Старт збирання зернових в Україні: які втрати на півдні та наслідки для країни?

Джерело

АПК-Інформ

9169

Анна Танська,

АПК-Інформ

Найбільш обговорюваним напередодні старту кожного сезону є питання об'єктивності оцінок виробництва і його коригування на тлі погодних ризиків. При цьому в 2020/21 МР, мабуть, це питання стало особливо актуальним, що, в принципі, і є очікуваним в такому непростому в усіх аспектах році... Збиральна кампанія вже стартувала в південному регіоні України, який сильніше за всіх відчув на собі вплив погодних аномалій. Які їх наслідки щодо показників виробництва в межах регіону і країни в цілому? І як це все позначиться на трейдингу?

Спираючись на прогнози виробництва аналітиків агентства і динаміку даних показників на підставі статистики за попередні 5 років, ІА «АПК-Інформ» готове поділитися своїми спостереженнями, а також думкою учасників ринку та експертів галузі. Приємного прочитання!

 

 

Отже, 11 червня п.р. в Україні офіційно стартувала збиральна кампанія ранніх зернових культур, що на тиждень випереджає ранній старт минулого року (18 червня 2019 р.) і практично збігається з рекордно раннім початком збирання позаминулого року (12 червня 2017 р.).

Згідно з даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, станом на 26 червня в Україні намолочено перші 100 тис. тонн зерна (озимий ячмінь, пшениця і ріпак) з площі 35,7 тис. га (з них в Миколаївській області обмолочено близько 26 тис. га, в Херсонській – 7,24 тис. га і в Одеській – 2,5 тис. га).

Поряд з цим, всі ми прекрасно розуміємо, що дати старту збору врожаю є чисто символічними і набагато важливіше настання фази активних збиральних робіт, а з урахуванням сталих на більшій частині території України погодних умов з цим поки не все так просто…

 
Коротко про погоду і стан посівів

Відносно суха осінь, яка ускладнювала сівбу і робила нерівномірними сходи, аномально тепла зима, яка сприяла активному поширенню хвороб і бур'янів на посівах, досить холодна і посушлива весна, яка привела до істотної різниці в оцінках виробництва сільгоспкультур в Україні різними агентствами та експертами, і в добавок абсолютно непередбачуване щодо погоди літо... Зупинимося на поточній ситуації.

Незважаючи на неоднорідні за територією країни і ступенем сприятливості агрометеорологічні умови (особливо в контексті зволоження ґрунту і повітря) і надзвичайно контрастний температурний режим протягом весни і початку літа, в південних, південно-східних і центральних областях дозрівання озимих культур почалося в дуже ранні терміни.

За даними Гідрометеоцентру України, вже в першій декаді червня зерно досягло молочної стиглості, що на 10-15 днів раніше середніх багаторічних дат, а на окремих площах південних областей відзначається воскова стиглість зерна озимої пшениці і молочна стиглість зерна ярого ячменю, що майже на місяць раніше середніх багаторічних дат. В цілому, на більшості площ масове цвітіння озимих відбувалося повільно, і відзначалися сприятливі умови для формування і наливу зерна. За підсумками другої декади червня стан посівів більшості сільськогосподарських культур оцінювався як хороший і задовільний, а на окремих площах північних і західних областей з припиненням інтенсивних опадів і підвищенням температурного режиму фіксувалося поліпшення стану ярих культур. До того ж підвищений температурний режим і достатнє на більшій частині території вологозабезпечення ґрунту сприяли інтенсивному росту і розвитку більшості сільськогосподарських культур, фенологічний розвиток яких завдяки інтенсивному накопиченню ефективних температур в червні значно прискорився.

Експерти НААН України також вважають, що посушливі погодні умови прискорили проходження фаз розвитку озимих зернових культур. Озимий ячмінь в Україні на більшості площ знаходиться у фазі воскової та повної стиглості зерна, що на тиждень-півтора раніше середніх багаторічних дат. У свою чергу, озима пшениця проходить фази від цвітіння до молочної та молочно-воскової стиглості зерна, що на півтора-два тижні раніше звичайних термінів. При цьому експерти вважають, що це може зумовити зменшення їх врожайності. Зокрема, посуха в південних областях може призвести до зниження врожайності пшениці на 15-30%, а в окремих випадках і на 50%.

Експерти обох організацій вважають погодні умови нерівномірними і неоднозначними, що істотно ускладнює аналітикам процес формування єдиної картини врожаю в рамках всієї України.

Територією країни і навіть в межах деяких областей продовжує фіксуватися нерівномірне зволоження ґрунту. Під ранніми зерновими культурами – від надмірного для періоду молочно-воскова стиглість зерна (більше 125-160 мм) до недостатнього (менше 20 мм), місцями в південних областях метровий шар був зовсім сухим, а в деяких районах північних і західних областей, де з початку колосіння озимих випало більше 150 мм опадів, створювалися умови для «стікання» зерна.

Як результат, в районах з дефіцитом вологи в ґрунті рослини не визрівають, а всихають, що негативно позначається на показниках натури і маси зерна, яке в більшості випадків стає щуплим. Поряд з цим, в районах з рясними опадами (в т.ч. у вигляді злив у супроводі граду) і шквалами відзначаються локальні механічні пошкодження рослин всіх сільгоспкультур і локальне вилягання зернових, а також склалися умови для утворення щільної ґрунтової кірки, яка негативно впливає на зростання коренеплодів.

Ну, і додатково до всього перерахованого вище складні агрокліматичні умови ускладнюють аграріям процес внесення ЗЗР і добрив, а непроста економічна ситуація в ряді випадків змушує їх економити і не дозволяє при необхідності проводити повторні обробки. А як ми всі прекрасно знаємо, невідповідність температурних режимів і вологи нормам нерідко сприяє більш стрімкому розвитку хвороб і шкідників.

Згідно з даними Держспоживслужби, з кінця другої декади червня тепла дощова погода сприяла розвитку хвороб і шкідників на посівах сільгоспкультур. Повсюдно в посівах озимих і ярих зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа, жовта іржа, темно-бура плямистість, кореневі гнилі, іноді ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості, якими охоплено 4-31%, осередково 40-55% (Закарпатська, Київська, Черкаська обл.) рослин. На 50-100% площ ячменю гельмінтоспоріозом уражено 8-38%, осередково на необроблених площах – 50-65% рослин у Волинській, Київській, Закарпатській областях. Летюча сажка виявлена в господарствах Закарпатської, Кіровоградської, Львівської областей у ячменю при ураженні 0,4% колосків. У господарствах Закарпатської, Львівської областей на вівсі прогресує червоно-бура плямистість (5-8% рослин). Крім того, в умовах теплої вологої погоди розвиток отримали хвороби колоса: септоріоз (0,2-5%), фузаріоз (0,5-5%), борошниста роса (1,5-3%), оливкова пліснява (0,5-4,2%, Одеська, Тернопільська, Харківська обл.).

У посівах зернових колосових культур тривають відкладання яєць та відродження личинок клопа-черепашки, якими залежно від територіального розташування пошкоджено 1-6% рослин. Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки і жужелиця (чисельністю 0,2-1, в осередках 3 екз. на 1 кв. м, які пошкодили 1-4% колосків), злакова попелиця (заселено 4-25, макс. 30% рослин), пшеничний трипс (заселено 3-20% рослин за чисельністю 1-9, макс. 15 екз. на кожному). З огрубінням зерна озимих культур попелиця перелітає на ярі зернові та злакові бур'яни. Зазначається, що захисні заходи щодо порогової чисельності личинок клопа-черепашки та вищевказаних фітофагів приймаються диференційовано до кожного поля.

 
Думки очевидців і експертів

Незважаючи на складну (а в деяких районах критичну) ситуацію з посівами пшениці і ячменю в південних областях, збиральна кампанія почалася з вельми оптимістичного напуття Юрія Кормишкіна, генерального директора господарства ТОВ «СП «Південна Аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) в Миколаївській області, яке першим приступило до збору врожаю в 2020 році.

«СП «ПАЕК» зайшла в збирання! Всім хороших врожаїв і сприятливої погоди!» - написав він на своїй сторінці в Facebook.

При цьому, поспілкувавшись з сільгоспвиробниками південних областей України, складається враження, що посіви пшениці та ячменю в Південному регіоні вже нічого не врятує.

«Дуже слабкий урожай буде, мінімум в 2 рази нижче за торішній, а якщо дивитися правді в очі, то, найімовірніше, в 3 рази нижче. Якщо в минулому сезоні врожайність досягала 50-60 ц/га, то в поточному вона в основному коливається в діапазоні 15-20 ц/га, рідше зустрічаються показники 25-30 ц/га. Така ситуація виникла, перш за все, через погодний фактор. З вересня по березень практично не було дощів, потім заморозки, холодна весна і рясні опади в травні і червні... у підсумку маємо таку невтішну статистику. Найбільше постраждав наш Південний регіон. Причому в Одеській області ще не так все погано, як, наприклад, в тому ж Миколаєві. Природно, що могли, то пересіяли в основному такими культурами, як просо, кукурудза і соняшник. Причому акцент найбільше робили на соняшник. За нашими спостереженнями, в даний час стан посівів кукурудзи та соняшнику в південному регіоні, в цілому, досить хороший.

