Специфіка 2019/20 МР для української кукурудзи: to deal or not to deal?! (АПК-Информ: ИТОГИ №11 (77))

Джерело

АПК-Інформ

604

Анна Танська

АПК-Інформ

Аліна Тимофєєва

АПК-Інформ

 

Незважаючи на зусилля і ряд вжитих заходів, ситуація з кукурудзяними дефолтами в Україні, на жаль, поки залишається невирішеною. Дане питання активно обговорюється на щотижневих нарадах Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та профільних асоціацій. Але поки конфлікт між учасниками українського агробізнесу набирає обертів, і це все більше схоже на протистояння двох таборів... Хтось дотримується думки, що ключову роль у вирішенні суперечок, які виникли на цьому ґрунті, має зіграти держава, хтось сподівається на конструктивні кроки асоціацій, хтось вважає, що порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих і потрібно домовлятися і шукати компроміс з кожного окремого кейсу.

Ключовим на поточний момент є питання максимально оперативного виходу з ситуації, що склалася, і нарощування експортного постачання кукурудзи з України, що дозволить їй використати свій шанс в традиційні терміни і забезпечити бюджет валютною виручкою. Адже не за горами вихід на глобальну арену гравців з Південної півкулі (зокрема Бразилії та Аргентини), і з урахуванням сформованої цінової кон'юнктури Української зернової буде ой як не просто конкурувати з ними.




Для того щоб розібратися в ситуації, що склалася на українському ринку, ІА «АПК-Інформ» поговорив з представниками профільних асоціацій, аграріями і трейдерами з багаторічним досвідом роботи в українських реаліях.

До обговорення зі спікерами були винесені наступні питання:

  • На чиєму боці правда, на чиєму – закон?

  • Як знизити загострення пристрастей і уникнути повторення ситуації в майбутньому?

  • Чому не спрацювали форварди? І чи є у них майбутнє в Україні?

  • Як часто представники українського агробізнесу вдаються до інструментів хеджування ризиків і чому?

  • Чому ряд аграріїв продовжує вважати агрострахування черговим способом наживи на них?

  • Яка стратегія і тактика продажів аграріїв і чи є межа у ціни на кукурудзу? І, власне, як це відіб'ється на її конкурентоспроможності?

  • Чи буде обмежено експорт кукурудзи або встановлено держрегулювання цін? Як це вплине на роботу ринку?




Позиція трейдерів

Представники транснаціональних компаній вважають, що незалежно від цінової кон'юнктури контракти повинні виконуватися, виняток становлять тільки аграрії, які зазнали великих втрат від посухи.

У свою чергу, УЗА взяла ініціативу в свої руки і прийняла рішення про створення списку «недобросовісних аграріїв», що, на їхню думку, допоможе убезпечити контрагентів і «оздоровити» зерновий ринок України. Однак не всі учасники ринку (в т.ч. і трейдери) підтримують даний метод виходу з ситуації, що склалася, побоюючись можливих спекуляцій або як мінімум необ'єктивності подачі інформації. До того ж виявилося, що аграріїв, які в такій непростій ринковій ситуації готові виконати свої зобов'язання за контрактами, не так вже й багато. Це обумовлено тим, що через несподіване зміцнення гривні в 2019 році і пов'язане з цим недоотримання прибутку, а в ряді випадків і фінансових витрат, подальшого коронакризису, погодних аномалій, втрати врожаю і безлічі інших факторів бюджети багатьох сільгосппідприємств помітно виснажилися.

Контраргументом, озвученим президентом УЗА Миколою Горбачьовим в ході онлайн-конференції «Corn-2020: deal of default?!", стало наступне: «Поширення інформації про критичну ситуацію з урожаєм кукурудзи в Україні призвело до того, що аграрії навмисно занижують офіційні дані про врожайність даної культури".

Він вважає, що дане рішення обумовлене надіями аграріїв на те, що держава компенсує їм збитки від зниження врожайності або ж трейдери підуть назустріч і дозволять не постачаяти весь законтрактований раніше обсяг. Також М. Горбачьов зазначив, що очікування більш високих цін аграріями може, навпаки, спровокувати зниження цін, оскільки при обмеженні обсягів експорту кукурудзи на основі офіційних даних на внутрішній ринок надійде 3-4 млн тонн кукурудзи, які були приховані через маніпуляції сільгоспвиробників з показниками врожайності.



 

Позиція аграріїв

На захист інтересів аграріїв встали представники Всеукраїнської Аграрної Ради та депутатської Аграрної Ради.

 

Зазначимо, що Андрій Богданець, народний депутат, голова об'єднання «Депутатська Аграрна Рада», в останній момент не зміг взяти участь у дискусії, але низка ініціатив, вжитих ним, заслуговує на увагу.

Так, 20 жовтня А. Богданець звернувся до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка з проханням скликати нараду «для знаходження компромісного вирішення проблемної ситуації» із залученням до дискусії аграрних асоціацій та представників ринку, а також представників Торгово-промислової палати України для вироблення механізму прискореного отримання документального підтвердження форс-мажорних обставин. Дане звернення було продиктовано тим, що через несприятливі кліматичні умови, зокрема сильну посуху в південних регіонах України, за січень-вересень 2020 р. виробництво сільгосппродукції в країні скоротилося на 17,5% в порівнянні з торішнім рівнем. При цьому деякі аграрії, не маючи інформації про можливий алгоритм дій в подібній ситуації, не мали можливості документально оформити обставини, через які сталася загибель врожаю. В результаті до таких аграріїв будуть застосовані санкції, визначені в договорах, якими передбачені поставки сільгосппродукції. «У той же час представники українського менеджменту транснаціональних корпорацій, які торгують українським зерном, вступили в монопольну змову, метою якої є тиск на українських аграріїв. Разом посуха і монопольний тиск на аграріїв завдадуть нищівного удару по аграрній галузі України», - вважає депутат.

Також О. Богданець виступив одним з ініціаторів законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні» щодо цінового регулювання зернових ресурсів України» (реєстр. №4277), який 28 жовтня був зареєстрований у Верховній Раді України. Тим самим було запропоновано запровадити в Україні цінове регулювання шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції. «Дана міра спрямована на створення рівних умов конкуренції на ринку і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб'єктами зернового середовища», - зазначав народний депутат.

Того ж дня в ході зустрічі в міністерстві з даного питання всім зацікавленим сторонам було запропоновано проаналізувати наданий Всеукраїнською Аграрною Радою варіант відповідного меморандуму щодо виконання форвардних контрактів. «Метою даного меморандуму є узгодження сторонами основних принципів і механізмів їх співпраці в рамках визначеного цим меморандумом порядку реструктуризації зобов'язань суб'єктів ринку зерна за форвардними контрактами/договорами постачання сільгосппродукції»,-йдеться в документі, текст якого має АПК-Інформ.



Позиція Мінекономіки

2 листопада під час чергової зустрічі керівництва Мінекономіки з учасниками зернового ринку акцент був зроблений на тому, що всі діючі зобов'язання сільгоспвиробників за форвардними контрактами та іншими договорами повинні бути виконані. «Україна як гарант світової продовольчої безпеки, незважаючи на складнощі, пов'язані з пандемією коронавірусу, повинна і надалі виступати надійним партнером з безперебійного постачання сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки», - підкреслювалося в повідомленні. Серед пропозицій розглядається можливість підписання взаємовигідного меморандуму між Мінекономіки та учасниками зернового ринку. Передбачається, що цей документ стане «дорожньою картою» для зернотрейдерів і агровиробників щодо вжиття заходів, пов'язаних з виконанням форвардних контрактів. У цьому випадку Мінекономіки виступає як платформа для досягнення домовленостей у спірних питаннях між учасниками ринку.



