Глибока переробка кукурудзи: китайський досвід та українські перспективи (АПК-Информ: ИТОГИ №11 (77))

Джерело

АПК-Інформ

3000

Виробництво продуктів із високою доданою вартістю традиційно розглядається як можливість реалізації зростаючих обсягів виробництва сировини, а також як диверсифікація експорту та збільшення валютної виручки. Одним із найбільш привабливих сегментів у цьому напрямку для України є виробництво продуктів глибокої переробки кукурудзи. Останнім часом відзначається підвищення інтересу інвесторів до проєктів саме в цій галузі, але їхня реалізація поки стримується високою конкуренцією та великими ризиками. У даному матеріалі розглянуто ключові тенденції в сегменті глибокої переробки кукурудзи на ринку ключового гравця – Китаю, а також основні тренди та перспективи українського ринку.

 

Китайський ринок: колосальні обсяги та позитивні тренди

 

Інформацією про ключові тренди ринку продуктів глибокої переробки кукурудзи в Китаї з нами люб'язно поділився Андрій Вусик, заступник генерального директора компанії Myande Group Co., Ltd, яка є великим виробником обладнання для глибокої переробки зернових та олійних культур.

Китай, будучи найбільшим у світі виробником і споживачем, а в деякі сезони і найбільшим імпортером кукурудзи, досить велику частину зернової використовує для отримання продуктів глибокої переробки. При виробництві кукурудзи в 260 млн тонн (23% від обсягу світового виробництва) сумарний обсяг продовольчої та індустріальної переробки оцінюється в 87 млн тонн, що становить більше 33% від обсягу виробництва. З одного боку, виробництво продуктів глибокої переробки є способом освоєння колосальних обсягів загальної пропозиції кукурудзи на внутрішньому ринку та забезпечення сировиною харчової галузі, але, з іншого боку, це також можливість експортувати продукцію з високою доданою вартістю.

На сьогоднішній день Китай є найбільшим у світі виробником основних продуктів глибокої переробки кукурудзи, забезпечуючи вироблення більше половини їхнього світового обсягу. Частка Китаю у світовому виробництві кукурудзяного крохмалю оцінюється на рівні 52%, лізину – 60%, глутамату натрію – 68% і мальтиту – 85%. Найбільш ємним є ринок крохмалю та його похідних. За підсумками 2019 р. обсяг виробництва кукурудзяного крохмалю в Китаї досяг 31 млн тонн, що не лише дозволяє забезпечити внутрішні потреби, а й сформувати експортний потенціал у даному сегменті. При зростанні виробництва крохмалю на 10% на рік обсяги споживання збільшуються на 6-7%.

 

 

Китай стає нетто-експортером кукурудзяного крохмалю, в 2019 році експорт даної продукції оцінюється в 704,1 тис. тонн, а імпорт – лише 3,1 тис. тонн. Експорт здійснюється в основному до країн Південно-Східної Азії. Ключовим імпортером є Індонезія.

У структурі виробництва продуктів глибокої переробки кукурудзи в Китаї крохмаль і крохмальний цукор займають ключову позицію із часткою 52% у загальному обсязі виробництва. Ще близько 30% у даному сегменті припадає на кукурудзяний спирт.

Що стосується споживання кукурудзяного крохмалю в Китаї, то основна його частина (близько 55%) використовується для подальшої переробки в крохмальні цукри. Ще близько 13% виробленого крохмалю використовується в паперовій промисловості та близько 8% - у харчовій промисловості.

Основними похідними крохмалю є глюкоза та фруктоза. За підсумками 2019 р. у Китаї було вироблено близько 3,7 млн тонн глюкози та близько 4,2 млн тонн фруктози. Також досить активно розвивається виробництво цукрових спиртів, обсяги вироблення яких у 2019 р. оцінюються майже в 1,3 млн тонн, що на 12% перевищує показник 2018 р.

Що стосується структури споживання глюкози в Китаї, то дана продукція практично в рівних обсягах використовується при виробництві цукерок (26% від загального виробництва глюкози), кондитерських виробів (26%) і пива (24%). Загалом близько 9% використовується при виробництві інших видів їжі та ще 8% - для різних напоїв.

 

 

Фруктоза використовується переважно у виробництві різних напоїв. Основна частина (38%) витрачається на виробництво коли. Близько 35% виробленої фруктози використовується при виробництві різних фруктових соків та напоїв і близько 11% - при виробництві інших видів напоїв.

 

 

Що стосується зовнішньої торгівлі Китаю продуктами глибокої переробки кукурудзи, то в істотних обсягах на світовий ринок постачаються глютен (1480 тис. тонн у 2019 р.), крохмаль (704 тис. тонн), мальтодекстрин (493 тис. тонн) і сиропи (485 тис. тонн). Відносно до показників попереднього сезону обсяги поставок цих продуктів збільшилися відповідно на 8%, 36%, 6% і 10%. У той самий час Китай імпортує досить великі обсяги мальтодекстринів (167 тис. тонн), сиропів (298 тис. тонн) і декстринів (462 тис. тонн). При цьому щодо закупівель мальтодекстринів у 2018 р. Китай навіть не входив до десятки найбільших імпортерів, а в 2019 р. зайняв лідируючу позицію.

Говорячи про подальші перспективи розвитку галузі в Китаї, варто відзначити, що завдяки гарному контролю над епідемією коронавірусу в країні виробництво на підприємствах із переробки кукурудзи не постраждало. Очікується, що в 2020/21 МР виробництво кукурудзяного крохмалю збільшиться на 6-7%, а крохмального цукру – приблизно на 3%. В рамках національної політики розвитку переробних галузей цього року в Китаї очікується будівництво ряду нових потужних заводів із переробки кукурудзи, в т.ч. із використанням технологій і обладнання компанії Myande.

Myande Group Co., Ltd є міжнародно визнаною компанією, яка надає технології та комплектні заводи для глибокої переробки кукурудзи. За останні 10 років компанія Myande здійснила понад 40 проєктів підприємств із глибокої переробки кукурудзи по всьому світу, включаючи Росію, Ліван, Іран, Індію, Індонезію, Саудівську Аравію, Австралію і т.д., а також надала обладнання та інжинірингові послуги провідним гравцям цієї галузі – Cargill, Ingredion, Roquette, Bunge, Galam та ін.

У штаті Myande – провідного постачальника обладнання та інженерних послуг – близько 800 співробітників, 250 з яких є інженерами-розробниками та інженерами-конструкторами. Також Myande має передову і найбільшу виробничу платформу в цій галузі. У планах компанії плідна співпраця в галузі глибокої переробки кукурудзи з Україною.

Що стосується перспектив українського ринку в цьому сегменті, то Україна має великий потенціал і переваги з точки зору постачання сировини та географічного розташування. Багато іноземних компаній розглядають можливість інвестування в Україні. Але в той самий час на прийняття рішення про інвестування впливають ринкова кон'юнктура, контроль над ризиками, міжнародні відносини та інші фактори.

 

Український ринок продуктів глибокої переробки кукурудзи

На відміну від Китаю, в Україні на частку внутрішнього споживання кукурудзи припадає лише близько 18% від обсягів виробництва зернової. При цьому близько 14% від валового збору використовується в кормовиробництві. Для продовольчих цілей, згідно з нашими оцінками, в Україні використовується менше 1% виробленої кукурудзи.

Як і в Китаї, основними продуктами глибокої переробки кукурудзи в Україні є крохмаль і його похідні. При цьому у виробництві крохмалю сформувалася позитивна динаміка. За підсумками 2019 р. обсяг виробництва даної продукції оцінюється в 125,8 тис. тонн, що на 36% перевищує показник попереднього року і на 40% більше, ніж було вироблено в 2017 р.

 

 

Також у відносно великих обсягах виробляються глюкоза та глюкозний сироп, вироблення яких у 2019 р. досягло 12,6 тис. тонн. Однак даний показник виявився на 24% меншим за обсяги виробництва в 2017 р. У виробництві декстринів та інших модифікованих крохмалів намітився знижувальний тренд, а обсяги їхнього виробництва є несуттєвими.

Виробництво продуктів глибокої переробки кукурудзи в Україні є дуже консолідованим. Основне виробництво крохмалю та його похідних забезпечують лише два підприємства в Дніпропетровській області. Виробництвом модифікованих крохмалів і сиропів займаються декілька невеликих підприємств у Київській та Чернігівській областях.

Враховуючи сформовані в галузі тенденції, важливе значення має зовнішня торгівля продуктами глибокої переробки кукурудзи як для ефективної реалізації зростаючих обсягів виробництва крохмалю, так і для забезпечення завдяки імпорту української харчової промисловості продуктами, які не виробляються в Україні або виробляються в малій кількості.

Згідно з нашими оцінками, в 2019 р. з України на зовнішні ринки було поставлено понад 95 тис. тонн продуктів глибокої переробки на загальну суму 37,5 млн USD. При цьому імпортовано було понад 28 тис. тонн продукції на суму 27,9 млн USD. Примітним є те, що за підсумками 2019 р. експорт у грошовому вираженні перевищив імпорт, чого не спостерігалося в попередні роки.

У структурі експорту, зі зрозумілих причин, домінує крохмаль. За підсумками 2019 р. на його частку припало близько 77% валютної виручки, отриманої від експорту продуктів глибокої переробки кукурудзи. Близько 22% виручки було сформовано при реалізації глютену, а решта продуктів забезпечила лише дещо більше 1% валютних надходжень.

 

 

Що стосується імпорту, то тут асортимент продукції ширший. Основну частину коштів (61% від загального обсягу імпорту в грошовому вираженні) в 2019 р. було витрачено на закупівлю модифікованих крохмалів. Близько 18% припало на імпорт лимонної кислоти і 10% - на імпорт глутамату натрію.

 

 

Зіставляючи обсяги зовнішньої торгівлі продуктами глибокої переробки в Україні в грошовому та в натуральному вираженні, можна відзначити, що закуповується дорожча продукція. В середньому за останні 3 роки середньозважена вартість імпортованої продукції оцінюється в 972 USD/т, а показник для експортованої продукції – лише на рівні 392 USD/т.

Що стосується географії зовнішньої торгівлі, то основними покупцями українського крохмалю в 2019 р. стали Індонезія (30% поставок), ОАЕ (25%), Саудівська Аравія (12%) і Малайзія (7%). Імпорт модифікованих крохмалів до України здійснювався в основному з країн ЄС – Німеччини (30% загального обсягу закупівель даної продукції в 2019 р.), Нідерландів (20%) і Австрії (11%). Лимонна кислота та глутамат натрію закуповуються переважно в Китаї.

Примітним є те, що саме Китай і країни ЄС є ключовими покупцями української кукурудзи. За підсумками 2019 календарного року з України було експортовано 31,9 млн тонн кукурудзи на загальну суму понад 5,2 млрд USD. У т.ч. обсяги поставок до Китаю перевищили 4,2 млн тонн, а сумарний обсяг поставок до країн ЄС практично досяг 14,8 млн тонн.

На тлі зростаючого виробництва кукурудзи в Україні логічним виглядає розвиток галузі глибокої переробки як для забезпечення внутрішніх потреб, так і для зміцнення позицій на глобальному ринку. При збільшенні інтересу інвесторів до даного сегменту, що відзначається сьогодні, реалізація масштабних проєктів в Україні поки стримується двома ключовими факторами. І перший – це значний обсяг інвестицій, який обчислюється сотнями мільйонів доларів для одного підприємства. Це вимагає особливо ретельного аналізу виробничих, економічних, політичних та інших ризиків, рівень яких в Україні залишається досить високим. Другим важливим фактором є можливість ефективного збуту. На сьогоднішній день глобальний ринок є досить консолідованим і зайнятим великими гравцями, такими як Китай. У сформованих умовах Україні досить складно знайти свою нішу в цьому сегменті та конкурувати на ключових ринках збуту.

Реклама

Вхід