Сюрпризи та несподіванки карантинних сезонів на ринку зерна в Причорноморському регіоні* (АПК-Информ: ИТОГИ №6 (84))

Джерело

АПК-Інформ

13870

У період глобального карантину зерновий ринок зіткнувся з багатьма несподіваними викликами, які необхідно було долати. Це і обмеження в постачанні ключовими гравцями, і констатація уразливості глобальної логістичної системи, й істотне зростання цін на продовольство, і, нарешті, традиційні кліматичні виклики, вплив яких лише посилюється. З урахуванням світової економіки, що похитнулася в період карантину, та збереження досить великих пандемічних осередків ще багато сюрпризів очікує на зерновий ринок у найближчі сезони. Про попередні підсумки карантинних сезонів та очікування для ключових країн Причорноморського регіону і піде мова в даному матеріалі.


 

Наскільки безпрецедентним є зростання цін, що спостерігається?

Ключовим явищем 2020/21 МР є істотне зростання цін на основні зернові культури на тлі досить стабільного виробництва. Наприклад, при зниженні виробництва пшениці в США в 2020/21 МР лише на 5% спотові ціни на базисі FOB (Мексиканська затока) зросли за сезон на 42%. У Європейському союзі виробництво пшениці скоротилося на 9%, а ціни зросли на 34%.

В цілому, ситуація, що склалася, не є безпрецедентною. За минулий десятирічний період найбільш схожою з поточною виявилася цінова динаміка 2010/11 МР. Тоді, згідно з оцінками USDA, виробництво пшениці і в США, і в ЄС знизилося лише на 2% відносно показника 2009/10 МР. Проте, в США ціни з початку сезону до пікового періоду зросли на 54%, а в ЄС – на 65% і за абсолютними значеннями виявилися набагато вищими за поточні.

Примітно, що в 2010/11 МР істотне скорочення виробництва пшениці спостерігалося саме в Причорноморському регіоні. Згідно з оцінками ІА «АПК-Інформ», у 2010 р. урожай зернової в Україні скоротився на 19% відносно показника 2009 р., а в Росії – на 33%, що могло більшою мірою формувати глобальну цінову динаміку, ніж зміни балансів у США та ЄС. При цьому сумарна частка України та Росії у світовому експорті пшениці в 2010/11 МР не перевищувала 6%. У сезоні-2020/21 сформувалася дещо інша ситуація: частка Росії в світовому експорті досягла 19%, що забезпечує країні лідерство серед ключових постачальників. Частка ж українського експорту оцінюється в 9% від загального обсягу світової торгівлі. Таким чином, вплив Причорноморського регіону на глобальну ринкову ситуацію складно переоцінити.

Ключовою відмінністю сезону, який завершується, є те, що зростання цін формувалося на тлі приросту виробництва та експорту в Росії. За нашими оцінками, в 2020/21 МР виробництво пшениці в РФ досягло 85,9 млн тонн, що стало другим за величиною врожаєм в історії та на 15% перевершує врожай попереднього сезону. При цьому експортний потенціал оцінюється в 36,0 млн тонн, що на 6% більше, ніж у 2019/20 МР. Якщо ж аналізувати виробництво та експорт усіх зернових культур сумарно, то валовий збір у РФ оцінюється на 10% вище, ніж у 2019/20 МР, а експортний потенціал більший практично на 12%.

В Україні в 2020/21 МР сформувалася кардинально інша ситуація. Валовий збір пшениці скоротився на 12% відносно попереднього сезону, а експортний потенціал – на 18%. Причому зниження експортного потенціалу обумовлено не стільки скороченням пропозиції зернової, скільки нестабільним попитом і необхідністю конкурувати на ключових ринках із російською пшеницею. В результаті при обумовлених у меморандумі граничних обсягах експорту пшениці на рівні 17,5 млн тонн обсяг експорту за підсумками сезону оцінюється нами на рівні 16,8 млн тонн.

В цілому, в зерновому сегменті України зниження виробництва оцінюється на рівні 14% відносно попереднього сезону, а зниження експортного потенціалу – на рівні 18%, здебільшого саме через скорочення поставок пшениці.

 


Таким чином, карантинний сезон показав, що фундаментальні фактори, які стосуються виробництва та експорту ключовими гравцями, не мають звичного впливу на цінову динаміку.

