Насіннєвий ринок України: на порозі нових викликів та звершень

Джерело

АПК-Інформ

1010

 

Юлія Шевченко

журналіст

АПК-Інформ

 

Жовтень 2020 року став визначним та, безперечно, переломним моментом розвитку як насіннєвої галузі України, так і всього аграрного сектору в цілому. Визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння до вимог ЄС – та довгоочікувана перемога, за яку майже десять років боролися представники всього ринку. Головною галузевою організацію, яка більш за все вболівала саме за таке рішення Європарламенту, є Насіннєва асоціація України (НАУ). Її очільники не могли не обговорити роль цієї події у подальшому розвитку насіннєвої галузі України разом із тими представниками бізнесу та влади, які доклали чималих зусиль, щоб зараз Україна була повноправним учасником європейського насіннєвого ринку. Саме тому НАУ 12 жовтня зібрала друзів за прес-сніданком, щоб привітати з цією маленькою та водночас великою перемогою.

 

 

Перше слово після вітання очільників НАУ було надано Ользі Трофімцевій, громадському діячу, колишній в.о. міністра аграрної політики та продовольства України. Більш тісно вона розпочала працювати над питанням визнання еквівалентності як заступник міністра з європейської інтеграції, який відповідав у тому числі за його вирішення у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, коли процес був фактично у розпалі.

«Україна в той час вже успішно пройшла аудит Єврокомісії. Відповідно, ми були на низькому старті і розуміли, що лишилося подолати політичні бар’єри, бюрократичні процедури, які в Європейському союзі будуть дещо складнішими. Адже у кожній країні, що входить до ЄС, є свої інтереси, які лобіюються як на національному рівні, так і на загальноєвропейському. Я знаю, що дуже багато зусиль докладалося з боку учасників насіннєвого ринку та НАУ для того, щоб цей процес рухався, і, незважаючи на певний супротив, засторогу європейських країн відносно українських виробників та української системи, ми змогли досягнути прогресу», - поділилася вона.

Чималим на шляху отримання такого чудового результату для України також був вклад Тараса Качки, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торгового представника України. Йому не вдалося відвідати подію, проте Т.Качка залюбки прокоментував рішення Європарламенту. «Важливим для України є розвиток самого ринку насіння, адже наша держава є крупним гравцем у рослинницькому сегменті. Окрім того, потенціал виробництва посівного матеріалу в Україні є дуже високим. Це вже давно зрозуміли глобальні гравці, які готові збільшувати виготовлення насіння в нашій державі для подальшої його реалізації в Європейському союзі. Відповідно, мова йде про експорт товару з доданою вартістю», - додав він.

Як зазначила Сюзана Григоренко, виконавчий директор НАУ, велику допомогу Україні у визнанні рівноправним членом насіннєвого ринку Європи надавала на всіх етапах Європейська насіннєва асоціація Euroseeds.

«Досить активну участь у цьому процесі Euroseeds брала останні два роки. Спільна колаборація дала свій результат – сьогодні ми маємо успішний практичний кейс. Звичайно, ще має відбутися підписання документів, їхня публікація, після чого рішення набере чинності, проте вже з 2021 року всі чітко зрозуміють, що дасть Україні це визнання, до якого ми йшли майже 10 років. В 2011 році було започатковано нашу асоціацію, стратегічним орієнтиром якою було саме визнання українського насіння. І це робилося не лише для нас як для виробників, а і для всієї держави. Другий момент – найперший наш KPI для українських виробників та постачальників посівного матеріалу, який підтверджує, що все, що вирощується та виробляється в Україні, досягло свого високого рівня. Тепер ми можемо користуватися власною репутацією, пізнаванністю і мати власний рейтинг. Звичайно, те, що ми мали в галузі насінництва, і те, що ми маємо зараз, – різні речі. Адже тоді ми тільки почали приєднуватися до міжнародних організацій, таких як ISTA, OECD, адаптовувати українське законодавство до європейського, імплементувати його, запрошувати аудиторів. Ми вже багато разів розповідали про всі ті заходи, які було проведено для визнання еквівалентності, і завдяки активній позиції учасників ринку, державних органів цей процес нарешті було закінчено. І сьогодні ми можемо підтвердити і стійкість нашої галузі, і її інноваційність», - додала С.Григоренко.

 

Зі словами привітань та подяки виступив Віктор Карбівський, голова правління Насіннєвої асоціації України, генеральний директор «Лімагрейн Україна». Він також погоджується, що це був досить довгий та важкий шлях. «Європейськими колегами детально вивчався український насіннєвий ринок, завдяки чому сьогодні ми маємо визнання України як надійного, сертифікованого виробника якісного посівного матеріалу. Проте, крім визнання, це, звичайно, велика відповідальність. Адже всі гравці цього ринку мають підтвердити, що вони можуть відповідати європейським вимогам виробництва. Все це значно спростить ведення бізнесу між Україною та європейськими країнами. До того ж, вважаю, що найбільшу вигоду з покращення цих відносин отримають саме кінцеві споживачі нашої продукції – сільгосптоваровиробники. Для України в цілому це безпосередньо більший потік інвестицій, нові можливості, передусім у зайнятті вільних ніш на насіннєвому ринку Європи. Гадаю, що наш успіх може слугувати чудовим прикладом і для інших галузей України, адже наша співпраця з ЄС в аграрному бізнесі розширюється», - розповів В.Карбівський.

 

Андрій Касьян, заступник голови правління Насіннєвої асоціації України, керівник департаменту BASF Agricultural Solutions в Україні, Молдові та країнах Кавказу, відзначив, що внесок компанії BASF, яка приєдналася до НАУ лише у 2020 році, не є настільки значним, як інших гравців ринку, проте матиме велике значення надалі. «Ми є лідерами хімічного ринку, і насіннєвий бізнес для нас – це новий стратегічний напрямок, який активно розвивається. Зазначу, що це було вирішено не просто з ціллю розширити портфель продукції BASF прямо зараз, а з метою впровадження широкої інвестиційної програми. Мені дуже приємно, що Україна є однією з двох країн в Європі, в розвиток насінництва яких і будуть інвестуватися фінанси BASF. Результати нашої роботи у цьому напрямку будуть помітні лише через кілька років, та інвестиції робляться вже зараз», - уточнив А.Касьян.

Надзвичайний прогрес у розвитку насіннєвого ринку України відзначив і Ромен Дестйо, генеральний директор MAS Seeds (ТОВ «Маїсадур Семанс Україна»). На його думку, успіх, якого було досягнуто, є спільним, адже НАУ як профільна організація об’єднала фермерів, учасників насіннєвого ринку, долучила до цього питання державні органи та міжнародні організації. «Хочу зазначити, що Франція зараз експортує посівний матеріал на мільярди доларів, тож, якщо ми продовжимо працювати всі разом, зможемо досягти цього показника і навіть більшого. Вважаю найбільшою несправедливістю те, що індустрія не працює сумісно над досягненням головних цілей», - поділився Р.Дестйо.

Про те, що після рішення Європарламенту варто очікувати на значне спрощення ведення насіннєвого бізнесу в Україні, зазначив Олександр Федоров, генеральний директор із загальних питань ТОВ «КВС-Україна». «Наприклад, у нас є гібрид, який дав гарний врожай у п.р. Ним зацікавилися у Румунії, ринок якої постраждав цього року більш, як наш. Тепер ми можемо просто перемістити наш продукт до цієї країни для подальшої, безперешкодної реалізації. Також хотів би зауважити покращення ведення бізнесу для українських селекціонерів, адже для них реально відкриються нові ринки збуту. На мою думку, площі під посівним матеріалом в Україні в наступні кілька років будуть збільшуватися і завдяки безпосередньо сільгоспвиробникам, сертифікованим господарствам, які вміють правильно вирощувати якісне насіння», - вважає він.

Викликом для української насіннєвої галузі рішення Європарламенту вважає Сергій Клішин, директор бізнес-підрозділу «Насіння» ТОВ «Сингента». Адже технічно розпланувати виробництво, переміщення, покращення постачання між Україною та ЄС не є нездійсненною місією. «Гадаю, найбільшим викликом для нас буде репутаційний – чи будуть європейські фермери та замовники готові приймати насіння, виготовлене в Україні. Пам’ятаю часи, коли українські аграрії років 5 противилися насінню походженням із Румунії. Наразі якість українського насіння вища за те, що виготовляють наші європейські колеги. Саме через те, що існують регуляторні обмеження на ведення господарства в Європі, виробництво дорожчає з кожним роком, до того ж не на 1-2%. Тож, маємо сподівання, що тепер у українських виробників є можливість знизити ціни як для власного фермера, так і для європейського», - висловив свої надії С.Клішин.

 

Учасники ринку близько двох годин ділилися своїми вітаннями, сподіваннями та планами. Всіх хвилює питання подальшої зацікавленості європейських партнерів у закупівлі української насіннєвої продукції. Шлях, який було пройдено Україною за ці роки, був дійсно складним та тривалим, проте саме завдяки йому насіння українського виробництва не поступається якісним показникам європейського.

 

Реклама

Вхід