«Пристрасті за хлорпірифосом» для українського бізнесу точно не вщухли

Джерело

АПК-Інформ

1142

Юлія Шевченко

журналіст
АПК-Інформ

Одним з обговорюваних питань 2020 року в аграрному співтоваристві України, особливо в трейдерському середовищі, стало прийняття Європейською комісією нових вимог щодо максимального рівня залишків хлорпірифосу та пов'язаної з ним речовини хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській та харчовій продукції, що постачається, який не має перевищувати 0,01 ppm. На думку експертів, найбільші побоювання щодо перевищення норм даного пестициду виникають в олійних культур (соняшник, соя, ріпак) і рослинних олій з огляду на те, що він є жиророзчинним. Однак питання до зернових все ж залишається через використання препаратів на основі хлорпірифосу при обробці зернових складів.

13 листопада вимоги Регламенту 2020/1085 набули чинності, і експортне постачання сільгосппродукції з України до країн ЄС має здійснюватися лише відповідно до них. АПК-Інформ не залишився осторонь, і 15 грудня цьому питанню було приділено особливу увагу в рамках онлайн-конференції «Пристрасті за хлорпірифосом».

 

Якщо сказати коротко, то це була найцікавіша дискусія представників держави, галузевих експертів, представників великого агробізнесу, трейдерів, фермерів та агрономів. Точки зору спікерів конференції щодо подальшого функціонування ринку та необхідних кроків для того, щоб іти або не іти від використання хлорпірифосу, різнилися від категоричного «заборонити» до рішучого «залишити, як було». Кожна думка підкріплювалася обґрунтованою аргументацією, цифрами та доводами.

 

Андрій Купченко,
керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ»

 

Україна щомісяця в середньому постачає на зовнішні ринки близько 6 млн тонн сільгосппродукції, при цьому частка відвантажень до країн Євросоюзу становить близько 28% за підсумками 2019/20 МР і 20% в липні-листопаді сезону-2020/21.

Основною культурою, яка постачається з України на ринок ЄС, є кукурудза. За підсумками сезону, що завершився, в зазначеному напрямку було експортовано понад 11,4 млн тонн цієї зернової, що склало 38% від загального обсягу поставок кукурудзи з України. За минулий період поточного МР частка поставок кукурудзи в напрямку ЄС склала 29%. Основною культурою, для якої ринок ЄС є ключовим, залишається ріпак: із загального обсягу відвантажень поточного сезону 84% олійної направлено до країн союзу. За підсумками 2019/20 МР частка ринку ЄС у загальному обсязі експорту українського ріпаку досягла 98%.

Крім того, в даному напрямку попереднього сезону було відправлено 32% експортних партій соняшникової олії та 31% шротів і макухи. За минулий період поточного сезону частки поставок до ЄС склали 24% і 25% відповідно.

 

 

Повільно, але впевнено

Саме так, без різких рухів і рішень ставляться до вимушених змін у профільних міністерствах.

 

«В Україні вже не один місяць обговорюється питання подальшого використання хлорпірифосу в сільгоспвиробництві у зв'язку з рішенням ЄС знизити дозволену норму залишку цього пестициду в продукції. На сьогоднішній день від учасників аграрного ринку і від самих сільгоспвиробників ми чуємо, що всі вони мають високу самоорганізованість, свідомість, розуміють усі ризики та працюватимуть на випередження. Також зараз обговорюється, скільки часу ще треба для того, щоб впровадити нові регламенти та працювати за нормами ЄС. Треба зрозуміти, що ті правила гри, за якими зараз усі працюють, ті інститути, які ми маємо, – це те, що ми спільно побудували. І в рамках тотальної постійної дерегуляції останніх періодів, недовіри та невіри в необхідність державного контролю не варто було очікувати, що при виникненні таких загроз, як обмеження та неврегулювання, буде миттєва реакція, яка буде всіма сприйнята. Тому цей шлях, який ми зараз проходимо, для мене є тим компромісним максимумом, який міг би бути за сучасних умов. Він полягає в тому, що ми будемо постійно рухатися до гармонізації вимог, їхнього впровадження в українському законодавстві (в даному випадку це стосується залишків хлорпірифосу), й, однозначно, завжди будуть перехідні періоди. Найкраще у нас працює інформування, постійна домовленість, план дій і спільне його виконання», - сказав Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

 

При цьому, як повідомив заступник міністра охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України Михайло Хорєв, у Міністерстві охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України на сьогоднішній день очікують на фінальну позицію від Міністерства охорони здоров'я щодо дозволених норм залишкової речовини хлорпірифосу в сільгосппродукції. «Виходячи з даної позиції, в нашому відомстві буде прийматися рішення щодо того, як далі в Україні реєструватимуться препарати на основі даного пестициду. Можливо, будуть зміни для деяких культур або ж якийсь перехідний період. Це стане зрозуміло після відповідного указу від МОЗ», - сказав він.

 

І хоча 4 грудня відбулося засідання комісії з комплексного гігієнічного нормування та регламентування пестицидів і агрохімікатів, у ході якого було прийнято протокольне рішення знизити максимально допустимі рівні хлорпірифосу в усіх сільськогосподарських культурах до 0,01 ppm, відповідного указу від Міністерства охорони здоров'я України поки немає. «Цей протокол уже направлено до МОЗ на розгляд та затвердження відповідним наказом. Знаю, що вже розробляються аналітичні методи контролю залишків на рівні 0,01», - уточнила представник ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування» МОЗ Тетяна Яструб.

До речі, вона вважає, що українські аграрії зможуть знайти альтернативне рішення для використання хлорпірифосу. Однак, виходячи з виступів представників усіх вищевказаних міністерств, про будь-яку однозначну заборону внесення препаратів із даною діючою речовиною в Україні не йдеться.

 

При цьому, як повідомив директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби Андрій Челомбітко, згідно з даними Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів, в Україні існує близько 40 засобів захисту рослин, які містять хлорпірифос і хлорпірифос-метил. Препарати з цими діючими речовинами використовуються для обробітку зернових, олійних, технічних, овочевих і багаторічних насаджень від шкідників.

Він уточнив, що, за даними Держстату, в 2019 р. українськими фермерами було використано 832,5 тонни препаратів на основі діючої речовини хлорпірифос і 0,31 тонни – на основі хлорпірифос-метилу, якими оброблено близько 3 млн га. Зокрема, ними оброблено 800 тис. га пшениці, 120 тис. га ячменю, 700 тис. га ріпаку, 350 тис. га соняшнику, 720 тис. га сої, 200 тис. га цукрових буряків.

 

«У листопаді п.р. набули чинності вимоги Регламенту 2020/1085, прийнятого Європейською комісією, щодо максимального рівня залишків хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській і харчовій продукції на рівні 0,01 ppm. Аналогічні вимоги існують у Грузії, Великобританії, Таїланді. У ряді інших країн, в т.ч. у США, Індонезії, Аргентині та Туреччині, ця норма становить 0,05 ppm. У Південній Кореї з 2022 р. також норма складе 0,05 ppm. Повністю відсутні препарати з діючою речовиною хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в реєстрах таких країн, як Німеччина, Данія, Ірландія, Латвія, Литва, Словенія, Фінляндія, Швеція, а також в окремих штатах США. Для запобігання зменшенню обсягів поставок української продукції до зазначених країн сільгоспвиробникам необхідно врахувати вимоги цих держав при плануванні обробки посівів у новому вегетаційному сезоні», - зазначив А.Челомбітко.

 

Заборонити не можна залишити

Свою думку про те, що незабаром дійсно дуже багато країн, окрім Євросоюзу, контролюватимуть використання таких знакових пестицидів, як хлорпірифос, і норму його залишків у продукції, висловила і віцепрезидент Cotecna Inspection S.A. (Причорноморський і Балтійський регіони) Аріна Корчмарьова. «Залишків хлорпірифосу при дослідженні зразків продовольчої пшениці бути взагалі не повинно, проте вони є. Хочу зазначити, що якщо в Європі встановили граничну норму залишків даного пестициду в продукції на рівні 0,01 ppm, то в Україні встановлено ліміт в 0,1 ppm. Відповідно, будь-який внутрішній контракт проходить, проте експортуватися даний вантаж не може. При цьому зазначений ліміт для насіння соняшнику та соняшникової олії в ЄС не змінився і давно встановлений на цьому рівні. Незважаючи на це, найбільше перевищення ми бачимо саме в олії – на 49% у 2019 р. і на 45% в п.р.», - сказала вона.

За словами експерта, другий лідер зі знаходження кількості хлорпірифосу – ріпак, перевищення норми в якому склало 58% у 2019 р. і 28% в п.р. При цьому в кукурудзі врожаю-2020 залишків даного пестициду фіксується зовсім мало – до 2%.

А.Корчмарьова, розуміючи й озвучуючи всю масштабність проблем із залишками хлорпірифосу в українській продукції, а також підтримуючи нові вимоги, висловила думку, що відгук держави на проблему, що склалася, – це вже позитивний результат, але очікувати бізнесу на прийняття рішень на офіційному рівні не варто. У даній ситуації учасники ринку за всім ланцюжком виробництва мають проявити свідомість і поставити здоров'я громадян у пріоритет. «Ми самі повинні усвідомити факт негативного впливу хлорпірифосу на здоров'я людини та прийняти рішення про обмеження застосування даного препарату. Очікувати на рішення держави – це добре, але люди, на яких, власне, і тримається весь агробізнес, мають право споживати безпечні продукти», - підкреслила А.Корчмарьова.

 

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов переконаний, що «обмежити використання хлорпірифосу можна лише державними інструментами». Він вважає, що вживати якихось кардинальних заходів треба вже сьогодні, щоб у весняний період до старту обробки полів сільгоспвиробники розуміли, які препарати використовувати. Хлорпірифос можна замінити, й агрохімічні компанії готові запропонувати гідну альтернативу. Також президент УЗА підкреслив, що трейдери спільно в жодному разі не виставлятимуть жодних ультиматумів сільгоспвиробникам, тому що «ця дія може бути розцінена Антимонопольним комітетом України як змова з метою зробити роботу фермерів важчою».

З тим, що вирішити питання щодо використання хлорпірифосу треба кардинально, погодився і голова асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. При цьому він акцентував, що зробити це необхідно до старту посівної кампанії. «Українським фермерам перед посівною потрібно розуміти, чи застосовувати цей пестицид. Нам усім потрібно чітке рішення. Ринок сам далі відрегулює свою діяльність. Уже був свого часу випадок, коли Європа заборонила постачання української олії до країн союзу через мінеральні олії. Тоді ніхто не гадав, а за два місяці всі підприємства впровадили НАССР, підтвердили чистоту і якість своєї продукції та повернулися на європейський ринок», - нагадав С.Капшук. На думку експерта, зараз так само треба один раз вирішити це питання, заборонити використання хлорпірифосу, встановити чіткі правила гри та за ними працювати.

 

Однак президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик вважає, що українській владі та бізнесу не варто ухвалювати радикальні і швидкі рішення щодо зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу в сільгосппродукції, адже вони не дадуть результату. Він вважає, що потрібен чіткий перехідний період. «Я розумію, що ми маємо відмовлятися від використання пестицидів другої групи токсичності, так само як і те, що ми маємо виконувати вимоги Євросоюзу, щоб і надалі постачати туди свою сільгосппродукцію. Питання лише щодо того, як саме ухвалюється це рішення і як стимулювати сільгоспвиробників, щоб вони дотримувалися цих вимог. У 2020 р. в Україні ринок хлорпірифосу склав близько $27 млн. Це величезні гроші», - зазначив В.Седик.

Президент ФАУ переймається запитанням: що буде, коли МОЗ затвердить зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу в сільгосппродукції до 0,01 ppm? Адже, як ідеться в Законі України «Про пестициди та агрохімікати», всі препарати, які зареєстровано, є дозволеними до використання. «Заборонити або скасувати реєстрацію препарату – не вихід, а внесення змін до реєстраційних даних – додаткові фінансові та часові витрати, яких ніхто не захоче. Також виникає запитання, як в українських реаліях відбуватиметься контроль? Різкої відмови від використання хлорпірифосу бути не може», - додав В.Седик.

 

Категоричним було висловлювання генерального директора компанії «Агроаналіз» Вадима Дудки про те, що Україні взагалі не варто забороняти використання хлорпірифосу. «Ми не проти того, щоб було скорочено максимальні показники залишків хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в сільгосппродукції, однак забороняти використання пестицидів із даними діючими речовинами не варто. Євросоюз не бере на себе відповідальність заборонити використання хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу. Виставлено вимоги лише щодо залишків даного пестициду в продукції», - підкреслив він.

Експерт вважає, що українські сільгоспвиробники можуть вносити препарати на основі хлорпірифосу та вирощувати продукцію, яка відповідатиме оновленим вимогам ЄС. «Наскільки правомірною є вимога обмеження залишкових кількостей, настільки неправомірною є вимога заборони їхнє застосування. Однак якщо в Україні і введуть заборону на використання хлорпірифосу, наша продукція точно не стане безпечнішою. Я вирощую ці культури на полях, я знаю, наскільки серйозно на сьогоднішній день стоїть проблема стійкості шкідників до застосовуваних пестицидів. Для боротьби з досить серйозними шкідниками, наприклад, такими як капустяна міль, агроному необхідно правильно влаштувати захист, дотримуючись чергування препаратів. Чергування не за торговими марками, а за діючими речовинами, а краще – за механізмом дії, за самими групами речовин. Якщо з арсеналу препаратів, з якими ми працюємо, починаємо виключати їх один за одним, у нас скорочується кількість видів цього озброєння. І чим вужчим є спектр препаратів, тим швидше виникатиме стійка популяція. А це призведе до того, що фермер збільшуватиме дозу внесення препарату, а також частоту та кратність обробок. Ми отримаємо перевищення залишків за іншими пестицидами», - пояснив В.Дудка.

Експерт упевнений, що заборонами проблема не вирішиться. Він нагадав, що в Україні з 2012 р. заборонено до використання препарат «Маршал», який продається та вноситься і сьогодні. Вирішити проблему із залишковими кількостями можна за допомогою контролю, як би це не було затратно та клопітно.

 

Про те, що Україні в цілому необхідно регулярно переглядати ліміти залишків пестицидів у сільгосппродукції, заявив Вадим Турянчик, радник президента УЗА з харчової та кормової безпеки. «Ми повинні попереджати проблему, адже те, що сталося з хлорпірифосом, може статися з будь-яким іншим пестицидом. В ЄС дане питання порушувалося умовно ще з 2019 р., а в Україні реакція пішла лише після його інформаційного розголосу. Але це проблема не лише одного хлорпірифосу. Регулярно в різних культурах знаходяться певні пестициди. І ми повинні систематично переглядати допустимі ліміти їхнього вмісту в сільгоспкультурах. Адже у нас в Україні ще діють ліміти 2001 р., про яке попередження проблеми тоді можна говорити?» - підкреслив він. На думку експерта, оскільки вирішення питання використання хлорпірифосу в Україні затягнулося, плюс обговорюється можливість введення перехідного періоду для відмови від даного пестициду, в країні будуть проблеми з новим урожаєм ріпаку, з його реалізацією.

 

