З початку року весь світ стежить за розвитком подій навколо спалаху коронавірусу в Китаї. ЗМІ активно розвивають галас і паніку, хтось панічно скуповує маски та продукти з прилавків магазинів, готуючись до «корона-кризи». Тим часом ІА «АПК-Інформ» вирішило детально проаналізувати хід подій і розібратися в його впливі на макроекономіку, товарні ринки та торгівлю в Причорноморському регіоні.
А чи такий страшний чорт, як його малюють, - вирішувати вже вам!
З моменту оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров'я спалаху коронавірусу надзвичайною ситуацією міжнародного значення і нарівні з цим уточнення, що ВООЗ поки не бачить підстав для введення торгових обмежень, події почали розвиватися дуже швидко. А з урахуванням того, що всі ці події активно нагніталися ЗМІ, які роздувають паніку строкатими лякаючими заголовками з не завжди перевіреною інформацією, наслідки не змусили на себе довго очікувати... Біржі та ринок реагували на них практично блискавично.
Так, ще наприкінці січня з'явилися побоювання того, що глобальна епідемія COVID-19 може завдати значної шкоди світовій економіці. На думку деяких експертів, ці втрати будуть порівняними зі збитком від американо-китайської торгової війни, інші ж стверджують, що наслідки нової епідемії для економіки Китаю й Азіатського регіону в цілому можуть стати більш серйозними, ніж від атипової пневмонії 2003 р.
Також почали з'являтися дані про те, що поширення коронавірусу призведе до скорочення зростання ВВП Китаю і від цього постраждають його ключові торгові партнери, а глобальній економіці це обійдеться у $280 млрд лише за I квартал 2020 р. Тим самим COVID-19 перерве позитивну динаміку зростання світового ВВП, яка зберігається протягом 43 кварталів.
На тлі цієї інформації почало лихоманити світові біржі. Першими почали знижуватися нафтові котирування й акції авіакомпаній, казино та компаній, що торгують предметами розкоші.
Наступним етапом стало відкриття після новорічних канікул фінансового ринку Китаю найбільшим падінням із 2015 р.
Так, 3 лютого індекс Шеньчженьської фондової біржі впав на 8,45%, Шанхайської – на 7,72%, на самому початку торгів курс ряду цінних паперів знизився на 10%, а курс юаня – на 1,5%.
З метою запобігання паніки та забезпечення нормального функціонування ринку Центробанк КНР направив на фінансовий ринок додаткові 1,2 трлн юанів (або 156 млрд євро), що, за даними Bloomberg, стало найбільшою сумою з 2004 року.
Поряд із цим, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що внаслідок економічного збитку від коронавірусу китайські компанії скорочують зарплати співробітникам, переносять терміни виплат або повністю припиняють платити зарплату.
4 березня надійшла інформація про те, що ВВП КНР може знизитися вперше за останні півстоліття. Так, за даними Caixin, індекс менеджерів із закупівель (ISM) у лютому впав до 26,5, що є найнижчою величиною за весь час його підрахунків із 2005 р. Уточнюється, що значення нижче за 50 означає економічний спад.
Активна фаза реакції світової економіки на розвиток подій навколо спалаху коронавірусу настала в третій декаді лютого.
23 лютого під час зборів G-20 директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва озвучила прогноз МВФ, згідно з яким зростання китайської економіки буде нижче за очікуване на 0,4%, а світової – на 0,1%. При цьому МВФ не виключає більш песимістичного сценарію розвитку подій.
24-25 лютого у зв'язку зі зростанням кількості заражених коронавірусом за межами Китаю фіксувався обвал на світових фондових ринках. Зокрема, в перший день європейські індекси впали на 3-5%, американський Dow Jones утратив більше 3%, а наступного дня падіння на провідних європейських біржах склало ще близько 2%, а індекс Доу Джонса знизився ще на 3,15%, S&P 500 опустився на 3,03%, а Nasdaq Composite – на 2,77%. Останній раз подібне відзначалося на хвилі кризи в 2008 році.
Крім того, серед постраждалих від таких подій на ринках виявилися провідні банківські установи, а також акції так званих FAANG (Facebook, Amazon, Apple, Netflix і Google-parent Alphabet), які впали більш ніж на 1,8%.
Лише за 24 лютого внаслідок падіння індексів на фондових біржах у зв'язку з поширенням коронавірусу статки 500 найбагатших людей світу скоротилися на $139 млрд, а за тиждень вони сумарно втратили $444 млрд.
У світлі події з'явилися розмови про нову світову кризу, про уповільнення економічного зростання і гірші результати десятиліття…
За підсумками торгів 27 лютого американський індекс Dow Jones упав одразу на 1200 пунктів, утративши в цілому 4,4%; це найрізкіше падіння за пунктами в історії. Індекс S&P 500 також утратив 4,4%, а Nasdaq – 4,6%. Лондонський FTSE закінчив торги на 3,5% нижче, а японський Nikkei впав більш ніж на 2%.
4 березня голова МВФ К.Георгієва відкликала наданий раніше прогноз розвитку світової економіки на 2020 р., додавши, що, виходячи з поточної ситуації, зростання світового ВВП поточного року виявиться нижчим за торішнє.
Слідом за нафтою «посипалися» ф'ючерси пальмової та рослинних олій на світових майданчиках і почалося зниження котирувань на сільгосппродукцію.
Перша реакція на ситуацію навколо спалаху коронавірусу в КНР спостерігалася в кінці січня, коли низка держав (у тому числі СНД) почали вводити заборони на імпорт тваринницької продукції з Китаю, інші, навпаки, продовжували наполягати на тому, що спалах коронавірусу поки не несе загрози постачанню сільгосппродукції до Китаю і не матиме негативного впливу на товарообіг між країнами.
У цей період активно обговорювалося, що подальше поширення коронавірусу загрожує зниженням попиту з боку Китаю, який є одним із найбільш ємних ринків збуту, а з урахуванням того, що вірус має тваринне походження, це може ще більше знизити потреби країни в фуражному зерні.
За результатами торгів 27 січня на Euronext і СВОТ спостерігалося зниження котирувань основних сільгоспкультур, при цьому найбільш істотне зниження цін відзначалося в сегменті олійних. Вплив на ціни мала низька активність спекулятивних продажів на біржах на тлі повідомлень про поширення коронавірусу в Китаї, який, на думку трейдерів, може завдати шкоди світовій економіці в цілому й аграрному сектору зокрема (може повторитися історія з ТГРС – тяжкий гострий респіраторний синдром, через який у 2002/03 МР втрати світової економіки склали $40 млрд).
3 лютого котирування пшениці на біржових торгах як на майданчику CBOT, так і на Euronext продовжували знижувальну тенденцію попереднього тижня і за підсумками торгової сесії досягли мінімального рівня останніх 3 тижнів, знизившись до $204,07 (-$0,67) за тонну і 189,5 (-1,5) євро/т відповідно. Причому зниження цін на американську зернову чималою мірою було обумовлено низькою активністю спекулятивних продажів на біржі на тлі звинувачень офіційних представників Китаю на адресу США про штучне створення панічних настроїв навколо спалаху коронавірусу в КНР, яке призводить до здешевлення акцій китайських компаній.
5 лютого ціни на нафту зросли на 2% на тлі інформації про те, що країни ОРЕС планують поступово знижувати обсяги видобутку нафти з метою компенсувати очікуване скорочення обсягів споживання нафти через поширення коронавірусу в КНР.
13 лютого Китай відновив вантажне залізничне сполучення з країнами Центральної Азії.
При цьому найбільш активна фаза зниження котирувань розпочалася в третій декаді лютого . Зокрема, коли за результатами торгів 24 лютого на СВОТ пшеничні ф'ючерси подешевшали до $197 (-$5,5) за тонну, кукурудзи – до $146,5 (-$1,9) за тонну і сої – до $321,2 (-$6) за тонну, а на Euronext котирування пшениці знизилися до 192,25 (-2,25) євро/т, кукурудзи – до 169 (-0,25) євро/т і ріпаку – до 392,5 (-7,5) євро/т. Ключовий вплив на ціни мала нова хвиля побоювань щодо коронавірусу в Китаї, що посилилася поширенням коронавірусу в Південній Кореї, Італії та Ірані, а також інформацією про перші випадки захворювання в Кувейті, Бахрейні й Іраку.
Це призвело до падіння акцій на світових фондових біржах, 5% зниження цін на нафту, а також викликало побоювання, що подальше поширення коронавірусу призведе до уповільнення темпів світової торгівлі та економічного зростання.
Безумовно, все вищеописане не могло не позначитися на ринку України, яка є невід'ємною частиною глобальної торгівлі та покриває чималий обсяг імпортних потреб ключових ринків збуту, в тому числі Китаю.
Більш того, все, що відбувається, загрожує для України подвійним ударом: втратою великого торгового партнера та недоотриманням валютної виручки, яка надходить від агроекспорту, внаслідок зниження світових цін. За даними Держстату, за підсумками 11 місяців 2019 року торговий обіг із КНР досяг 3,3 млрд дол., що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. І вийти на такі цифри вдалося, в основному, завдяки продажу до Китаю руди та зерна (на близько 2 млрд дол.).
З початку епідемії коронавірусу істотного скорочення експортних поставок української агропродукції до Китаю не спостерігається. Але, на жаль, зберігається невизначеність із подальшим попитом з боку КНР. Крім того, перспективи подальшого збільшення обсягів і розширення номенклатури товарів, які експортуються до Китаю, за теперішніх умов стають менш райдужними.
Незважаючи на офіційні заяви ексміністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова про те, що все, що відбувається в Китаї, не торкнеться економіки країни і навіть, більше того, відкриває нові перспективи та дає шанс українському бізнесу зайняти нові ніші на світовому і китайському ринках, коронавірус обвалив ціни на основні сировинні товари – починаючи від нафти та руди і закінчуючи зерном.
І якщо здешевлення нафти є вигідним Україні, оскільки ми є імпортером нафтопродуктів, воно навряд чи перекриє обвал котирувань інших товарів, які країна експортує. Це означає, що постраждають найбільші постачальники валюти до країни – металурги та аграрії, які до цього вже зазнали збитків через істотне зміцнення гривні.
Обвал цін на ключові товари
Протягом лютого цінова ситуація в зерновому сегменті (базис FOB) розвивалася в знижувальному тренді, обумовленому загальною напруженістю на глобальному ринку через побоювання щодо зниження попиту внаслідок подальшого поширення коронавірусу.
Найбільш помітно знизилися ціни на пшеницю, чому сприяли висока конкуренція з боку російської та європейської зернової, а також деяке зменшення активності укладання угод на постачання причорноморської пшениці та поліпшення стану озимих в основних країнах-експортерах. Так, досягнувши в кінці січня максимальних значень із початку сезону, ціни пропозиції на пшеницю з протеїном 12,5% і 11,5% знизилися на 15-16 USD/т і станом на вечір 4 березня встановилися в межах 210-214 і 208-212 USD/т FOB, тим самим досягнувши грудневих показників.
Ціни на кукурудзу знизилися через зниження котирувань на американську зернову й очікуване високе виробництво бразильської та аргентинської кукурудзи. Поряд із цим, деяку підтримку цінам надали призупинення урядом Аргентини реєстрації сільгосппродукції на експорт (у тому числі кукурудзи) та інформація про очікуване чергове підвищення експортного мита. Незважаючи на активізацію інтересу азіатських імпортерів до закупівель української зернової, вони не були готові підвищувати ціни. Ціни пропозиції на кукурудзу знизилися на 3-6 USD/т – до 177-182 USD/т FOB. Фактором, що стримує більш стрімке зниження цін, виступали високі темпи її експорту.
Зростання цін на ячмінь, яке намітилося в середині лютого через ситуацію на суміжних ринках, змінилося знижувальним трендом.
Ціни на українську соняшникову олію знизилися до рівня 5-місячної давності. З кінця січня ціни пропозиції на олію знизилися в середньому на 65 USD/т – до 680-690 USD/т FOB.
З урахуванням того, що український ринок агропродукції є експортно-орієнтованим, все це мало вплив на ціни на внутрішньому ринку країни та призвело до зниження прибутку сільгоспвиробників.
Крім того, українські експортери аграрної продукції отримують менше прибутку на ринках Азії через подорожчання морської логістики внаслідок зменшення виходу в море суден із контейнерами на тлі скорочення товарообігу з Китаєм, який почав менше експортувати.
Для того щоб детально розібратися в ситуації в Причорноморському регіоні та оцінити вплив спалаху коронавірусу на роботу учасників українського агробізнесу, ІА «АПК-Інформ» поспілкувався з представниками провідних експедиторських, шиппінгових і брокерських компаній.
Павло Мірзак,
асоційований партнер Global Ocean Link,
а також голова вінницької філії компанії
Спалах коронавірусу суттєво вплинув на контейнерні перевезення як на одну з найбільш залежних галузей транспорту від китайського експорту. Промислові підприємства простоюють і не виготовляють продукцію, яку необхідно відвантажувати в контейнерах. Через відсутність вантажу скасовуються суднозаходи до найбільших портів. Це одразу ж відбивається на цінах фрахту. Формула є простою: менше суден – менше місця – менше порожняку = вище ставки. Ставки фрахту зросли моментально як на імпорт, так і експорт. Морські перевізники втрачають гроші та намагаються компенсувати втрати введенням додаткових надбавок на фрахт. Це негативно позначається не лише на сировинних ринках, а й на ситуації на ринках готової продукції. Довгострокові контракти під загрозою зривів і прострочення. Контейнерні лінії масово переглядають довгострокові контракти. Також, на жаль, спалах коронавірусу збігся з переходом усіх морських перевізників на легке паливо з березня, і це ще й паливна надбавка до ставки фрахту. Ситуація однакова практично скрізь. Ставки зросли не лише в портах Black Sea і Mediterranean, але і в портах Північної Європи.
Важко дати однозначну оцінку даної ситуації, оскільки ми не медики і не вірусологи, але як логісти і як учасники міжнародної торгівлі бачимо лише негативні наслідки. Ринки завмирають, припиняються навіть регулярні трейди. Це все поки веде лише до втрат. Повною мірою наслідки оцінити поки неможливо.
Зростання фрахтів і надбавки до них роблять аграрну продукцію з Причорноморського регіону менш привабливою, а інколи зовсім неконкурентною. І це стосується не лише азіатських напрямків, але і Близького Сходу, і Індії, оскільки ці регіони також обслуговуються далекосхідними контейнерними сервісами. У березні надбавки до фрахтів у різних контейнерних перевізників склали від 50 до 250 $/TEU. За даних ставок такі товари, як зернові, борошно, шрот, висівки, в контейнерах просто не рахуються в порівнянні з відправкою балком.
Ситуація може виправитися лише після того, як китайські виробники почнуть ритмічні відвантаження на експорт у контейнерах. Тоді додадуться судна, і пропозиція за фрахтами нормалізується. Це може статися лише після закінчення 25-40 днів після того, як розпочнуться стабільні відвантаження з Китаю і перші судна будуть готові прийняти більше експортних вантажів із наших регіонів. Однак не варто забувати про те, що зараз вже є дефіцит місць і контейнери з вантажем залишаються як у портах завантаження, так і в портах трансшипменту. Снігова куля продовжує зростати...
Геннадій Іванов,
генеральний директор BPG Shipping
З точки зору фрахтових ставок початок року в Чорному морі є сезонно низьким на атлантичному напрямку і нетрадиційно високим на напрямку Перська затока, Індія, Азія, Китай. Якщо в цифрах, різниця між Атлантикою та Пасифіком (сегмент ультрамакси-панамакси) становить близько $14000.
Основні фактори, на наш погляд, це:
- дуже низький ринок у Пасифіці, де ставки значно нижчі за точку беззбитковості добового утримання судна, і, відповідно, судновласники просять премію за напрямок, де після завершення рейсу з Чорного моря вони з високою ймовірністю не отримають адекватний фрахт;
- ситуація з короновірусом, яка ще більше знижує інтерес судновласника розглядати будь-який східний напрямок, навіть із відчутною премією за фрахтом.
На ринок фрахту крім «академічного» закону попиту та пропозиції значний вплив має фактор очікування ринку, який залежить від економічних прогнозів як глобальних, так і в окремих регіонах. Враховуючи, що сьогодні Китай має найбільш відчутний вплив на фрахтовий ринок, на даний момент ринок знаходиться в стані тотальної невизначеності. У короткостроковій перспективі ситуація продовжуватиме залишатися на цьому рівні.
Що стосується чартер-партій із судновласниками (і частково з вантажовласниками), то, як правило, використовується Bimco Infectious or Contagious Diseases Clause for Time Charter Parties, який, окрім усього іншого, дає право судновласникові не заходити до небезпечного порту і вимагати від свого фрахтувальника поміняти його на порт, де відсутній ризик зараження.
Також простежується тенденція впровадження скринінгу екіпажу суден, які прибувають із Китаю (материкова частина Китаю, Макао, Гонконг), Тайваню, Таїланду, Японії, Малайзії, В'єтнаму, Південної Кореї, Сінгапуру, Ірану та Італії.
Останні 10-12 сесій індекс BDI (індекс, що відображає ринок фрахту) був у зеленій зоні, але це можна розцінювати як корекцію після рекордного падіння з початку року, плюс тиждень, що минає, продемонстрував зміцнення ринку з Аргентини через зменшення тоннажу. Також на динаміку BDI вплинули ціни на паливо, які знижувалися під впливом новин. Що стосується фрахтових ф'ючерсів (Baltic Exchange Forward Assessments), то на даний момент на березень-квітень-травень усі сегменти флоту (від хенді до кейпсайзу) знаходяться в червоній зоні. Враховуючи свіжий апдейт з Європи за статистикою коронавірусу, ми припускаємо, що це ще більше посилить вплив на ринок фрахту, особливо на атлантичних напрямках, де через небажання судновласників розглядати вантажі на східний напрямок виникне надлишок тоннажу. Відповідно, на східні напрямки ставки з Чорного моря, як і раніше, включатимуть преміальну складову.
Христина Серебрякова,
керівник аналітичного відділу та брокер компанії Atria Brokers
Коронавірус – це чіткий приклад того, наскільки форс-мажорний фактор може розвернути ринок у той чи інший бік. Саме через подібні драйвери більшість аналітиків, роблячи свій прогноз ціноутворення, обов'язково додають фразу «якщо не»…
Більшість продавців ставили на те, що лютий-березень 2020 р. буде все-таки підвищувальним для ринку української кукурудзи та пшениці. Всім відомо, що в другій половині пшеничного сезону збільшують конкурентоспроможність американська, європейська та аргентинська зернові. Однак рекордний український урожай пшениці в 2019/20 МР поряд із високими цінами на пшеницю, що спостерігаються з середини листопада 2019 р. до 24-27 січня 2020 р., сприяв «подовженню» періоду високих відвантажень українського врожаю. Те саме можна сказати і про російську пшеницю, оскільки цього сезону фермери з Росії змінили тактику продажів на вичікувальну. На кінець січня 2020 р. ціни на російську пшеницю з протеїном 12,5% досягли 233 USD/т FOB. Аналітики не виключали ймовірності подальшого зростання. Частина покупців вже втомилася очікувати на зниження і змушена була закупитися за високими цінами. І тут втрутився коронавірус, який за один лише лютий відкотив ціни на російську пшеницю практично на 19 USD/т – до 214 USD/т FOB Новоросійськ. Дещо меншому ціновому зниженню за вказаний період піддалася українська кукурудза – на 10 USD/т, до 178 USD/т FOB глибоководні порти. Таким чином, як би українському ринку не хотілося отримати максимальну вигоду напередодні виходу на ринок південноамериканського врожаю, коронавірус перекреслив ці мрії.
