Україна: погодні умови та стан рослин озимих зернових культур у жовтні 2020 року – НААН

Джерело

АПК-Інформ

14093

Останнім часом все частіше зустрічаються публікації, в яких розглядаються різні сценарії щодо стану посівів озимих зернових культур у найближчій перспективі, наводяться прогнози, якими можуть бути результати зимівлі рослин та їхня очікувана продуктивність. Звичайно, все тісно пов’язано з погодними умовами, з кліматичними змінами, які з кожним роком стають більш жорсткішими та вимогливішими до зерновиробників у всіх регіонах нашої країни.

 

Несприятлива взаємодія підвищеного температурного режиму та недостатньої кількості опадів на сьогоднішній день є основними чинниками, які в більшості зерносіючих областей обмежують зростання врожайності пшениці озимої та інших основних сільськогосподарських культур. Слід визнати, що така тенденція триватиме і надалі, а тому адаптація сільського господарства до незворотних змін навколишнього середовища повинна бути пріоритетом держави, основою подальшого розвитку виробничого процесу.

Завершується сівба пшениці озимої та інших озимих зернових культур, погодні умови цьому сприяють і дозволяють рослинам, які утворили сходи, порівняно добре розвиватися, хоча з кожним днем усе відчутнішим є значний дефіцит вологи у глибших шарах ґрунту, який у найближчій перспективі за відсутності продуктивних опадів може негативно позначитися на ростових процесах і загальному стані посівів.

Деякі спеціалісти радять зерновиробникам за необхідності продовжувати сівбу, вказуючи на те, що така пізня сівба «під зиму» дозволяє насінню прорости, не утворивши сходи, й успішно перезимувати. Враховуючи вірогідно сприятливий зимовий період та раннє відновлення весняної вегетації, цей агроприйом, можливо, і має певний сенс, якщо не вдалося це зробити в оптимальні строки, але його практична доцільність є досить сумнівною і дуже неефективною, враховуючи надзвичайно високий потенціал ґрунтів на більшості території нашої країни та можливість отримати значно вищий урожай як озимих, так і ярих культур. Урожайність пшениці озимої в межах 2,5-3,0 т/га за такої сівби не може бути взірцем для переважної більшості зерносіючих господарств, а запропонована сівба є недопустимим порушенням технологічних вимог вирощування основної зернової культури.

Особливістю кліматичних умов України, особливо степової зони, є досить велика мінливість та нестійкість елементів погоди, що при вирішенні певних технологічних проблем завжди вимагає від агрономічної служби високого рівня знань, аналітичних здібностей та творчого підходу.

Переважна більшість посівних площ озимих зернових культур у нашій державі знаходяться в степовій агрокліматичній зоні, де сівба пшениці озимої проводиться, як правило, в добре прогрітий ґрунт, а тому затримка з появою сходів переважно пов’язана з нестачею вологи в ґрунті. Посушливість посівного періоду в південних та східних регіонах іноді затримує появу сходів до глибокої осені або навіть до весни. Причому в більшості районів особливо несприятливим є період, який припадає на час ранніх та оптимальних строків сівби озимини.

Перша половина проведення цьогорічної сівби озимих зернових культур у степовій зоні супроводжувалася підвищеним температурним режимом та недостатньою вологозабезпеченістю ґрунту, що призвело до затримки появи сходів пшениці озимої практично по всіх попередниках. Навіть за сівби озимини по чорному пару в ранні строки та на початку оптимальних (5-15 вересня) залежно від ґрунтово-кліматичної зони було отримано лише від 5 до 30% сходів рослин. За проведення сівби після непарових попередників (стерньові колосові, соняшник, горох тощо) як у ранні, так і в оптимальні строки фазу повних сходів у рослин було відзначено лише наприкінці першої декади жовтня.

Разом із тим, аналіз погодних умов останньої декади вересня та більшої частини жовтня показав, що вони загалом були сприятливими для одержання сходів, росту та розвитку озимих зернових культур. У першу чергу, це було зумовлено дощами різної інтенсивності, які спостерігалися практично на всій території країни, а також аномально високою температурою повітря, яка утримувалася в цей час.

У третій декаді вересня середня температура повітря склала 17,7°С, що виявилося на 5°С вище за середню багаторічну норму. Максимальна температура повітря підвищувалася до 29,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 44°С. Загальна кількість опадів, які відзначалися в другій половині декади, склала 9,4 мм, або на 2,6 мм менше від середніх багаторічних значень. До цього слід додати, що інтенсивність дощів у різних областях була різною – від 4-5 мм на сході держави до 45-60 мм на заході. Середня відносна вологість повітря становила лише 49%, що було на 16% менше за середню багаторічну норму, а мінімальна знижувалася до 14%. При цьому впродовж 5 днів декади мінімальна відносна вологість повітря утримувалася нижче 30%, що свідчило про наявність комплексних посушливих явищ, які негативно впливали на рослинні організми. Як правило, це стосувалося незначних за площею посівів озимини після кращих попередників, де було отримано поодинокі сходи за ранніх строків сівби.

Загалом середня за вересень температура повітря склала 19,5°С, що було на 4,5°С вище за кліматичну норму. Середня кількість опадів за місяць становила 9,5 мм при середній багаторічній нормі 36 мм. Звичайно, така наявність атмосферної вологи виявилася недостатньою для отримання сходів і нормального розвитку рослин упродовж більшої частини першого осіннього місяця. За останні 10 років жорсткіші гідротермічні умови в цей час відзначалися лише у вересні 2015 р. (рис. 1).

Рис. 1. Середня температура повітря та кількість опадів за вересень (2011-2020 рр.)

 

Показники середньої відносної вологості повітря склали 44%, що було на 19% менше від кліматичної норми.

В першій декаді жовтня продовжувала утримуватися надзвичайно тепла зі значною кількістю опадів погода, що сприяло проростанню насіння, росту та розвитку рослин озимих зернових культур. Середня температура повітря склала 15,8°С, що було на 5,3°С вище за середню багаторічну норму. Такий температурний максимум за першу декаду жовтня відзначався вперше за останні 10 років (рис. 2).

 

Рис. 2. Середня температура повітря за першу декаду жовтня ( 2011-2020   рр.), °С

 

При цьому середньодобові температури повітря утримувалися в межах 14,1-16,8°С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 24,5°С, а мінімальна знижувалася до 9,9°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 35°С, а вночі охолоджувалася до 6°С.

Загальна кількість опадів за декаду, які відзначалися на її початку, склала 8,9 мм, що було лише на 0,9 мм більше за середню багаторічну норму. Середня відносна вологість повітря склала 55%, а в окремі дні знижувалася до 19-33%.

В результаті дощів, які спостерігалися наприкінці вересня та на початку жовтня, запаси продуктивної вологи у ґрунті під посівами озимих зернових культур значно поліпшилися, але її локалізація відзначалася на більшості посівних площ переважно у верхніх горизонтах, що на завершення першої декади дозволило отримати сходи озимини на полях після всіх попередників, де сівба проводилася майже до кінця вересня, і, разом із тим, за відсутності достатніх опадів у подальшому ставило під загрозу ріст та розвиток рослин в осінній період вегетації.

У другій декаді жовтня , як і в першій, відзначалася аномально тепла як для цієї пори року зі значними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 6,5-16,8°С тепла. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 23,8°С, а мінімальна знижувалася до 1,6°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 32°С, а вночі охолоджувалася до -1°С. Середня температура повітря за декаду склала 13,9°С, що було на 5,3°С вище за кліматичну норму. Такий високий температурний режим упродовж цього часу знову ж таки, як і в попередній декаді, відзначався вперше за останнє десятиліття (рис. 3).

 

Рис. 3. Середня температура повітря за другу декаду жовтня ( 2011-2020   рр.), °С

 

До речі, згідно з температурними показниками, лише 17 жовтня було зафіксовано завершення метеорологічного літа, що виявилося більш ніж на місяць пізніше за середні багаторічні строки.

Опадів випало 18,1 мм при середній багаторічній нормі 11 мм. Середня відносна вологість повітря склала 78%, що було на 10% більше за нормативні значення.

Тепла погода впродовж другої декади жовтня навіть за порівняно незначного зволоження верхнього шару ґрунту сприяла інтенсивному росту й розвитку рослин пшениці озимої.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на кінець другої декади жовтня як по чорному пару, так і після непарових попередників знаходилися переважно в достатній та задовільній кількості і становили 18-22 мм. Разом із тим, в окремих районах степової зони кількість вологи в ґрунті залишалася надзвичайно низькою, особливо після соняшнику (рис. 4).

 

Рис. 4. Запаси продуктивної вологи в ґрунті на час настання пізніх строків сівби пшениці озимої після попередника соняшник (15.10.2020 р.), мм

 

Основна її частина була акумульована у верхніх шарах глибиною до 7-8 см, а далі знаходився сухий ґрунт. Як показали обстеження полів озимини, за такого вологозабезпечення ґрунту в найскрутнішому становищі були ті посіви, де з якоїсь причини насіння висівали на глибину від 8 до 10 см. Саме на таких полях в окремих господарствах відзначалися недружність появи сходів, значна кількість різновікових рослин, а густота сівби становила близько 70% від запланованої.

Проведене обстеження посівів озимих зернових культур показало, що на завершення другої декади жовтня сходи озимих зернових культур було отримано за всіх рекомендованих строків сівби: за ранніх та оптимальних (5-25 вересня) рослини пшениці озимої налічували в середньому 3 листки і мали висоту від 16 до 22 см; за допустимо пізніх та пізніх (1-10 жовтня) налічували 1-2 листки висотою 8-12 см.

Загальний стан посівів на більшості площ характеризувався як добрий та задовільний, хоча розвиток рослин, особливо ранніх строків сівби, зі зрозумілих причин дещо відставав від звичайного, але за певних умов (наприклад, тривала осіння вегетація) це може мати і позитивний характер, якщо брати до уваги посіви після кращих і удобрених попередників, після яких, як відомо, в окремі роки не виключається навіть імовірність переростання озимини.

Впродовж першої половини третьої декади жовтня продовжувала утримуватися досить тепла без опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 7,2-14°С тепла. Максимальна температура повітря підвищувалася до 19,7°С, а мінімальна знижувалася до 0,3°С. Значення середньої відносної вологості повітря варіювали від 70 до 81%.

На завершення звітного періоду переважна більшість посівів озимих зернових культур знаходилася в доброму і задовільному стані. Пшениця озима ранніх та оптимальних строків сівби (5-25.09), повні сходи якої було одержано в кінці першої декади жовтня, розкущилася, і рослини налічували в середньому два пагони; рослини пізніх строків (5-15.10) утворили 1-3 листки.

Упродовж третьої декади жовтня у багатьох зерносіючих господарствах переважно степової зони розпочалася боротьба з падалицею соняшника та ріпаку в посівах пшениці озимої. При цьому, як правило, застосовують гербіциди Мушкет, Гроділ ультра, Логран, Гранстар, Дербі та їхні аналоги, а також Вейрон, Тріатлон тощо.

Доволі часто до гербіцидів додаються також інсектициди (Актара, Бі-58 новий, Нурел Д, Енжіо, Альфагард, Маршал та ін.), які обмежують у посівах чисельність злакових мух, гусениць озимої совки та інших шкідників, які здатні завдати значної шкоди пшениці озимій в осінній період. Потреба в застосуванні фунгіцидів на сьогодні практично відсутня.

Звичайно, за наявності помірної температури повітря в подальшому та за умови тривалого осіннього періоду пшениця озима, яка висівалася в рекомендовані строки, матиме змогу накопичити необхідну вегетативну масу та розпочати зимівлю за оптимальних параметрів. Значно гіршою виглядає перспектива озимини дуже пізніх строків сівби (після 15 жовтня, а тим більше підзимньої сівби, яку дехто рекомендує і чого робити не слід), рослини якої завершать осінню вегетацію в нерозкущеному стані.

Як відомо, запорукою успішної зимівлі пшениці озимої є процес загартування рослин, який складається з двох фаз. Перша полягає в накопиченні достатньої кількості вуглеводів, які є захисними речовинами від низьких температур. Доведено, що цьому сприяють сонячні дні з температурою повітря близько 6-10°С, необхідною для проходження фотосинтезу, і зниження температури в нічний час до 0°С, що перешкоджає інтенсивній витраті вуглеводів у результаті дихання. Тривалість першої фази загартування умовно становить 20 діб. Зниження середньодекадної температури повітря до 5-6°С тепла восени сприймається за початок цього періоду, а перехід температури через 0°С свідчить про його завершення. Зазначимо, що в цей час морозостійкість, наприклад, пшениці озимої становить -14°С.

Друга фаза загартування характеризується поступовим зневодненням клітин рослин, а також значними якісними змінами структури їхньої протоплазми. Цей етап загартування відбувається порівняно швидко, впродовж декількох діб, за температур від -2° до -5°С.

В умовах Степу України початок загартування рослин озимих культур, як правило, відзначається в другій половині жовтня або ж на початку листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини протягом осінньої вегетації, з прохолодною і ясною погодою в другій половині осені та поступовим встановленням зимового режиму, починаючи з температури повітря на рівні 3-5°С морозу.

Наукові дослідження та практична діяльність кращих зерновиробників вказують на те, що високої морозо- та зимостійкості рослини пшениці озимої набувають з утворенням 3-5 пагонів кущіння і добре розвинутої кореневої системи при порівняно глибокому розміщенні вузла кущіння. Переростання, як і недорозвиненість вегетативної маси, слабке укорінення та недостатнє кущіння озимих зернових культур призводять до зниження їхньої зимостійкості.

Загалом, беручи до уваги сприятливі довгострокові температурні прогнози, враховуючи стан посівів пшениці озимої та порівнюючи його з минулорічним, можна зробити попереднє припущення щодо успішної зимівлі озимини та доволі гарної її продуктивності наступного року. Але все це буде можливим лише за умови інтенсивних опадів у недалекому майбутньому та, як наслідок, достатньої вологозабезпеченості ґрунту. Якщо ж цього не відбудеться в осінньо-зимовий період, то на гарний урожай озимих зернових культур очікувати не варто. Власне, це стосується й інших сільськогосподарських культур.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід