Експортувати не можна обмежити. Що з експортом, чи надовго стабілізувалися ціни на борошно в Україні, і чим загрожує держрегулювання?

Джерело

АПК-Інформ

3074

 

Анна Танська,

експерт

АПК-Інформ

З моменту початку дії карантину в Україні та багатьох країнах світу одним із найбільш гостро обговорюваних питань стало забезпечення продовольчої безпеки, причому як у світі в цілому, так і в кожній окремо взятій країні зокрема. У цей непростий момент ключові країни-експортери опинилися перед дилемою – продовжувати експортувати і тим самим насичувати бюджет валютною виручкою в період «вірусної кризи» або все ж варто перестрахуватися та тимчасово обмежити потоки?! І, може, тим самим домогтися кращої ціни?!

Що сталося з цінами на пшеницю та борошно за цей період? Яких заходів вжила держава для врегулювання ситуації? Чого варто очікувати в коротко- та середньостроковій перспективі? І що думають про те, що відбувається, учасники ринку?

Про це і не тільки з толком та розстановкою в матеріалі ІА «АПК-Інформ».

 

 

Виробництво та експорт пшениці

Безумовно, Україна сторицею покриває свої внутрішні потреби в споживанні пшениці та без будь-яких ризиків і втрат реалізує надлишок на зовнішні ринки, при цьому щорічно зберігаючи запаси у вигляді перехідних із сезону в сезон залишків зернової.

За даними ІА «АПК-Інформ», посівні площі під пшеницею в 2019/20 МР було збільшено на 3,1% - до 6,8 млн га, що завдяки приросту врожайності практично на 12% дозволило українським аграріям зібрати 28,3 млн тонн зернової, а з урахуванням початкових запасів забезпечило загальну пропозицію в обсязі 30 млн тонн. Це створило умови для збільшення експортного потенціалу пшениці до 19,5 млн тонн. А стримування продажів пшениці російськими трейдерами, які воліють отримати премію за якість, дозволило українським наростити темпи експорту та збільшити свою присутність на традиційних ринках збуту конкурента (в т.ч. Туреччини, Єгипту та Бангладеш).

Однак з урахуванням оголошеного в середині березня в Україні карантину через COVID-19 рекордні темпи експорту пшениці поточного сезону та наслідки цього не обговорив, мабуть, лише найбільш ледачий, оскільки на даному питанні багато політиків почали активно спекулювати, а ЗМІ допомагали все це роздувати. При цьому, як прийнято у нас, говорячи про одне, замовчувалося про інше... Наприклад, про те, що рекордні темпи експорту багато в чому забезпечено рекордним валовим збором пшениці в Україні в 2019 році. Про те, що виробництво зернової має стійку тенденцію нарощування, в той час як внутрішнє споживання поступово знижується з року в рік... Або про те, наскільки зараз бюджет країни залежний від валютних надходжень, які забезпечує експорт агропродукції. Або про те, зі скількома викликами в 2019/20 МР довелося зіткнутися учасникам ринку (насамперед аграріям, які недоотримали колосальні обсяги виручки через валютні коливання) і що закриття експорту може стати останньою краплею для деяких компаній…

Так, дійсно, з липня до березня 2019/20 МР Україна істотно наростила обсяги експортних поставок пшениці – до 17,3 млн тонн, що на 31% перевищує показник за аналогічний період минулого сезону. Невелике відставання темпів відвантажень від показників попереднього року фіксувалося лише в листопаді, січні та лютому. За підсумками 9 місяців сезону Україна реалізувала 89% прогнозованого експортного потенціалу пшениці. З них, згідно з оперативними даними агентства, на березень припало понад 1,3 млн тонн, що на 47% більше за березневий показник 2018/19 МР.

З початку квітня темпи експорту пшениці з України залишаються відносно високими, при цьому велика частина відвантажень здійснюється згідно з раніше укладеними договорами, в той час як через затверджені меморандумом обмеження активність укладання нових угод на постачання української пшениці помітно знизилася, і багато імпортерів переключилися на форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю.

 

Виробництво борошна та запаси

Обсяг внутрішнього споживання пшениці на продовольчі потреби в Україні в 2019/20 МР прогнозується ІА «АПК-Інформ» на рівні 3,1 млн тонн, з яких за липень-лютий уже перероблено близько 1,5 млн тонн і вироблено близько 1,15 млн тонн борошна. Плюс, не варто забувати про «сірий» ринок.

За оцінками аналітиків агентства, за липень-лютий уже перероблено практично 2 млн тонн, і на тлі ажіотажу очікується приріст виробництва в березні-квітні.

З урахуванням специфіки зберігання борошна та висівок виробляти великі обсяги для реалізації в довгостроковій перспективі неможливо, тому все диктуватиме подальша активність попиту на готову продукцію.

При цьому ясно одне: передумов для панічних настроїв в Україні бути не повинно, тим паче що більшість підприємств має в своєму розпорядженні запаси продовольчої пшениці та в разі повторного сплеску активності споживачів зможе покрити їхній попит.

За даними Держкомстату, станом на 1 квітня на підприємствах, що займаються зберіганням і переробкою зерна, сумарно зберігається близько 1,2 млн тонн пшениці 2 і 3 класу. А ми знаємо, що найчастіше ці дані занижено.

 

Що відбувалося з цінами?

Після семитижневого зниження через напружену економічну ситуацію в світі, низки обвалів фондових бірж і котирувань нафти через COVID-19 у третій декаді березня ціни на зерно на українському експортному ринку почали зростати на тлі кон'юнктури світового ринку, відігравання котирувань нафти та підвищення спекулятивної активності на біржах. Найбільш активно дорожчала пшениця, чому здебільшого сприяв високий попит імпортерів, які побоюються можливих (а в ряді країн вже введених) обмежень експорту. Так, лише за перші 2 тижні зростання ціни пропозиції на українську пшеницю на базисі FOB відіграли практично 84% зниження, обумовленого пандемією коронавірусу, а до середини квітня і зовсім оновили максимум із початку сезону.

При цьому зростання цін на майданчику СРТ-порт і внутрішньому ринку розпочалося ще на початку березня і, як не парадоксально, було викликано обвалом гривні на тлі новин про падіння світових ринків і ціни на нафту до значень 1991 р. Також підтримку цінам надавало стримування продажів великотоннажних партій пшениці аграріями на тлі стабільно високого попиту переробних і експортно-орієнтованих компаній.

З початку березня до початку квітня продовольча пшениця 2 і 3 класу на внутрішньому ринку подорожчала з 4800-5650 і 4750-5550 до 5600-6550 і 5550-6500 грн/т СРТ відповідно. Незважаючи на це, сформувати необхідні для роботи обсяги сировини борошномельних кондицій, за словами переробників, було досить складно.

На хвилі ажіотажу, спровокованого заходами з боротьби з COVID-19, у мережах роздрібної торгівлі в Україні почало дорожчати борошно, а потім пшеничні та інші види круп. А тут ще й наближення Великодня... В результаті з другої декади березня до початку квітня ціни пропозиції на борошно вищого та 1 ґатунку зросли з 7200-9900 і 7000-9000 до 8100-10100 і 7900-9200 грн/т EXW відповідно. При цьому за максимальними відпускними цінами реалізовувати борошно вдавалося лише одиничним переробникам.

У свою чергу, кон'юнктура ринку готової продукції також сприяла збереженню підвищувального тренду в секторі пшениці.

Стабілізація цінової ситуації настала лише на початку квітня в міру зниження темпів торгово-закупівельної діяльності на тлі спаду ажіотажу в роздрібних мережах. Тоді саме стабілізувалися ціни на пшеницю на внутрішньому ринку, а в портах України навіть почав превалювати знижувальний тренд.

Однак не можна сказати, що цього разу ситуація врегулювалася відповідно до законів ринкової економіки і ринок обійшовся своїми силами... Свою лепту в це безумовно внесла негайна реакція профільних асоціацій, представників провідних підприємств України, ну і, власне, втручання уряду країни.

 

Заходи зі стабілізації ситуації

У сформованих умовах уже 27 березня Мінекономіки України вжило ряд заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки всередині країни.

З метою стабілізації цін на борошно ПАТ «Аграрний фонд» та АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» спрямують 160 тис. тонн продовольчої пшениці на внутрішню переробку та реалізацію на внутрішньому ринку України для стабілізації цін на борошно, що дозволить виробити близько 128 тис. тонн борошна.

Того самого дня Мінекономіки України з метою збереження балансу між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями запропонувало підписати меморандум, згідно з яким експорт пшениці в 2019/20 МР обмежується 20,2 млн тонн (усі класи). При цьому, за оцінками різних експертів, запропонований міністерством обсяг зернової може бути вивезено до кінця травня п.р. або ж взагалі не буде реалізовано.

30 березня Меморандум про взаєморозуміння з учасниками зернового ринку було підписано.

31 березня ДПЗКУ заявила, що за необхідності готова до одночасного запуску всіх своїх виробничих потужностей (10 борошномельних підприємств у семи областях України загальною продуктивністю 1000 т/добу). З урахуванням запасів продовольчої пшениці на елеваторах ДПЗКУ в обсязі понад 100 тис. тонн цього вистачить для максимального завантаження всіх борошномельних підприємств корпорації протягом 3 місяців. За необхідності дане зерно може бути оперативно направлено на внутрішню переробку для реалізації всередині країни.

Того самого дня ПАТ «Аграрний фонд» для недопущення підвищення цін на хліб відправило на переробку перші 10,5 тис. тонн пшениці. Зокрема, 2,5 тис. тонн на переробні підприємства Київської області, 2 тис. тонн – Запорізької та по 3 тис. тонн – Дніпропетровської й Одеської. А також почало направляти додаткові 6 і 1,5 тис. тонн зернової до Запорізької та Одеської областей відповідно.

2 квітня Мінекономрозвитку України заборонило експорт гречки до 1 липня п.р.

4 квітня уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко повідомив, що в Україні буде достатньо хліба та хлібобулочних виробів навіть при різкому зростанні попиту. На його думку, недавнє зростання цін на пшеницю та хліб на внутрішньому ринку – це тимчасовий результат панічних настроїв у світі через пандемію COVID-19, тому додаткових обмежень експорту зернових з України поки не планується. «Зростання цін на пшеницю, як на внутрішньому ринку, так і на світових ринках, не є значним і цілком вкладається в коридор сезонних коливань цін на зернову. Ми прогнозуємо, що залишок пшениці на кінець червня, тобто на кінець маркетингового року, на 21% перевищуватиме прогнозований сукупний річний обсяг використання пшениці на внутрішньому ринку», - пояснив він.

8 квітня міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко заявив, що в Україні не буде дефіциту пшениці та інших сільськогосподарських культур. Мінекономіки активно стежить за експортом та імпортом усіх українських продуктів харчування, і на сьогоднішній день динаміка експорту пшениці знаходиться у встановлених меморандумом межах.

12 квітня І.Петрашко заявив, що Мінекономіки веде активний щоденний моніторинг стану цін на харчові товари, а також залучає до діалогу виробників, дистриб'юторів і магазини. За оцінками міністерства, цінова ситуація є стабільною та контрольованою.

А вже 14 квітня голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко повідомив, що на період надзвичайної ситуації в Україні вводиться держрегулювання цін на соцпродукти (в т.ч. на гречану крупу, борошно пшеничне в/ґ, вітчизняні макарони та житньо-пшеничний хліб). У разі наміру підвищити роздрібні ціни на дані продукти заклад торгівлі в електронній формі зобов'язаний проінформувати Держпродспоживслужбу. На виробників або постачальників дане регулювання не поширюється. При цьому держава вивчатиме причини зростання цін у роздрібних магазинах і має можливість впливати на виробників та імпортерів.

15 квітня ПАТ «Аграрний фонд» заявило про намір збільшити обсяги закупівель зерна майбутнього врожаю для забезпечення продбезпеки України. До 13 квітня за програмою обміну міндобрив на зерно вже законтрактовано 44,6 тис. тонн зернових урожаю 2020 р., і розглядаються документи ще на 40 тис. тонн зерна. За фінансовим форвардом додатково планується закупити майже 200 тис. тонн зерна.

Того самого дня ДПЗКУ приймає рішення про укладення форвардних договорів у режимі online. У рамках весняної форвардної програми планується закупити 150-200 тис. тонн зернових.

22 квітня Кабінет міністрів України ввів на період надзвичайної ситуації державне регулювання цін на продукти харчування та медичні товари. До переліку товарів, що потрапляють під держрегулювання, ввійшли борошно, макаронні вироби, хліб і гречана крупа. Згідно з рішенням Кабміну, задекларувати підвищення цін можна буде за 30 днів, якщо ціна підвищується на 15% і більше, за 15 днів – при підвищенні на 10-15%, за 3 дні – при підвищенні на 5-10%.

 

Реакція галузі на введення держрегулювання цін

«За таких умов борошномельна галузь років 15 тому вже працювала. Поки не впевнений, що це якось позначиться конкретно на нашому підприємстві. Виробництво борошна і так є низькорентабельним за своєю суттю. Тому говорити про будь-який контроль ззовні при такій конкуренції та рентабельності дуже дивно. Ціна реалізації борошна завжди диктувалася вартістю сировини. По суті, заява щодо держрегулювання цін є досить розмитою, і не зовсім зрозуміло, на чому базується обґрунтування тих чи інших вжитих заходів і граничних меж. Кажуть, що контролюватимуть, а що і до яких конкретно меж, не зрозуміло», - поділився своєю думкою переробник Дніпропетровської області.

 

«Особисто я вважаю, що борошномельний сегмент це торкнеться остільки-оскільки. Якщо контроль і починати, то з цін на зерно, від яких відштовхуються борошномели. А ціни на зерно регулювати навряд чи стануть і зможуть повною мірою. Поки складно щось говорити з приводу цієї ситуації. Гадаю, що ціни більше все-таки контролюватимуть у магазинах», - поділився своєю думкою переробник Київської області.

 

При цьому серед представників борошномельної індустрії є і менш оптимістично налаштовані.

Переробник Херсонської області вважає, що нічим добрим це не закінчиться: «Ринок просто піде в підпілля і зачаїться, можливо, навіть виникне дефіцит».