Краще б ринок сам домовився про єдині правила

 

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, почав свою промову з пояснення прагнення щодо підписання меморандуму, який встановлював би загальні правила регулювання поточних спорів між учасниками ринку. При цьому спікер підкреслив, що мова при обговоренні йшла лише про фермерів, які дійсно зіткнулися з неврожаєм, а не про тих, у яких урожай в порядку, але вони не бажають постачати зерно, тому що це невигідно. На жаль, не завжди трейдери йдуть назустріч тим сільгоспвиробникам, які в силу неврожаю не можуть поставити 100% законтрактованого обсягу при всьому бажанні. Як би там не було, меморандум – справа добровільна, і трейдерів не можна змусити його підписати. На поточний момент даний меморандум вже і втратив свою актуальність.

Актуальна ініціатива, озвучена на останній зустрічі Мінекономіки, щодо внесення змін до законодавства, в якій йшлося про те, що Кабінет міністрів зможе самостійно визначати зони, в яких сталося стихійне лихо, що спричинило загибель врожаю або худоби, на підставі чого всі господарства, розташовані в цій зоні, звільняються від зобов'язань виконання контрактів. Фактично це оптове застосування поняття форс-мажору. М. Соколов очікує, що даний законопроєкт найближчим часом буде внесений. На його погляд, він цілком обґрунтований. Подальший розвиток ситуації залежатиме вже від Кабміну: які території вони віднесуть до постраждалих від стихійного лиха. Адже в поточному році спостерігалася не тільки посуха, але в ряді регіонів (переважно в Західній Україні) були і повені, внаслідок яких урожай був втрачений.

Варто відзначити, що після вступу в силу даного законопроєкту всі судові тяжби, за якими не буде винесено остаточне рішення, будуть регулюватися і вирішуватися вже відповідно до цього закону, а це відповідно зупинить стягнення штрафних санкцій з аграріїв, які опинилися в такій ситуації.

«Оптимальним було б, щоб ринок все-таки сам домовився про єдині правила. Згаданий раніше меморандум спочатку готувався як проєкт, пропонували колегам-трейдерам його обговорити, внести свої пропозиції про доповнення та коригування. І така домовленість була б набагато кращим рішенням, але оскільки вона відкинута трейдерами, залишається чекати рішення про зміни в законодавстві», - підсумував експерт.



Форвард – це ризик, а держрегулювання – не вихід

 

Роман Горобець, заступник голови СФГ «АСТРА», висловив думку, що в ситуації, яка склалася, державне регулювання – це не вихід, тому що будь-який вплив на ринок лише погіршує його функціонування як інструменту досягнення балансу між попитом і пропозицією і обов'язково матиме свої наслідки. Звичайно ж, прикро і тим сільгоспвиробникам, які істотно постраждали від посухи, і тим, у кого був/є форвардний контракт за ціною значно нижче поточної. Однак варто розуміти, що кожен строковий контракт має на увазі під собою взяття ризику як продавцем, так і покупцем. Р. Горобець вважає, що більшість агровиробників і посередників не до кінця розуміють ризики форвардних контрактів або не змогли вірно їх прорахувати.

Спікер поділився своїм досвідом роботи з форвардними контрактами в поточному році:

«У серпні, коли ринок досяг цінових рівнів 175+ USD/т, ми побачили, що в поточному році у нас істотно знижується врожайність кукурудзи через погодні умови. Ми вирішили 40% передбачуваного зерна продати по форварду, щоб вийти хоча б в 0. Ми прорахували, на який потенційний ризик зростання ціни ми можемо піти. Коли в кінці вересня ціни на кукурудзу перевищили допустимий для нас рівень, ми звернулися до трейдера і запитали, які він бачить способи вирішення цієї проблеми. Звичайно ж, ми мали на увазі wash out, і нам вдалося домовитися про дану процедуру. При цьому трейдер погодився на відстрочку виплати до весни».

На підставі даного досвіду Р.Горобець дав пораду сільгосппідприємствам при укладенні форвардних контрактів визначити для себе цінові рамки, при виході ринкової ціни за які ситуація стане збитковою. І при необхідності вести переговори з трейдерами особисто, а сподіватися на те, що будь-яка асоціація або держава буде робити за них їх роботу і вирішувати їх проблеми, це як мінімум безвідповідально.

При цьому спікер зазначив, що їх підприємство користується інструментом форвардних контрактів вже більше 5 років і в розрізі всього періоду вони вийшли в плюс, незважаючи на те, що деякі контракти могли бути збитковими. Однак до укладення форвардних контрактів на наступний рік Р.Горобець ставиться з побоюванням, оскільки припускає, що трейдери, навчені безвідповідальністю виробників, будуть також шукати подібні шляхи виходу, якщо контракт стане невигідним для них.

Також він поділився своїми очікуваннями щодо впливу ситуації, яка склалася, на відносини аграріїв до форвардних контрактів. Вони розділяться на два радикальних табори: прихильників форвардних контрактів та інших інструментів хеджування ризиків і тих, хто і далі не вдаватиметься до укладення форвардних контрактів, вважаючи їх небезпечними. На жаль, робота, виконана трейдерськими і консалтинговими компаніями, в цьому році може втратити свій сенс, оскільки аграрії стали менше довіряти біржовій торгівлі, форвардним контрактам і т. ін.

Спікер зазначив, що в Україні можливість мати фінансову подушку безпеки є практично в кожного сільгоспвиробника із земельним банком понад 1000 га і грошовим обігом компанії від $1 млн. При цьому програми агрострахування пропонують багато великих гравців страхового ринку, тому вони є доступними для фермерів. Однак серед недоліків спікер виділив відсутність можливості придбання страхового поліса майбутнього врожаю, як це практикується, наприклад, в США. У нашій же країні в основному пропонується лише страховка прямих витрат, але потенційний урожай і прямі витрати – це абсолютно різні речі, різні суми і страхові премії.

 

Форварди будуть виконані, а в 2021 році буде глобальний перегляд політики їх укладення

 

Тетяна Алавердова, директор з продажів агрохолдингу HarvEast, повідомила, що керівництво компанії, будучи добропорядним партнером, прийняло рішення виконувати всі взяті на себе зобов'язання за умовами форвардного контракту незалежно від того, чи влаштовує їх ціна, за якою він був укладений, чи ні. При цьому вона зазначила, що ціни форвардних контрактів варіювалися від 146,5 до 170 USD/т. З урахуванням оцінки ситуації та прогнозів врожаю на момент укладення угод ціни були цілком прийнятними. Відповідно до політики компанії, за форвардами HarvEast продає не більше 30% від прогнозованого обсягу зерна, що дає можливість хеджувати ризики зниження ціни.

Сильно підвела в цьому році погода. Через посуху компанія отримала врожайність приблизно на 30% нижчу за очікувану. Говорячи про київські активі компанії, Т. Алавердова озвучила показник середньої врожайності даної культури в заліку на рівні 5,5 т/га. Поки є надія, що ці дані – з гірших полів, які вже все зібрали на сьогодні. Але, в будь-якому випадку, спікер впевнена, що врожайність в заліку не перевищить 6 т/га.

Що стосується дрібних фермерів, експерт зазначила, що прекрасно розуміє їхній біль. Великим компаніям, наприклад, таким як HarvEast, дещо простіше, адже вони можуть диверсифікувати свої ризики за рахунок вирощування інших культур. У той час, коли є дрібні господарства, які обробляють виключно кукурудзу або соняшник. Так, деякі в цьому році взагалі вирішили відмовитися від збирання, оскільки витрати на збір врожаю можуть перевищити очікувані доходи. Хоча, варто відзначити, що такі сільгоспвиробники і не укладають форвардні контракти.

