Світовий ринок пальмової олії в 2020/21 МР: зона турбулентності в епоху COVID-19

Джерело

АПК-Інформ

6534

2020/21 МР у секторі пальмової олії виявився вкрай насиченим: підводні камені геополітичних розбіжностей топгравців ринку, локдауни, хаотичний попит споживачів і цінове ралі. Як справлялися ключові експортери олії в період жорсткого карантину? Як проявлявся попит імпортерів? Які зміни відбулися в перші місяці сезону-2020/21, і на що очікувати операторам в найближчому майбутньому, розглянемо далі в статті.

 

Пальмова олія: до і «після» COVID-19

Поточний рік видався вкрай непростим не лише для медицини, але і для будь-якої іншої галузі, в тому числі промисловості з виробництва та торгівлі пальмовою олією. Однак не варто забувати, що не лише пандемія COVID-19 стала каменем спотикання для торгового потоку олії, але і різні політичні відносини між ключовими країнами, які мали не останній вплив на формування світового ринку зазначеної продукції в п.р.

Як ми пам'ятаємо, на початку 2020 р. Малайзія через геополітичні розбіжності з Індією не могла активно відвантажувати пальмову олію в даному напрямку. Від цього страждали не лише трейдери, а й виробники, які були змушені скорочувати виробництво продукції через накопичення запасів.

Якщо порівнювати обсяги вироблення олії в Малайзії поточного та минулого років, то показники поступалися торішнім у І кварталі 2020 р. і підвищилися в II кварталі, а в III кварталі дещо перевищували динаміку аналогічного періоду в 2019 р.

На думку Джеймса Фрая, голови правління LMC International Ltd, «скорочення виробництва пальмової олії в Малайзії спостерігається з декількох причин. Перша – це погодний фактор, друга – недостатнє використання добрив, а також брак робочої сили, що стало реальністю поточного року на тлі пандемії COVID-19».

Повертаючись до питання експорту, весь І квартал п.р. відвантаження пальмової олії з Малайзії велися неактивно та поступалися темпам експорту минулого року. Проблемні відносини з Індією збіглися з введенням жорстких локдаунів як у самій Малайзії, так і в Індії та інших країнах-імпортерах, що тимчасово «шокувало» світову торгівлю.

Однак після перерви в 4 місяці (із січня до квітня) Індія відновила імпорт пальмової олії з Малайзії. Імпортер почав знову закуповувати малайзійську олію, з одного боку, через необхідність формування запасів продукту на час перебування країни в локдауні і, з іншого боку, через цінову привабливість малайзійської олії. Аналогічну ситуацію можна було спостерігати і в Китаї, який також почав збільшувати закупівлю продукту.

«Попит споживачів на пальмову олію залишався досить активним, незважаючи на початковий шок від пандемії та всіх наслідків, що витікають із цього, оскільки уряди багатьох країн надавали державну допомогу населенню, яке стало споживати більше олії в домашніх умовах», - вважає д-р Дж.Фрай.

Важливо відзначити, що Малайзія також вживала заходів щодо активізації попиту імпортерів на пальмову олію. У березні уряд країни спочатку знизив мито на експорт продукту з 6% до 5%, у квітні – до 4%, а в червні скасував мито до кінця 2020 року.

Тим не менш, непростий рік все ж позначився на торгівлі, і, за даними МРОВ, Малайзія в січні-жовтні п.р. експортувала 14,4 млн тонн пальмової олії, що на 7,8% поступається показнику аналогічного періоду минулого року (15,6 млн тонн), що обумовлено, перш за все, значним зменшенням відвантажень до Індії – до 1,9 млн тонн (-52% на рік). У той самий час Малайзія значно збільшила відвантаження до КНР – до 2,3 млн тонн (+20,5%) і Нідерландів – до 915 тис. тонн (+24,4%).

Тим не менш, активізація експорту пальмової олії з Малайзії з травня п.р. сприяла поступовому зниженню запасів. За даними МРОВ, за підсумками листопада кінцеві запаси продукту скоротилися до близько 1,56 млн тонн, що на 31% поступається показнику в листопаді 2019 р. і є мінімальним обсягом за більш ніж 3 роки (з червня 2017 р.).

