Погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у серпні 2021 року й еколого-технологічне забезпечення сівби озимих зернових культур – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

4195

В Україні практично завершено збирання ранніх зернових культур, натомість розпочинається нова посівна кампанія, результати якої з великою вірогідністю можуть бути не гіршими за ті, які одержують аграрії нашої країни останніми роками. І такі прогнози не є безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на багатьох факторах, серед яких найбільш непрогнозованим є погодні умови. Але, як показує практика, за порівняно сприятливої зими, якими б не були погодні умови в осінній період, а тим більше впродовж весняно-літньої вегетації, озимина за наявності сучасних сортів з високим адаптивним потенціалом та потужної універсальної техніки здатна забезпечити відмінні результати як за посухи, так і за надмірної вологозабезпеченості. Яскравим прикладом цього були умови вирощування озимих зернових культур в минулому та поточному вегетаційних роках. Якщо в 2020 р. середня річна температура повітря виявилася на 2,5–2,7 ºС вищою за середню багаторічну норму, а кількість опадів склала лише 349 мм, то 2021 р. переважно відрізняється помірним температурним режимом та значною кількістю опадів, яка навіть на завершення серпня вже склала в середньому близько 460 мм, що на 111 мм більше, ніж в цілому за весь минулий рік. Але навіть за таких діаметрально різних за гідротермічними умовами років зерновиробники виростили в 2020 р. більше 25 млн т зерна пшениці озимої, що виявилося одним з кращих результатів за останній час, а в цьому році, як свідчать попередні результати, аграрії одержали більше 30 млн т основної зернової культури, що є рекордом в новітній історії України.

На користь передбачуваного вагомого урожаю озимих зернових культур і в наступному році виступає, як мінімум два чинники, а саме: достатнє вологозабезпечення ґрунту в передпосівний період та на час настання ранніх строків сівби, що дозволить рослинам на більшості посівних площ отримати дружні сходи, а також статистичний аналіз погодних умов зимового періоду, який свідчить про те, що за останні 15 років критичних температур повітря та ґрунту, які б могли безпосередньо негативно вплинути на життєздатність рослин, не відмічалося. А тому є всі передумови для того, що і майбутня зимівля для озимих зернових культур буде сприятливою, що, як відомо, є запорукою подальшого вагомого врожаю.

Разом з тим, не слід забувати й про те, що центром виробництва товарного зерна в Україні є степова зона, де впродовж більшості років вирощування озимих зернових культур ведеться в умовах підвищеного температурного режиму та фактично постійного дефіциту вологи. Як правило, в степовому регіоні кожного року відмічаються посушливі явища в тій чи іншій мірі, які мають суттєвий вплив на формування врожайності озимини, оскільки її потреби у волозі забезпечуються лише на 60–70 %.

Впродовж останніх 25 років посухи стають усе частішими та інтенсивнішими, охоплюючи один раз на 10–12 років до 50–70 % та 1 раз на 2–3 роки – до 10–30 % території країни.

Несприятливі погодні умови протягом вегетації (особливо якщо вони носять комплексний характер) майже завжди супроводжуються низьким рівнем врожайності як озимих, так і ярих зернових колосових культур. А тому з кожним роком все актуальнішим є питання щодо доцільності раціонального вирощування різних зернових культур в основних еколого-географічних зонах нашої держави, і зокрема, в степовому регіоні. Вже на сьогодні в південних областях України ставиться під сумнів ефективність культивації таких ранніх зернових культур, як ячмінь, пшениця та тритикале ярі, які не здатні в умовах посухи забезпечити бажаний урожай зерна, який би міг конкурувати з потенціалом озимих зернових культур.

Від посухи страждають переважно ті посіви озимини, які розміщуються після непарових попередників. Особливо сильно це явище проявляється на схилах та еродованих ґрунтах, оскільки внаслідок стоку талих та зливових вод тут створюються більш посушливі умови, ніж на рівних полях. Негативний вплив посухи, в першу чергу, проявляється на ґрунтах з несприятливими водно-фізичними властивостями, передусім на солонцюватих ґрунтах, яких в степовій зоні дуже багато.

Найбільш теплим місяцем впродовж року, як відомо, є липень, погодні умови якого багато в чому забезпечують успішність збиральних робіт ранніх зернових культур та нормальний розвиток рослин відносно пізньостиглих культур – кукурудзи на зерно, соняшника, сої тощо.

В умовах поточного року завершення липня проходило на фоні підвищеного температурного режиму та достатньо значної кількості опадів. У третій декаді середня температура повітря склала 22,7 ºС, що виявилося на 1,8 ºС вище середньої багаторічної норми. Середня кількість опадів становила 71,5 мм, або 421 % від середніх багаторічних значень для даного календарного проміжку часу. Показники середньої та мінімальної відносної вологості повітря були порівняно високими і складали відповідно 68 та 31 %. Такі погодні умови ускладнювали в окремих регіонах проведення збиральних робіт, призводили до втрат урожаю та були причиною погіршення якості зернової продукції.

Загалом, середня температура повітря у липні становила 23,6 ºС, що було на 2,7 ºС вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів склала 126,8 мм, або в 2,1 раза більше кліматичної норми. Така значна забезпеченість атмосферною вологою у липні відзначалася вперше за останні 10 років (рис. 1).

Рис. 1. Середня кількість опадів у липні, 2012–2021 рр.

 

До цього слід додати, що достатнє забезпечення пшениці озимої водою в передпосівний та осінній періоди вегетації рослин є важливою умовою одержання її високих врожаїв. Встановлено, що між запасами вологи в ґрунті на час сівби і врожайністю пшениці існує тісний позитивний зв’язок.

В більшості областей нашої країни найбільш посушливою є друга половина літа і осінній період, що створюють несприятливі умови для одержання сходів, укорінення та розвитку озимих зернових культур, особливо після непарових попередників. Майже щорічно спостерігається чітко виражена посуха в допосівний період, коли навіть по чорних парах не завжди вдається отримати своєчасні сходи. Так, наприклад, за останні 7 років у серпні 2016, 2017, 2018 та 2020 рр. кількість опадів склала відповідно 11,1; 0,7; 0,0 та 15,3 мм при середній багаторічній нормі 35 мм (рис. 2).

Рис. 2. Середня кількість опадів у серпні, 2015–2021 рр.

 

Більше дощів відмічалося у 2015, 2019 та 2021 рр. (кількість опадів склала 51,2; 72,5 та 39,3 мм відповідно), але більшість з них спостерігалися в першій половині місяця, що за високого температурного режиму призводило до інтенсивного випаровування вологи з ґрунту і на час сівби озимих зернових культур, як правило, не дозволяло отримати своєчасні сходи.

Загалом, аналіз гідротермічного режиму останнього літнього місяця – серпня – свідчить про те, що впродовж цього календарного часу спостерігалася порівняно тепла, в окремі дні дуже жарка, з підвищеною кількістю опадів погода.

Так, у першій декаді утримувався високий температурний режим та пройшли доволі значні дощі різної інтенсивності. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 22,3–25,6 ºС. В окремі дні температура повітря підвищувалася до 32,3 ºС, а поверхня ґрунту прогрівалася до 58,5 ºС. Разом з тим, у нічний час повітря охолоджувалося до 15,4 ºС, а поверхня ґрунту – до 16,0 ºС. В цілому, середня температура повітря за декаду склала 24,2 ºС, що було на 3,1 ºС вище середньої багаторічної норми. За останні 10 років тепліше в даний проміжок часу було в 2012, 2014, 2016 та 2017 рр., але за останні 4 роки перша декада серпня поточного року видалася найтеплішою (рис. 3).

Рис. 3. Гідротермічні показники впродовж першої декади серпня, 2012–2021 рр.

 

Загальна кількість опадів становила 15,1 мм, що було на 7,1 мм більше в порівнянні з середніми багаторічними показниками. До речі, за останні 10 років більше в цей час випадало опадів лише в 2019 р. (72,5 мм), але їх ефективність виявилася незначною, оскільки вони відмічалися на початку місяця і за наявності високих температур повітря атмосферна волога була втрачена в результаті інтенсивного випаровування з ґрунту та в подальшому не мала вирішального значення в одержанні своєчасних сходів озимини навіть за її ранніх строків сівби.

Середня відносна вологість повітря склала 69 %, що було на 9 % вище середньої багаторічної норми.

В другій декаді серпня відбулося незначне зниження температурних показників, а в кінці звітного періоду пройшли помірні дощі. Середньодобові температури повітря варіювали від 19,5 до 25,2 ºС. Максимальні значення температури повітря підвищувалися до 32,2 ºС, а мінімальні знижувалися до 14,4 ºС. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 52,2 ºС, а вночі охолоджувалася до 14,3 ºС. Середня температура повітря за декаду склала 22,7 ºС, що виявилося на 2,2 ºС вище кліматичної норми.

Середня кількість опадів упродовж декади склала 11,8 мм, або на 2,2 мм більше кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря становила 69 % і була на 12 % більшою від нормативних значень. До речі, за останні 10 років у другій декаді серпня відмічалися найвищі значення даного показника та спостерігалася найменша кількість днів з відносною вологістю повітря 30 % і менше, що певною мірою сприяло збереженню та накопиченню вологи в ґрунті (рис. 4).

Рис. 4. Середня відносна вологість повітря у другій декаді серпня, 2012–2021 рр.

 

Упродовж третьої декади серпня спостерігалася дуже тепла, часом жарка, з помірною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 20,4–26,5 ºС. У світлий час доби температурні показники повітря та поверхні ґрунту підвищувалися до 33,3 та 52,1 ºС, а в нічний час знижувалися до 13,1 та 13,0 ºС відповідно. Середня температура повітря за декаду склала 22,4 ºС, що було на 3,5 ºС вище середньої багаторічної норми.

Кількість опадів становила 12,4 мм, що було лише на 0,6 мм менше кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 61 % і відповідала середній багаторічній нормі.

В цілому, середня температура повітря за серпень склала 23,1 ºС, що виявилося на 3,0 ºС вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів – 39,3 мм, середня відносна вологість повітря – 66 %, що відповідно було на 4,3 мм та 7 % більше середніх багаторічних значень.

Узагальнюючи погодні умови літнього періоду 2021 р., слід зазначити, що за гідротермічним режимом вони були в цілому дуже сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур. На фоні в міру підвищених температурних показників, що для аграріїв стало вже звичайним явищем, вперше за останні 10 років упродовж трьох літніх місяців було отримано найбільшу кількість опадів – 348 мм, що більш ніж удвічі перевищило середню багаторічну норму (рис. 5).

Рис. 5. Кількість опадів упродовж літнього періоду, 2012–2021 рр.

 

Надзвичайно сприятливе вологозабезпечення ґрунту впродовж вегетації основних зернових культур дало змогу сформувати в поточному році гарні врожаї не тільки ранніх, але і пізніх зернових культур.

Моніторингове обстеження посівів і визначення фазового стану кукурудзи у північному Степу свідчить, що за раннього строку сівби (середина квітня) у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп настала стадія повної стиглості зерна, у рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. За оптимального строку сівби (середина третьої декади квітня) у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп проходить стадія повної і воскової стиглості зерна відповідно, у рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна.

За пізнього строку сівби (середина першої декади травня) у рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп проходять стадії кінець воскової стиглості та воскової стиглості зерна відповідно, у рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. При цьому вміст вологи у зерні гібридів кукурудзи за календарно раннього строку сівби становить 31,5–38,3 %, оптимального – 33,9–39,8 %, пізнього строку сівби – 35,3–42,6 %.

Біологічна стиглість зерна переважної більшості гібридів кукурудзи, як правило, настає за вологості зерна 35–40 %. При такій вологості зерно культури повністю придатне для збирання, в ньому накопичується максимальна кількість сухої речовини, завершуються процеси, пов’язані з формуванням посівних, технологічних якостей і товарних властивостей зернівки.

З метою організації і ефективного збирання врожаю кукурудзи напередодні його проведення необхідно здійснити моніторинг процесу достигання зерна на кожному конкретному полі з урахуванням строку сівби та групи стиглості гібридів, щоб завчасно підготувати і поставити на лінійку готовності збиральну техніку, визначити технологічну схему збирання врожаю, створити базу для післязбиральної доробки зерна, його зберігання як тимчасового, так і постійного.

Основним способом збирання врожаю товарної кукурудзи, як правило, є комбайновий обмолот качанів у полі. Такий спосіб збирання кукурудзи є найбільш економічно доцільний, ніж збирання у качанах, при цьому в 1,8–2,0 рази зменшуються затрати праці, а витрати палива – на 20–25 %. Оптимальна кількість вологи в зерні для механізованого збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі повинна становити 17–18 %, в іншому випадку зерно значно ушкоджується, внаслідок чого стає нестійким при зберіганні та може втрачати товарні якості.

Гібриди з прискореною вологовіддачею при дозріванні зерна, як правило, характеризуються ознаками, що пришвидчують втрату вологи: тонкий стрижень качана, кременисто-зубоподібне зерно, при пожовтінні обгорток розпушеність та навіть розкриття чи обвисання качана. Проте форми, які здатні швидко втрачати вологу зерна при дозріванні, часто виявляються непосухостійкими та не схильними витримувати тривалий перестій рослин. Слабка стійкість таких гібридів кукурудзи зумовлена ламкістю стебла та ніжки качана внаслідок низького одерев’яніння механічних тканин і більшої сприйнятливості до фузаріозного ураження. Також слід зазначити, що при надмірному висиханні зерна у полі (понад 14 %) в дощову погоду зерно гібридів з прискореною вологовіддачею швидше абсорбує вологу із повітря та більше її концентрує, що при достатній температурі повітря може спровокувати проростання його на качані.

Як відомо, основна зернова культура – пшениця озима – дуже вимоглива до умов вирощування. В порівнянні з іншими зерновими культурами, враховуючи порівняно невисоку засвоювану здатність кореневої системи, вона потребує більш високого вмісту поживних речовин в ґрунті. Оптимальна реакція ґрунтового розчину знаходиться в межах рН 6,0–7,5.

Споживання азоту починається з перших днів росту і продовжується до кінця вегетації пшениці. Достатня кількість азоту в осінній період має значний вплив на інтенсивність кущення молодих рослин і на величину майбутнього врожаю. Найбільша потреба пшениці озимої у фосфорі проявляється у початковий період її росту, що позитивно позначається на розвитку кореневої системи, засвоєнні інших елементів живлення, підвищенні посухостійкості рослин завдяки зниженню транспірації води. Калійне живлення відіграє важливу роль у водному і вуглеводному обміні, накопиченні сухої речовини. Забезпечення пшениці калійним живленням ще восени сприяє кращій зимівлі рослин, утворенню міцної соломини, зниженню ушкодженості грибними хворобами. При внесенні калію рослинами повніше використовуються азот і фосфор.

Важлива роль відводиться строкам сівби, своєчасність яких визначає дружність та повноту сходів, подальший розвиток рослин і формування врожаю. Порушення вимог цього процесу, тобто неякісне проведення сівби, призводить до помітних втрат зернової продукції. Як довели багаторічні дослідження, у степовій зоні найкращою продуктивністю та морозостійкістю характеризуються рослини пшениці озимої, які до завершення осінньої вегетації встигли розкущитися і утворити 3–5 пагонів. Щоб сформувати таку їхню кількість, необхідно мати 55–65 днів і суму ефективних температур 200–300 ºС. Протягом цього часу рослини встигають акумулювати до початку зими достатню кількість пластичних речовин, внаслідок чого вони здатні краще протистояти несприятливим умовам як зимового, так і весняно-літнього періодів.

Додатковим показником для визначення початку сівби пшениці озимої може бути середньодобова температура повітря за останні 10 днів. Вона повинна становити близько 16,5 ºС. Разом з тим, продовжувати сівбу після встановлення температури повітря нижче 11 ºС недоцільно, тому що сівба в такий строк веде до різкого зменшення врожаю.

Таким чином, достатньо сприятливі погодні умови передпосівного періоду, які відмічаються в поточному році, в поєднанні зі своєчасною сівбою високопродуктивними сортами та якісним доглядом за посівами озимих зернових культур на основі існуючих рекомендацій наукових установ вселяють впевненість та зміцнюють віру в те, що і в наступному році аграрії України досягнуть високих показників врожайності та рекордних валових зборів зернової продукції.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід