Погодні умови та стан рослин сільськогосподарських культур в Україні у травні 2020 року - НААН

Джерело

АПК-Інформ

7518

У формуванні врожайності більшості сортів озимих зернових культур погодні умови квітня-травня відіграють надзвичайно важливу роль, оскільки в цей час відбувається закладка та розвиток основних елементів продуктивності рослин, зокрема, кількість колосоносних стебел, колосків та зерен у колосі. Помірний температурний режим і добра зволоженість ґрунту сприяють цьому процесу, а прохолодна та жарка погода, особливо за відсутності опадів, негативно впливають на органотворчі функції рослинних організмів. Як відомо, пшениця озима та інші озимі зернові культури максимум вологи та поживних речовин витрачають упродовж міжфазного періоду, починаючи від початку виходу рослин у трубку до їх колосіння, що припадає саме на другу половину календарної весни.

Цьогорічна весна для більшості аграріїв нашої країни видалася затяжною, доволі складною та різноманітною за погодними умовами, хоча загалом в більшості областей все ж таки порівняно сприятливою для посівів озимини. Не дивлячись на значний дефіцит опадів, переважно в центральних і південних регіонах, великі амплітудні коливання температурних показників (від інтенсивних нічних заморозків до високих денних температур) та суховійні явища, пшениця озима на більшості посівних площ по завершенні весняного періоду знаходиться в порівняно доброму та задовільному стані. Звичайно, що мова йде в першу чергу про ті посіви, де була дотримана технологія вирощування основної зернової культури. Хоча є й прикрі виключення, зокрема, в південних областях країни, де тривала посуха зумовила загибель озимини на значних площах, частка яких в окремих господарствах становить до 50 %.

Своєрідною особливістю та характерною рисою весняних місяців поточного року є значний недобір атмосферних опадів, що негативно позначилося на вологозабезпеченості ґрунту та загальному стані рослин, особливо якщо вони вирощуються після непарових попередників на низькому агрофоні. Так, у березні випало лише 72 %, у квітні – 27 %, а в травні – близько 53 % від середньої багаторічної норми опадів.

Доволі складними виявилися погодні умови в третій декаді квітня, коли на фоні тривалої відсутності продуктивних опадів у повітрі та на поверхні ґрунту відмічалися заморозки різної інтенсивності, що мало негативний вплив на ріст і розвиток рослин озимих зернових культур. Упродовж декади середньодобові температури повітря коливалися в межах 5,7–13,9 °С. Максимальна температура повітря в світлий час доби підвищувалася до 21,5 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 41,6 °С. В нічний час повітря охолоджувалося до -1,4 °С, а поверхня ґрунту – до -3,5 °С. Середня за декаду температура повітря склала 10,1 °С, що виявилося на 1,2 °С нижче середньої багаторічної норми.

Кількість опадів склала лише 0,6 мм, або близько 5 % від кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря становила 35–72 %, при цьому мінімальні значення цього показника впродовж восьми діб були нижче 30 %, що свідчило про наявність повітряної та ґрунтової посухи. Про це свідчили і результати визначення запасів продуктивної вологи у ґрунті, які на завершення квітня під посівами пшениці озимої після соняшнику в метровому шарі не перевищували 67 мм, що було на 84 мм менше середньої багаторічної норми. Впродовж останніх двох декад місяця внаслідок такої посушливої погоди витрати вологи з ґрунту суттєво зросли і становили близько 3,0 мм за добу.

Загалом, у квітні місяці середня температура повітря склала 8,5 °С, що виявилося на 0,7 °С нижче середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 9,4 мм, або 27 % від середніх багаторічних показників. Середня відносна вологість повітря склала 49 %, що було на 17 % менше кліматичної норми.

За останні 10 років такий понижений температурний режим і така незначна кількість опадів у квітні зустрічалася вперше. До речі, впродовж даного календарного періоду менша кількість опадів у недалекому минулому випадала в 2007 та 2009 рр. і становила 2,7 та 0,3 мм відповідно.

 

Середні значення гідротермічних показників у квітні, 2011–2020 рр.

 

По завершенні звітного періоду проведений аналіз стану посівів озимих зернових культур показав, що рослини пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5 вересня–5 жовтня), які вирощуються після кращих попередників, знаходилися на завершальному етапі фази виходу в трубку – утворили прапорцевий листок. У рослин озимини порівняно ранніх строків сівби після непарових попередників відмічалася поява прапорцевого листка, за оптимальних та допустимо пізніх – початок його появи.

У рослин ячменю озимого всіх рекомендованих строків сівби спостерігалося утворення прапорцевого листка, у окремих сортів – початок фази колосіння.

Рання весна та посушливі погодні умови квітня сприяли прискореному росту та настанню основних фаз розвитку рослин озимих зернових культур. В порівнянні з середніми багаторічними строками випередження у їх розвитку на початку травня становило від 10 до 14 діб.

Найбільш складною ситуація з вологозабезпеченням ґрунту під посівами озимини виглядала в окремих районах Одеської, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, де не тільки у квітні, але й у березні ефективних опадів майже не спостерігалося.

У першій декаді травня спостерігалася помірна за температурним режимом, з частими дощами різної інтенсивності, погода. Середня температура повітря склала 14,4 °С тепла, що було на 0,5 °С вище середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря варіювали у межах від 10,3 до 17,6 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 24,625,7 °С, а мінімальна знижувалася до 3,66,5 °С. Поверхня ґрунту в цей час прогрівалася до 46,6–49,5 °С і охолоджувалася до 1,76,0 °С. В окремих районах місцями відмічались заморозки інтенсивністю до 2 °С морозу.

Опадів за декаду, які відмічалися впродовж більшої частини звітного періоду, випало в середньому близько 10,5 мм, хоча в окремих регіонах їх кількість виявилася доволі значною і склала від 50 до 80 мм. Середня відносна вологість повітря була на рівні 66 %, тоді як мінімальна знижувалася до 29 %.

На завершення декади сума накопичених рослинами ефективних температур повітря (вище 5 °С) з часу відновлення весняної вегетації становила 302 °С при середній багаторічній нормі 240 °С.

Після дощів запаси продуктивної вологи в ґрунті під озимими зерновими культурами після різних попередників дещо поповнилися і на завершення звітного періоду в метровому шарі були переважно задовільні та достатні і становили 80–117 мм, а в південних областях недостатні – 48–57 мм.

На завершення першої декади травня рослини пшениці озимої рекомендованих строків сівби утворили прапорцевий листок, а рослини ячменю озимого ранньостиглих сортів знаходилися у фазі колосіння.

Загалом, погодні умови звітної декади були доволі сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

На початку другої декади травня утримувалася мінлива за температурним режимом, порівняно прохолодна, з незначними опадами, погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 9,9–17,4 °С. В окремі дні температура повітря підвищувалася та знижувалася відповідно до 25,4 та 2,9 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася та охолоджувалася до 46,2 та 1,3 °С. Середня температура повітря склала 13,6°С, що було на 2,5 °С нижче середньої багаторічної норми. За останні 10 років більш холодною була лише відповідна декада в 2017 р. (12,1 °С).

 

Середні значення гідротермічних показників у другій декаді травня, 2011–2020 рр.

Кількість опадів склала 8,1 мм, що на 9,9 мм поступалося середнім багаторічним значенням. В цей час менша кількість опадів випадала в 2011 р. (1,5 мм), 2012 р. (4,9 мм) та 2019 р. (1,3 мм). При цьому слід зазначити, що опади різної інтенсивності спостерігались протягом 5–6 діб і розподілялись по території навіть одного адміністративного району дуже нерівномірно. Середня відносна вологість повітря становила 60%, тоді як мінімальна знижувалася до 30%.

В результаті порівняно сухої погоди та зростання інтенсивності водоспоживання і транспірації рослин запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення звітної декади під пшеницею озимою після різних попередників знизилися до 60–110 мм, значно поступалися середнім багаторічним показникам і характеризувалися переважно як задовільні та недостатні; в окремих районах центральних та південних областей кількість корисної для рослин вологи в метровому горизонті під добре розвиненими посівами після чорного пару знизилася до 19 мм, що було майже в сім разів менше від нормативних значень, які регламентуються на час фази колосіння основної зернової культури. Така незначна кількість продуктивної вологи у ґрунті була відмічена вперше за останні шість років і спричинила суттєве зниження ефективності внесених добрив, особливо на посівах після непарових попередників, зниження тургору в листкових пластинках, призупинення ростових процесів, послаблення інтенсивності фотосинтезу та порушення обмінних процесів у рослинах, що безумовно може призвести до зниження їх продуктивності (табл.).

 

Запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою у фазі колосіння рослин, мм

Попередник

Шари ґрунту, см

0–20

0–100

роки

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Чорний пар

6

29

6

5

9

4

65

153

55

52

67

19

Середні багаторічні показники

23

124

Соняшник

5

28

3

9

11

3

59

143

66

64

95

52

Середні багаторічні показники

23

119

 

Обстеження посівів пшениці озимої по завершенні другої декади травня засвідчило, що у більшості сортів оптимальних та пізніх строків сівби фаза колосіння рослин була відмічена в останні дні звітного періоду. Рослини ранньостиглих сортів (Коханка, Мудрість одеська, Манера одеська, Фортеця, Смуглянка, Славна, Марія, Конка, Краса ланів), які висівалися в ранні строки, знаходилися у фазі цвітіння, що було на 8–12 діб раніше середніх багаторічних строків.

Пшениця озима після кращих і удобрених попередників мала середню висоту рослин від 85 до 115 см, після непарових попередників – від 65 до 90 см.

Відставання у висоті рослин і певною мірою у їх розвитку відмічалося на посівах, де пшениця озима отримувала недостатню кількість поживних речовин, що посилювалося значним дефіцитом вологи у ґрунті. Також на таких полях спостерігалася певна строкатість у настанні фази колосіння пшениці озимої, що пояснюється наявністю в посівах різновікових рослин, які утворилися внаслідок посушливих погодних умов осіннього періоду та нерівномірності появи сходів.

У рослин більшості сортів ячменю озимого фіксувалася фаза цвітіння – початку формування зернівки.

Більша половина третьої декади травня характеризувалася прохолодною з незначними опадами погодою. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 9,4–14,6 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 20,5 °С, а мінімальна знижувалася до 1,9 °С; поверхня ґрунту прогрівалася до 41,5 °С і охолоджувалася до -0,3 °С. В перші дні декади у повітрі відмічалися заморозки інтенсивністю до -2,0 °С. Кількість опадів склала близько 4,0 мм. Середня відносна вологість повітря варіювала у межах 51–76%, на початку звітного періоду знижувалася 22–28%.

По завершенні весняного періоду вегетації озимих зернових культур слід зазначити, що на цей час у найкращому стані є пшениця озима, сівба якої проводилася в оптимальні строки по чорному пару та після гороху, де було створено достатній фон живлення рослин. У таких посівах кількість продуктивних стебел знаходиться на рівні 518– 663 шт/м2, а маса зерна з колоса може становити 1 г і навіть більше. Приймаючи це до уваги, можна зробити попередній прогноз, що величина урожаю пшениці озимої по кращих попередниках може сягати в середньому 6,5–7,0 т/га. Разом з тим, озимина, яка вирощується після непарових попередників з низьким рівнем мінерального живлення, особливо за пізніх строків сівби, здатна забезпечити врожай зерна не вище 3,2–5,0 т/га. Навіть при помірному температурному режимі та достатньому зволоженні ґрунту в наступні етапи органогенезу, рослини не зможуть компенсувати недостатню продуктивну кущистість, слабкий розвиток вегетативної маси та кореневої системи, що в цьому році на доволі значних площах притаманне посівам озимини, яка з різних причин висівалася в пізні строки та вирощувалася не тільки за дефіциту вологи, але й поживних речовин.

Фітосанітарний стан посівів пшениці озимої є задовільним, хоча в більшості господарств проводяться обробки посівів фунгіцидами та інсектицидами, які переважно мають профілактичний характер. Розповсюдження грибкових хвороб незначне, але на окремих полях відмічається зростання кількості уражених рослин борошнистою росою та септоріозом. На рослинах окремих сприйнятливих сортів зустрічаються прояви піренофорозу. В посівах відмічаються дорослі жуки та яйцекладки клопа шкідливої черепашки, але кількість цього шкідника не перевищує економічних порогів шкодочинності, особливо там, де раніше проводилися крайові обробки полів інсектицидами.