 

А його колега зі Львівської області був ще більш категоричним: «Працювати собі в збиток я не буду і просто призупиню виробництво. Всі хочуть, щоб і ціни на зерно були космічними, і ціна на хліб не зростала, а так не буває!»

 

Доцільність вжитих заходів. Висновки та прогнози

А тепер, як у мультику, «а може, все було навпаки?!» - і саме обмеження експорту, спрямоване на стабілізацію ситуації та зниження паніки, спричинило зростання цін спершу на FOB, а потім сприяло нагнітанню ситуації і в портах, і всередині країни?! Хіба не ажіотаж на борошно в роздробі посилив конкуренцію на внутрішньому ринку за сировину й одночасно вселив надію в аграріїв на більш привабливі ціни реалізації пшениці (читати – як бажання стримувати продажі) і породив паніку серед громадян країни (адже все навколо дорожчає, а далеко не всі мають фінансову подушку безпеки)?! І, власне, не аналогічна ситуація в країнах-імпортерах спонукала їх вести більш активні закупівлі на зовнішньому ринку?! Адже саме чутки про можливі обмеження експорту не на жарт підігріли ціни попиту імпортерів, сприяли активізації закупівель та зростанню цін трейдерів, які потребують термінового залучення більшої кількості пропозицій для виконання зовнішньоекономічних зобов'язань.

 

Підбиваючи підсумок усього вищесказаного, хочеться сказати, що вкотре вжиті заходи із врегулювання того чи іншого питання викликають більше запитань, аніж ефективності та доцільності. Благо, що хоча б при обмеженні експорту борошномельно-круп'яної продукції з України обійшлося лише гречаною крупою. Хоча, знову ж таки, дуже несподіваний вибір з урахуванням того, що з початку 2019/20 МР Україна практично в 7 разів збільшила її імпорт.

В цілому ж, закриття або обмеження експорту даної групи товарів – це питання подальшого розвитку галузі. Причому не варто це плутати із соціальною програмою держави, спрямованою на підтримку незахищених верств населення. У такому контексті потрібна програма підтримки «вітчизняного виробника», а її немає. Число імпортних товарів борошномельно-круп'яного сегменту зашкалює, і люди віддають перевагу їм (тим самим макаронам, снекам, пластівцям). І нові компанії, наприклад, пекарні з виробництва круасанів, тіста для піци віддають перевагу імпортному борошну... З урахуванням девальвації гривні та різкого подорожчання пшениці й ряду нішевих круп'яних культур переробники не зможуть працювати виключно на виробництво і реалізацію соціальних товарів. Внутрішній ринок перенасичений, і попит щорічно знижується. Купівельна спроможність українців знижується, чисельність населення скорочується, в тому числі через тих, хто виїжджає на заробітки. Такі умови і змушують переробника з метою збереження маржинальності проторувати дорогу на експорт, і обсяги там поки дуже скромні, а конкуренція колосальна...

В цілому, в даному питанні потрібен системний підхід і стратегія на державному рівні. Закриття або обмеження експорту проблему не вирішить, а лише посилить...

До того ж відкритим залишається питання щодо забезпечення продовольством імпортозалежних країн. Або пропонуєте варіант «кожен сам за себе»?!

 

На даний час окремі борошномельні компанії північного, західного та центрального регіонів почали знижувати відпускні ціни в середньому на 100-200 грн/т, розраховуючи таким чином активізувати продажі. Цінова ситуація в морпортах України залишається нестабільною, а ціни попиту переробників на продовольчу пшеницю почали знижуватися (в т.ч. з метою збереження рентабельності виробництва). Вплив мають висока конкуренція на світовому ринку, здешевлення російської пшениці й активне просування посівних робіт у Причорноморському регіоні. Зокрема, в Україні яру сівбу виконано на більше половини запланованих площ. Однак це нівелюється перспективою зниження виробництва через скорочення посівних площ під пшеницею в Україні в 2020/21 МР і ймовірним зменшенням врожайності через недостатню кількість продуктивної вологи в ґрунті та складні агрокліматичні умови поточного місяця. При цьому, за попередніми оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», валовий збір пшениці в 2020 році прогнозується на рівні 26,73 млн тонн, що більш ніж вписується в динаміку сезонних коливань. Нагадаємо, що в недалекому 2018/19 МР українські аграрії зібрали лише 24,6 млн тонн зернової.

Введення держрегулювання цін перешкоджатиме відновленню зростання цін на борошномельну продукцію. З іншого боку, не всі переробники мають можливість підвищувати ціни на зерно, та й запаси сировини є, і попит на борошно, найімовірніше, продовжить знижуватися.

До речі, Word пропонує поставити кому в «експортувати не можна обмежити» після «не можна», а як вважаєте ви?

Реклама

Вхід