Українські фермери змінюють ставлення до внесення мінеральних добрив (АПК-Информ: ИТОГИ №12 (78))

Джерело

АПК-Інформ

5331

Мінеральні добрива є основним і все більш дорогим ресурсом при виробництві продукції рослинництва в Україні. За останні 5 років середня частка витрат на мінеральні добрива в структурі прямих виробничих витрат перевищила 30%, а за підсумками 2019 р. показник оцінюється в 35%. У динаміці витрат на добрива спостерігається щорічний приріст у середньому на 17% за останній п'ятирічний період, що обумовлено як розвитком агротехнологій і коливаннями в агрокліматичних умовах, так і підвищенням вартості добрив. Особливого значення застосування мінеральних добрив набуває за посушливих погодних умов, нагадаємо, що науково обґрунтоване внесення 1 ц діючої речовини в NPK у середньому забезпечує гарантований приріст із гектара врожаю зерна на 3-4 ц, картоплі – на 13-18 ц, цукрових буряків – на 15-30 ц, кукурудзи (зеленої маси) – на 27-35 ц.

За даними Гідрометцентру України, глобальне потепління, яке спостерігається в світі в останні десятиліття, призвело до підвищення середньорічної температури в Україні на 1-1,5° в південних і західних областях та на 2° - в північних і східних. У 2019 і 2020 роках середньорічна температура перевищила норму майже на 3°. Більш тепла зима та скорочення її тривалості вплинули на вегетацію рослин, яка зараз розпочинається раніше. А в умовах зим, які не дають зимуючим рослинам нормального періоду зимового спокою (протягом 2-3 місяців), рослини виснажуються і більше витрачають поживних речовин, раніше починають вегетувати. Відповідно, проводити підживлення рослин необхідно раніше і вносити добрив більше.

За підсумками 2019 року питомі витрати на добрива на 1 га посівної площі в Україні в середньому оцінювалися в 74,6 USD. У доларовому еквіваленті витрати на закупівлю мінеральних добрив у 2019 р. оцінюються в 2,1 млрд USD, що є абсолютним рекордом.

 

Приріст витрат на добрива в останні 2 роки обумовлено істотним збільшенням показників питомого внесення на 1 га площі. За підсумками 2018 р. даний показник оцінюється в 145,7 кг/га удобреної площі та 121,5 кг/га загальної посівної площі. Також варто відзначити збільшення частки удобрених площ. Якщо в період із 2011 до 2015 рр. мінеральні добрива вносилися в середньому на 77% посівних площ, то за підсумками 2015-2019 рр. даний показник збільшився до 83%. Дана тенденція обумовлена необхідністю компенсації збитку, якого все частіше зазнають посіви с/г культур через аномальні погодні умови.

Таким чином, останніми роками спостерігається позитивна тенденція щодо внесення мінеральних добрив, і це свідчить про те, що фермери переосмислюють своє ставлення до системи мінерального підживлення рослин. На думку доктора с/г наук, професора Інституту зернових культур HAAH Анатолія Гірьки, це явище є результатом більш зваженого підходу до використання добрив у сівозміні з урахуванням потепління клімату.

Адже сільгоспвиробники опинилися перед необхідністю приймати принципові рішення – або вносити добрива за залишковим принципом із надією хоч на якийсь результат (який при дефіциті вологи часто є не просто нульовим, а негативним), або проводити науково обґрунтоване внесення добрив із використанням конкретних форм, доз і термінів, що підвищує врожайність та економічну ефективність рослинництва. За даними статистики видно, що все більше аграріїв роблять вибір на користь другого варіанту і це є позитивним прикладом для інших.

Найбільші витрати на закупівлю добрив за підсумками 2019 р. зафіксовано в Київській області й оцінюються в 4,6 млрд грн, що на 12% більше, ніж показник для регіону в 2018 р., і становить 9% від загального обсягу витрат по Україні. При цьому частка Київської області складає лише близько 4% в регіональній структурі посівних площ під зерновими та олійними культурами і близько 5% в їхньому загальному виробництві. Така невідповідність обумовлена тим, що велика кількість компаній, керуючи землями в інших регіонах, юридично зареєстрована в столиці.

 

 

Найбільший приріст витрат на добрива в 2019 р. зафіксовано в Чернігівській області (+564,6 млн грн). При цьому виробництво зернових і олійних у регіоні за вказаний період збільшилося лише на 62,7 тис. тонн. Також значний приріст витрат на добрива (+422 млн грн) сформувався в Дніпропетровській області. В даному регіоні збільшення використання добрив виявилося більш ефективним і забезпечило приріст виробництва зернових та олійних більш ніж на 1 млн тонн.

На думку Тетяни Адаменко, кандидата географічних наук, начальника відділу агрометеорології Укргідрометеоцентру, приріст витрат на добрива в північних регіонах є цілком закономірним. Найзначніші погодні аномалії спостерігаються в північних областях України. Тут фіксується найбільше перевищення температурних показників і все більш часті прояви посухи, що призводить до зниження врожайності практично всіх сільгоспкультур. На півдні спостерігається менше перевищення температури, але в деяких районах відзначається катастрофічне зменшення опадів, що створює високий ризик для виробництва зернових культур. Менш вразливими є західні області завдяки більшій кількості опадів і не такому значному перевищенню температури, як на півночі. Однак ситуація з року в рік змінюється, і бувають періоди, коли і на заході країни температура така сама, як на півдні, і навіть вища.

Що стосується вибору конкретних видів добрив, то розрахунки показують, що найменші витрати при використанні 1 тонни діючої речовини серед азотних добрив демонструють аміакати та селітри, хоча досить популярними залишаються і нітроамофоски. Разом із тим, експерти з Інституту зернових культур HAAH радять аграріям звернути увагу і на інші види добрив – сульфат амонію, рідкий азот і карбамідно-аміачну суміш. Також експерти нагадують, що в умовах глобальних кліматичних змін одним із найважливіших елементів стратегії застосування добрив є ґрунтова та рослинна діагностика, яка визначає потреби рослин в елементах живлення. Це допомагає оптимізувати вибір добрив, дози їхнього внесення, забезпечити високі коефіцієнти використання поживних речовин і їхню окупність приростами врожаїв сільгоспкультур.

В цілому, враховуючи все більш критичні коливання агрокліматичних умов і необхідність в деяких регіонах пересівати культури по 2-3 рази, тенденція збільшення обсягів внесення мінеральних добрив може зберегтися і надалі. Обмежуючим фактором є їхня висока вартість, що збільшує частку цієї статті витрат у загальних виробничих витратах на обробіток с/г культур.

Наприклад, такий унікальний кредитний продукт пропонує фермерам Банк Альянс, який активно розвиває фінансування агробізнесу. Банк Альянс здійснює фінансування агропідприємств на придбання добрив у рамках програми партнерства з Ostchem, ЄвроТерра Азот, УТК Хімальянс. Цей кредитний продукт включає в себе вигідні кредитні програми з мінімальною річною ставкою, спрямовані на придбання різних мінеральних добрив (включаючи рідкі), безводного аміаку й оплату послуг з їхнього внесення.

 

Більш детальну інформацію про програми фінансування сільгоспвиробників Банком Альянс ви можете отримати на сайті банку або у менеджера АТ «БАНК АЛЬЯНС» за тел.: 0 800 602222

 

Реклама

Вхід