Спікер визнала, що вони також робили спроби домовитися з покупцями про перегляд ціни, але в більшості випадків отримали відмову. І лише в окремих випадках їм пішли назустріч і десь вдалося змістити терміни або змінити будь-які умови постачання.

«Після цього сезону буде глобальний перегляд політики укладення форвардних контрактів. Я дуже сподіваюся, що для тих компаній, які цього року поступили порядно, трейдери сформують пропозиції, здатні компенсувати аграріям понесені втрати. Наприклад, вигідні умови фінансування, бонус до поточної ціни при контрактуванні нових обсягів. Це буде приємно тим компаніям, які зараз чесно виконали взяті на себе зобов'язання. Таким чином і будуються добропорядні партнерські відносини», - підсумувала експерт.

При цьому спікер впевнена, що не всі форвардні контракти на постачання зерна в експортному напрямку будуть виконані, в тому числі і в напрямку Китаю. Їх кількість залежить в основному від позиції власників і менеджменту компаній, а також їх готовності працювати в загальноприйнятих рамках порядності.



Про роль дистриб'юторів ЗЗР і посівного матеріалу в ситуації, яка склалася

 

Олег Левченко, директор з фізичної торгівлі і забезпечення постачання ARIA Commodities, зазначив, що принципи роботи фермера залежать не тільки від оброблюваних площ, а й від територіального розташування господарства.

У ситуації, що склалася, спікер поділив дрібних фермерів на три категорії:

- ті, хто перебуває на межі самогубства. Вони отримали в кращому випадку по 2-3 т/га пшениці, до 1 т/га соняшнику і практично не зібрали кукурудзу. Подібна ситуація спостерігалася в 2018 році в Німеччині, Бельгії, на півдні Франції, де посіви вигоріли на 30-40%. Дистриб'ютори, постачальники ЗЗР, посівного матеріалу сторнували збитки фермерів і перенесли їх на наступний рік, в результаті чого не було чутно ні про які повальні юридичні процеси проти сільгосппідприємств. Всі дистриб'ютори розуміли, що якщо в ситуації, що склалася, вони «задушать» своїх клієнтів, то в підсумку самі отримають менший прибуток в майбутньому і зіграють проти себе;

- порядні. Ті, хто, незважаючи на зменшення врожайності, виконує свої контрактні зобов'язання;

- ті, хто при хорошій врожайності, користуючись ситуацією, все одно не буде постачати зерно.

В цілому, спікер передбачає, що з форвардних контрактів, укладених холдингами, будуть виконані 80-90%, середньою ланкою фермерів – близько 50-60%. Його досвід судових тяжб при цьому свідчить, що в ситуації, що склалася можливість заробити гроші буде у юристів, але гроші за невиконані контрактні зобов'язання повернуті не будуть.

О.Левченко вважає, що в наступному році знизиться активність укладення форвардних контрактів. Якщо раніше за ним холдинги продавали 30-60% врожаю, то в наступному році ця цифра буде набагато меншою саме з огляду на непередбачуваність сезонного фактора.

На завершення своєї промови спікер підняв проблематику впливу бажання насіннєвих компаній підвищити прибуток шляхом завищення рекомендованої норми висіву насіння на врожайність і якість кукурудзи. Цей рік показав, що виграв той, хто посіяв з меншою нормою висіву, оскільки при підвищеній густоті посівів не відбулося правильного закладання качанів.