За прогнозами Дороба Містрі, директора Godrej International, «запаси пальмової олії в Малайзії в грудні п.р. можуть потенційно скоротитися до позначки в лише 1,4 млн тонн у порівнянні з 2,007 млн тонн у грудні 2019 р. і 3,215 млн тонн у 2018 р.».

Цікаво відзначити, що з другого півріччя п.р. (із липня) свою конкурентоспроможність на світовому ринку дещо втратила Індонезія, що, за даними експертів Oil World, обумовлено зниженням виробництва продукту до 10,5 млн тонн у липні-вересні п.р. у порівнянні з 11,4 млн тонн в аналогічний період минулого року та досить активним споживанням олії в даний період, в основному в біопаливній промисловості – до 3,7 (3,8) млн тонн. На тлі цього експорт індонезійської олії скоротився в липні-вересні до лише 6,9 млн тонн у порівнянні з 7,7 млн тонн в аналогічний період минулого року.

У свою чергу, Індонезія протягом пандемії та локдаунів і зниження вироблення пальмової олії намагалася зберігати обсяги виробництва біопалива. Для цього уряд країни виділив фінансування для програми з виробництва біодизеля В30, що надавало підтримку даному сегменту ринку, який активно розвивається.

 

Початок нового сезону: нові сюрпризи
Підсумки 2019/20 МР

В цілому, сезон-2020/21 стартував із низькими перехідними запасами рослинних олій, які, за оцінками Oil World, склали 27,58 млн тонн проти 28,93 млн тонн роком раніше. Це було обумовлено скороченням світового виробництва олій у 2019/20 МР до 197 млн тонн через зниження вперше за всю історію спостережень споживання рослинних олій до 198,7 млн тонн частково через пандемію коронавірусу.

 

Погода

Ми раніше відзначали, що зниження виробництва як у Малайзії, так і в Індонезії фіксувалося на тлі пандемії та нестачі робочої сили. Однак поточного року виробники олії зіткнулися також із погодним фактором.

Добре всім відоме природне явище Ла-Нінья, яке викликає посуху в Південній Америці, в Південно-Східній Азії сприяє значному збільшенню кількості опадів. Як наслідок, повені в ключових регіонах-виробниках пальмової олії – Малайзії та Індонезії – призводили до зниження олійності олійних пальм і ускладнювали проведення збиральних робіт та логістику.

 

Суміжні ринки

З настанням нового сезону-2020/21 світовий ринок рослинних олій зіткнувся з тим, що знижувальні коригування виробництва насіння соняшнику досягли кульмінації. Аналітики Oil World у своєму вересневому звіті знизили прогноз валового збору олійної на 2,2 млн тонн – до 54 млн тонн, що стало першим річним зниженням її виробництва з 2017 р. Відповідно, прогноз виробництва соняшникової олії було знижено на 1 млн тонн – до 20,8 млн тонн.

Згідно з поточними прогнозами Oil World, виробництво насіння соняшнику очікується на рівні 50,5 млн тонн (-5,2 млн тонн на рік), соняшникової олії – 19 млн тонн (-2,6 млн тонн).

Крім соняшникової олії, експерти прогнозували дефіцит соєвої олії на світовому ринку внаслідок зниження переробки сої в Аргентині та Бразилії. Зокрема, в даних країнах відзначається нестача сировини для переробки: в Аргентині через те, що аграрії стримують продажі, а в Бразилії через вкрай низькі запаси сировини.

Всі вищевказані події на ринку рослинних олій і олійних культур сприяли підвищенню цін.

Розглядаючи більш детально цінову ситуацію в сегменті пальмової олії на Малайзійській біржі в Куала-Лумпурі, можна відзначити, що котирування з травня п.р. поступово підвищувалися, що припадає саме на відновлення попиту ключових імпортерів на пальмову олію після шоку від коронавірусу. Однак погодні умови та знижувальні коригування виробництва соняшникової олії поточного сезону створили сприятливий ґрунт для активного зростання цін на пальмову олію з вересня п.р.

