствами, а інші компанії повинні будуть отримати ліцензію на імпорт даної олії.
При цьому вже в лютому п.р. Індія видала дозволи (ліцензії) на імпорт близько 1,2 млн тонн рафінованого пальмового олеїну з Непалу та Індонезії.
Розглядаючи обсяги рослинних олій, які постачалися до країни з листопада 2019 р. до січня п.р., відзначимо, що різкої зміни в загальному рівні імпорту немає, тоді як різницю видно в обсягах закупівель тих чи інших олій. Зокрема, в січні значно збільшилися поставки соняшникової та соєвої олій.
При цьому щодо пальмової олії Індія просто переорієнтується на закупівлю з Індонезії. Так, аналітики Oil World прогнозують, що в січні-вересні п.р. закупівлі індонезійської олії можуть зрости до 5,8 млн тонн (+2,56 млн тонн на рік), тоді як малайзійської – скоротитися до лише 1,2 млн тонн (-2,7 млн тонн на рік).
Зазначимо, що, за останніми повідомленнями, прем'єр-міністр Малайзії подав у відставку, але виконуватиме свої обов'язки до обрання нового прем'єра. Подібний крок влади Малайзії, на думку операторів ринку, є якщо не «політичною капітуляцією», то, щонайменше, націлений на відновлення торгових відносин з Індією, оскільки всі вищевказані кроки індійського уряду привели до значного скорочення імпорту пальмової олії з Малайзії.
В цілому, зниження попиту на пальмову олію може, за прогнозами Oil World, привести до скорочення поставок даного продукту до Індії в другій половині поточного МР (січень-вересень) до 7,4-7,5 млн тонн.
Незважаючи на це, за підсумками поточного сезону імпорт даної продукції до Індії збільшиться до 15,9 млн тонн у порівнянні з 15,59 млн тонн попереднього сезону, що обумовлено активним внутрішнім споживанням олій та їхніми невисокими запасами.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що Індія не збирається скорочувати обсяги імпортованої рослинної олії, враховуючи існуючий рівень власного виробництва та високе внутрішнє споживання. Однак країна може і надалі змінювати структуру постачання олії як щодо типу олії, так і походження з метою забезпечити її необхідний обсяг без шкоди для себе.