Китай може замінити українську кукурудзу дешевшою американською

 

Андрій Друзяка, директор Grain Star International, відповідаючи на питання про ймовірність виконання Україною експортних поставок 7 млн тонн кукурудзи, законтрактованої за форвардами, зазначив, що ABCD компанії давно присутні на даному ринку. Якщо подивитися список компаній, у яких є дозвіл на експорт кукурудзи в Китай з України, то можна побачити, що там навіть дві компанії китайські. З урахуванням ще й конкуренції з боку українських держкомпаній ABCD не є лідируючими на даному напрямку. Крім того, у Китаї встановлена безмитна квота на імпорт кукурудзи в розмірі 7,2 млн тонн, після вичерпання якої мито з умовного 1% підвищується до 65%. Експерт не впевнений, що 7 млн тонн зернової, законтрактованих по форварду, будуть експортовані саме в Китай. Адже, в першу чергу, є ринок ЄС, куди йде багато української кукурудзи. Таким чином, лише 30-40% з цих 7 млн тонн буде експортовано до КНР. Також не варто забувати про конкуренцію з боку США, китайські покупці легко можуть замінити українську кукурудзу дешевшою американською.

Спікер уточнив, що КНР може збільшити квоту на імпорт кукурудзи до 20-22 млн тонн, але китайські баланси закриті для світового ринку, тому бути впевненими в даному рішенні не можна. Хоча, за чутками, з них 17 млн тонн вже закуплено. Але і це, на його думку, істотно не вплине на перерозподіл основних постачальників зернової до Китаю. До того ж даний напрямок зараз перестав бути настільки преміальним ринком, яким був ще 5-6 років тому, а тому дещо втратив привабливість для українських експортерів.



Трейдер і фермер є ланками одного ланцюга і наповнюють бюджет країни

 

Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain, зазначила, що їй незрозуміла позиція протиставлення трейдера і фермера, нібито вони стоять по різні боки барикади і борються один з одним. Насправді ж вони є ланками одного ланцюжка постачання української продукції на зовнішній ринок, завдяки чому, власне, надходять гроші і в бюджет країни. Протиставлення того, що має бути однією спільною силою, є неправильним в принципі. Фермери в Україні зараз настільки зайняті роботою в полях, вони намагаються максимально швидко еволюціонувати, екстрено нагнати роки відставання в розвитку сільського господарства від передових світових країн, що у них немає часу на самоосвіту у фінансовій сфері, вони масово не володіють біржовою термінологією.

Спікер зазначила, що, незважаючи на те, що ЄС декларує, що вони збираються купувати більше кукурудзи, ніж прогнозувалося раніше, на поточний момент, навпаки, спостерігається істотне просідання обсягів імпорту. Дана ситуація пов'язана з локдауном в деяких країнах і низкою інших проблем: 47 спалахів АЧС в регіоні кордону між Німеччиною і Польщею, спалах пташиного грипу в Нідерландах. Тобто у них є загроза зниження виробництва в тваринницькому та етаноловому комплексі, а для України це зниження споживання кукурудзи ключовим покупцем. До того ж у спину Україні як експортеру кукурудзи дихає Бразилія. Зазвичай бразильська зернова надходить на ринок під кінець українського сезону, але останнім часом з року в рік за рахунок девальвації національної валюти Бразилія нехай і по 1 процентному пункту, але збільшує свою присутність на даним ринку.

Що стосується китайського ринку, експерт також чула, що КНР буде збільшувати квоту на імпорт кукурудзи. За її даними, вони закупили вже 11 млн тонн зернової, а, згідно з очікуваннями аналітиків, квота може бути підвищена до 12 млн тонн, тобто практично вся експортна квота вже законтрактована.

О. Нероба закликала всіх, в першу чергу, бути відповідальними, тому що наслідки їхніх дій можуть виражатися не тільки в мільйонах збитків для інших, а й у втраті іміджу України як гідного торгового партнера. «Сьогодні ми знаходимося в такому досить цікавому середовищі, коли будь-які дії, що розривають ланцюжок контрактів, погіршують становище України на міжнародній арені, яке завойовувалося не один рік», - підкреслила вона.

Оскільки ситуація з дефолтами характерна зараз для всього світу, спікер поділилася, як в Аргентині поводяться в подібних випадках. За словами аргентинських трейдерів, при біржі є комісія, де реєструються всі форвардні контракти, і кожна відмова постачальника від своїх зобов'язання розглядається в цій комісії в приватному порядку. Застосувати подібний досвід в Україні не представляється можливим в силу ряду національних особливостей. Але це може бути показово і для українських виробників, і для трейдерів, що працюють в Україні.

Конкуренція на світовому ринку зростає, попередні спікери згадували про збільшення виробництва кукурудзи в Латинській Америці. Однак О. Нероба зазначила, що в Бразилії, наприклад, внутрішній попит зростає за рахунок розвитку етанолового комплексу. Очікується, що понад 25% валового збору кукурудзи буде використано у виробництві етанолу. У той же час в Аргентині стрімко розвивається птахівницька галузь, тому експерти розраховують на збільшення частки споживання кукурудзи внутрішнім ринком. Таким чином, не виключена ймовірність зміцнення цін на дану культуру в другій половині МР.

«Я закликаю фермерів, у яких немає такого значного скорочення врожайності, не апелювати їм як форс-мажором, виконати контрактні зобов'язання нехай навіть з урахуванням недоотриманого прибутку. Можливо, назустріч підуть трейдери, нехай це буде жестом їхньої доброї волі. Зараз саме вони розраховуються за посуху цього року. Також я закликаю всіх використовувати подушки безпеки, оскільки розбивати лоби і коліна будуть всі, і боляче буде не тільки конкретному трейдеру або експортеру, але і може постраждати економіка країни глобально. Перефразовуючи Екзюпері, хочу сказати, що ми у відповіді за наші слова і вчинки. Як ми хочемо, щоб нас сприймали в світі, так само ми і повинні ставитися один до одного всередині нашого ринку», - закликала О. Нероба.



Українська кукурудза активна і задає ціну на ринку в першій половині сезону

 

Наталія Скуратович, менеджер з роботи з ключовими клієнтами PETKUS Holding GmbH, на початку виступу зазначила, що прогнозування обсягів врожаю – це дуже невдячна справа. Озираючись на літо, вона зазначила, що у Франції був самий посушливий липень за останні 60 років. В результаті сильно постраждали посіви пшениці – весь удар припав на неї, врожай знизився на 25% в порівнянні з минулим роком. Але можна сказати, що кукурудза вийшла сухою з води, посушливі погодні умови на ній так різко не позначилися.

Але всі зараз дивляться на Україну. Українська кукурудза активна в основному в першій половині сезону, саме вона в цей період задає ціну на ринку.

Раніше з Україною конкурувала Румунія, але там урожай кукурудзи в поточному році скоротився на 40%. Тому цей конкурент практично зник в поточному сезоні з ринку. Тобто почасти ціни на українську кукурудзу настільки істотно зросли ще й тому, що не було високої конкуренції. На зміну Україні прийдуть і інші експортери, зокрема Бразилія, де девальвація національної валюти дуже допомагає зміцненню її позиції як експортера на світовому ринку, Америка та інші країни.

Говорячи про сформовані труднощі внутрішнього українського ринку, спікер пояснила, що, звичайно, скасувати форвардні контракти повністю ніхто не може, але є безліч ринкових інструментів і потрібно лише використовувати їх з розумом. Наприклад, можна застосувати Відкладений wash out, коли сільгоспвиробник домовляється з покупцем про те, щоб відкласти контракт, а потім вже застосовує wash out. Але, звичайно, це доцільно, якщо продавець вірить, що ціни підуть на спад.

Також Н. Скуратович відзначила заслуги насіннєвої асоціації України:

«Найприємніша новина поточного кукурудзяного сезону – визнання еквівалентності української системи сертифікації посівного матеріалу Європарламентом. Наступного року ми вже зможемо цим скористатися, і це буде великою підмогою в тому, щоб отримати надбавку до ціни за якісний насіннєвий матеріал».



* За матеріалами панельної дискусії «Аграрії vs трейдери: чому іноді так складно досягти компромісу?!», яка відбулася в рамках онлайн-конференції «Corn-2020: deal of default?!»



Реклама

Вхід