В цілому, з травня до грудня п.р. котирування пальмової олії зросли на $377 за тонну!

Крім того, в грудні Індонезія підвищила експортне мито на пальмову олію – з $3 за тонну в листопаді до $33 за тонну через зростання референтної ціни на продукт (із $782 до $870 за тонну відповідно). Слідом за цим також було збільшено експортний збір на пальмову олію з $55 до $180 за тонну, який набуває чинності з 10 грудня.

Розрахунок експортного збору залежить від ціни на олію: при ціні менше $670 за тонну експорт продукту оподатковується в $55 за тонну, при ціні в діапазоні $670-695 податок становить $60 за тонну, а з кожним подальшим підвищенням ціни на $25 за тонну податок збільшується на $15 за тонну.

При цьому підвищення мита та податку на експорт пальмової олії в Індонезії, на думку експертів Oil World, не обов'язково сприятиме виконанню державної програми з виробництва біодизеля В30, враховуючи поточний високий спред цін на біопаливо та нафту. За прогнозами аналітиків, за підсумками п.р. обсяги виробництва біодизеля в країні скоротяться до 7,1 млн тонн проти 7,48 млн тонн минулого року.

 

На що ж очікувати від 2021 року?

На думку експертів, у перші місяці 2021 р. підвищувальна динаміка цін як у сегменті пальмової олії, так і інших олій (соняшникова, соєва та ріпакова) збережеться через збільшення споживання рослинних олій і скорочення пропозиції деяких із них.

За прогнозами експертів Oil World, у 2020/21 МР світове виробництво та споживання пальмової олії відновиться і знову буде розвиватися в підвищувальній динаміці. Виробництво продукту в Індонезії, за очікуваннями експертів, може підвищитися до 45,28 млн тонн, у Малайзії – до 19,7 млн тонн.

Що стосується попиту ключових імпортерів, то, за прогнозами аналітиків, Індія збільшить імпорт пальмової олії в 2020/21 МР до 8,9 млн тонн у порівнянні з 7,68 млн тонн у сезоні-2019/20, тоді як Китай, навпаки, знизить – до 6,65 млн тонн проти 6,84 млн тонн відповідно.

Також варто звернути увагу на ринок біодизеля та його вплив на сегмент пальмової олії. Зокрема, за очікуваннями Oil World, виконання програми біодизеля В30 в Індонезії може привести до скорочення експортної пропозиції олії в країні, що також буде фактором підвищення цін на пальмову олію. При цьому, на думку експертів, виконання даної програми буде здійсненне при прирості обсягів виробництва продукту в Індонезії в 2021 р. на 4 млн тонн. Більш того, виконання програми В40 уряд країни планує поки відстрочити. Тож розвиток даної ситуації матиме швидкий вплив на світовий ринок пальмової олії.

 

За словами Д.Містрі, споживання пальмової олії в 2021 р. буде підвищуватися: «Це обумовлено тим, що споживачі в Індії та КНР дещо змінили звички харчування і збільшують споживання більш якісної продукції, нехай і за вищою ціною, і скорочують споживання тваринних жирів. Більше того, підвищенню споживання рослинних олій сприятиме зростання економіки ключових країн-імпортерів.

У короткостроковій перспективі балансу попиту та пропозиції пальмової олії буде притаманний буліш тренд, і ціни на неї в січні 2021 року можуть досягти 4000 ринггітів/т, якщо Малайзія збереже нульове експортне мито на продукт в січні-лютому 2021 р.

У свою чергу, в середньостроковій перспективі подальше зростання цін може нашкодити попиту на олію. При цьому як тільки на світовому ринку збільшиться пропозиція аргентинської соєвої олії та сезонно підвищиться виробництво пальмової олії, ціни почнуть знижуватися».

 

Підготувала Катерина Мудріян

Реклама

Вхід