Старт зернового сезону-2020/21, який ти?

Джерело

АПК-Інформ

1681

Анна Танська

АПК-Інформ

 

Зерновий сезон-2020/21 вже на самому старті чітко дав зрозуміти, що простим він не буде. Проте, переживши вкрай складну другу половину 2019/20 МР, учасники ринку навчилися пристосовуватися, мабуть, до найбільш неоднозначних і швидко мінливих умов роботи, що диктуються зовнішніми обставинами.

Пропонуємо підбити підсумки 2019/20 МР й обговорити перспективи та ключові виклики нового сезону. Чи збереже Україна свої позиції на світовому ринку, і що зіграє вирішальну роль у даному питанні?

 

Прогноз валового збору зернових культур в Україні в 2020/21 МР підвищено аналітиками ІА «АПК-Інформ» до 71,5 млн тонн (що, тим не менш, на 4,8% поступається показнику сезону-2019/20) через коригування оцінки виробництва пшениці до 25,3 млн тонн (-10,5%), ячменю – до 7,5 млн тонн (-16,3%) і кукурудзи – до 36,6 млн тонн (+2%), що обумовлено зміною оцінок посівних площ під ними. Експортний потенціал підвищено до 50,6 млн тонн (-8,4%), у тому числі експорт пшениці оцінюється в 17,3 млн тонн (-16,0%), ячменю – 3,5 млн тонн (-29,0%) і кукурудзи – 29,0 млн тонн.

Оцінки аналітиків ІА «АПК-Інформ» залишаються досить стриманими та поступаються більш оптимістичним (особливо щодо ячменю) прогнозам експертів USDA, згідно з якими виробництво пшениці в Україні в 2020/21 МР складе 26,5 млн тонн, а ячменю – 9,4 млн тонн, що, за їхніми підрахунками, забезпечить експортний потенціал зазначених культур на рівні 17,5 млн тонн і 5 млн тонн відповідно. Тим самим Україна може зберегти за собою п'яту сходинку в рейтингу світових експортерів пшениці та другу – ячменю.

Однак слід врахувати, що цього року Україні буквально наступає на п'яти Австралія, яка з валовим збором пшениці в обсязі 26 млн тонн може поставити на зовнішні майданчики 17,5 млн тонн. З іншого боку, 1 липня міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко та основні стейкхолдери зернового ринку підписали меморандум, яким експорт української пшениці в 2020/21 МР може бути істотно обмежено (за інсайдерською інформацією – до 17,2 млн тонн). Тому поки все далеко не так однозначно, і в рейтингу світових експортерів зерна можливі пертурбації.

На даний час темпи збиральної кампанії в Україні хоч поступово і набирають обертів, але все ж помітно відстають від торішніх. А з урахуванням проблем, з якими зіткнулися аграрії південних областей поточного сезону через вкрай несприятливі погодні умови, у трейдерів виникали складнощі з виконанням форвардних контрактів на постачання зерна нового врожаю, позиції за якими традиційно покриваються завдяки першим обкосам із цих областей.

Крім цього, валютні коливання та побоювання щодо можливого настання восени п.р. другої хвилі пандемії COVID-19 (яка залишається істотним фактором впливу на зовнішню торгівлю) продовжують вносити невизначеність і дещо стримують трейдерів від активної торгівлі на форварді, в той час як імпортерів це стимулює якомога швидше максимально покрити свої потреби.

При цьому фактором, який однаково розбурхує свідомість і експортерів, і імпортерів, виступають якісні показники зерна врожаю-2020, які на тлі контрастних і неоднорідних погодних умов на території України будуть значно варіюватися не лише в межах одного регіону, а й однієї області, тим самим ускладнюючи процес формування великотоннажних партій зерна експортної якості. Виникають питання щодо співвідношення продовольчої та фуражної зернової в загальному валовому зборі пшениці в Україні. Це вкрай важливо, адже за останні кілька років українська пшениця досить непогано зарекомендувала себе і навіть змогла «посунути» російську зернову на таких перспективних ринках збуту, як Єгипет і Туреччина. Збільшення частки фуражу в 2020/21 МР може негативно позначитися на експорті пшениці з України та знизити попит Єгипту і Туреччини, які стали найбільшими її покупцями в 2019/20 МР. До того ж, згідно з прогнозами USDA, поточного сезону Туреччина може скоротити імпорт зернової на 3,7 млн тонн, зважаючи на очікуваний гарний урожай всередині країни та високі перехідні залишки. Але, як то кажуть, не буває лиха без добра, і частину української фуражної пшениці може бути спрямовано до Тунісу, Алжиру та Марокко, в яких очікується зниження обсягів виробництва всіх зернових і, відповідно, зростання потреби в імпорті. Тим більше що з метою забезпечення внутрішнього ринку достатньою кількістю продовольства під час пандемії COVID-19 Марокко скасувало імпортне мито на пшеницю до кінця п.р.

