Український ринок насіння: крок у бік розвитку локального виробництва

Джерело

АПК-Інформ

2100

В Україні продовжує відбуватися консолідація площ під кукурудзою та соняшником. Саме тому, що практично в усіх регіонах країни дуже великі обсяги засіваються цими культурами, суттєво зростає і попит на їхнє насіння. При цьому в сегментах соняшнику, кукурудзи та ріпаку залишається вагомою частка саме імпортного насіннєвого матеріалу. Однак кліматичні зміни мають чим далі, тим жорсткіший вплив на агровиробництво в Україні, що створює для насіннєвих компаній необхідність розширення лінійок насіння, адаптованого до нових умов і до вирощування у певних регіонах. Це, в свою чергу, спонукає до локалізації виробництва насіння в Україні, що поволі сформує й експортний потенціал. Як бачимо, всі фактори так чи інакше впливають на формування насіннєвого фонду зернових та олійних культур в Україні на фоні змін у структурі виробництва. Отже, саме їм було присвячено тему доповіді аналітика, керівника служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрія Купченка у ході міжнародної конференції «Online Seed Forum – 2021».


 

Трохи статистики

Посівні площі під зерновими та олійними культурами в Україні останніми роками зберігаються на більш-менш стабільному показнику – дещо менше 25 млн га. Як уже було зазначено, у структурі переважають площі під соняшником, кукурудзою та пшеницею. Зрозуміло, що пшениця є найбільш стабільною культурою для нашої держави, посіви якої коливаються незначно і тільки через збільшення/зменшення ярого та озимого клину в залежності від кліматичних умов.

Щодо інших культур, то у 2020 році було зафіксовано рекордні площі під соняшником – 6,6 млн га. Посіви кукурудзи останні 3-4 роки знаходяться на стабільному рівні, проте з 2015/16 МР частка зернової у структурі посівів збільшилася з 18% до 22%. Також помітним є поступове зменшення площі під ячменем, соєю та ріпаком.

Що стосується насіннєвого фонду для забезпечення вказаних посівних площ, то він в основному формується завдяки насінню пшениці, адже норма висіву у цієї культури є однією з найбільших. Тоді як, незважаючи на великі площі під кукурудзою та соняшником, їхній насіннєвий фонд є незначним. Тобто лише дві польові культури – ячмінь і пшениця – формують майже 80% насіннєвого фонду України, який є переважно вітчизняного виробництва.

 

Структура посівів та насіннєвий фонд

 

Імпорт насіннєвого матеріалу до України є досить активним

У 2017-2019 рр. до України щороку імпортувалося більше 60 тис. тонн насіння шести основних польових культур. Однак у загальному насіннєвому фонді їхня частка складала лише 2-3% від потреби в насінні. Але для таких культур, як кукурудза, соняшник та ріпак, це цифри зовсім іншого порядку.

Відповідно, витрати на закупівлю насіння в України складали більше $400 млн, проте у 2020 році спостерігалося зниження і за обсягами, і в грошовому еквіваленті відповідно. Цьому сприяло саме те локальне виробництво посівного матеріалу, яке активно розвивається в Україні останнім часом.

 

Імпорт насіння

 

Зокрема, як свідчать дані Митної служби, імпорт насіння пшениці до України є зовсім невеликим. Тобто насіннєвий фонд цієї культури майже на 100% - українська селекція або ж іноземна, але вирощена в Україні. У сегменті ячменю ситуація є більш-менш такою самою, однак закуповується в основному насіння пивоварних сортів. Отже, обсяги імпортованого насіння ячменю більші, ніж пшениці, але і їхня частка у загальному насіннєвому фонді також є дуже малою.

Відносно інших культур, то найбільшу частку імпортованого насіння – від 70 до 81% – у 2017-2019 рр. займав соняшник. Тоді як у 2020 році помітне зниження до 58%.

Частка імпорту насіння кукурудзи в останні 3 роки складала близько третини і тільки у 2020 році знизилася до 19%. Така частка багато в чому сприяла показникам урожайності кукурудзи, які ми спостерігали. Зокрема, у 2019 році вони були рекордними: господарства п’яти чи шести регіонів України змогли забезпечили середню врожайність кукурудзи більше 10 т/га. Це дуже добрі показники, які не є межею. Минулого року врожайність була дещо нижчою внаслідок несприятливих кліматичних умов.

Також велика частка імпортованого насіння фіксується щодо ріпаку. Однак у цьому сегменті, навпаки, на відміну від кукурудзи та соняшнику, в 2020 році вона збільшилася до 44% (3,6 тис. тонн, за даними Митної служби). Найімовірніше, це пов’язано зі зменшенням інтересу фермерів до вирощування ріпаку в Україні та значним зниженням попиту на культуру.

 

Частка імпортного насіння

 

Зі статистичних даних видно також чітко виражену сезонність імпорту насіння майже за всіма культурами в залежності від того, коли розпочинається сезон тієї чи іншої. Загалом, активні закупівлі насіння розпочинаються за 2-3 місяці до того, як стартує сівба. Невеликі обсяги пшениці купуються, як правило, в березні, озимого ячменю – в липні-вересні, ярого ячменю – в січні-березні. Насіння кукурудзи й інших культур імпортується в основному також у січні-березні.

 

Сезонність імпорту, тонн

 

Говорячи про географію імпорту посівного матеріалу, варто відзначити лідерів-постачальників як у натуральній вазі, так і у вартісному вимірі, адже це не тільки різні країни, а і континенти. За обсягами Україна більше купує насіння основних польових культур у європейських країн – Австрія, Німеччина, Чехія, Румунія, Франція, Угорщина та ін.

 

Георгафія імпорту, тонн

 

Тоді як у грошовому вимірі найбільше закуповується посівний матеріал у США (завдяки логістичній складовій). Якщо точніше, то близько $100 млн щороку, або четверту частину від загальних витрат на вказану продукцію, Україна витрачає на закупівлю американського насіння. Загалом ТОП-5 країн-постачальників у вартісному вимірі у 2019 та 2020 роках залишилися однаковими, проте дещо змінилися їхні частки: Туреччина поступилася Франції, а Румунія – Угорщині.

 

Георгафія імпорту у грошовому вимірі

 

Поступово Україна нарощує й експорт насіння

 

У 2020 році на зовнішні ринки було відвантажено 8,7 тис. тонн українського насіння шести ключових польових культур, що принесло близько $15 млн валютної виручки державі. Цей показник дещо вищий за ті, що фіксувалися у попередні 2 роки.

Варто зауважити, що валютний дохід від експорту насіння є співставним із показником відвантажень деяких продуктів переробки агропродукції, наприклад, борошна чи висівок. Проте за наукоємністю насіннєва галузь є дещо вищою, і загальна додана вартість, яка формується в Україні в цьому секторі, буде більшою. Тому сегмент насінництва має потенціал для розвитку.

 

Експорт насіння

 

Якщо проаналізувати структуру виручки, то в основному її формує експорт насіння кукурудзи – 89%, а також трохи соняшнику – 8% і сої – 0,3%. Решта культур експортувалася зовсім у невеликих обсягах.

Майже 78% обсягів насіння кукурудзи у 2020 році постачалися до Білорусі, менше – до Румунії, Молдови, Казахстану, Узбекистану. Для українського посівного матеріалу соняшнику експортний ринок був більш диверсифікованим, хоча і обмежувався також країнами близького зарубіжжя (Грузія, Казахстан, Молдова) та Європи (Угорщина й Австрія).

 

Георгафія експорту насіння у 2020 р.

 

 

 

Як бачимо, ринок насіння в Україні зростає, в першу чергу це стосується сегменту кукурудзи.

 

Нагадаємо, статистику з виробництва кукурудзи в Україні представлено в матеріалі «Про кукурудзу зараз говорять всі. А що з насінням?»

 

Попит на українське насіння є, і він обов’язково зростатиме. Виробники насіння, які працюють в Україні, можуть його задовільнити, вони мають що запропонувати фермерам, враховуючи всі агрокліматичні та політичні зміни. Тож, найімовірніше, експорту насіння з України також бути. Очікуємо, що ті потужності з виробництва, які в нас є, в т.ч. і транснаціональних компаній, дозволятимуть цей експортний потенціал збільшувати. Головне – продовжувати синхронізувати українську політику виробництва та торгівлі з європейськими й іншими країнами світу.

 

Нагадаємо, що 11 березня на платформі ZOOM відбулася головна подія насіннєвого ринку України – Online Seed Forum-2021. Організаторами безкоштовної онлайн-зустрічі виступила Насіннєва асоціація України (НАУ) в партнерстві з АПК-Інформ та Посольством Королівства Нідерланди в Україні. Спонсорську підтримку надали компанії «Сингента», «КВС-Україна», MAS Seeds Україна та BASF Agricultural Solutions.

 

Більше про те, як пройшов форум, читайте в матеріалі

«Online Seed Forum-2021: вчасно про актуальне»

Реклама

Вхід