Традиційно наприкінці зернового сезону профільна організація – Українська зернова асоціація – збирає представників аграрного бізнесу України для обговорення всіх досягнень та отриманих результатів. Ну, і чого гріха таїти, після тривалого карантину для всіх дана зустріч була просто як повітря необхідною! Адже після численних онлайн-зустрічей, онлайн-семінарів, онлайн-конференцій вихід із цього ОНЛАЙНУ воістину був святом. Тим більше що для проведення заходу було обрано чарівне місце на терасі ресторану AVALON, розслаблююча атмосфера якого дозволила говорити про настільки серйозні речі в абсолютно невимушеній і дружній обстановці.
Поточного року, як і минулого, було про що говорити і чим пишатися, адже Україні вдалося оновити рекорди у виробництві й експорті зерна. Саме з цієї нагоди УЗА випустила спеціальну пам'ятну поштову марку про рекордний урожай сільськогосподарських культур.
«У нас безперечно є чим пишатися. Україна протягом останніх 3 років стабільно демонструє врожаї понад 90 млн тонн. Це стало можливо завдяки підвищенню врожайності культур та ефективності ведення сільського господарства. У середньостроковій перспективі ми очікуємо на подальше зростання виробництва зерна й олійних культур до 113 млн тонн, у той час як експорт може скласти понад 70 млн тонн.
Зокрема, в сезоні-2020/21, за нашими прогнозами, буде намолочено не менше 97,5 млн тонн сільгоспкультур. Однак, якщо будуть гарні погодні умови, завдяки яким урожай кукурудзи перевищить очікуваний результат, можливо, що ми знову опинимося на порозі нового рекорду.
Варто зрозуміти, що Україна як країна в сільськогосподарському секторі не реалізована ще й на 50%. Ми з вами можемо зрушити цей сектор настільки сильно, зробити такі зміни, про які навіть не мріяли наші предки. Ми живемо в ту епоху, коли більшість технологій, які нам потрібні, вже винайдено. Їх просто потрібно застосовувати і на повну використовувати наш величезний потенціал. Адже, якщо подумати, ми з вами досі прибуткові в країні, де вирощується в 2 рази менше з 1 га, ніж у більш розвинених європейських країнах.
Звичайно, всі ми розвиваємося, щороку зростаємо, як і вплив громадських організацій. Бачимо, як популісти приходять до влади, обіцяють те, що дуже часто не можуть виконати. Тому нам доводиться розраховувати виключно на власні сили. Робота нашої асоціації є досить простою: все, що ви у нас просите, ми намагаємося донести на самий верх. Ми є вашим рупором, вашим серцем, вашим голосом. Наука буде розвиватися, молодь – вчитися, у нас з вами точно краще майбутнє. І на шляху до нього пропоную вкотре, не змінюючи цікавої традиції, яка у нас зародилася, фіксувати наші з вами досягнення за сезон печаткою та сургучем», - відкрив офіційну частину події президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Він згадав, що, коли створювалася Українська зернова асоціація, подібних організацій в Україні ще не було, тому кожного із засновників можна було призначати міністром, і той обов'язково б упорався зі своїми завданнями та існуючими викликами.
«Саме таким професіоналом був і залишається наш прабатько УЗА, який допоміг створити першу профільну зернову асоціацію та своїм прикладом досі, кожного дня, допомагає розвиватися аграрному сектору України», - зазначив М.Горбачьов.
З такими теплими словами з нагоди завершення рекордного зернового сезону-2019/20 за особливий внесок і самовіддану працю на ниві розвитку аграрної галузі він нагородив орденом УЗА одного з батьків-засновників Української зернової асоціації – Леоніда Петровича Козаченка .
«У мене перед очима історія... В Україні була Державна зернова асоціація, і коли ми створили УЗА, до нас одразу виникло дуже багато запитань. Прийшовши до влади, мені довелося скасувати рішення, завдяки якому необхідно було видавати кожному суб'єкту дозвіл на експорт кожної тонни зерна. І пригадується, як я вперше повіз молодих хлопців по всьому світу – до Єгипту, Бельгії, Бразилії. У деяких залах нам тоді аплодували стоячи, адже середній вік нашої команди становив 30 років.
Хочу всім вам сказати, що ті 98 млн тонн сільгосппродукції, які ми маємо зараз, – це не межа, якщо нас не зупинять. Якби не УЗА і той показник експорту, то реальний сектор економіки мав би зовсім інші, дуже плачевні результати.
І те, що ми не стоїмо на місці, а піднімаємося вгору, ніхто більше, крім нас, не зробить. Нам не просто потрібно втриматися на своїх позиціях, а прориватися вгору. Для цього нам потрібно бути однією командою. Я дуже вдячний Миколі! Я знаю всіх його попередників, кожен із них робив дуже багато, але Микола працює особливо. Будемо і далі всіх годувати, рятувати від голоду, ставити на ноги нашу країну», - сказав Л.Козаченко після нагородження.
Також М.Горбачьов традиційно нагородив кращих фахівців зернового ринку сезону-2019/20 спеціальною щорічною нагородою «Зірка УЗА» за активну роботу протягом року та внесок у розвиток зернової галузі.
Так, свої заслужені «зірки» отримали Олена Замятіна, директор з маркетингу «Гленкор Агрікалчер Україна», Михайло Різак, заступник генерального директора із взаємодії з органами влади ТОВ СП «Нібулон», Сергій Феофілов, генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт», Рубен Бєляєв, радник з питань відносин з державними органами ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», і Олександр Рекал, керівник відділу логістики ТОВ «Агропросперіс».
Як зазначила після нагородження Олена Замятіна, яка є віцепрезидентом УЗА, до тих рекордних показників, які вже було відзначено, можна віднести виробництво та експортні надлишки, які українська внутрішня логістика подужала в сезоні-2019/20. На її думку, левову частку проблем було вирішено завдяки діалогу з представниками «Укрзалізниці» та ДП «Укрводшлях» на майданчику Мінекономіки під головуванням заступника міністра Тараса Висоцького.
«Крім того, було отримано рекордний урожай пшениці, зерно якої виявилося гарної якості та мало досить високий попит. Також було повернуто відшкодування ПДВ на експорт сої та ріпаку», - додала О. Замятіна.
Віцепрезидент УЗА вважає, що 2020/21 МР для України буде не гіршим за попередній, адже пізні культури можуть здивувати врожайністю, кількістю та якістю.
«Сподіваюся на відкриття нових ринків збуту, оскільки продовольство та корми завжди мають високий попит. Проблеми у торгівлі виникають завжди, проте ми звикли їх вирішувати. Навіть у такий непростий час. Адже зараз серед можливостей, які можна виділити, присутні діджиталізація процесів, економія часу завдяки online зустрічам і вивільнення часу для креативних ідей. Ну, і варто пам'ятати про неоціненну роль Української зернової асоціації в розвитку українського ринку зерна. Адже ця організація – абсолютний лідер, у складі якої представники всієї галузі. Ми всі націлені на розвиток інфраструктури та стандартів, збереження і відкриття ринків збуту, забезпечення безперешкодного експорту», - резюмувала О.Замятіна.
Традиційним також стало вручення особливої премії «Агенти змін», якою було нагороджено представників профільного відомства – Тараса Висоцького та Тараса Качку – за найбільше сприяння УЗА в розвитку зернового ринку.
Родзинкою завершення вечора став святковий торт у вигляді літописних книжок, які символізували досягнення та рекорди зернового ринку, і кожен шматочок торта символізував внесок кожного учасника в спільну справу. Тоді як минулого року торт мав круглі обриси і кожен його шматочок начебто символізував частину ринку.
Під час цієї вкрай важливої для зернового ринку події пролунало ще багато привітань, побажань, було висловлено багато надій і очікувань. Здавалося, що в цей час Земля трохи сповільнила швидкість свого обертання навколо осі, щоб у всіх була можливість насолодитися приємною компанією, чарівним видом із місця проведення та розумінням, що всі наші рекорди – лише щаблі тієї вершини, на яку ми наполегливо піднімаємося разом. Спасибі всій команді УЗА за це відчуття причетності до чогось могутнього!
Ну і, звичайно ж, ми не могли проґавити такої чудової можливості поспілкуватися з президентом Української зернової асоціації Миколою Горбачьовим, людиною, яка працює в зерновому бізнесі практично три десятки років.
- Сезон-2019/20 відзначено черговими рекордними показниками виробництва та експорту для аграрного ринку: виробництво зернових та олійних – 98,4 млн тонн, експорт – 62 млн тонн. Окрім цих показників, які Ви ще можете відзначити досягнення українського зернового ринку в 2019/20 МР? Адже не лише обсягами вимірюються результати, особливо враховуючи складні умови, в яких працював ринок у другій половині сезону…
- Дійсно, минулий сезон став для України рекордним – за обсягом виробництва пшениці та кукурудзи, валового врожаю, рекордними обсягами експорту. Тим часом, слід зазначити, що Україна не повністю реалізувала свій потенціал з експорту. Хоча використовує всі можливості, які надає світовий ринок. Для нас стали відкритими нові ринки. Наприклад, минулого маркетингового року Україна експортувала вперше пшеницю до Еквадору. Зараз відбувається новий перерозподіл ринків у світі, трансформується робота таких міжнародних організацій, як СОТ, змінюється геополітична обстановка та відносини між країнами. І Україна намагається і повинна отримати з цього максимальну вигоду.
Те, що відбувалося в другій половині сезону в світі, лише підкреслило значимість України на глобальному ринку як надійного постачальника продовольства. На мій погляд, яка б криза не торкнулася України і світу в цілому, постачання продовольства з боку України триватимуть і надалі лише збільшуватимуться, як і роль України як суб'єкта забезпечення світової продовольчої безпеки.
Для України аграрний сектор в умовах світової економічної кризи через пандемію коронавірусу фактично перетворився на одного з драйверів української економіки, який забезпечує стабільний приплив валюти від експорту. Це дозволяє нівелювати для держави ті негативні тенденції, які торкнулися інших секторів української економіки. Завдяки аграрному експорту в країну надходить валюта, що позитивно впливає на платіжний баланс країни, забезпечуючи в тому числі курсову та фінансову стабільність української економіки.
- Зерновий ринок уже живе і працює в сезоні-2020/21. Якими є Ваші прогнози розвитку ситуації як на внутрішньому, так і на експортному напрямках?
- Хочу зазначити, що трильйонні вливання в економіку грошей із боку США та Європи для підтримки своїх економік під час пандемії коронавірусу можуть спровокувати глобальне знецінення грошей. У даному разі зерно навряд чи буде дешевше сьогоднішнього рівня, і за інших рівних умов, у тому числі через зростання чисельності населення і збільшення попиту, воно дорожчатиме. Україна, яка від аграрного експорту отримує понад 40% валютної виручки, від такої тенденції отримуватиме лише плюси.
Також цього сезону на нас очікує зміна умов експорту до ЄС унаслідок підвищення вимог до безпеки зерна й олійних, зокрема через обмеження або, правильніше сказати, заборону на вміст активних речовин хлорпірифос і хлорпірифос-метил в імпортованій до ЄС продукції. Більшою мірою ця ситуація торкнеться олійних культур та олії.
Серед іншого на нас очікує вплив нашої постійної політичної турбулентності, зокрема цього року на нас очікують вибори до місцевих органів влади, які в умовах децентралізації набувають суттєвих повноважень. Також на геополітичній карті можна відзначити осінні вибори цього року президента США. Є безліч питань, які впливатимуть на світовий ринок, але поки відповісти на них ми не можемо. Наприклад, чи зміниться курс Вашингтона по відношенню до таких організацій, як СОТ, після виборів президента? Днями американський президент заявив, що США виходять із Всесвітньої організації охорони здоров'я. Чи виконуватиме ООН свої функції, як зараз? Чи зможе Україна використовувати всі ті плюси від членства в IGC? У цілому, є багато факторів, які можуть допомогти Україні розкритися ще сильніше. Разом із тим, ми дуже залежимо від зовнішніх факторів, оскільки вже давно годуємо в світі в 2 рази більше людей, аніж усередині країни. Тому зовнішні фактори та стан світового ринку матимуть на нас дуже істотний вплив.
- Україна зараз експортує зерно більш ніж до 100 країн світу. Як Ви оцінюєте конкурентоспроможність українського зерна на ключових ринках споживання в умовах глобальної конкуренції з боку постачальників і з урахуванням висування країнами-імпортерами нових вимог до закуповуваного зерна?
- Україна поки не реалізувала ще свій потенціал. Ми вирощуємо в середньому по 4 тонни пшениці з гектара в порівнянні з 8 тоннами у французів або лише 7 тонн кукурудзи в порівнянні з 12 тоннами в США в тих самих кліматичних умовах. При цьому наші сільгоспвиробники, як і раніше, залишаються прибутковими. Якщо припустити, що ми вирощуватимемо з такою самою ефективністю, як наші західні конкуренти, то з упевненістю можна стверджувати, що ми будемо конкурентними завжди. Україна продовжуватиме свою експансію на ринку продовольства. Ми зможемо протистояти дуже роздутим витратам, які є у країн із більш високорозвиненою економікою.
Наші виробники зможуть конкурувати, і той факт, що наше зерно на світовому ринку зараз є найдешевшим, дає нам величезну перевагу для його просування по всьому світу. Якщо взяти конкретно, наприклад, Індонезію. Якщо 3 роки тому в структурі їхнього імпорту пшениці ми займали лише 5%, то сьогодні це вже понад 20%, а найближчими роками можемо цілком досягти частки в 50%. Україна продовжить розвивати для себе такі ринки, як Китай, Індія й інші країни Південно-Східної Азії, чисельність населення яких динамічно продовжує зростати.
- Якщо повернутися до питання посилення вимог до якості та безпеки зерна імпортерами, що на нас очікує?
- Україна як один із лідерів міжнародного зернового ринку має синхронізувати свою нормативну базу з іншими лідерами ринку та якнайшвидше адаптувати кращі світові практики. Ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС, і, звичайно ж, ми як країна будемо імплементувати ті норми якості та безпеки, які встановлено в ЄС. Але нам для цього потрібен якийсь транзитний період. Тому ми звернулися до ЄС і СОТ із проханням відстрочити введення нових правил для залишків пестицидів хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в зерні й інших культурах на декілька років. Це дасть нам можливість підготуватися та привести виробництво зернових і олійних до нових якісних стандартів безпеки. Ми, зі свого боку, як Українська зернова асоціація докладемо всіх зусиль для того, щоб Україна змогла домовитися з ЄС. Інакше для нашого ринку ця ситуація може спровокувати великий шок, оскільки близько третини своєї продукції ми експортуємо до ЄС. Також сподіваємося, що обрання заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Качки віцеголовою IGC сприятиме посиленню нашої позиції в переговорах з ЄС.
- З якими викликами та ризиками доведеться зіткнутися українським трейдерам нового сезону?
- Один із найбільш істотних і незрозумілих поки для всіх ризиків – це карантинні обмеження міжнародної торгівлі в умовах пандемії коронавірусу. Якщо пригадаєте, ще 3-4 місяці тому, коли розпочалася паніка з приводу COVID-19, деякі країни почали зупиняти кораблі та відстоювати їх по два тижні, перед тим як дозволити їм зайти до портів. Сьогодні таких обмежень немає, оскільки всі країни розробили протоколи безпеки при прийманні імпортних вантажів, які дозволяють контролювати поширення коронавірусу всередині країни. Разом із тим, вірус мутує, тому ми не знаємо, які ще можуть бути додаткові наслідки такого невідомого ризику, як обмеження при пандемії.
