Ринок насіння в Україні необхідно зробити більш прогнозованим і адаптивним

Джерело

АПК-Інформ

1926

Щорічно на старті сезону в Насіннєвій асоціації України (НАУ) відбувається ротація голови правління організації та його заступника. У 2020 році дійсні члени НАУ одноголосно підтримали обрання «Лімагрейн Україна » в особі Віктора Карбівського головуючою компанією. Заступником голови НАУ затвердили ТОВ «БАСФ Т.О.В.» , яке представляє Андрій Касьян.

Звичайно ж, ми не могли не поговорити з досвідченими, високопрофесійними та шанованими на аграрному ринку керівниками найбільших компаній в Україні. Віктор Карбівський та Андрій Касьян поділилися з АПК-Інформ своїми враженнями від даного обрання, оцінками стану насіннєвого ринку України та грандіозними планами на майбутній рік.

 

 

Віктор Карбівський розпочав свою офіційну діяльність у сільському господарстві з розвитку відділу пивоварного ячменю у французькій ГК «Малтюроп» у 2001 році, впроваджуючи в Україні технології та знання, отримані на стажуванні в Данії. У групі компаній Champagne Céréales пропрацював 10 років на різних керівних посадах. Із квітня 2011 року прийшов до «Лімагрейн Україна» на посаду комерційного директора, яку обіймав до липня 2017 року, потім став генеральним директором компанії.

 

Сьогодні українські стандарти виробництва та сертифікації насіннєвого матеріалу максимально наближені до європейських. Підтвердженням цього є те, що з 2011 року велася робота над визнанням еквівалентності ведення насіннєвого бізнесу України з Європейським союзом. Відбувалося це поетапно. Ще в 2009 році Україна ратифікувала конституцію Міжнародної асоціації контролю якості насіння (ISTA) і долучилася до першої схеми сортової сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). У 2015 році ЄС провів аудит щодо визнання принципів ведення насіннєвого бізнесу в Україні, після якого учасники ринку отримали різні експертні рекомендації та виконали величезну роботу для їхнього втілення. І ось сьогодні ми вже маємо позитивне рішення аграрного комітету Європарламенту. Ми дуже чекаємо підсумкового голосування членів Європейського парламенту, який все-таки визнає, що насіннєвий бізнес в Україні ведеться по-європейськи. Адже це поліпшить імідж і посилить позиції українських виробників насіння на світовому ринку та відкриє для них величезні можливості.

Особливістю насіннєвого бізнесу в Україні є те, що він менш прогнозований, це несе в собі комерційні ризики. В один рік у нас може бути профіцит насіння, в іншій – різкий дефіцит. На європейському ринку подібне також може бути, проте там гравці сегменту більш передбачувані, контрольовані, до чого треба прагнути і нам. Українським виробникам необхідно більш ретельно вивчати всі внутрішні та зовнішні фактори, які безпосередньо впливають на ведення їхньої діяльності, і враховувати їх при вибудовуванні стратегії свого бізнесу.

Бути головою правління Насіннєвої асоціації України – велика відповідальність. За 10 років існування керівництвом організації та всіма її учасниками виконано величезну роботу. Наша мета сьогодні – зробити український насіннєвий бізнес більш адаптованим до нинішніх умов діяльності. Важливо підтримувати та покращувати комунікацію з представниками державної влади і просто необхідно налагодити її з нашим кінцевим споживачем – фермером. Адже сільгоспвиробників у першу чергу потрібно інформувати про ті новинки, які з'являються на ринку, про фальсифікат і ризики роботи з ним. Окрім того, важливим є діалог із дистриб'юторами насіння, інтереси яких НАУ також має враховувати.

Українському ринку насіння, всім його учасникам – від селекціонера до фермера – потрібні чіткі правила гри. Завдання НАУ – донести ці правила кожному представнику даного сегменту, простежити, щоб вони були незарегульованими. Ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб стати повноправними учасниками насіннєвого ринку ЄС. Також за планом приєднання до сортових схем OECD щодо бобових культур і сої. В даному напрямку також уже виконано величезну роботу.

Всім хочу побажати здоров'я, а також терпіння. Адже, як то кажуть, після дощу завжди буде веселка.

 

 

Андрій Касьян, керівник департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу, щиро вдячний за надану йому і компанії довіру стати заступником голови правління НАУ та переконаний, що багаторічний досвід BASF дозволить зробити свій внесок у розвиток сільського господарства і країни в цілому.

Свою професійну діяльність у сфері захисту рослин А.Касьян розпочав у 2003 році. Його кар'єра розвивалася досить динамічно – за 10 років пройдено шлях від маркетолога до комерційного директора однієї з агрокомпаній. У команду BASF прийшов на початку 2013 року й очолив відділ продажів на наступні 6 років. Потім став першим українцем, якому довірили очолити департамент BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу, що сприяло розвитку нового етапу ведення бізнесу мультинаціональними компаніями в нашій країні.

Про свої заслуги говорить скромно: «Напевно, те, що компанія вперше передала керівництво локальній людині, може служити певним індикатором позитивних змін, насамперед довіри до стилю управління та професіоналізму української команди БАСФ».

 

Те, що Насіннєва асоціація запропонувала головуючу посаду компанії, в якої насіннєвий бізнес поки ще не так розвинений, як основний хімічний, – досить амбітний і сміливий крок. Вдячний своїм колегам із НАУ, яких я давно знаю, за прийняття даного рішення. Вважаю, всі розуміють, що ринок трансформується. І доводиться або створювати й очолювати зміни, або ж плисти за течією, що, напевно, є не найрозумнішим рішенням. В Україні відбулася певна технологічна революція на насіннєвому ринку, яка розпочалася в 2004-2005 рр. і тривала 10 років. Це перехід від сортів до гібридів. Відповідно, коли українські сільгоспвиробники переходили від використання сортів основних польових культур до їхніх гібридів, у більшості міжнародних насіннєвих компаній фіксувалося зростання продажів і розширення бізнесу. В цей період вони вели свою діяльність відносно спокійно, в комфортних умовах, тому що попит перевищував пропозицію. Зараз ринок досяг свого піку, фіксується перенасичення продукцією, що породжує справжню конкуренцію. Однак конкуренція може бути різною. Учасники насіннєвого ринку лише пристосовуються до змін, вчаться з ними жити та боротися. Що ж стосується компаній-виробників ЗЗР, то вони в таких реаліях живуть уже років 15, із моменту, коли з'явилася реальна генерична конкуренція, що породило цінові війни, проблеми із фальсифікатом, недобросовісними інструментами індивідуальної мотивації та ін. У BASF, безумовно, є величезний досвід ведення бізнесу в умовах жорсткої конкуренції. А оскільки насіннєві компанії зіткнулися з реальною конкуренцією відносно нещодавно – 2-3-роки тому, то вибір компанії BASF заступником правління НАУ логічний і, впевнений, буде виправданий.

Можу сказати, що для створення нормальних умов роботи на насіннєвому ринку для всіх його учасників НАУ потрібно зробити ще чимало. Взяти хоча б ті проблеми, які існують в Україні із захистом інтелектуальної власності. Іноземні селекціонери дуже акуратно працюють у нашій країні із сортами сільськогосподарських культур, адже часто стикаються з проблемами отримання роялті за їхнє використання. Не всі готові платити за інтелектуальну власність і за знання. Бажання отримати краще за мінімальну ціну і з повною технічною підтримкою породжує створення непрозорих партнерських взаємин. Така сама історія і з дотриманням законодавства в цілому. Міжнародні компанії, які працюють в Україні, завжди чітко дотримуються букви закону, навіть якщо це йде їм у збиток. Для міжнародних гравців законність ведення бізнесу, його транспарентність, внутрішні правила поведінки, морально-етичні норми, чітка відповідність усім вимогам корпоративних політик є пріоритетом у будь-якій країні.

Перед Насіннєвою асоціацією стоїть досить складне завдання – повернути усвідомлення цінності понять «партнерство», «репутація» і «репутаційні ризики» всім учасникам аграрного ринку України.

Досвід ведення бізнесу компанії BASF ґрунтується на 150-річній історії успіху, що може бути гарним прикладом для створення нових ефективних, а головне, результативних партнерських відносин. Рівень довіри BASF із партнерами-дистриб'юторами є настільки високим, що ми з року в рік рівною мірою ділимо всю відповідальність (і радості, і прикрощі) за спільне ведення бізнесу, це і є ключовим фактором у становленні довіри між партнерами. Ми відкриті до діалогу та готові ділитися досвідом успішної співпраці з компаніями-членами НАУ. Я дуже сподіваюся, що учасники асоціації підтримають наші ініціативи і сумлінних партнерів в Україні стане на порядок більше.

Ведення агробізнесу – це майстерність, яка приходить завдяки знанням і досвіду. Адже якби свого часу, 15-20 років тому, прогресивні насіннєві компанії не ділилися своїми знаннями, чому гібриди є більш продуктивними та прибутковими, ніж сорти, ми б, як і раніше, збирали 3-4 т/га кукурудзи і 1,5 т/га соняшнику.

Створення оптимальних умов функціонування насіннєвого бізнесу та його взаємодія з іншими учасниками ринку і є наш основний пріоритет на наступний сезон.

 

Цілі та завдання нових головуючих компаній НАУ є абсолютно зрозумілими. На їхню реалізації чекають не лише учасники профільної організації, а й усього українського насіннєвого ринку та аграрного в цілому. Так, буває так, що на вирішення одного важливого питання, такого як можливість безперешкодно реалізовувати український посівний матеріал у країнах Європи, потрібно очікувати не один рік. Головне – об'єднавши зусилля, чесними методами боротися за своє місце під сонцем. Адже в даній сутичці всі учасники українського ринку не конкуренти, а союзники.

 

Підготували Юлія Шевченко та Анна Платонова

Реклама

Вхід