Щодо якості пшениці та ячменю нового врожаю особливих проблем з ними, думаю, не передбачається. В цілому, колос налитий, нормальний, щільний, але врожайність все-таки постраждала. Через 7-10 днів буде остаточно все зрозуміло. Збиральна вже стартувала, але потім пішли дощі, і все призупинилося. При цьому зберігається висока ймовірність зниження частки продовольчої пшениці у валовому зборі, що, безумовно, дасть підтримку цінам.

Що стосується інших регіонів України, то там ситуація трохи краща. Наприклад, в центральних і північних областях, які є одними з основних зерновиробничих регіонів, ситуація складається більш оптимістично. Однак погодні умови завдали істотної шкоди посівам, і в цілому врожайність все одно буде рази в півтора нижче торішньої», - поділився своєю думкою сільгоспвиробник Одеської області .

При цьому фахівці Інституту зернових культур НААН України вважають, що з найбільшими втратами врожайності озимих зернових культур зіткнуться ті аграрії, які не дотримувалися технології вирощування культури, що істотно посилилося на тлі несприятливих погодних умов. Особливо страждають від дефіциту вологи в ґрунті на півдні посіви пшениці та ячменю, які були посіяні після непарових попередників. Такі рослини зазвичай слабкі і низькорослі (23-35 см), з дрібним колосом і малою кількістю зерен в ньому, а також низькою потенційною продуктивністю. Згідно з їх попередніми прогнозами, максимальна врожайність окремих сортів озимої пшениці в Україні (в залежності від попередників) в п.р. може скласти 60-77 ц/га, а на посівах після непарових попередників – всього 33-51 ц/га. До того ж на таких посівах спостерігається всихання і відмирання не тільки листя різних ярусів, а й цілих рослин.

«Передумови для гарного врожаю озимої групи зараз дуже непогані. Саме в Дніпропетровській області рослини добре перезимували: пшениця вегетувала протягом всієї зими, і навіть пізні посіви розкустилися. Вплив деяких негативних факторів дещо нівелювався в сукупності з іншими. Наприклад, якби температура повітря навесні була хоча б на середньорічному рівні, то спостерігалася б посуха, а так низькі температури повітря в якійсь мірі «законсервували» рослини і захистили від сильного стресу на тлі нестачі води.

За станом посівів пшениці видно, які у них були попередники на полі. Звичайно, найкращий стан у пшениці після гороху і парів. При цьому по парам пшеницю вже ніхто не сіє, хіба що на крайньому півдні, і то я дуже сильно сумніваюся. Все частіше основним попередником є соняшник, але після нього пшениця виглядає набагато гірше. І, в принципі, всі проблеми зараз з пшеницею не через те, що клімат змінюється, і не через те, що були стресові і ризикові умови для обробітку, а через те, що фермери не розуміють, що озимі можна сіяти не по всіх культурах і особливо не по соняшнику. Він висушує ґрунт. При цьому 70% посівів озимих зараз посіяні по соняшнику, і проблеми сьогоднішнього дня в тому числі спостерігаються в південному регіоні, пов'язані саме з цим», - прокоментував ситуацію Владислав Черчель , директор ДУ «Інститут зернових культур НААН України» .

 

Про що говорить статистика?

Згідно з червневим коригуванням, прогноз виробництва зернових культур в Україні в 2020/21 МГ підвищений аналітиками ІА «АПК-Інформ» до 69 млн тонн (-8,2% до показника сезону-2019/20), що обумовлено збільшенням оцінки валового збору кукурудзи до 35,4 млн тонн (-1,3%), в той час як прогноз виробництва пшениці залишений на рівні 24,5 млн тонн (-13,4%), ячменю – 6,8 млн тонн (-23,4%). Дані оцінки обумовлені досить складними погодними умовами в період весняної вегетації і пошкодженням посівів при квітневих заморозках, а також істотно поступаються більш оптимістичним прогнозам експертів USDA.

Внутрішнє споживання зернових в 2020/21 МР, за оцінками аналітиків агентства, складе 20,3 млн тонн (+0,8% до 2019/20 МР), а експортний потенціал прогнозується на рівні 48,9 млн тонн (-11,0%), з яких експорт пшениці оцінений в 16,5 млн тонн (-19,9%), ячменю – 3,6 млн тонн (-23,4%) і кукурудзи – 28,0 млн тонн (-3,4%).

Такі досить стримані, але в цілому оптимістичні прогнози обумовлені тим, що південні регіони України, які страждали від посухи, не є основними зерновиробниками і не матимуть істотного впливу на загальний показник по країні.

Згідно з динамікою показників виробництва попередніх 5 років, частка південного регіону в структурі посівних площ під пшеницею та ячменем в Україні коливається в межах 28-30%, а з урахуванням традиційно нижчої врожайності його частка в загальному валовому зборі ще менша.

 

На що очікувати?

В даний час зберігаються погодні ризики, і прогнози виробництва будуть ще не раз коригуватися. При цьому ясно одне: без пшениці і ячменю Україна точно не залишиться! Як не прикро, але статистика – страшна річ, і локальні проблеми ряду фермерів нівелюються масштабами країни. В даний час увага всіх учасників ринку прикута до ходу збиральної кампанії (просування якої поки обмежене рясними опадами), і всі з нетерпінням очікують перших оцінок якості зернової врожаю-2020.

Вже кілька терміналів як на глибокій, так і на малій воді поділилися новинами про початок приймання зерна нового врожаю, трейдери коригують ціни попиту і з нетерпінням чекають старту масового збирання врожаю-2020. При цьому безліч факторів, таких як погодні ризики, можливі проблеми з якістю зерна врожаю-2020, валютні коливання, неоднозначність розвитку подій навколо пандемії COVID-19, продовжують вносити невизначеність і деякою мірою утримувати трейдерів від активного укладання форвардів, в той час як імпортери прагнуть встигнути максимально покрити свої потреби до можливого настання другої хвилі коронавірусу восени п.р.

Традиційно саме перші обкоси в південних областях (зокрема Одеській і Миколаївській) дозволяли трейдерам покрити свої позиції за форвардними контрактами на постачання зерна нового врожаю, проте в поточному році з цим можуть виникнути складнощі. До того ж очікується, що внаслідок контрастних і неоднорідних погодних умов на території України якісні показники будуть значно варіюватися не тільки в межах одного регіону, а й однієї області, що ускладнюватиме процес формування великотоннажних партій зерна експортної якості.

В даний час стан більшості посівів озимих зернових культур в Україні можна оцінити як хороший і задовільний, а входження озимої пшениці в стадію повної стиглості зерна, за прогнозом експертів НААН України, слід очікувати в першій п'ятиденці липня, але це багато в чому буде залежати від подальших погодних умов. Тим часом у ряді областей (в основному західного і Північного регіонів) сильні зливи призвели до підтоплення сільгоспугідь, змивання, замулювання, локального вилягання сільськогосподарських культур.

З хороших новин для сільгоспвиробників те, що в Україні не вводитиметься квотування на імпорт добрив і продовжиться вдосконалення механізму аграрних розписок, а також українські фермери отримають пільгові умови при купівлі сільгоспземель. Верховна Рада України прийняла пакет законів, які створюють законодавчу та нормативно-правову базу для використання деривативів – фінансових інструментів, які допомагають хеджувати ризики, пов'язані зі змінами цін, процентних ставок або валютних курсів. Крім того, у ВРУ зареєстровано законопроект №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», яким пропонується знизити податок на додану вартість для аграрного сектору з 20% до 14%. Від цього виграють не тільки аграрії, а й переробники, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них переміщується з дати оплати сировини на дату оплати зобов'язань за операціями з реалізації продуктів його переробки. Відстрочка мінімум на 30 днів (20 днів декларація + 10 днів сплата ПДВ).

Мабуть, одним з ключових питань, яке зараз хвилює всіх учасників ринку, є остаточне рішення щодо адміністративно обмежуючих норм для експортерів зерна. Нагадаємо, що 15 червня в ході онлайн-зустрічі заступників Мінекономіки України Тараса Качки і Тараса Висоцького з представниками аграрних асоціацій була досягнута домовленість про підписання Меморандуму, який регламентує забезпечення прогнозованого режиму експорту зерна на 2020/21 МГ. Зараз тривають уточнення прогнозів врожаю т. р. і узгодження обсягів можливого експорту, а підписання документа заплановано на 1 липня. І, за чутками, які є на ринку, запропонований на початку червня граничний обсяг експорту української пшениці в 2020/21 МР у розмірі 14,9 млн тонн може бути збільшений до 17,2 млн тонн, а може, і більше…

Ну, а поки ми чекаємо 1 липня і прояснення ситуації, можна ще раз привітати всіх аграріїв України з минулим першим Днем фермера! Сприятливої погоди і хороших врожаїв! Ні пуху, ні пера! Ні жучка, ні смітинки!!! Дякуємо за вашу працю!

Реклама

Вхід