Online Seed Forum-2021: вчасно про актуальне

Джерело

АПК-Інформ

2070

11 березня на платформі ZOOM відбулася головна подія насіннєвого ринку України – Online Seed Forum-2021. Організаторами безкоштовної онлайн-зустрічі виступила Насіннєва асоціація України (НАУ) в партнерстві з АПК-Інформ та Посольством Королівства Нідерланди в Україні. Спонсорську підтримку надали компанії «Сингента», «КВС-Україна», MAS Seeds Україна та BASF Agricultural Solutions.

Незважаючи на те, а, можливо, й навпаки, завдяки тому, що форум проходив в онлайн-режимі, до нього змогли долучитися близько 200 учасників агропромислового комплексу з 20 країн світу (Україна, Італія, США, РФ, Туреччина, Азербайджан, Франція, Німеччина, Швейцарія, Нідерланди, Латвія, Румунія, Аргентина, Великобританія, Австрія, Греція, Польща, Литва, Бельгія, Казахстан). Саме завдяки цьому щорічний насіннєвий форум, який проводиться НАУ, в 2021 році безперечно став міжнародним.

Україна є одним із найбільших у світі виробників та експортерів сільгосппродукції. Досить нелегкі умови ведення агропромислової діяльності у 2020 році в усьому світі показали нашу країну і як надійного партнера для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, адже вона одна з небагатьох держав, які не вводили жодних обмежень на експорт сільськогосподарської продукції. Все це зайвий раз підкреслює, наскільки для України важливо мати розвинену та прогресивну насіннєву галузь, що накладає велику відповідальність за створення сприятливих умов для її розвитку як на державу, науковців, так і представників насіннєвої галузі. Саме тому до участі у головному насіннєвому форумі було запрошено представників владних структур, профільних українських та міжнародних організацій, аналітиків та експертів саме насінницького сегменту – компаній-виробників посівного матеріалу.

Спікерам події було надзвичайно складно вкластися у відведений для доповідей час, адже сказати хотілося дуже багато – у зв’язку зі змінами погодно-кліматичних умов, міждержавних відносин та іншими факторами щороку з’являються нові правила гри не лише на насіннєвому ринку. Першу секцію Online Seed Forum-2021 було присвячено саме тенденціям розвитку насіннєвого сектору в глобальному розумінні.

 

Дуже слушно на початку форуму зауважив голова правління Насіннєвої асоціації України, генеральний директор «Лімагрейн Україна» Віктор Карбівський про надважливу роль України у подальшому забезпеченні глобальної продовольчої безпеки з урахуванням очікуваного зростання населення.
«Згідно з даними ООН, до 2050 року очікується зростання населення на планеті Земля до більш як 9 млрд людей. Щорічно приріст населення складатиме 83 млн людей. Відповідно, все жорсткіше поставатиме питання щодо збільшення продуктивності виробництва продуктів харчування, яка має бути подвоєна або ж навіть потроєна. Україна в цьому питанні буде відігравати ключову роль, адже вона має кілька суттєвих переваг. Перш за все – українські землі, урожайні чорноземи. Другою превагою є саме розташування України, яка має прекрасні логістичні можливості з Євросоюзом, а також вихід до Чорного моря, що дозволяє торгувати практично з усіма країнами світу. Як ми розуміємо, до сьогодні збільшення виробництва агропродукції відбувалося завдяки розширенню площ, яке вже дійшло до критичних показників. Тож наступне зростання виробництва можливе тільки завдяки збільшенню продуктивності або ж урожайності. В цьому питанні головну роль відіграватимуть селекціонери. Наш діалог у рамках Online Seed Forum-2021 є надважливим, адже робота над розробкою тих новітніх продуктів, які будуть пропонуватися фермерам через 10-20 і більше років, ведеться селекційними компаніями вже сьогодні », - зазначив він, відкриваючи форум.

 

Нагадаємо, що, на думку В. Карбівського,

Україна протягом останніх 20 років розвивалася і як насіннєва держава

 

Про готовність українських та міжнародних селекціонерів до неминучих змін під час відкриття форуму говорила і виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.
«Не секрет, що на сьогоднішній день галузь насінництва є такою, яка щорічно інвестує 15% від свого обігу у дослідження та розробки. Це галузь, яка одночасно об’єднує і виробництво, і торгівлю, і готовність до нових змін, а також, як вже зазначив колега, бере участь у забезпеченні продовольчої безпеки не лише нашої держави. Нові рішення, які сьогодні пропонуються компаніями в Україні, мають більш широкий масштаб, а науково-дослідні розробки, над якими працюють у нашій країні, – дійсно світового рівня. Всі міжнародні тренди у виробництві посівного матеріалу присутні в Україні, адже транснаціональні компанії-члени НАУ допомагають своїм українським партнерам, щоразу впроваджуючи ще більш якісні розробки та продукти», - сказала С. Григоренко.
З її словами погодився генеральний секретар Міжнародної насіннєвої федерації (International Seed Federation, ISF) Майкл Келлер, який підкреслив, що виклики 2020-го тестували на стійкість та здатність адаптуватися до нових реалій і непередбачених умов світову насіннєву галузь. За його словами, першим викликом для всього ринку в березні 2020 р. стало закриття кордонів через пандемію COVID-19, що створило «ризики зриву посівної кампанії в ряді країн», адже були проблеми саме з транспортуванням насіння.
«Однак багатьом насіннєвим компаніям вдалося подолати всі виклики, також був постійний діалог між країнами, що дозволило надалі знизити вплив пандемії та карантинних обмежень на насіннєвий ринок, і в т.ч. торгівлю насінням», - розповів він.

 

На сьогоднішній день, за словами М.Келлера, в усьому світі спостерігається збільшення обсягу товарообігу насіння. Багато країн намагаються робити більші запаси, що має вплинути і на обсяги виробництва насіннєвого матеріалу. За останні 20 років світовий ринок насіння збільшився в 10 разів.

 

«Не варто забувати, що жодна країна не здатна своїми силами повноцінно забезпечити аграріїв власним насінням, що і сприяє нарощуванню торгівлі», - підкреслив експерт.

 

Детальніше про перспективи розвитку ринку ЄС говорив менеджер зі зв’язків з громадськістю Європейської насіннєвої асоціації Euroseeds Сезар Гонсалес. Він зазначив, що в Європі вже сьогодні працюють над зменшенням інтенсифікації сільського господарства. «Мова йде про зменшення використання пестицидів, менше внесення добрив, збільшення частки органічного землеробства, а також збільшення біорізноманіття. Саме такими є перспективи ринку ЄС на 2021-2030 рр.», - уточнив представник Euroseeds.

Окрім того, за словами експерта, очікується більш високе навантаження на сільськогосподарські/орні землі (менше вільних земель, розширення лісових площ, підтримка постійних пасовищ). До основних трендів спікер також відносить підвищений попит на продовольство місцевого виробництва та короткі ланцюжки постачання продукції. Очікується, що споживчий вибір буде все більше обумовлений харчовою цінністю, походженням продукції, екологічними аспектами.

 

«Найближчими роками на фоні зменшення орних земель в ЄС все ж очікуємо на збільшення урожайності злакових культур, що забезпечить стабільне їхнє виробництво. Площа вирощування пшениці та ячменю може скоротитися, однак кукурудзи – має залишатися стабільною або злегка зростати. Що стосується олійних культур, то у 2021-2030 рр. збільшиться виробництво соняшнику та сої, а зменшиться – ріпаку з огляду на різні фактори впливу. Очікуємо на збільшення як площ, так і врожайності білкових культур. Стабільні площі залишаться під цукровим буряком, тоді як його врожайність має бути вищою», - озвучив прогнози Euroseeds С.Гонсалес.

 

Про те, наскільки перспективним ринком для виробленої в Україні насіннєвої продукції є країни ЄС, говорив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка. За його словами, на сьогодні проведено роботу в напрямку розширення експорту насіння та інтеграції в Європейську маркетингову мережу насіння. Крім того, заступник міністра нагадав, що Україну внесено до переліку країн – не членів ЄС, які мають право експорту на європейський ринок насіння зернових культур, кукурудзи та сорго. Також у рамках реалізації Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Мінекономіки здійснює гармонізацію законодавства до стандартів ЄС у галузі насінництва.

Т.Качка акцентував увагу на тому, що сьогодні більшість норм адаптовано до європейського законодавства, зокрема питання виробництва, сертифікації насіння та маркування. Крім того, адаптовано норми щодо визначення сортових і посівних якостей насіння зернових, олійних культур та картоплі.

 

«Наразі в Україні активно ведеться селекція нових сортів з урахуванням природно-кліматичних умов та із застосуванням сучасних технологій. Разом із тим, ми працюємо над збільшенням частки насіння у зовнішній торгівлі – Україна постійно розширює участь у рамках Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку», - зазначив він.

 

Саме виступом представника Мінекономіки України, який, окрім усього, говорив про подальші кроки відомства у налагодженні більш тісних торговельних зв’язків з ЄС, завершилася перша секція форуму.

 

Наступну секцію було присвячено посівній кампанії 2021 року, а саме – агрокліматичним умовам, на які очікують вчені, а також пропозиціям, які мають на сьогоднішній день виробники насіння для українських аграріїв. Відкрив її керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко, який розповів про формування насіннєвого фонду зернових та олійних культур в Україні на фоні змін у структурі виробництва. Він зазначив, що останніми роками в Україні хоч і спостерігається більш активне виробництво насіннєвого матеріалу соняшнику, ріпаку та кукурудзи, проте на українському ринку й досі залишається дуже вагомою частка імпортного насіння цих культур. При цьому експерт пояснив, що основний насіннєвий фонд України формується насінням пшениці, адже ця культура має одну з найбільших норм висіву. Лише дві польові культури – пшениця та ячмінь – формують 80% насіннєвого фонду країни.

 

«Саме тому обсяг імпорту насіння пшениці є дуже невеликим, тобто насіннєвий фонд майже на 100% українського виробництва. З ячменем ситуація майже така сама, однак Україна купує насіння пивоварних сортів. Що стосується інших культур, то найбільшу частку імпортованого насіння має соняшник – 70-80% до 2020 року і 58% у 2020-му. Щодо кукурудзи цей показник раніше сягав третини, а у 2020 р. знизився до 19%. Збільшення частки імпортованого насіння спостерігається щодо ріпаку – до 44% у 2020 р. проти 32% у 2017-му», - уточнив А.Купченко.

 

 

Наступні доповіді було присвячено саме пропозиціям та інноваційним рішенням від виробників посівного матеріалу. Зокрема, кандидат с/г наук, керівник групи з технічної підтримки насіння олійних культур компанії «Сингента» Геннадій Малина зупинився на тенденції зміни технологій вирощування соняшнику, яка відзначається останніми роками у фермерських господарствах України.

«Соняшник в Україні вирощується лише за чотирма технологіями – класичною, сульфо (SU), Clearfield® та Clearfield® Plus. Якщо проаналізувати дані за минулі 3 роки, починаючи з 2018 р., бачимо зростання попиту на сульфо-гібриди соняшнику за рахунок зменшення класичного сегменту (…) Якщо розглядати загалом технології Clearfield® та Clearfield® Plus, то за ними вирощується дещо менше третини соняшнику (28-29%). Однак помітно, що у 2020 р. більшу цікавість у сільгоспвиробників викликали гібриди соняшнику саме Clearfield® Plus», - уточнив він.

 

Окрім того, експерт говорив про роль високоолеїнового соняшнику для українського ринку і додав, що з десяти гібридів соняшнику, які вирощуються в Україні, шість належать «Сингенті», що засвідчує лідерство компанії на цьому ринку.

 

В.о. генерального директора ТОВ «МАС СІДС УКРАЇНА» Микола Черниш у ході свого виступу поділився планами компанії щодо збільшення виробництва насіння в Україні, що пов’язано з відкриттям європейського ринку для українського насіння зернових. За його словами, в компанії вже обговорюють можливість інвестування у розширення виробництва, адже серед основних трендів на наступний сезон є саме відкриття нових ринків завдяки отриманню дозволу ЄС на експорт насіння кукурудзи. В компанії очікують на високий попит на насіння з України серед представництв MAS Seeds в інших європейських країнах.

«Наші європейські колеги вже знають, що наше насіння, вирощене в Україні, за якістю зовсім не гірше, а інколи і краще за те, яке виробляється в ЄС. До того ж у нас є до сих пір можливість конкурувати за ціною вирощування посівного матеріалу, адже в Україні воно дещо дешевше», - додав М.Черниш.

 

Зокрема, як повідомив в.о. гендиректора «МАС СІДС УКРАЇНА», на сьогоднішній день компанія має затверджений план виробництва та експорту 60 тис. п.о. кукурудзи до Німеччини, Польщі та Франції у сезоні-2021/22. «Можливість експорту насіння до Європи відкриває нові можливості для «МАС СІДС УКРАЇНА», - впевнений М.Черниш.

 

Про важливість інвестування в інновації говорила і начальник відділу маркетингу та комунікацій ТОВ «КВС-УКРАЇНА» Вікторія Таран. Вона зазначила, що KWS щорічно інвестує 18,4% загального обігу компанії в дослідження та селекцію, в інновації. Це дозволяє на сьогоднішній день KWS мати широкий, різноманітний та запатентований генофонд, що містить насіння 11 з 13 найважливіших культур, з якого розробляються гібриди для сталого землеробства.