Якщо говорити про ячмінь, то тривалий час Україна грала в одні ворота та постачала його практично виключно до Саудівської Аравії. Останнім же часом українські трейдери втрачають цей ринок збуту, що ще більше пригнічує в світлі прогнозованого USDA зменшення імпорту зерновою Китаєм, до якого вона в основному постачалася з України та Франції. А конкурувати із французьким ячменем не так уже й просто, а доведеться... В тому числі й на ринку Північної Африки. Поки залишається лише сподіватися на те, що врожай ячменю в Україні все ж буде високим і забезпечить більш конкурентоспроможні ціни на зовнішньому ринку.

Крім того, не слід забувати про такий інструмент, як нетарифне регулювання торгівлі, яке все частіше використовується як інструмент ціноутворення та політичних ігор. І все б нічого, якби на цьому не почали активно спекулювати країни, які є ключовими ринками збуту основних зернових з України, зокрема країни ЄС та Азії.

 

Розберемося в усьому з провідними представниками агробізнесу України. До key points для обговорення з експертами було винесено такі запитання:

1. Яким для вас видався сезон-2019/20? Ключові особливості та виклики, з якими зіткнулися.

2. Як складалася торгівля на форварді? Які основні фактори впливали на ціноутворення та зміну стратегії торгівлі?

3. Старт 2020/21 МР: що він нам приніс? Активність торгівлі, складнощі при формуванні експортних партій. Очікування щодо врожаю та якості.

4. Ключові побоювання та ризики. Які зміни очікуються щодо попиту імпортерів і конкуренції?

5. Ключові досягнення/події компанії в 2019/20 МР. Плани на сезон-2020/21.

 

Дмитро Мінов,
начальник торгового департаменту RISOIL S.A.

 

1. Для нашої компанії рік видався цікавим і насиченим. Якщо говорити про холдинг, то він поповнився ліквідними активами, якщо говорити про торгівлю, то відбулася диверсифікація в плані асортименту продукції та трейдингових інструментів (інші способи закупівлі, базиси, деривативи і т.д.). З іншого боку, волатильність ринку на тлі величезного числа подій, що відбувалися в 2019/20 МР, додала сивини на голові, особливо якщо враховувати те, що в цей же час в Україні відзначалося безліч своїх негараздів (банкрутства, шахрайські дії із зерном на елеваторах, логістичні проблеми і т.д.). Але, в цілому, можу відзначити, що, слава Богу, для нашої компанії все склалося благополучно і прийняті ринкові позиції принесли фінансовий та моральний результат, на який ми очікували.

 

2. Якщо говорити про торгівлю на форварді кукурудзою та пшеницею, то позиції, що продаються, ми хеджували деривативами, ліквідності більшу частину року вистачало як на фізичному, так і на електронному ринку. Кореляція погано працювала лише на українському ринку кукурудзи в кінці сезону, коли через технічні фактори ціни на базисах СРТ-порт і FOB практично зрівнялися. Але за підсумками року можу твердо заявити про те, що без використання чорноморського ф'ючерсу/свопів ми опинилися б у гіршій ситуації, оскільки ринок періодично розбурхували погодний фактор, баланси та, звичайно ж, ковід/локдаун і витікаючі з цього (або навпаки) політичні струси, які, як ви самі бачите, істотно вплинули на світову економіку. Якщо говорити про олію/шрот, то традиційно в першій половині року вдалося закупити сировину на форварді, що дозволило одразу зафіксувати маржу на продукти переробки на більшу частину року, а решту – «добивати» на споті. Цього сезону плануємо також спробувати чорноморський ф'ючерс на соняшникову олію як інструмент хеджу.

 

3. Основною особливістю старту 2020/21 МР стало суттєве відставання темпів збиральної кампанії. Було багато розмов про катастрофічні проблеми з урожаєм, але, мабуть, це все-таки більше нагнітання ситуації, яке часто відбувається в Україні напередодні нового сезону. Так, у Бессарабії з урожаєм зовсім погано – його там практично немає, але те, що вже їде з іншої частини України, цілком прийнятної якості, і на сьогоднішній день перспективи непогані. Якщо говорити в розрізі культур, то пшениця надходить партіями в співвідношенні 50/50 фураж/продовольча, щодо якості ячменю є питання з таким показником, як натура (зокрема ячменю з натурою нижче 600 г/л більше, ніж зазвичай), перші партії ріпаку нерідко надходять з олійністю нижче 40%. Є певні побоювання, що на тлі затяжних злив у Західній Україні якість продовжить погіршуватися і може почати розвиватися фузаріоз. Але, на мою думку, рано говорити про те, що ця проблема є глобальною.