Нікуди не поділися і погодні ризики. У зв'язку з глобальним потеплінням змінюється клімат. Якщо останні кілька років Україна постійно нарощувала виробництво зерна, то такі країни, як Австралія, втрачали позиції щодо зернових. Чи триватиме ця тенденція? Або ж зміни будуть настільки глибокими, що в зоні вічної мерзлоти можна буде вирощувати зернові, а там, де зараз ліси, будуть пустелі? Цей ризик залишається, хоча він відіграватиме свою роль у більш довгостроковій перспективі. Але тенденції зміни клімату простежуються. І що стосується території України, то ми бачимо, як вони проявляються: заморозки навесні, аномальна посуха на півдні країни, гради або смерчі, яких дуже давно не було на нашій території.
Тим не менш, Україна використовує нові технології зі зрошення, вирощування нового насіння, цифрові технології в сільському господарстві, завдяки яким вона зможе легко адаптуватися до змін клімату й отримати від цього вигоду.
- Час кризи – це не лише втрати, нестабільність і ризики, але це і час здійснити перезавантаження та відкрити нові шляхи і можливості для розвитку. Які Ви бачите перспективи та невикористані можливості для України як аграрної країни?
- Я б хотів відзначити перспективи підвищення ефективного використання землі як ресурсу. На мій погляд, прийнятий закон про ринок землі, коли він запрацює в повному обсязі, дозволить власнику землі вкладати в землю більше інвестицій і використовувати її ефективніше. Наприклад, ми імпортуємо дуже багато овочів і фруктів. При підвищенні ефективності використання землі, наприклад, Херсонська область отримуватиме більше вигоди, якщо вирощуватиме овочі та фрукти, ніж гнатися за валом зерна або ячменю.
У нас досі не реалізовано цілком такі масштабні плани, як перевезення зерна річкою. Ми, як і раніше, возимо річкою незначну частину зерна, хоча можемо збільшити цей показник у декілька разів. Адже області, які знаходяться вздовж Дніпра, сумарно вирощують понад 40 млн тонн зерна. Якщо уявити, що весь цей обсяг можна завантажити через сучасні технологічні термінали на нові пристосовані баржі, то наскільки ми б розвантажили наші автодороги та залізницю. Це частково вирішило б проблему зносу автодоріг в Україні та зняло б напругу на залізниці, яка останнім часом працює в надрив і не справляється повною мірою з перевезенням зерна.
Застосування нових технологій в інфраструктурі та сільгоспвиробництві, застосування IT-технологій і залучення молоді дозволить Україні наростити потенціал і позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції.
- Ви в зерновому бізнесі вже десятки років, із них 15 років – директор SouffletGroup. Зерновий ринок України сьогодні істотно відрізняється від зернового ринку 20 і навіть 10 років тому. Динаміка сільгоспзростання, технологічна революція, діджиталізація, глобалізація й інші зміни відкривають нові можливості для всіх учасників зернового бізнесу. Але зміни приносять нові виклики. З якими викликами доводиться стикатися сьогодні найбільше?
- Так, дійсно, я в аграрному бізнесі вже понад 25 років. І я дуже пишаюся за Україну, яка за весь цей час виробляє щорічно все більше і більше, а рівень аграрного сектору та його розуміння з кожним роком поліпшується. Що заважає більш стійко розвиватися сектору та ринку – це постійна політична турбулентність, часта зміна урядів і нерозуміння владою комплексності проблем та системи розвитку, це не дає активно розвиватися такому соціально важливому сектору, як сільське господарство, в якому задіяно близько 30% населення нашої країни.
Тим не менш, ще 20 років тому ми вирощували близько 3 млн тонн кукурудзи. У нинішній час ми щороку встановлюємо нові рекорди і минулого сезону отримали понад 35 млн тонн кукурудзи, а цього року очікуємо вже більше 37 млн тонн. Це, звичайно ж, досягнення. Подивіться на новітню техніку, яку ми використовуємо, при цьому 25 років тому не було жодного комбайна, придатного для збирання кукурудзи, тому її збирали в качанах, а потім не знали, як зберігати. На даний момент Україна серед усіх передових країн за технологією збирання зерна. Ми будуємо щорічно та вводимо в експлуатацію більше мільйона тонн потужностей нових сховищ, які дозволяють нам забезпечити високі стандарти якості та безпеки зерна. Досягнення нашого аграрного сектору за цей час є безсумнівними.
Я пам'ятаю, коли в 1997 році понад 40% наших сільськогосподарських земель було не розорано. Сьогодні ми обробляємо практично всі посівні площі, щорічно підвищуючи ефективність їхнього використання. Якщо можна в пустелі в Саудівській Аравії вирощувати пшеницю або овочі, то на українській землі можна все вирощувати більш ефективно. Площа українських чорноземів більша, ніж уся площа Великої Британії. Звичайно ж, Україна має цим користуватися.
Що стосується нашої політичної турбулентності, то, сподіваюся, ми з неї вийдемо в найближче десятиліття. Можу навіть сказати, що такі згубні для економки події, як революція чи війна, не позначилися значно на сільському господарстві. Тому я впевнений, що і бізнес, і українці зможуть протистояти будь-яким викликам, які на нас очікують найближчим часом.
- Ви на чолі УЗА вже 4 роки. Що для Вас означає асоціація? Які свої найбільші досягнення в зерновому бізнесі та на посаді голови асоціації Ви можете відзначити?
- Для мене велика честь очолювати таку організацію, як Українська зернова асоціація, яку було створено 21 рік тому. Її очолювали такі видатні та шановані люди, як Микола Прокопович Компанець, який працював міністром, а також Володимир Георгійович Клименко, найвідоміший президент УЗА. Використовуючи їхній досвід і знання, будучи до цього 8 років віцепрезидентом УЗА, для мене не було відкриттям, що таке асоціація та її призначення. Асоціації створені для захисту інтересів учасників ринку, створення нових бізнесів, нових робочих місць, вони мають бути лідерами думки в своєму секторі. Українська зернова асоціація об'єднує компанії, які сумарно забезпечують близько 90% експорту зерна з України. Серед наших членів як міжнародні компанії зі столітньою історією, так і українські компанії, якими можна пишатися. Подивіться на такі компанії, як «Кернел» і «Нібулон» – їх знають по всьому світу. І, звичайно ж, буде ще не одне відкриття для світу, і ці компанії будуть членами Української зернової асоціації.
Що ж стосується досягнень, то за останні 3 роки, з моменту, коли я очолив асоціацію, нам вдалося вийти на міжнародний рівень. Наприклад, Українська зернова асоціація стала членом IGTC. Це міжнародна організація, яка об'єднує асоціації по всьому світу. У цій організації ми можемо координувати свої дії, ділитися досвідом найефективніших методів вирощування, торгівлі та безпеки. Також під час політичної турбулентності, війни та складної міжнародної ситуації, в якій опинилася Україна, нам вдалося надати суттєву допомогу країні в прийнятті нових стандартів на зернові, показати бізнесу, що він не беззахисний у цей складний час, налагодити діалог із міністерством і урядом. Але хочу особливо відзначити, що це не мої персональні заслуги, а досягнення всієї асоціації, всіх її учасників.
- Яким є Ваш головний меседж учасникам зернового ринку на старті нового сезону?
- Головний меседж – ми можемо все! Необхідно лише включити режим «Ми – команда». У цьому режимі ми зможемо протистояти і старим, і новим викликам. Я впевнений, що досвід і знання учасників ринку допоможуть нам подолати будь-які виклики. Необхідно пам'ятати, що Україна вирощувала й експортувала зерно навіть у більш складні часи. Все, що б не сталося, ми маємо використовувати собі на благо, підвищуючи статус українського сільськогосподарського виробника, експортера, постачаючи на світовий ринок усе більше товарів, якісних і безпечних, які відповідають запитам споживачів.
АПК-Інформ
