Не все то насіння, що дешеве

Джерело

АПК-Інформ

620

 

Юлія Шевченко

 

 

В Україні, як і в багатьох інших державах, на всіх можливих рівнях триває активна боротьба з фальсифікованою продукцією. Однак підробка посівного матеріалу, яка на українському ринку не бажає відпускати вже зайняті позиції, тягне за собою наслідки різного масштабу: починаючи від просто відсутності сходів і закінчуючи втратою довіри до України як до глобального постачальника продовольчих товарів на світовий ринок. І це ще не говорячи про колосальні втрати фермерів, які умисно або ж не завжди з метою певної економії звертають на невірний шлях купівлі насіння у сумнівних виробників/дистриб’юторів.

 

З метою виведення питання протидії підробкам на новий рівень у Насіннєвій асоціації України (НАУ) ще у 2018 році замислилися над запитанням, із чим (або ж із ким) насіннєва галузь має справу? Задля відповіді на це запитання саме на замовлення НАУ експерти АПК-Інформ у 2018 році провели дослідження ринку фальсифікованого насіння соняшнику та кукурудзи, результати якого було представлено у ході круглого столу на тему: «Підробки та фальсифікат у насінництві».

Зокрема, згідно з опитуванням, в якому взяли участь близько 300 виробників соняшнику та кукурудзи із земельним банком від 100 га, виявилося, що кожен четвертий опитаний фермер свідомо погоджувався на використання фальсифікату, бо «ціна його була привабливою». Що цікаво, за результатами дослідження виявилося, що найбільше із фальсифікатом стикаються дрібні (до 5000 га) виробники: 28% серед виробників соняшнику та 30% - кукурудзи.

Станом на 2020 рік, за оцінками різних фахівців, в Україні 15-30% щорічно реалізованого насіння – підробка, а для підробок посадкового матеріалу популярних продуктів окремих компаній ця цифра сягає навіть 50-55%, особливо після масштабних рекламних кампаній нових продуктів. Такі дані зовсім нещодавно в ексклюзивному матеріалі «Як аграрію не стати жертвою шахраїв: про підробки, інтелектуальну власність та врожай» представила Антоніна Пахаренко-Андерсон, президент Українського альянсу з боротьби з підробками та піратством (UAACP), керуючий партнер патентно-правової фірми «Пахаренко та партнери», яка є членом НАУ.

Із вказаними оцінками погоджуються представники українського насіннєвого бізнесу. «Обсяг тіньового насіння на українському ринку займає приблизно 30%. Це якщо оцінювати сегмент кукурудзи та соняшнику», - зазначили у ТОВ «Євраліс Семенс Україна». Компанія повністю контролює вертикально інтегрований виробничий цикл насіння (польове виробництво, доробка та кондиціонування насіння на заводі «Євраліс» у Черкаській області, операційний маркетинг і комерціалізація в межах України) і саме тому розуміє, що щодо популярних гібридів може виникати і попит на їхню підробку. Особливо коли фермери, купуючи продукцію, не мають комунікації з офіційними дистриб’юторами та менеджерами компаній-виробників.

«Європа більш захищена в правовому полі від фальсифікації, адже там усі фермери знаходяться на податковому обліку та супроводжуються офіційними дистриб’юторами», - зауважують в «Євраліс» і вважають, що для України в цьому плані не вистачає саме ініціатив щодо зменшення податків та збільшення контролю. «До того ж помітна велика зацікавленість певних владних кіл у покриванні виробництва фальсифікату. А зниження податків і покращення контролю впливатиме на прозорість бізнесу», - додали у компанії.

Однак, як вважають у компанії MAS Seeds, яка є провідним європейським виробником високоякісного насіння основних сільськогосподарських культур, за останні роки завдяки старанням насіннєвих компаній та Насіннєвої асоціації України частка ринку фальсифікату впала приблизно з 20% до 10%. «Найчастіше від фальсифікату страждають дрібні фермери, які купують таке насіння з огляду на його дешевизну через Інтернет або на ринках. Загалом, усі виявлені нами підробки було вироблено на території України. На всіх семінарах для виробників ми проводимо роз’яснення, що справжнє насіння не може бути дешевим, інформуємо про орієнтовну ціну на наше насіння, закликаємо працювати з офіційними дистриб’юторами MAS Seeds», - акцентували у компанії.

MAS Seeds намагається відслідковувати появу підробок через своїх регіональних представників, які працюють по всій Україні. Зовсім нещодавно компанії вдалося виявити підробку насіння соняшнику: була майже повна імітація кольорів бренду, мішка. «Проте у даному конкретному випадку гібрид соняшника з такою назвою не зареєстровано в Україні. Вказаного на мішку номера партії в реальності не існує. Тому ми попередили виробників про підробку на наших офіційних сторінках – на сайті та у мережі Facebook. Щоб уникнути придбання фальсифікату, закликаємо виробників купувати насіння лише у наших офіційних дистриб’юторів, перелік яких указано на сайті masseeds.ua. Також «справжність» насіння можна перевірити за номером партії, яка вказана на мішку», - пояснили у MAS Seeds.

Як нагадали у компанії, Насіннєва асоціація України, членом якої є MAS Seeds, за активного сприяння всіх міжнародних насіннєвих компаній декілька років тому організувала розгорнуту комунікацію в ЗМІ на тему боротьби з фальсифікатом. «Ми інформували фермерів про різницю між справжнім насінням та фальсифікатом. Найчастіше підробка – це сміття, яке може не зійти зовсім. У кращому випадку це справжнє насіння, викрадене з насіннєвих заводів і перепродане. Щоб попередити крадіжки, на заводі MAS Seeds діє ефективна система контролю», - додали в MAS Seeds.

З тим, що підробка насіння сільгоспкультур становить величезну загрозу для продовольчої безпеки країни та призводить до значних втрат тих господарів, які купують такий посівний матеріал, також погоджуються у компанії Syngenta.

«Від якості насіння безпосередньо залежить, який урожай отримає аграрій та й чи отримає його взагалі. Наша компанія належить до тих виробників, які займають активну позицію в боротьбі з підробками та проводять жорстку політику, спрямовану на боротьбу з фальсифікатом. Відділ безпеки Syngenta тісно співпрацює з правоохоронними органами вже не перший рік. Співробітники відділу докладають чимало зусиль для захисту продуктів компанії від шахраїв: як із тими, хто підробляє насіння та засоби захисту рослин, так і з тими, хто розповсюджує фальсифікат», - уточнили в компанії.

Syngenta навіть поділилася з нами алгоритмом того, як діють шахраї: купують у фермерів звичайне насіння; фарбують у бетономішалках під колір протруєного насіння; роздруковують у типографіях мішки під ТМ різних відомих виробників; імітують захисні елементи; пакують та продають за своїми каналами або в мережі Інтернет.

«Продаючи підроблене насіння, махінатори отримують велику маржу: купують в аграріїв матеріал, умовно кажучи, за 100 гривень, а продають за 4000 гривень! Звичайно, вони дещо витрачаються на фарбування насіння і друк упаковки для нього, але все це незначні суми порівняно з їхніми прибутками», - такі, дійсно приголомшливі, цифри озвучили в Syngenta.

Навіть є інформація, що Україна стала виробничою базою фальсифікованого насіння для сербського, румунського, угорського й інших ринків: вантажівками через кордон транспортують величезні партії й там збувають. Траплялися випадки, коли насіння, призначене буцімто для зарубіжних країн, продають українським фермерам з етикетками, наприклад, польською мовою, запевняючи, що це насіння з Польщі, отже, воно якісніше і тому коштує дорожче.

Варто зазначити, що Насіннєва асоціація України, реагуючи на подібні, доволі невтішні, тенденції на ринку, сумісно з Міжнародною насіннєвою федерацією ISF (International Seed Federation) започаткували спеціальну спільну робочу групу Task Force Ukraine, до складу якої ввійшли міжнародні експерти ISF, запрошені компанії – лідери ринку, члени НАУ задля спільної боротьби із підробками насіння.

«Як і більшість компаній-виробників, Syngenta постійно працює над захистом своєї продукції. Один з елементів захисту – флуоресцентний захист на упаковках насіння. Це елементи дизайну, що світяться відповідними кольорами під впливом УФ-променів. Ще один елемент захисту – стікер безпеки, кольорова гама якого налаштована таким чином, що підібрати її неможливо, а за допомогою спеціального пристрою, так званого ідентифікатора підробок, можна одразу визначити, оригінал перед вами чи підробка», - з упевненістю діляться в компанії.

За даними правоохоронних органів, лише за перші 5 місяців 2020 року було конфісковано 847 тонн підробленого насіння під ТМ Syngenta, а якщо сюди додати ще й хімічні засоби захисту рослин, то обсяги вилученого контрафакту під ТМ Syngenta становлять 1878 тонн.

«До речі, у 2019 році з ініціативи Syngenta в Україні було проведено 35 рейдів (порушено кримінальні справи), під час яких конфісковано 2666 тонн контрафакту (зокрема 1184 тонни насіння). Як наслідок, було відправлено за ґрати та засуджено строком від 1 до 5 років за незаконне виробництво та розповсюдження продукції під ТМ Syngenta (насіння й засоби захисту рослин) 17 осіб», - навели конкретні цифри у Syngenta.

Ще один важливий напрям, на думку представників Syngenta, – це боротьба з онлайн-продажами фальсифікованої продукції, оскільки обсяг продажів підробок в Інтернеті є дуже значним. У 2019 році було заблоковано 883 оголошення з інтернет-сайтів щодо продажу підробок на продукцію лише компанії Syngenta.

 

Реклама

Вхід