Все це через відставання темпів збирання врожаю суттєво розігріло спот-ринок, уже зараз стоять на рейді судна під навантаження ріпаку, ячменю та пшениці, які було законтрактовано на липневі постачання, а за фактом обсягів, які надійшли, поки що недостатньо, що, безумовно, впливає на ринок і його учасників, які з метою виконання контрактів на супер-споті намагаються закупитися практично за будь-якими цінами. Можете уявити собі, скільки «настоять» ці судна! Пропозиції гороху поки також надходять менш активно в порівнянні з минулим сезоном, а ось повторенням торішньої ситуації стало те, що переробники в липні накрутили ціни і вони знову не співвідносяться з експортним паритетом. Але тут ще варто відзначити, що з Росії надходять пропозиції порівняно дешевого гороху, щоправда, більш низької якості. До того ж переформатувалися зовнішні ринки збуту.

 

4. Щодо побоювань поточного року, насамперед, це друга хвиля COVID-19 і пов'язаний із нею локдаун. Цей ризик до кінця сьогодні ніхто не розуміє і не може правильно оцінити, тому що в залежності від масштабів він може як глобально вплинути на світову економіку, так і, в свою чергу, бути переоціненим. Важливий момент, який усвідомили учасники ринку після першого місяця жорсткого карантину, – це те, що люди та тварини все одно харчуються, відповідно, вплив пандемії та локдауну на аграрний сектор є не настільки значним, як на багато інших галузей. Я вважаю, що другій хвилі, на жаль, бути, але заходи будуть більш адаптивними та гнучкими, і ринок зробить максимум висновків із першої хвилі, щоб забезпечити функціонування економіки, приймаючи та застосовуючи певні обмеження. У той самий час економіки багатьох наших країн збуту (наприклад, Туреччини та Єгипту) залежні від туризму і при повторних хвилях продовжать страждати і, відповідно, потенційно зможуть менше імпортувати продукції з України.

 

5. Наша команда не любить хвалитися, але оскільки новин для холдингу цього року було досить багато, то коротко їх перерахую:

- ми перші в Україні взяли в концесію порт Херсон. Плануємо з нього зробити ліквідний мініхаб із зерна та продуктів переробки, а також дати імпульс для розвитку постачанню зернових річкою. Наша торгова компанія вже близько півроку активно працює в цьому порту та залучила досить значні обсяги зернових, олійних і продуктів переробки, які в основному продаються кінцевим споживачам коустерами на базисі CIF;

- розширили олійний термінал у Чорноморську, купивши актив «Екс Оїла», і додали ємностей із підігрівом, що робить його ще більш цікавим для клієнтів;

- придбали рудний термінал у Чорноморську, тим самим збільшивши свою присутність у порту та диверсифікувавши нашу діяльність;

- трейдингова компанія реалізувала понад 1 млн тонн різної агропродукції й увійшла до ТОП продавців за багатьма основними і нішевими зерновими й олійними культурами. Також ми додали ряд інструментів для с/г виробників: у секторі кукурудзи контракти з прив'язкою до біржі (тобто базисні), контракти з можливістю перегляду ціни (опціон Call на Чиказькій товарній біржі), контракти з нефіксованою ціною (визначення ціни, виходячи з ринкової на базисі СРТ-порт на момент постачання).

Планів на прийдешній рік ще дуже багато: будуємо спецконтейнери та спільно з партнерами запускаємо контейнерний поїзд, нарешті добудовуємо пірс у Чорноморську, запускаємо проєкт із модернізації та збільшення потужностей заводу «Біоіл» у м. Роздільна, починаємо активно апгрейдити Херсонський порт, а також плануємо наростити власні обсяги торгівлі ще мінімум на 30%. Далі буде...

 

 

Христина Серебрякова,
керівник аналітичного відділу та брокер компанії Atria Brokers

 

1. Сезон-2019/20 видався більш... тривалим. Україна зміцнила свої позиції на ринках пшениці, кукурудзи та ячменю завдяки високим урожаям. Відповідно, як у глибоководних, так і в мілководних портах зернові були в наявності протягом більш тривалого періоду. При цьому скорочення врожаю пшениці в Росії виявилося вдалим збігом обставин, що дозволив зарекомендувати українську пшеницю на турецькому ринку. Як основний виклик виступила волатильність ринку, яка посилилася через коронавірус. Адже спочатку ніхто не очікував, що вірус вийде за межі Азії і, дійшовши до регіонів-виробників пшениці, надасть підтримку цінам. У цілому, незважаючи на досить велику пропозицію пшениці, ячменю на світовому ринку в 2020/21 МР, для українських фермерів ціни виглядають краще, ніж минулого сезону, чого поки не скажеш про кукурудзу.

2. Через посилення волатильності багато імпортерів перейшли на спотові закупівлі або на закупівлі на місяць вперед, дуже рідко – на 2 місяці вперед. Торгова війна США та Китаю продовжувала виступати розмінною картою, яка одного дня підтримувала ціни на CBOT, а наступного, вже навпаки – тиснула на них. Здавалося б, трейдерам і так вистачає форс-мажорів у повсякденному житті, але тут сплив ще й «чорний лебідь» у вигляді COVID-19 і ґрунтовно змінив усталений порядок на ринку кукурудзи. Так, скорочення світового виробництва етанолу на 25-50% створило надлишок пропозиції зернової в світі в розмірі 30-60 млн тонн.

 

3. Старт 2020/21 МР другий сезон поспіль довів, що «традиційне зниження цін на час збирання» стає рідкістю. І, навіть незважаючи на те, що в Росії та Україні очікуються гідні врожаї пшениці, затримка старту збирання через дощові травень-червень вибиває з колії. На 9 липня в Україні було зібрано 14% озимої пшениці проти 45% роком раніше.

Також погода додає багаття у вогонь щодо невизначеності кількості зернових. І все ж очікування українського врожаю залишаються більш-менш стабільними з точки зору обсягу – близько 25-26 млн тонн проти близько 27 млн тонн у початкових прогнозах. Українська зернова асоціація бачить 25,8 млн тонн пшениці проти 28,2 млн тонн роком раніше, а USDA – 26,8 млн тонн. Окремі експортери очікували, що липневий USDA все ж вкоротить свій прогноз для України, проте американський мінсільгосп вирішив не поспішати.

Для Росії ситуація є більш хвилюючою: очікувався другий за величиною рекордний урожай, а за останні два тижні аналітики «СовЕкон» урізали свій прогноз виробництва пшениці в 2020 р. до 79,7 млн тонн, що, однак, набагато вище за 73,61 млн тонн за оцінкою USDA в 2019/20 МР, але все ж досить далеко від спочатку прогнозованих «СовЕконом» 84,4 млн тонн. «СовЕкон» зазначив, що до середини липня російську пшеницю зібрано на 19%. Як і очікували експерти, якщо на початку збирання врожайність була -26% до показника 2019/20 МР, то зараз лише -13%, або 3,38 т/га.

В цілому, ми вкотре переконуємося, що USDA в травневому прогнозі багато в чому все-таки переоцінює врожаї, а потім береться їх урізати. Однак це скоріше на руку виробникам, тому що на момент збирання зниження прогнозів виступає підвищувальним фактором ціноутворення. І як не прикро, але мілленіали залежні від гучних заголовків. Стрибок причорноморських цін на другому тижні липня, після того як Франція офіційно підтвердила, що врожай пшениці й експорт сильно знизяться, виступає тому доказом. Хоча ще взимку-навесні багато аналітиків спокійно говорили про це направо та наліво. Таким чином, нового сезону Франція поверне Австралії такого вагомого клієнта, як Китай.

Такі цінові «гойдалки» на тлі гучних заголовків дуже сильно збивають фермерів із думок про продаж і заважають формуванню експортних партій. Це, в свою чергу, викликає цінові стрибки, обумовлені необхідністю залучення обсягів для формування експортних партій.

Щодо якості аналітики Cotecna очікують поліпшення натури пшениці в Росії, проте незначного зниження в Україні. Тоді як протеїн в Україні все ще радує. Отже, можливо, турецький ринок ще й не зовсім програно.

Що ж стосується ячменю, то ціни на нього залишаються стабільними в основному через проблеми з якістю. Окремі експерти відзначають, що питома вага врожаю 2020 року в північних регіонах часто є низькою і більшість значень коливається від 55 до 58.

Щодо кукурудзи ми поки не бачимо проблем із врожайністю і поки дотримуємося прогнозу в 39 млн тонн, який є зараз робочим для багатьох експертів (Agritel, USDA). При цьому багато учасників ринку не виключають можливості подальшого підвищувального коригування.

 

4. Остання ниточка, за яку тримаються знижувальні настрої щодо пшениці, – це врожай в Австралії, проте збирання розпочнеться лише у вересні. На осінній період також окремі експерти прогнозують і другу хвилю COVID-19. Однак для багатьох людей коронавірус уже став невід'ємною частиною життя, і багато хто до нього вже пристосувався, важко собі уявити, що картина зміниться в ще гірший бік. Найімовірніше, імпортери все ж намагатимуться максимально покрити свої потреби до зимового періоду, в той самий час досить високі ціни всіляко збиватимуть покупців із наміченого шляху. Росія має відновити свої позиції світового лідера з постачання пшениці з експортним потенціалом 36 млн тонн, після того як програла Євросоюзу в 2019/20 МР з обсягом поставок у 34,5 млн тонн. При цьому наміри Мінсільгоспу про введення квот на експорт російської пшениці в другій половині сезону змушують операторів нервувати. У разі якщо російський Мінсільгосп все-таки піде шляхом українського та домовиться з учасниками ринку про граничний обсяг експорту нового сезону, вважаємо, вдасться зняти цю напругу. Україна, вірогідно, посилить свої позиції постачальника фуражної пшениці в сезоні-2020/21. Обсяг українського експорту пшениці (фуражної та продовольчої) в 17,2 млн тонн виглядає досить комфортним на тлі 20,2 млн тонн у 2019/20 МР і 16 млн тонн у сезоні-2018/19. При цьому обидві причорноморські країни відчують посилення конкуренції з боку Австралії та Аргентини в країнах Південно-Східної Азії в листопаді-грудні 2020 р. Із точки зору кукурудзи конкуренція перетвориться на війну, тому що світова пропозиція є дуже високою. Зокрема, українських операторів не можуть не напружувати закупівлі Китаєм американської кукурудзи, що почастішали.

 

5. Як ключові досягнення України в 2019/20 МР варто назвати зміцнення позицій борошномельної пшениці на світовому ринку в цілому, кукурудзи – в Китаї та Південній Кореї і ячменю – в КНР. У планах на 2020/21 МР поборотися за ринки збуту кукурудзи. Окреме питання – ринок ЄС, який то вводить, то скасовує імпортне мито на кукурудзу; а також ринок Китаю, який то «свариться», то «дружить» зі США.

Зниження перспектив виробництва пшениці в Румунії та Болгарії може повернути частину імпортерів у бік України. Незважаючи на заяви румунів щодо того, що у них буде достатньо пшениці для єгипетського ринку, все-таки Єгипет – це ринок дуже чутливий до цін, а румунській пшениці буде важко конкурувати з українською та російською в новому сезоні. Для порівняння: під час проведення тендерів GASC у червні-липні 2019 р. Румунія продала 600 тис. тонн із постачанням у липні-серпні, тоді як за аналогічний період цього року – лише 60 тис. тонн. Вважаємо цей факт дуже показовим. Окрім Єгипту, в списку ключових покупців румунської пшениці Йорданія (в основному за допомогою держтендерів, де цього сезону вже з'явилася серед тих, хто виграв, і російська пшениця, виходячи з компанії-продавця), Судан, Іспанія, Італія, Ізраїль, Південна Корея, Таїланд, Ефіопія, Філіппіни, Ліван, Греція... Тоді як основні ринки збуту болгарської пшениці – Іспанія, Греція, Філіппіни, Італія, Південна Корея, Індонезія, Ліван і т.д. Вважаю, кожен уже пригледів собі в цьому списку країни, що цікавлять.

Що ж стосується ринку ячменю, то Україна має всі перспективи збільшити свою присутність у Китаї через зниження виробництва зазначеної зернової у Франції в 2020/21 МР. Аналітики IGC прогнозують збір французького ячменю в розмірі 12,2 млн тонн проти 13,7 млн тонн роком раніше.

 

Ну, а поки ми чекаємо на прояснення ситуації з граничним обсягом експорту української пшениці, можна ще раз побажати всім учасникам ринку вдалого старту зернового сезону! Ні пуху, ні пера! Ні жучка, ні смітинки!!!

Сезон-2020/21 обіцяє бути вкрай цікавим і непередбачуваним. А щоб не гадати на кавовій гущі, приєднуйтеся до провідних експертів даної галузі на offline #GMD Conference 2020: Summer edition. Чекаємо на вас 20 серпня в морській столиці України – м. Одеса.

Реклама

Вхід