В посівах пшениці озимої після непарових попередників, а саме після соняшнику, відзначаються прояви нестачі поживних речовин, зокрема азоту, що проявляється у світло-зеленому забарвленні листкових пластинок та передчасному відмиранні листків нижнього ярусу і є також наслідком доволі прохолодної та порівняно сухої погоди, яка певною мірою гальмує розвиток мікробіологічних процесів у ґрунті.

Поряд з обробками посівів пестицидами, для покращання якості зерна пшениці озимої велике значення має позакореневе підживлення рослин розчином карбаміду (30–45 кг/га д.р. азоту). Цей технологічний прийом бажано проводити у фазі колосіння – початку молочної стиглості зерна на посівах сильних сортів, які вирощуються по кращих і удобрених попередниках та мають щільний стеблостій, але за обов’язкової умови наявності функціонуючого прапорцевого листка і верхнього міжвузля, що мають зелене забарвлення. Завдяки своєчасному позакореневому підживленню вміст білка в зерні можна збільшити на 1–2 %, клейковини – на 2–4 %, силу борошна – на 15–50 о.а., об’єм хліба – на 10–50 см3.

Обстеження посівів з метою визначення стану рослин ярих зернових колосових і зернобобових культур, проведені наприкінці травня, засвідчили, що ступінь розвитку їх у цілому задовільний. Завдяки постійному зволоженню посівного шару, хоча й незначними опадами, у рослин ярих зернових культур сформувалась і розвивається вторинна коренева система (кількість вузлових коренів сягає 6,6–7,2 шт./росл.), особливо у вівса та тритикале ярого, що відповідним чином позначається на інтенсивному прирості їх вегетативної маси. Так, у посівах ярих зернових колосових культур (ячмінь, пшениця й тритикале ярі, а також овес) спостерігається наявність прапорцевого листка, висота рослин становить 48,9–53,0 см, а зернобобових (горох, сочевиця, чина й нут) – 24,7–27,4 см.

Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи і соняшника показав, що гібриди суттєво реагували на строки сівби. Так, рослини кукурудзи ранніх строків сівби (середина квітня) мають висоту 20,0–25,0 см та сформували по 5,0–6,0 шт. листків/росл., а оптимального строку (кінець квітня) – 16,1–20,0 см та 4,0–5,0 шт. листків/росл., за пізнього строку сівби (початок травня) – 6,0–8,0 см та 2,0 шт. листків/росл. відповідно. Аналогічний стан, хоча й незначним відставанням у темпах росту (на 5–10 см) та розвитку (1–2 пари листків) характерний для рослин соняшника. Фітосанітарне обстеження посівів кукурудзи і соняшника свідчить, що в цілому група ґрунтових гербіцидів забезпечила високу технічну ефективність у боротьбі з однорічними ярими бур’янами. Проте, після атмосферних опадів може спостерігатися друга хвиля забур’янення посівів. Враховуючи нинішній розвиток гібридів кукурудзи і соняшника доцільним буде провести позакореневе підживлення рослин азотно-мікроелементними препаратами.

Загалом, погодні умови більшої частини травня були задовільними для росту і розвитку сільськогосподарських культур, подальший стан яких буде залежати від погодних умов та вчасно проведених технологічних заходів по догляду за посівами на наступних етапах вегетації рослин. Тривала відсутність продуктивних опадів у квітні й травні, яка в окремих регіонах призвела до виникнення повітряної та ґрунтової посух, безперечно позначиться на рівні врожайності сільськогосподарських культур і валових зборах зернової продукції. Проте, при утриманні посушливої погоди в період наливу зерна, особливо, на фоні високих температур повітря, за рахунок отримання мілкого та щуплого зерна частка втраченого урожаю може становити від 10 до 15 %. Також слід зазначити, що збирання врожаю озимих зернових культур у поточному році, враховуючи розвиток рослин та погодні умови, розпочнеться в середньому на 8–10 діб раніше звичайних строків.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

 

Реклама

Вхід