Seed Forum – 2021: все розпочинається з насіння

Джерело

АПК-Інформ

5603

ІА «АПК-Інформ», Французька федерація виробників насіння кукурудзи та сорго (F.N.P.S.M.S) і Насіннєва асоціація України вкотре зібрали провідних експертів насінницького ринку, аграріїв та учасників зернового й олійного ринків у рамках конференції» «Seed Forum – 2021».



У зв'язку з посиленням карантинних обмежень проведення вже традиційного Seed Forum у 2021 році довелося дещо переформатувати. 2 грудня відбувся перший етап «Seed Forum – 2021», який пройшов в онлайн-форматі й об'єднав на майданчику ZOOM понад 200 представників насіннєвого та суміжних бізнесів практично з 25 країн світу. Другий етап «Seed Forum – 2022» відбудеться 14 лютого в Києві, де учасники конференції вже зможуть поспілкуватися очно.

Основною ідеєю «Seed Forum – 2021» було ознайомити представників ринку не лише з технологічними особливостями насіннєвого фонду, а й відстежити весь ланцюжок постачання посівного матеріалу і з економічного боку, і з маркетингового, що є важливою складовою для даного сегменту.

Проаналізувати розвиток насіннєвого ринку, а також поділитися оцінками перспектив його розвитку в Україні, Європі та світі було запрошено аналітиків (АПК-Інформ), представників профільних міністерств і відомств (Мінекономіки України, Мінагрополітики, Держпродспоживслужба), галузевих асоціацій (F.N.P.S.M.S, НАУ), компаній-виробників насіннєвого матеріалу (BASF) і його покупців (Harveast).


 

Представник Міністерства аграрної політики та продовольства України – директор Департаменту аграрного розвитку Ігор Віштак зазначив, що в умовах сучасності аграрна галузь є єдиною, яка демонструє зростання виробництва та експорту, наповнює бюджет країни, забезпечуючи валютний прибуток. Він підкреслив, що на сьогоднішній день саме аграрний бізнес в Україні є найбільш інвестиційно привабливим.

«Вже стало доброю традицією зустрічатися з представниками насіннєвого ринку для обговорення питань удосконалення умов роботи галузі. Насіннєвий сектор України має величезний потенціал щодо виробництва та експорту. Однак частка насіння у зовнішній торгівлі поки що є незначною. Багато вже зроблено для розвитку галузі, але залишається ряд завдань, які необхідно вирішити, щоб посісти гідне місце на світовому ринку насіння, в т.ч. і на європейському. Оскільки Україна є учасником міжнародних насінницьких організацій, це вимагає від нас певних правил гри. Тому ми повинні будувати державну політику таким чином, щоб забезпечити відповідний імідж нашої країни як гаранта виконання певних міжнародних зобов'язань. Логічно, що все це є темою для обговорення в ході «Seed Forum – 2021», - сказав І.Віштак.

Директор Департаменту аграрного розвитку уточнив, що одним з основних завдань у програмі уряду є забезпечення розвитку насінництва в Україні. Збільшення валового виробництва можна здійснити завдяки впровадженню новітніх технологій вирощування, інноваційних розробок у селекції та насінництві. Адже лише завдяки розробці нового сорту та якісного посівного матеріалу можна досягти збільшення врожайності до 20%.

«Українські сільгосптоваровиробники повинні мати доступ до нових сортів рослин, адаптованих до природно-кліматичних умов нашої країни. Сьогодні поряд із впровадженням сучасних сортів і гібридів, освоєнням нових технологій вирощування необхідно раціонально використовувати біокліматичний потенціал, зональні природно-кліматичні умови та фінансування інноваційних проєктів у селекції та насінництві, в т.ч. переоснащенні потужностей виробництва та зберігання насіння», - додав він.

І.Віштак зазначив, що важливим є і питання експорту українського насіння. За його словами, одним із кроків у державній політиці є здійснення заходів, спрямованих на сприяння виходу виробленого в Україні насіння на ринки ЄС. Спікер підкреслив, що зараз Мінагрополітики працює над отриманням дозволу на експорт українського насіння олійних і буряків до ЄС.


Владислава Магалецька
голова Держпродспоживслужби України


Про важливість нарощування експортного потенціалу українського посівного матеріалу говорила і голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька. Вона підкреслила, що в 2021 р. Україна вже істотно наростила експорт вітчизняного насіннєвого матеріалу до країн ЄС. За її словами, за 10 місяців п.р. до ЄС було експортовано 1642 тонни українського насіння, що в 2 рази перевищує показник усього попереднього року (822 тонни) і в 5 разів – результат 2019 р. (321 тонна).

«Відкриття європейського ринку для нас – дорога довжиною в 10 років. Переговори щодо визнання відповідності українського насіння вимогам ЄС розпочалися в 2011 р. Але зараз ми маємо всі можливості для того, щоб отримувати вигоду від багаторічної роботи переговірників», - уточнила В.Магалецька.

Також вона зазначила, що основу українського насіннєвого експорту до Євросоюзу в п.р. становить кукурудза – 1207 тонн. Крім того, в зазначеному напрямку в січні-жовтні було відвантажено 333 тонни насіння пшениці, 52 тонни насіння соняшнику та 50 тонн насіння інших культур.

«І це не остаточні цифри для 2021 р., експорт ще буде здійснюватися, і показники будуть ще більш позитивними. А наші фахівці і надалі працюватимуть, щоб нарощувати позиції України. Хочу також зазначити, що з метою виконання фітосанітарних вимог країн ЄС і ЄЕС у 2021 році було присвоєно статус вільних від шкідливих організмів 17 місцям вирощування насіннєвого матеріалу (жито, просо, кукурудза, пшениця) на площі 673 га», - сказала В.Магалецька.

Крім того, за її словами, збільшилася кількість розглянутих і затверджених план-схем розташування насіннєвих посівів перехресноопилюваних культур. Загалом за 2021 р. їх було затверджено 480.

В.Магалецька додала, що Держпродспоживслужба планує вносити зміни та працювати над удосконаленням існуючого національного законодавства у сфері державного нагляду в насінництві та розсадництві, охороні прав на сорти рослин. Зміни законодавства стосуватимуться і фальсифікату посівного матеріалу, що є дуже болючою темою для виробників і країни в цілому. Напрацювання у Держпродспоживслужби вже є, і як тільки буде внесено правки до відповідних законодавчих документів, в Україні з'явиться можливість боротьби з фальсифікатом. Адже на сьогоднішній день у національному законодавстві навіть відсутнє визначення «фальсифікований посівний матеріал».


Сюзана Григоренко
виконавчий директор Насіннєвої асоціації України


Детальніше на можливостях України на експортних ринках, а саме – на ринку Євросоюзу, зупинилася виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко. Вона нагадала, що вже минув рік після досить знакової події для України – визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння вимогам ЄС. У жовтні 2020 р. відбулося фінальне голосування на сесії Європарламенту про відкриття європейського ринку для українського посівного матеріалу зернових культур, кукурудзи та сорго, що стало безперечно переломним моментом розвитку не лише насіннєвої галузі, а й аграрного сектору України.

«Як показують цифри офіційної статистики, про позитивний вплив на український ринок можна говорити вже сьогодні. Адже за 10 місяців п.р. Україна експортувала посівного матеріалу до країн ЄС у 2 рази більше, ніж за весь минулий рік. Ці цифри, можливо, не такі й великі, проте вони вже є максимальним показником експорту в натуральному вираженні для нашої країни», - підкреслила експерт.

За словами С.Григоренко, основною культурою в структурі експорту посівного матеріалу є кукурудза. У січні-жовтні 2021 р., як свідчить митна статистика, Україна експортувала до країн ЄС понад 1,2 тис. тонн насіння даної зернової. Її частка в загальному експорті посівного матеріалу основних польових культур практично досягла 75%.

Говорячи про географію відвантажень, виконавчий директор НАУ підкреслила, що рейтинг основних імпортерів серед європейських країн за січень-жовтень 2021 р. очолила Угорщина, яка закупила в України 327 тонн посівного матеріалу кукурудзи.

«Дещо менші у звітний період обсяги закупівлі українського насіння кукурудзи Австрією – 219 тонн, Німеччиною – 195 тонн, Румунією – 182 тонни, Польщею – 163 тонни. Крім того, до Франції за 10 місяців п.р. відвантажено 65 тонн посівного матеріалу, до Сербії – 56 тонн. Всі ці країни мають свою добре розвинену насіннєву галузь, однак, поряд із цим, нам вдається розвивати з ними торгівлю», - додала вона.