Щодо подальшого розвитку ситуації більшість аналітиків поки сходяться на ведмежому тренді для кукурудзи через очікування високого врожаю в Південній Америці. У свою чергу, для пшениці картина виглядає не так однозначно. З одного боку, до виходу на ринок нового врожаю існують такі фактори впливу, як другі за величиною врожаї пшениці в 2019/20 МР в Аргентині та Франції, а також відвантаження рекордного українського врожаю, які тривають. Окрім того, на сьогодні Росія стоїть «на порозі» або другого за величиною врожаю пшениці, або нового рекорду. Аналітики «Русагротранс» прогнозують урожай пшениці в розмірі 80,3 млн тонн, що становить +6,5 млн тонн проти 73,5 млн тонн у 2019/20 МР (згідно з лютневим звітом USDA). Аналітики ABARES «мріють» про зростання виробництва пшениці в Австралії в новому сезоні на 5,6 млн тонн на рік – до 21,3 млн тонн через прогноз дощів перед посівною. Однак до старту польових робіт ще близько 2 місяців, а ми знаємо, наскільки все кардинально може змінюватися в Австралії. В ЄС очікується зниження врожаю м'якої пшениці через осінній недосів внаслідок дощів на 7,4 млн тонн на рік – до 138,6 млн тонн (прогноз Strategie Grains). Прихильники бичачого тренду продовжують повторювати, що площі озимої пшениці в США є найнижчими за останні 111 років, проте аналітики «СовЕкон» підкреслюють, що останній прогноз USDA щодо загальних площ пшениці в США в 2020 р. було озвучено на позначці 45 млн акрів, а це лише -0,2 млн акрів на рік (-0,08 млн га, що еквівалентно площі декількох українських/російських фермерських господарств). Таким чином, збір американської пшениці в 2020/21 МР, за підрахунками окремих аналітиків, може скласти близько 50 млн тонн, -2,3 млн тонн проти 52,3 млн тонн у сезоні-2019/20. При цьому в Україні очікується зниження на близько 2 млн тонн на рік – до 27 млн тонн. Якщо не брати до уваги Китай та Індію і говорити про основні країни-експортери, а також поставити під велике питання австралійський урожай, то пшениця має більше шансів на зростання в порівнянні з кукурудзою. Вплив коронавірусу має закінчитися навесні 2020 р. Далі слово за погодним фактором. А також за новими форс-мажорами, які, на жаль, ми не можемо виключити.
Безумовно, перед усім світом зараз стоїть величезний виклик, наслідки якого поки ще складно до кінця усвідомити та проаналізувати... Спалах епідемії коронавірусу тією чи іншою мірою торкнувся всіх сфер світової економіки та торгівлі як у світі в цілому, так і в Причорноморському регіоні. При цьому одним із ключових на даний час залишається запитання – чи є дана ситуація реальною загрозою або має більш спекулятивний характер? Адже теорій щодо походження вірусу, і хто виграє від такого повороту подій, маса.
Згідно з офіційними даними, станом на ранок 6 березня п.р. було зареєстровано 98 387 випадків захворювання COVID-19, із них 3 383 закінчилися смертю, в той самий час 55 441 (56,3%) осіб одужали. За межами Китаю зафіксовано 17 673 випадки у 84 країнах світу на всіх континентах, окрім Антарктиди.
Стежимо за подальшим розвитком подій…