 

Продовольче зерно виявилося не найдорожчим

Ще однією цікавою, але також не безпрецедентною особливістю сезону, що завершується, став позитивний спред у динаміці цін на кукурудзу та продовольчу пшеницю в Україні. Якщо ще у вересні 2020 р. експортні ціни пропозиції української продовольчої пшениці на базисі FOB були на 40 USD/т вищими, ніж ціни на кукурудзу, то до початку червня 2021 р. кукурудза на тому самому базисі торгувалася на 33 USD/т (або на 12%) дорожче. Гривневі ціни попиту на кукурудзу на базисі СРТ-порт у цей період виявилися на 15% вищими за ціни на пшеницю.

Як уже було зазначено, ситуація не є унікальною і спостерігалася в Україні в міжсезоння у 2010/11 і 2015/16 МР. Причому в сезоні-2010/11 виробництво та експортний потенціал кукурудзи залишалися стабільними, а в 2011/12 МР сформувався практично дворазовий приріст виробництва та триразовий приріст експорту, що чинило тиск на ціни, але не так суттєво, як у сегменті пшениці, з набагато більш скромними показниками приросту (+32% та 26% відповідно). Зростання цін на кукурудзу до кінця 2015/16 МР було обумовлено скороченням її виробництва та експорту, але швидко було компенсовано приростом у 2016/17 МР.

Примітним є зміщення точки переходу спреду між цінами на кукурудзу та продовольчу пшеницю до зони позитивних значень на більш ранні періоди. Якщо в 2010/11 МР ціни на зазначені товарні позиції зрівнялися до середини червня 2011 р., то в сезоні-2015/16 точка переходу змістилася до першої декади травня, а в 2020/21 МР кукурудза стала дорожчою за продовольчу пшеницю вже до кінця березня 2021 р. Позитивний спред у 2015/16 МР протримався 19 тижнів аж до початку збирання нового врожаю кукурудзи. У сезоні, що завершується, цей показник ризикує бути перевищено. Станом на 18 червня позитивний спред формується вже протягом 13 тижнів. З урахуванням складних погодних умов активна фаза збирання може зміститися на 2-3 тижні пізніше. Таким чином, не виключено, що кардинальну зміну ситуації ми зможемо спостерігати за 12-15 тижнів.

Варто відзначити, що велике значення мають обсяги торгівлі в період високих цін. Якщо в 2015/16 МР у період позитивного спреду на експорт було поставлено близько 15% загального обсягу експорту в сезоні, то в 2020/21 МР на цей період припадає близько 32% прогнозованого експортного потенціалу, а в решту 4 місяці сезону (червень-вересень) показник оцінюється в 12%. Це вимагає формування конкурентних цін, особливо з урахуванням активного надходження на глобальний ринок південноамериканської зернової. Але за поточних умов цінова ситуація в Україні формується більшою мірою на тлі стримування продажів аграріями та нестабільного попиту на зовнішніх ринках.

 

Дещо про стримування…

Активне зростання цін на основні зернові культури вже на старті сезону природним чином вплинуло на стратегію продажів аграріями. Практично весь сезон реалізація здійснюється помірними темпами в очікуванні більш високих цін. Основним же сюрпризом сезону стали складнощі з виконанням форвардних контрактів, у першу чергу на постачання кукурудзи. Крім сформованих високих цін (набагато більш високих, ніж було обумовлено у форвардних контрактах), істотний вплив на ситуацію мали значне зниження врожайності кукурудзи в ключових регіонах, а також випадки втрати врожаю внаслідок посухи.

В результаті своєчасної реакції учасників ринку, проведення публічних обговорень і при усвідомленні необхідності збереження за Україною статусу надійного постачальника продовольства в більшості випадків вдалося домовитися про виконання форвардних контрактів. Але активність експортної торгівлі у вересні-січні 2020/21 МР залишалася досить низькою. Трейдери змушені були підвищувати ціни попиту для залучення великотоннажних партій зерна та виконання укладених контрактів. У результаті з початку сезону і до періоду пікових значень (кінець січня) ціни попиту на базисі СРТ-порт на пшеницю та ячмінь зросли на 72% і 59% відповідно. Ціни на кукурудзу досягли піку на початку травня 2021 р. і виявилися на 40% вищими, ніж на початку жовтня, і на 63% вищими, ніж на початку липня.

 


В цілому, в 2020/21 МР стратегія стримування продажів виявилася досить ефективною для аграріїв, але дещо похитнула позиції України на глобальному ринку

 

Несподіваний попит

З точки зору попиту сезон, що завершується, також приніс чимало сюрпризів для причорноморського ринку зерна. Для постачання українського та російського зерна були характерними як втрата позицій на ключових ринках, так і істотний приріст поставок на нетипові ринки.

В першу чергу, слід відзначити істотний приріст імпорту кукурудзи та ячменю Китаєм. Якщо за підсумками 2019/20 МР, згідно з оцінками USDA, КНР імпортувала дещо більше 7,5 млн тонн кукурудзи, то в сезоні-2020/21 потенціал імпорту прогнозується експертами на рівні 26 млн тонн (приріст у 3,5 рази). У 2021/22 МР обсяг закупівель також прогнозується на рівні 26 млн тонн, але не виключено, що показник може бути переглянуто у бік підвищення. За період із липня до травня 2020/21 МР з України до Китаю було поставлено практично 8,4 млн тонн кукурудзи, що склало більше 32% прогнозованого імпорту та виявилося майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону.

Також варто відзначити, що країни ЄС, ключові покупці української кукурудзи, істотно знизили закупівлі поточного сезону. Скорочення поставок лише до Нідерландів та Іспанії сумарно компенсувало 78% приросту поставок у напрямку Китаю. Якщо ж врахувати зниження поставок на такі ключові ринки, як Єгипет і Туреччина, то виходить кардинально інша ситуація: підвищений попит КНР за звітний період зміг компенсувати лише 73% сумарного зниження попиту інших ключових покупців.

Поставки російської кукурудзи в напрямку Китаю також збільшилися, хоч і не в таких істотних масштабах, як з України. За період із липня до квітня 2020/21 МР у цьому напрямку було відвантажено понад 262 тис. тонн зернової проти 98 тис. тонн за аналогічний період попереднього сезону.

У сегменті ячменю також відзначено значний приріст імпорту Китаєм. Якщо в 2019/20 МР обсяг закупівель практично досяг 6 млн тонн, то в сезоні-2020/21 він очікується на рівні 9,6 млн тонн із підвищенням до 10,6 млн тонн у 2021/22 МР.

За період із липня до травня 2020/21 МР з України до КНР було поставлено понад 2,8 млн тонн ячменю, що виявилося на 2 млн тонн більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. При цьому істотно (на 934 тис. тонн) скоротилися поставки в напрямку ключового імпортера – Саудівської Аравії, досягнувши лише 334 тис. тонн проти 1269 тис. тонн за аналогічний період попереднього сезону.

Російський ячмінь у великих обсягах в напрямку Китаю не постачався, і в липні-квітні обсяг відвантажень досяг лише 82 тис. тонн. При цьому за аналогічний період попереднього сезону постачання до КНР не здійснювалося. У той самий час відзначено приріст експорту російського ячменю до Саудівської Аравії, який за звітний період досяг 2,4 млн тонн, що на 731 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону, і практично компенсує скорочення поставок з України.

Найцікавішою виявилася ситуація на ринках збуту причорноморської пшениці. Основним сюрпризом виявився підвищений імпортний попит Пакистану, який традиційно або повною мірою забезпечує внутрішні потреби, або сам є експортером. Згідно з оцінками USDA, в 2020/21 МР Пакистан може імпортувати 4 млн тонн пшениці. Востаннє такий значимий обсяг імпорту (3,1 млн тонн) було зафіксовано в 2008/09 МР. Тоді внутрішнє виробництво зернової в Пакистані скоротилося на 2,3 млн тонн відносно попереднього сезону. Поточного ж сезону, за оцінками експертів, валовий збір пшениці в країні, навпаки, збільшився на 600 тис. тонн відносно показника 2019/20 МР. Але істотне скорочення перехідних запасів стимулювало формування великих обсягів імпорту.

За підсумками 11 місяців 2020/21 МР Україна поставила до Пакистану 1,4 млн тонн пшениці. Ще практично 1,6 млн тонн було експортовано за 10 місяців із Росії. Таким чином, близько 75% прогнозованого імпорту покрито завдяки поставкам лише з двох країн Причорноморського регіону.

Також варто відзначити зміни в постачанні на ключові ринки Єгипту та Індонезії. За звітний період обсяг українського експорту в напрямку Єгипту скоротився на 0,36 млн тонн, тоді як за період на 1 місяць менше Росія поставила на цей ринок на 1,5 млн тонн більше. Прогноз імпорту Єгиптом залишається відносно стабільним – 13,0 млн тонн у 2020/21 МР проти 12,8 млн тонн у сезоні-2019/20.

Індонезія традиційно є ключовим ринком збуту для української пшениці та ділить лідерські позиції серед імпортерів з Єгиптом. За 11 місяців поточного сезону поставки з України до Індонезії скоротилися на 1,3 млн тонн, досягнувши лише 2,4 млн тонн, що становить 24% імпортного потенціалу країни (10 млн тонн). Постачання російської пшениці до Індонезії практично не здійснюється.

Також варто відзначити скорочення поставок як з України, так і з Росії в напрямку Туреччини. За звітні періоди Туреччина скоротила імпорт української пшениці на 0,6 млн тонн, а російської – на 1,4 млн тонн. При цьому загальний імпорт зернової до Туреччини в 2020/21 МР оцінюється на рівні 9 млн тонн, що на 1,8 млн тонн менше, ніж у сезоні-2019/20.

 


В цілому, скорочення поставок причорноморського зерна в напрямку ключових ринків збуту обумовлено або зниженням попиту країн-імпортерів, або неконкурентною ціною. При цьому прийнятна якість і різниця в обсягах пропозиції основних культур в Україні та Росії дозволили забезпечити попит ринків, які потребують поповнення запасів

 

Інші сюрпризи

Крім зазначених вище, карантинний сезон, що завершується, приніс учасникам зернового ринку ще масу сюрпризів різного ступеня впливу.

Наприклад, в Україні сформувався профіцит вагонів-зерновозів , що стало приємним сюрпризом після тривалих сезонів «боротьби за рухомий склад» для доставки до портів. При цьому збільшення частки приватної тяги сформувало конкуренцію в сегменті та мало тиск на тарифи на перевезення.

У Росії свого роду сюрпризом стало тарифне регулювання експорту в другій половині сезону з метою стабілізації цін на внутрішньому ринку. Вплив введення спочатку фіксованого, а потім плаваючого експортного мита поки не оцінено повною мірою. Але це ще один виклик, який прийняли як російські трейдери, так і імпортери.

Глобальний простір також був насиченим несподіванками. Зокрема, тижневе блокування Суецького каналу показало вразливість світової логістичної системи, зумовило необхідність обліку подібних ризиків і сформувало волатильність фрахтових ставок. Зміни геополітичного та торгового векторів політики США після президентських виборів були хоч і очікуваними, але вносять багато невизначеностей у торгівлю продовольством. Багато з глобальних і локальних факторів впливатимуть на зерновий ринок і майбутнього сезону.

 

Перспективи

Говорячи про перспективи майбутнього сезону, в першу чергу, варто відзначити позитивні очікування обсягів нового врожаю зернових і зернобобових, які сумарно в Україні та Росії прогнозуються нами на рівні 199,4 млн тонн проти 198,4 млн тонн попереднього сезону. При цьому в Україні очікується приріст виробництва зерна, а в Росії – незначне зниження. Але сумарний експортний потенціал у 2021/22 МР може збільшитися на 7% і досягти 99,0 млн тонн проти 92,7 млн тонн, очікуваних за підсумками поточного сезону.

Незважаючи на стабільність виробництва та експорту, для розглянутих ринків нового сезону очікується ще багато сюрпризів:

- Агрокліматичні сюрпризи, які сформувалися ще навесні 2021 р., залишають невизначеним питання якості зерна майбутнього врожаю, змістили в більш пізню фазу терміни збирання і матимуть істотний вплив на активність торгівлі в першій половині 2021/22 МР.

- Активізація програми «Green Deal» може принести сюрпризи у формуванні попиту країн ЄС.

- Відкриття ринку землі в Україні може внести свої непередбачувані корективи до стратегії торгівлі аграріїв.

- У тарифному регулюванні експортного ринку зерна в Росії також вірогідними є зміни в залежності від обсягів і якості нового врожаю.

- Непередбачуваний Китай рівною мірою може як зберегти тенденцію зростання імпорту зернових культур, так і раптово скоротити закупівлі.

- Нові штами коронавірусу й очікувані нові хвилі пандемії також не пройдуть безслідно для торгівлі зерном.

В цілому, на всіх учасників зернового ринку очікує новий цікавий сезон, наповнений викликами, долаючи які, ми всі станемо досвідченішими, мудрішими та більш підготовленими до нових сюрпризів.

 

* За матеріалами виступу Андрія Купченка на ХХ Міжнародній конференції «Grain&Maritime Days in Odessa 2021»

 

 

Инфографика урожай - 2021: Россия

инфографика Урожай - 2021: Украина

 

Реклама

Вхід