Така сама ситуація складається і в сегменті насіння української пшениці, яку закуповують досить розвинені країни, такі як Чехія, Німеччина, Литва, Сербія. Щодо насіння соняшнику є запит від французьких колег, австрійських та угорських.

«Соняшник також є досить перспективною культурою для України, особливо якщо говорити про реалізацію насіння. Це додана вартість, це інвестиції, адже іноземні компанії в підтримці з українськими колегами активно розвивають даний напрямок. Крім зернових – кукурудзи та пшениці, в лінійці українського експорту може бути і насіння олійних, яке має великий потенціал. Для цього компаніями-членами НАУ влітку 2021 р. було ініційовано звернення до профільних міністерств, щоб вони підтримали запит від України до Європарламенту про визнання еквівалентності українського насіння олійних і цукрових буряків», - пояснила С.Григоренко.


Андрій Купченко
керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ»


Поряд зі зростанням експорту в Україні зберігається тенденція зниження частки імпортованого посівного матеріалу основних польових культур у насіннєвому фонді.

«За даними митної служби, до України в період січня-жовтня 2021 р. було ввезено 38,8 тис. тонн насіння. До кінця року імпорт ще здійснюватиметься, проте вже можна говорити про скорочення обсягів і частки насіння іноземного походження в українському фонді до 2%. Ще в 2017-2019 рр., коли Україна імпортувала 65-69 тис. тонн посівного матеріалу, цей показник становив 3%», - уточнив аналітик, керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко.

За його словами, вагомою частка імпортного насіннєвого матеріалу залишається в сегментах соняшнику, кукурудзи та ріпаку. Зокрема, за 10 місяців п.р. Україна закупила 18,8 тис. тонн насіннєвого соняшнику, за весь минулий рік – дещо більше 20 тис. тонн, у той час як ву 2017-2019 рр. цей показник становив 23-24, 3 тис. тонн.

Такими самими темпами скорочується й імпорт насіння кукурудзи: якщо в 2017-2019 рр. до України завозилося 34-36 тис. тонн, то минулого року – лише 23 тис. тонн, а за 10 місяців поточного – тільки 14 тис. тонн.

«І це незважаючи на те, що в Україні останніми роками спостерігається консолідація посівних площ під кукурудзою та соняшником, що формує підвищений попит на насіння цих культур. Під соняшником у 2021 р. у країні було зайнято рекордні 6,5 млн га», - зазначив А.Купченко.

Він додав, що до основних факторів, які також впливають на розвиток насінницького сегменту України, слід віднести зміни погодно-кліматичних умов, що обумовлюють необхідність формування широкого асортименту адаптованих сортів польових культур. До того ж локалізація виробництва посівного матеріалу дозволяє Україні відновити експортний потенціал насіння основних культур.


П'єр Гійомен
уповноважений з питань економіки та міжнародних відносин F.N.P.S.M.S


Про європейський ринок насіння кукурудзи та сорго говорили у своїх доповідях представники Французької федерації виробників насіння кукурудзи та сорго (F.N.P.S.M.S).

Зокрема, як повідомив П'єр Гійомен, уповноважений з питань економіки та міжнародних відносин F.N.P.S.M.S, у середньому за останні 3 роки площа вирощування насіння гібридів кукурудзи в Європі становить 268 тис. га. За його словами, 1 га вирощеного насіння дозволяє засіяти в середньому 120 га кукурудзою для споживання (на силос і зерно).

«Зокрема, в країнах Європейського союзу в середньому площа вирощування насіння кукурудзи в 2019-2021 рр. становила 169 тис. га. Найбільші площі під культурою знаходилися у Франції – 78 тис. га, Угорщині – 30,5 тис. га та Румунії – 28 тис. га. Крім того, близько 99 тис. га було відведено під вирощування насіння кукурудзи в європейських країнах, які не входять до ЄС. Лідируючі позиції займає Україна, яка засівала в середньому 33 тис. га», - уточнив експерт.

Він зазначив, що Францію, яка є найбільшим європейським виробником насіння кукурудзи, визнано ще й лідируючим світовим експортером зазначеного посівного матеріалу.

«У Франції виробляється 16 млн посівних одиниць (п.о.) гібридів кукурудзи, 60% яких експортується. Наприклад, якщо взяти умовні 100 вироблених п.о., 40 із них залишиться в країні для внутрішнього ринку, 60 буде відвантажено на експорт, причому 39 п.о. піде до західних країн ЄС, 10 – до східних, а 11 – до держав за межами блоку», - пояснив П.Гійомен


Валері Броше
директор F.N.P.S.M.S.


Як уточнила директор F.N.P.S.M.S. Валері Броше, в середньому у Франції щорічно виробляється близько 2000 сортів кукурудзи з високими якісними характеристиками, площі під якими істотно вищі, ніж в інших великих європейських країнах-виробниках.

«В цілому, у Франції є ряд переваг, які дозволяють їй займати лідируючі позиції на світовому ринку», - заявила експерт.

Серед цих переваг вона виділила привабливий рівень прибутку для місцевих фермерів, який, окрім того, може бути чітко спрогнозований, високий рівень технічної та економічної підтримки професійних асоціацій, насінницьких компаній та їхніх підрозділів, добре структурований сектор, короткий цикл росту, що сприяє швидкому обігу земель.

«Крім того, на руку французьким виробникам насіння кукурудзи грають стабільне геополітичне становище країни, широкий спектр ґрунтово-кліматичних зон, близькість до ключових ринків, а також ціни та конкурентоспроможність на світовому ринку», - додала В.Броше і відзначила високий рівень кваліфікації виробників насіння, наявність суворих специфікацій, технічний моніторинг, стабільні показники врожайності.

На її думку, всі вищевказані фактори допомагають Франції підтримувати виробництво на стабільно високому рівні, дають можливість випускати велику кількість гібридів, використовуючи передові технології, та забезпечувати безперебійне постачання якісного товару своїм покупцям.


Тетяна Дімітріаді
менеджер з розвитку гібридної пшениці в компанії BASF


На інноваційних рішеннях у селекції пшениці детальніше у своєму виступі зупинилася менеджер з розвитку гібридної пшениці в компанії BASF Тетяна Дімітріаді, яка вказала на необхідність збільшення врожайності культури в світі на тлі очікуваного зростання попиту на дану зернову.

«Найближчими десятиліттями світове населення збільшиться на 2 млрд осіб, що вимагатиме зростання пропозиції пшениці більш ніж на 50% від поточного рівня. Приріст урожайності пшениці склав близько 3% у період із 1960-х до 1980-х, проте в наступні 30 років даний показник знизився більш ніж у 2 рази. Зараз нам необхідно стійке зростання врожайності пшениці», - пояснила Т.Дімітріаді.

Крім зростання чисельності населення, серед поточних викликів експерт зазначила кліматичні зміни, обмеженість орних земель, а також збільшення частки населення середнього класу, що має на увазі підвищення попиту на здорову їжу та продукти, багаті на калорії та вуглеводи.

«Необхідність подвоїти продуктивність виробництва вимагає використання гібридів пшениці. Компанія BASF розробляє гібрид Ideltis, який базується на перехресному запиленні двох батьківських форм, що дозволяє поєднувати гени, резистентні до різних хвороб, підвищити врожайність і ефективність використання поживних речовин. Даний гібрид має більш високу силу схожості, краще адаптується до стресових умов», - заявила Т.Дімітріаді, підкресливши важливість останніх досягнень у секвенуванні геному пшениці для розробки даного гібрида.

За її словами, нова технологія генотипування та фенотипування поряд із методами молекулярної селекції дозволяє створити комерційно життєздатні виробничі системи для гібридної пшениці.


Седрік Пойдоманж
директор з комунікацій і бренд-менеджер компанії Lidea


З думкою про важливість виведення нових гібридів сільгоспкультур в умовах аграрного ринку, що швидко розвивається і зростає, погодився і Седрік Пойдоманж, директор з комунікацій і бренд-менеджер компанії Lidea.

«Тенденції селекції нових сортів кукурудзи пов'язані безпосередньо з потребами аграріїв. Для поліпшення культур і виведення нового сорту необхідно 10-15 років. Тому нам потрібно мати стійкі відносини з фермерами та знати їхні вимоги до насіння», - зазначив експерт.

Для 40% всіх аграріїв, перш за все, важливими є врожайність і стабільність сортів. Для фермерів важливі характеристики насіння – його стійкість до погодних умов, хвороб і т.д. Ну і, звичайно, третій важливий фактор – якість. Ідея полягає в досягненні гібрида, який матиме більш високу врожайність, стійкість до несприятливих погодних умов і хвороб.

«Наприклад, в Європі широко використовується гібрид, отриманий із сортів європейської та американської кукурудзи», - уточнив С.Пойдоманж.

Як зазначив спікер, для українського ринку характерно і дуже важливо мати насіння, стійке до низьких температур, яке можна висіяти раніше, а також стійке до посушливих погодних умов, для чого необхідним є сорт кукурудзи з широкою кореневою системою. Більш того, протягом усього циклу розвитку посівів кукурудзи посіви повинні бути стійкі до хвороб.

«Зараз компанії і в ЄС, і в Україні працюють в умовах жорстких стандартів, які доводять високу якість нашої продукції та інших селекціонерів і виробників насіння. Для нас важливо мати контакт із покупцями й отримувати фідбек, що допомагає нам розвивати та розробляти нові сорти і гібриди, які зможуть задовольнити фермерів і приноситимуть користь як компаніям, так і сільському господарству України», - резюмував С.Пойдоманж.


Ігор Єрмолаєв
директор із закупівель Harveast


Досвідом у формуванні насіннєвого фонду агрохолдингу поділився Ігор Єрмолаєв, директор із закупівель Harveast – компанії, яка займається вирощуванням і товарної аграрної продукції, і насіннєвої.

«У Harveast виробляти посівний матеріал розпочали в 2017 р. Тоді під вирощування насіннєвих культур було відведено 100 га, з кожним роком площа збільшується. Можу відзначити, що розвиток насінництва для нас був і залишається тісно пов'язаним із меліорацією. За поточних кліматичних умов займатися насінництвом без зрошення – великий ризик. Зараз у нас під зрошенням знаходиться 1,7 тис. га, з яких на 1,2 тис. га вирощується насіння кукурудзи та соняшнику», - сказав він і зазначив, що основним викликом у вирощуванні насіннєвого соняшнику є ізоляція посівів.

Компанія побудувала свій насіннєвий завод, щоб повністю готувати посівний матеріал зернових та олійних культур для власних потреб. При цьому його потужності не завантажено повністю, що дозволяє залучати виробників ззовні для доопрацювання їхнього насіння. Крім заводу та меліорації, Harveast багато інвестував у метеостанції, безпілотні літаючі апарати, датчики вологості та інші інноваційні рішення для максимально ефективної роботи.

«Сьогодні колеги з Франції ділилися своїми результатами. Ми бачимо, що у Франції стабільний результат – 3-3,5 тонни насіння кукурудзи з гектара. Україна стрімко рухається до цієї планки. Ми не бачимо жодних проблем у досягненні такого самого результату, адже у нас для цього є всі супутні фактори», - упевнений І.Єрмолаєв.

Він підкреслив, що якщо ще 5 років тому українські фермерські господарства, агрокомпанії та холдинги віддавали перевагу імпортному насінню, вірячи в його якість, то сьогодні не те щоб вони не бачили різниці, вони в принципі більше зацікавлені в купівлі посівного матеріалу, виробленого в Україні.

«Якщо насіння вироблено в Україні, отже, воно є на заводі насіннєвої компанії, ми впевнені, що є потрібні обсяги і що ми їх отримаємо. До того ж насіння українського походження за якісними показниками – схожість, генетична чистота – іноді навіть перевершує те, яке приїжджає до нас із-за кордону. Я бачу величезний потенціал зростання нашого внутрішнього ринку з виробництва насіння та його реалізації на зовнішніх», - резюмував директор із закупівель Harveast.


 

Виступ кожного спікера «Seed Forum – 2021» був експертним, вузькоспеціалізованим і по суті. Представники компаній, що виробляють посівний матеріал і купують його для вирощування товарного зерна, ділилися своїм досвідом ведення бізнесу, а перші особи профільних організацій, міністерств і відомств – підсумками виконаної роботи та планами подальшої. Головне, що всі учасники форуму бачать величезний потенціал розвитку українського насіннєвого сектору. Адже, як сказав голова правління НАУ Віктор Карбівський, «все розпочинається з насіння».

 


Продовжити професійний діалог про перспективи ринку насіння запрошуємо 14 лютого 2022 р. у рамках «Seed Forum – 2022».


Юлія Шевченко
АПК-Інформ

 

Реклама

Вхід