Україна: погодні умови, сівба та стан сільськогосподарських культур у верес ні 2020 року – НААН

Джерело

АПК-Інформ

1958

Останніми роками аграрії нашої країни вже звикли до того, що якою б не була осінь, але врешті-решт з огляду на теплу зиму та ранню весну озимі зернові культури забезпечать пристойний урожай зерна. Власне, про це можна було б говорити і цього року, адже лише валовий збір пшениці озимої склав близько 25 млн тонн, не враховуючи ячменю, жита та тритикале озимих. Можна було б зібрати й більше, оскільки погодні умови на переважній частині території держави були доволі сприятливими, але, як відомо, в результаті тривалих посушливих умов на півдні України середній рівень урожайності озимих зернових культур в окремих районах південних областей (Одеська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька) виявився вкрай низьким і склав менше 2,0 т/га.

Характерною особливістю цьогорічного передпосівного періоду, та й посівної кампанії взагалі, є тривала відсутність опадів, підвищений температурний режим і наявність сухого прошарку ґрунту глибиною до 50 см практично після всіх попередників пшениці озимої, що не дозволяє отримати дружні сходи навіть на полях після чорного пару. Такої потужної та тривалої посухи давно вже не спостерігалося, а тому в аграріїв, та й не лише у них, є всі підстави хвилюватися за долю майбутнього врожаю. Звичайно, прогнози щодо цього можуть бути абсолютно різними – від обнадійливих (якщо згадувати, наприклад, стан посівів восени 2015 р. і вирощений урожай у 2016 р.) до катастрофічних (зима 2002/03 рр.), але зерновиробникам при проведенні сівби озимих зернових культур, яка, судячи з усього, триватиме ще впродовж більшої частини жовтня, слід докласти максимум зусиль, щоб мінімізувати негативний вплив різних факторів, у т.ч. технологічного характеру, на умови проростання насіння та стан посівів перед зимівлею.

Тривала відсутність продуктивних опадів у літньо-осінній період не є рідкістю для більшої частини України. Особливо це стосується зони Степу, де лише впродовж останніх 25 років це явище відзначалося в 1994, 1998, 2001, 2003, 2008, 2011 і 2015 рр., коли опадів не спостерігалося від 52 до 137 діб.

Майже щорічно аграрії є свідками чітко вираженої посухи в допосівний період, коли навіть по чорних парах не завжди вдається отримати своєчасні сходи пшениці озимої. Наприклад, у серпні 2009, 2010, 2011, 2013, 2016, 2017 та 2018 рр. кількість опадів становила відповідно 8,6; 5,7; 20,7; 11,0; 11,1; 0,7 та 0,0 мм за середньої багаторічної норми 35 мм.

 

Не став винятком і серпень п.р., упродовж якого утримувався підвищений температурний режим та відзначалася недостатня кількість опадів. У третій декаді середня температура повітря склала 21,5°С, що на 2,6°С виявилося вище за середню багаторічну норму. Середня кількість опадів становила 11,7 мм і була на 10% меншою від кліматичної норми. Загалом, погодні умови серпня за гідротермічними показниками видалися доволі складними, оскільки тривала відсутність продуктивних опадів та порівняно високі температури повітря призвели до виникнення комплексної посухи, яка негативно вплинула на збереження та накопичення вологи в ґрунті. Середня температура повітря у серпні досягла 21,5°С, що було на 1,4°С вище за середні багаторічні значення . Кількість опадів – 15,3 мм, або на 19,7 мм менше від середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 50%, що на 9% менше від нормативних значень. Крім цього, впродовж місяця відзначалося 15 днів із відносною вологістю повітря нижче 30%, що вказувало, зокрема, на наявність атмосферної посухи (табл.).

 

Агрометеорологічні показники серпня (за даними Українського гідрометеоцентру)

Рік

Температура повітря, °С

Кількість опадів, мм

Середня відносна вологість повітря, %

Кількість днів із середньою відносною вологістю повітря менше 30%

2015

22,0

51,2

52

9

2016

22,9

11,1

56

14

2017

24,2

0,7

48

16

2018

23,5

0,0

36

22

2019

20,9

72,5

59

6

2020

21,5

15,3

50

15

Середня багаторічна норма

20,1

35,0

59

 

При цьому слід зазначити, що жорсткіші погодні умови у серпні спостерігалися в 2017 та 2018 рр., коли на фоні високих температур повітря опади в цей час були практично відсутніми.

Загалом за літній період 2020 р. випало 69,8 мм опадів, що на 85,2 мм (або 55%) менше за середню багаторічну норму, і за останні 6 років це відзначалося вдруге, менше за цей час випало лише в 2016 р. – 66,3 мм. Минулого 2019 р. кількість опадів за літній період склала 206,4 мм.

Упродовж вересня , коли в більшості зерносіючих господарств проводилася сівба озимих зернових культур, продовжувала утримуватися надзвичайно тепла, часом спекотна, майже без опадів погода. Перша декада відрізнялася високою температурою повітря та низькою відносною вологістю повітря, що не сприяло збереженню вологи в ґрунті (основний чинник, який забезпечує своєчасну та рівномірну появу сходів озимини). Середня температура повітря склала 23,5°С, що виявилося на 6,2°С вище за середню багаторічну норму. В окремі дні максимальні значення температури повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 35,0-35,5 і 51,5-53,5°С. У нічний час температура повітря знижувалася до 7,5-9,4°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 7,1-9,0°С. Опади були практично відсутніми і становили лише 0,1 мм, що абсолютно не вплинуло навіть на зволоження верхнього шару ґрунту. Середня відносна вологість повітря видалася надзвичайно низькою і складала 35%, що на 26% менше за середню багаторічну норму. Крім цього, на початку декади мінімальні значення відносної вологості повітря знижувалися до 13-15% і впродовж 9 днів звітного періоду утримувалися на позначці нижче 30%, що свідчило про наявність атмосферної та ґрунтової посух (рис. 1).

 

Рис. 1. Агрометеорологічні показники першої декади вересня (за даними Українського гідрометеоцентру)

 

Принаймні, за останні 6 років, беручи до уваги основні метеорологічні показники, перша декада вересня видалася найбільш посушливою та спекотною.

Зрозуміло, що такий жорсткий гідротермічний режим упродовж досить тривалого часу негативно вплинув на запаси продуктивної вологи у ґрунті. На початку вересня, коли в окремих господарствах навіть степової зони було розпочато сівбу озимих зернових культур, кількість агрономічно цінної вологи у ґрунті навіть на посівах після кращих попередників залишалася на дуже низькому рівні, що не забезпечувало появу своєчасних сходів. В орному шарі ґрунту (0-20 см) на полях після соняшнику та гороху вона була повністю відсутня, після чорного пару становила лише 5 мм (рис. 2).

В метровому горизонті її запаси залежно від попередника становили відповідно 3,24 та 75 мм, що було значно нижче від середньої багаторічної норми.

 

Рис. 2. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання ранніх строків сівби пшениці озимої

 

Як показує практика, за сівби пшениці озимої після соняшнику, найбільш поширеного попередника для цієї культури останніми роками, відсутність достатньої кількості вологи для проростання насіння дозволяє йому порівняно тривалий час знаходитися у посівному шарі ґрунту без значної втрати польової схожості та в подальшому не впливає на формування зернової продуктивності. Певною мірою це може стосуватися й інших непарових попередників, якщо якісно проводити протруєння насіннєвого матеріалу відповідними препаратами. За ранньої сівби найбільш небезпечною є провокативна волога після короткочасних помірних дощів, яка дозволяє насінню прорости, а за її відсутності в подальшому на фоні високих температурних показників спричинити значне зрідження посівів. У зв’язку з цим рання сівба озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, є доволі ризикованою і в окремих випадках може призвести до небажаних результатів.

Упродовж більшої частини другої декади вересня продовжував утримуватися підвищений температурний режим на фоні повної відсутності атмосферних опадів. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах 12,1-21,2°С. Вдень максимальні температурні показники повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 28,8° та 48,5°С, а вночі знижувалися до 6° та 4,5°С. Середня температура повітря за декаду склала 17,4°С, що було на 2,5°С вище за середню багаторічну норму. Опади впродовж цього календарного часу не відзначалися. Середня відносна вологість повітря становила 47% (на 16% менше за кліматичну норму), а мінімальні значення даного показника в окремі дні знижувалися до 16-19%. До речі, друга декада вересня виявилася найбільш посушливою за останні 6 років (рис. 3).

 

Рис. 3. Середні значення кількості опадів та відносної вологості повітря впродовж другої декади вересня (2015-2020 рр.)

 

Разом із тим, незважаючи на такі складні погодні умови, у більшості господарств степової зони в кінці другої декади вересня активізувалася сівба пшениці озимої, що було цілком виправдано з огляду на рівень зволоженості верхнього шару ґрунту, а точніше, її повної відсутності, і подальші синоптичні прогнози, які обіцяли дощову погоду наприкінці вересня та в першій половині жовтня . Саме сівба пшениці озимої в оптимальні строки (15-30 вересня) за оптимального вологозабезпечення ґрунту, як правило, дозволяє рослинам розпочати зимівлю в оптимальному стані, успішно перезимувати та забезпечити найбільш вагомий урожай зерна. Не випадково останніми роками сівба озимини в такі календарні строки навіть за наявних посушливих умов дозволяла отримати сходи в першій половині жовтня з найменшими втратами і фактично не мала негативного впливу на подальший ріст та розвиток рослин.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої ранніх строків сівби (4-7.09) в кінці другої декади вересня показало, що лише на полях після чорного пару було одержано поодинокі сходи рослин, у той час як після інших попередників відзначалася їхня відсутність.

Упродовж більшої частини третьої декади вересня продовжував утримуватися підвищений температурний режим на фоні тривалої нестачі продуктивних опадів. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 12,8-21,1°С. Кількість атмосферної вологи за цей час була мінімальною (0,5-1,0 мм), а значення середньої відносної вологості повітря утримувалися на рівні 32-52%. Лише в останні дні вересня випали рясні опади, сумарна кількість яких залежно від території варіювала від 15 до 32 мм. Ніні в господарствах різних форм власності завершується збирання соняшнику та кукурудзи.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на час настання оптимальних строків сівби озимих зернових культур, тобто на початку третьої декади вересня, показало, що її кількість за неповні три тижні, починаючи від часу останнього аналізу, ще більше зменшилася після всіх попередників. На полях після соняшнику в метровому шарі ґрунту вона була майже повністю відсутня, що відзначалося вперше за останні роки (рис. 4).

 

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання оптимальних строків сівби пшениці озимої. Попередник – соняшник

 

Загалом, погодні умови вересня майже в усіх регіонах країни внаслідок тривалої та жорсткої посухи видалися несприятливими для одержання своєчасних і дружних сходів озимини.

Як відомо, за якісно проведеної сівби сходи пшениці озимої з’являються за 6-10 діб. Оскільки період від початку її сівби до припинення осінньої вегетації визначається в середньому 50-55 діб, то тривалість періоду від появи сходів до припинення вегетації можна вважати приблизно 40-45 діб. За цей короткий період рослини пшениці озимої повинні добре укорінитися, розкущитися, утворити досить сильну систему зародкових і вузлових коренів та підготуватися до зимівлі.

За сприятливих погодних умов добру перезимівлю озимих визначають три основні фактори: підготовка ґрунту, добрива та строки сівби. Від строків сівби залежать ріст і розвиток рослин восени, накопичення пластичних речовин у рослинах, їхня стійкість проти хвороб, шкідників і несприятливих умов зимівлі. Строки сівби, в свою чергу, залежать від багатьох обставин – попередника, сорту, стану ґрунту (його вологості та родючості), температурного режиму тощо.

Вважається, що пшениця озима дає найбільш високі врожаї, коли на час припинення осінньої вегетації рослини мають 2-4 пагони, а для цього необхідно, щоб за осінній період сума середньодобових температур повітря складала 500-580°С. Разом із тим, існують ствердження, що кращі строки сівби пшениці озимої наступають тоді, коли встановлюється середньодобова температура повітря в межах 14-16°С.

Також слід додати, що до вибору строків сівби пшениці озимої як основної зернової культури необхідно підходити творчо – з урахуванням біологічних особливостей сорту, стану ґрунту, погоди та інших умов. На бідних ґрунтах висівати її слід в більш ранні оптимальні строки, маючи на увазі, що рослини до моменту припинення осінньої вегетації повинні добре розвинути кореневу систему і надземну масу; на родючих ґрунтах сівбу слід проводити наприкінці оптимальних строків, але в обох випадках цей захід має бути проведено швидко, з мобілізацією всієї наявної в господарстві посівної техніки.

 

Таким чином, після завершення вересня поки що зарано говорити про результати цьогорічної посівної кампанії, перспективи успішної зимівлі та одержання вагомого врожаю наступного року. Але за умови продовження осінньої посухи на зерновиробників, безумовно, очікують суттєві матеріальні втрати, які важко буде компенсувати одержаною продукцією. Вкотре на всіх рівнях буде згадано основи ефективного землеробства: дотримання сівозмін, підбір кращих попередників при вирощуванні озимини, проведення якісного обробітку ґрунту при підготовці поля до сівби, використання посухостійких сортів, відновлення та поширення систем зрошування. Всі ці теми, вочевидь, будуть згаданими, активно й публічно обговореними і так само забутими до наступної посухи або морозної зими, коли знову виникне нагода «попіклуватися» про аграрне виробництво, а можливо, й про всю аграрну науку.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід