11 березня на платформі ZOOM відбулася головна подія насіннєвого ринку України – Online Seed Forum-2021. Організаторами безкоштовної онлайн-зустрічі виступила Насіннєва асоціація України (НАУ) в партнерстві з АПК-Інформ та Посольством Королівства Нідерланди в Україні. Спонсорську підтримку надали компанії «Сингента», «КВС-Україна», MAS Seeds Україна та BASF Agricultural Solutions.
Незважаючи на те, а, можливо, й навпаки, завдяки тому, що форум проходив в онлайн-режимі, до нього змогли долучитися близько 200 учасників агропромислового комплексу з 20 країн світу (Україна, Італія, США, РФ, Туреччина, Азербайджан, Франція, Німеччина, Швейцарія, Нідерланди, Латвія, Румунія, Аргентина, Великобританія, Австрія, Греція, Польща, Литва, Бельгія, Казахстан). Саме завдяки цьому щорічний насіннєвий форум, який проводиться НАУ, в 2021 році безперечно став міжнародним.
Україна є одним із найбільших у світі виробників та експортерів сільгосппродукції. Досить нелегкі умови ведення агропромислової діяльності у 2020 році в усьому світі показали нашу країну і як надійного партнера для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, адже вона одна з небагатьох держав, які не вводили жодних обмежень на експорт сільськогосподарської продукції. Все це зайвий раз підкреслює, наскільки для України важливо мати розвинену та прогресивну насіннєву галузь, що накладає велику відповідальність за створення сприятливих умов для її розвитку як на державу, науковців, так і представників насіннєвої галузі. Саме тому до участі у головному насіннєвому форумі було запрошено представників владних структур, профільних українських та міжнародних організацій, аналітиків та експертів саме насінницького сегменту – компаній-виробників посівного матеріалу.
Спікерам події було надзвичайно складно вкластися у відведений для доповідей час, адже сказати хотілося дуже багато – у зв’язку зі змінами погодно-кліматичних умов, міждержавних відносин та іншими факторами щороку з’являються нові правила гри не лише на насіннєвому ринку. Першу секцію Online Seed Forum-2021 було присвячено саме тенденціям розвитку насіннєвого сектору в глобальному розумінні.
«Згідно з даними ООН, до 2050 року очікується зростання населення на планеті Земля до більш як 9 млрд людей. Щорічно приріст населення складатиме 83 млн людей. Відповідно, все жорсткіше поставатиме питання щодо збільшення продуктивності виробництва продуктів харчування, яка має бути подвоєна або ж навіть потроєна. Україна в цьому питанні буде відігравати ключову роль, адже вона має кілька суттєвих переваг. Перш за все – українські землі, урожайні чорноземи. Другою превагою є саме розташування України, яка має прекрасні логістичні можливості з Євросоюзом, а також вихід до Чорного моря, що дозволяє торгувати практично з усіма країнами світу. Як ми розуміємо, до сьогодні збільшення виробництва агропродукції відбувалося завдяки розширенню площ, яке вже дійшло до критичних показників. Тож наступне зростання виробництва можливе тільки завдяки збільшенню продуктивності або ж урожайності. В цьому питанні головну роль відіграватимуть селекціонери. Наш діалог у рамках Online Seed Forum-2021 є надважливим, адже робота над розробкою тих новітніх продуктів, які будуть пропонуватися фермерам через 10-20 і більше років, ведеться селекційними компаніями вже сьогодні », - зазначив він, відкриваючи форум.
Нагадаємо, що, на думку В. Карбівського,
Україна протягом останніх 20 років розвивалася і як насіннєва держава
«Не секрет, що на сьогоднішній день галузь насінництва є такою, яка щорічно інвестує 15% від свого обігу у дослідження та розробки. Це галузь, яка одночасно об’єднує і виробництво, і торгівлю, і готовність до нових змін, а також, як вже зазначив колега, бере участь у забезпеченні продовольчої безпеки не лише нашої держави. Нові рішення, які сьогодні пропонуються компаніями в Україні, мають більш широкий масштаб, а науково-дослідні розробки, над якими працюють у нашій країні, – дійсно світового рівня. Всі міжнародні тренди у виробництві посівного матеріалу присутні в Україні, адже транснаціональні компанії-члени НАУ допомагають своїм українським партнерам, щоразу впроваджуючи ще більш якісні розробки та продукти», - сказала С. Григоренко.
«Однак багатьом насіннєвим компаніям вдалося подолати всі виклики, також був постійний діалог між країнами, що дозволило надалі знизити вплив пандемії та карантинних обмежень на насіннєвий ринок, і в т.ч. торгівлю насінням», - розповів він.
На сьогоднішній день, за словами М.Келлера, в усьому світі спостерігається збільшення обсягу товарообігу насіння. Багато країн намагаються робити більші запаси, що має вплинути і на обсяги виробництва насіннєвого матеріалу. За останні 20 років світовий ринок насіння збільшився в 10 разів.
«Не варто забувати, що жодна країна не здатна своїми силами повноцінно забезпечити аграріїв власним насінням, що і сприяє нарощуванню торгівлі», - підкреслив експерт.
«Найближчими роками на фоні зменшення орних земель в ЄС все ж очікуємо на збільшення урожайності злакових культур, що забезпечить стабільне їхнє виробництво. Площа вирощування пшениці та ячменю може скоротитися, однак кукурудзи – має залишатися стабільною або злегка зростати. Що стосується олійних культур, то у 2021-2030 рр. збільшиться виробництво соняшнику та сої, а зменшиться – ріпаку з огляду на різні фактори впливу. Очікуємо на збільшення як площ, так і врожайності білкових культур. Стабільні площі залишаться під цукровим буряком, тоді як його врожайність має бути вищою», - озвучив прогнози Euroseeds С.Гонсалес.
«Наразі в Україні активно ведеться селекція нових сортів з урахуванням природно-кліматичних умов та із застосуванням сучасних технологій. Разом із тим, ми працюємо над збільшенням частки насіння у зовнішній торгівлі – Україна постійно розширює участь у рамках Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку», - зазначив він.
Саме виступом представника Мінекономіки України, який, окрім усього, говорив про подальші кроки відомства у налагодженні більш тісних торговельних зв’язків з ЄС, завершилася перша секція форуму.
«Саме тому обсяг імпорту насіння пшениці є дуже невеликим, тобто насіннєвий фонд майже на 100% українського виробництва. З ячменем ситуація майже така сама, однак Україна купує насіння пивоварних сортів. Що стосується інших культур, то найбільшу частку імпортованого насіння має соняшник – 70-80% до 2020 року і 58% у 2020-му. Щодо кукурудзи цей показник раніше сягав третини, а у 2020 р. знизився до 19%. Збільшення частки імпортованого насіння спостерігається щодо ріпаку – до 44% у 2020 р. проти 32% у 2017-му», - уточнив А.Купченко.
«Соняшник в Україні вирощується лише за чотирма технологіями – класичною, сульфо (SU), Clearfield® та Clearfield® Plus. Якщо проаналізувати дані за минулі 3 роки, починаючи з 2018 р., бачимо зростання попиту на сульфо-гібриди соняшнику за рахунок зменшення класичного сегменту (…) Якщо розглядати загалом технології Clearfield® та Clearfield® Plus, то за ними вирощується дещо менше третини соняшнику (28-29%). Однак помітно, що у 2020 р. більшу цікавість у сільгоспвиробників викликали гібриди соняшнику саме Clearfield® Plus», - уточнив він.
Окрім того, експерт говорив про роль високоолеїнового соняшнику для українського ринку і додав, що з десяти гібридів соняшнику, які вирощуються в Україні, шість належать «Сингенті», що засвідчує лідерство компанії на цьому ринку.
«Наші європейські колеги вже знають, що наше насіння, вирощене в Україні, за якістю зовсім не гірше, а інколи і краще за те, яке виробляється в ЄС. До того ж у нас є до сих пір можливість конкурувати за ціною вирощування посівного матеріалу, адже в Україні воно дещо дешевше», - додав М.Черниш.
Зокрема, як повідомив в.о. гендиректора «МАС СІДС УКРАЇНА», на сьогоднішній день компанія має затверджений план виробництва та експорту 60 тис. п.о. кукурудзи до Німеччини, Польщі та Франції у сезоні-2021/22. «Можливість експорту насіння до Європи відкриває нові можливості для «МАС СІДС УКРАЇНА», - впевнений М.Черниш.
«Ми розробляємо нові високоврожайні та ресурсозберігаючі гібриди задля сталого розвитку сільського господарства. Забезпечення стабільної врожайності через використання гібридів із широкою генетичною основою, зменшення споживання води, добрив та пестицидів, оптимізація енергії та вмісту поживних речовин для більш ефективного використання площ, забезпечення сталості завдяки широкому пулу генів – це ті чотири компоненти, які є надзвичайно важливими для діяльності KWS», - пояснила В.Таран.
У своєму виступі вона також презентувала новинки компанії, представлені цілим рядом проєктів, починаючи від нових селекцій цукрових буряків, озимого жита та картоплі, закінчуючи ексклюзивними цифровими сервісами – помічниками у веденні сільськогосподарської діяльності.
«Світовий ринок насіння щороку продовжує зростати на 6-7%. Україна – важливий гравець на ньому. Пшениця для місцевої економіки – одна з головних як експортних, так і внутрішніх культур. Однак, зважаючи на зміни клімату та нестабільні погодні умови, вирощувати її стає дедалі важче. Тому все більшого значення набуває якісне насіння з високим потенціалом та гарною врожайністю, яке за кілька років представить ринку компанія BASF», - наголосив він.
Як зазначив Тарас Костина, керівник напрямку маркетингу насіння департаменту BASF Agricultural Solutions, в Україні компанія пропонує насіння озимого та ярого ріпаку, соняшнику, а також веде роботу в напрямку гібридної пшениці.
«Для наших селекціонерів важливо, щоб культури були адаптовані до українських умов. Наприклад, для ярих культур цінними є посухостійкість і стійкість до стресових умов, а для озимого ріпаку та пшениці – зимостійкість», - додав він.
«Це буде набагато пізніше, ніж було у попередні роки. Умови для посівної кампанії у 2021 р. очікуються досить стислими (…) До речі, через березневі морози жодних загроз посівам озимих культур не спостерігалося, адже ще не було відновлення ростових процесів. Найбільш імовірно, що вони (ростові процеси. – Прим. ред. ) розпочнуться у другій половині березня. Це також близько до середньокліматичних строків, тільки для півдня країни – дещо пізніше», - уточнила начальниця відділу агрометеорології Гідрометеоцентру України.
Як ми бачимо, селекційні компанії щороку інвестують у розробку та дослідження нових рішень, свідченням чого є інноваційні портфоліо кожної з них. Все це допомагає фермерам оптимізувати ведення своєї діяльності, що забезпечує її сталий розвиток навіть за непрогнозованих агрокліматичних умов. Дуже гарно сказала С.Григоренко, що компанії-виробники насіння, попри те, що є конкурентами, добряче мотивують одна одну бути ще кращими. «Говорячи про спільні цілі, про розвиток української насінницької галузі, всі вони готові об’єднуватися, що також дозволяє формувати імідж та репутацію України на світовому ринку », - сказала С.Григоренко. З цими словами не можна не погодитися з огляду на те, як пройшов Online Seed Forum-2021, адже мова майже не йшла про проблеми. Говорили всі про виклики, а також про чіткі плани їхнього подолання. Хочеться лише додати – далі буде!