«Ми розробляємо нові високоврожайні та ресурсозберігаючі гібриди задля сталого розвитку сільського господарства. Забезпечення стабільної врожайності через використання гібридів із широкою генетичною основою, зменшення споживання води, добрив та пестицидів, оптимізація енергії та вмісту поживних речовин для більш ефективного використання площ, забезпечення сталості завдяки широкому пулу генів – це ті чотири компоненти, які є надзвичайно важливими для діяльності KWS», - пояснила В.Таран.

 

У своєму виступі вона також презентувала новинки компанії, представлені цілим рядом проєктів, починаючи від нових селекцій цукрових буряків, озимого жита та картоплі, закінчуючи ексклюзивними цифровими сервісами – помічниками у веденні сільськогосподарської діяльності.

 

Необхідність виведення нових сортів та гібридів також була темою виступу керівника бізнес-напряму насіння, гібридів та польових культур у регіоні Європи, Близького Сходу та Африки компанії BASF Тьєррі Мену. За його словами, передові науковці та селекціонери з усього світу (Канада, США, Франція, Австралія, Німеччина та Україна) десятки років працюють над новими гібридами й сортами, адаптованими до складного клімату та високоврожайними. Зокрема, це стосується таких напрямків, як озимий ріпак (перша насіннєва пропозиція агродепартаменту в Україні), гібриди соняшнику та пшениці.

«Світовий ринок насіння щороку продовжує зростати на 6-7%. Україна – важливий гравець на ньому. Пшениця для місцевої економіки – одна з головних як експортних, так і внутрішніх культур. Однак, зважаючи на зміни клімату та нестабільні погодні умови, вирощувати її стає дедалі важче. Тому все більшого значення набуває якісне насіння з високим потенціалом та гарною врожайністю, яке за кілька років представить ринку компанія BASF», - наголосив він.

 

Як зазначив Тарас Костина, керівник напрямку маркетингу насіння департаменту BASF Agricultural Solutions, в Україні компанія пропонує насіння озимого та ярого ріпаку, соняшнику, а також веде роботу в напрямку гібридної пшениці.

 

«Для наших селекціонерів важливо, щоб культури були адаптовані до українських умов. Наприклад, для ярих культур цінними є посухостійкість і стійкість до стресових умов, а для озимого ріпаку та пшениці – зимостійкість», - додав він.

 

Завершальним виступом як другої секції, так і всього форуму була доповідь кандидатки географічних наук, начальниці відділу агрометеорології Гідрометеоцентру України Тетяни Адаменко. Як пожартувала сама спікерка, «і наостанок декілька слів про погоду». За словами Т.Адаменко, незважаючи на те, що календарна весна станом на 11 березня вже розпочалася, зима в Україні ще тривала, адже на більшій території країни переходу через 0°С у бік підвищення так і не відбулося. Тож станом на початок другої декади березня активних весняних процесів не спостерігалося, відновлення вегетації ще не розпочалося, і рослини озимих культур ще перебували у стані зимового спокою. За її прогнозами, сприятливі умови для сівби першої культури в ранні строки – ярого ячменю – мають бути у другій половині березня.

 

«Це буде набагато пізніше, ніж було у попередні роки. Умови для посівної кампанії у 2021 р. очікуються досить стислими (…) До речі, через березневі морози жодних загроз посівам озимих культур не спостерігалося, адже ще не було відновлення ростових процесів. Найбільш імовірно, що вони (ростові процеси. – Прим. ред. ) розпочнуться у другій половині березня. Це також близько до середньокліматичних строків, тільки для півдня країни – дещо пізніше», - уточнила начальниця відділу агрометеорології Гідрометеоцентру України.

 

Як ми бачимо, селекційні компанії щороку інвестують у розробку та дослідження нових рішень, свідченням чого є інноваційні портфоліо кожної з них. Все це допомагає фермерам оптимізувати ведення своєї діяльності, що забезпечує її сталий розвиток навіть за непрогнозованих агрокліматичних умов. Дуже гарно сказала С.Григоренко, що компанії-виробники насіння, попри те, що є конкурентами, добряче мотивують одна одну бути ще кращими. «Говорячи про спільні цілі, про розвиток української насінницької галузі, всі вони готові об’єднуватися, що також дозволяє формувати імідж та репутацію України на світовому ринку », - сказала С.Григоренко. З цими словами не можна не погодитися з огляду на те, як пройшов Online Seed Forum-2021, адже мова майже не йшла про проблеми. Говорили всі про виклики, а також про чіткі плани їхнього подолання. Хочеться лише додати – далі буде!

 

Реклама

Вхід