Поки всі обговорюють…

Risoil Terminal вніс до контракту на перевалювання сільгосппродукції вимогу вказувати в протоколі безпеки показник хлорпірифосу і вважає, що це необхідно зробити обов'язковим. «Термінал є останньою ланкою ланцюга «виробництво – експорт сільгосппродукції», тому часто приймає удар на себе в подібних питаннях. У нас є ГОСТи, в яких говориться, що при постачанні сільгосппродукції має дотримуватися закон про безпеку. Тобто весь вантаж має супроводжуватися протоколами безпеки, в яких прописано пестициди, мікотоксини, радіоактивність тощо. Тому хлорпірифос треба внести до цього протоколу як обов'язковий показник, що дозволить хоч якось змусити виробників контролювати і його», - вважає заступник директора Risoil Terminal Тетяна Кулікова. За її словами, практично 90% вантажу, який приходить на термінал залізничним транспортом, має ці протоколи безпеки. Тоді як майже весь вантаж, який постачається автотранспортом, протоколів не має. «Залізничним транспортом до нас надходить близько 70-80% сільгоспвантажів, решта – автомобільним. І як би ми не наполягали та не вимагали, останні нам протоколи безпеки не везуть. Щоб зрозуміти, що ми приймаємо, доводиться накопичувати весь вантаж, привезений автотранспортом, у силосі, робити композит, здавати його до лабораторії й отримувати протокол якості самостійно. На сьогоднішній день не лише ЄС відмовляється від хлорпірифосу, ринок починає ще більше стискатися, і може настати той момент, коли вантаж, уже завантажений на судно, з наявністю даного пестициду просто нікуди буде переадресувати», - зазначила заступник директора Risoil Terminal.

 

Однак не всі учасники ринку можуть встановити такий контроль. Як повідомив керівник відділу якості ТОВ «Оліяр» Ярослав Сич, підприємство щодоби переробляє близько 1 тис. тонн олійної сировини, яку практично неможливо проконтролювати в повному обсязі. «Практично вся олійна продукція, яка виробляється на ТОВ «Оліяр», експортується до країн Євросоюзу. Тому всі контракти, які ми підписуємо, розробляються за специфікацією ЄС. Оскільки у компанії немає своїх полів, які ми могли б контролювати, залишається лише сподіватися на порядність господарств, що постачають нам сировину. Ми почали прописувати в договорах із фермерами потребу вказувати наявність залишків хлорпірифосу, але ми всі розуміємо, що якщо немає жодної заборони на його використання, то вимагати щось дуже важко. Якщо великі агрокомпанії звертають увагу на наші вимоги та йдуть назустріч, то з малими фермерами щось узгодити складно. Тиснути на них ми не можемо, тому що можемо їх просто втратити», - пояснив він.

На думку Я.Сича, потрібно заборонити використання хлорпірифосу, оскільки подальше його використання загрожує втратою ринків збуту української продукції на ринку ЄС. «Ми ж не можемо попросити своїх європейських колег почекати, поки це питання вирішиться в Україні. Однак додам, що за час нашої роботи – з 2013 р. – у насінні соняшнику та ріпаку, шроті або олії жодного разу не виникало проблем із перевищенням допустимої норми залишків хлорпірифосу, навіть уже з новими показниками», - підкреслив керівник відділу якості «Оліяр».

 

З тим, що трейдерам і переробникам уже сьогодні варто спілкуватися з виробниками сільгосппродукції щодо подальшої співпраці в плані наявності залишків хлорпірифосу в сировині, згоден і віцепрезидент АФЗУ, голова фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета. «Фермери у своїй технологічній картці вже сьогодні закладають купівлю пестицидів. Тому трейдери, які безпосередньо працюють із виробниками, можуть знати, які пестициди планують застосовувати під час вирощування тих чи інших культур. Наприклад, наша компанія співпрацює з «Нібулоном», чиї фахівці з нашого дозволу відбирають зразки на наших полях для перевірки на ГМО. Таким чином, можна перевіряти поля фермерів на наявність пестицидів», - пропонує він. На думку В.Шеремети, якщо питанню можливої заборони експорту агропродукції надати якомога більшого розголосу, то багато фермерів замисляться, чи варто взагалі використовувати неналежним чином хлорпірифос.

 

Тригодинна «битва титанів» закінчилася тим, що кожен зі спікерів залишився при своїй думці. Єдине, з чим згодні всі, – це те, що ринок сам себе відрегулює, підлаштується під нові вимоги. Але важливим також був посил і представника МОЗ України Тетяни Яструб до всіх учасників АПК, що здоров'я людини все ж має стояти на першому місці. АПК-Інформ, зі свого боку, висловлює велику подяку всім учасникам дискусії, які не залишилися байдужими до даної теми. Експерти агентства і надалі приділятимуть увагу актуальним і гострим питанням ринку та надаватимуть лише об'єктивну інформацію.

Реклама

Вхід