Ситуація в галузі мінеральних добрив минулого року характеризувалася розвитком в умовах енергетичної кризи та суттєвого зростання цін на природний газ у країнах Європи й Азії, а також сприятливої кон'юнктури ринків сільськогосподарської продукції.
Ці фактори стали основоположними для значного подорожчання всіх видів мінеральних добрив, але не стали каменем спотикання для збільшення імпорту на ринок України азотних добрив, хлористого калію та комплексних добрив. Через високі ціни на природний газ поставки азотних і комплексних добрив з європейських країн знизилися, також із вересня минулого року під обмеження потрапили добрива з Туреччини. Але це лише сприяло більш активному імпорту з інших країн: аміачної селітри – з Казахстану, карбаміду – з Білорусі та Узбекистану, карбамідо-аміачної суміші (КАС) – із Білорусі, а також зростанню внутрішнього виробництва NPK-добрив на 40% порівняно з 2020 р.
З початку нового року ціни на світовому ринку добрив демонструють різну динаміку. Якщо карбамід очевидно дешевшає, а в калійному сегменті поки спостерігається стабілізація, то котирування фосфорних добрив змінюються різноспрямовано.
Знижувальна тенденція на світовому ринку карбаміду намітилася ще в грудні минулого року після чергового закупівельного тендера в Індії, за підсумками якого індійський імпортер замовив дещо більше 1 млн тонн продукту. З тих пір ціни на це добриво знижувалися. Прильований карбамід у портах Чорного моря 6-27 січня подешевшав на 180 USD/т – до 600-620 USD/т (FOB), але в кінці місяця після появи інформації про те, що Індія може незабаром оголосити новий тендер, ціни на деяких базисах почали зростати. Кон'юнктура ринку карбаміду і раніше істотно залежала від індійських тендерів, але після того як у середині жовтня минулого року в Китаї було введено митні перевірки при відвантаженні всіх добрив за кордон і експорт китайських добрив різко скоротився, постачальники з інших регіонів стали оперативніше коригувати свої цінові пропозиції. У Китаї жорсткі обмеження на закордонні відвантаження всіх добрив, імовірно, продовжать діяти до III кварталу, враховуючи нестачу енергоносіїв у цій країні, а також наближення весняних польових робіт.
Ціни на ринку фосфорних добрив змінюються різноспрямовано. Вартість діамонійфосфату в регіонах на схід від Суецького каналу отримала підтримку внаслідок активного попиту на півострові Індостан і подорожчання аміаку. За підсумками січня Індія уклала контракти на купівлю 1,4 млн тонн діамонійфосфату. Однак на інших ринках, мабуть, триватиме затишшя. Попит у регіонах на захід від Суецького каналу низький, особливо в Бразилії та США, що не сприяє зростанню цін.
Вартість хлористого калію на всіх ринках збуту в порівнянні з кінцем минулого року теж не змінилася. Однак незабаром очікується початок переговорів про контрактне постачання калію до Індії в 2022 р., а ціна на контрактні обсяги в Індії, а також у Китаї є важливим орієнтиром для світового ринку. Крім цього, заборона на експорт білоруського калію через литовський порт Клайпеда з 1 лютого та вимушений пошук альтернативних маршрутів відправки через російські порти на Балтиці з об'єктивно меншими можливостями з перевалювання можуть привести до зниження темпів відвантаження добрива покупцям на світовому ринку, що надасть додаткову підтримку цінам.
У більшості великих сільськогосподарських регіонів, як і раніше, є побоювання, що навесні закупівлі добрив скоротяться через високі ціни. Ситуація може покращитися в разі подальшого здешевлення карбаміду, що знизить витрати аграріїв на придбання добрив з урахуванням зростання вартості сільгоспкультур, але поки занадто рано робити які-небудь прогнози.
Імпорт на український ринок, незважаючи на значне подорожчання добрив, за підсумками 2021 р. зріс, найбільш істотне збільшення відбулося в сегменті азотних добрив і хлористого калію.
Поставки імпортної аміачної селітри до країни за січень-грудень 2021 р. зросли на 26% – до 451 тис. тонн внаслідок більш ніж дворазового підвищення обсягу відвантажень добрива з Казахстану, а також появи в числі імпортерів Узбекистану. При цьому ціни на добриво на українському ринку збільшувалися темпами, відповідними зростанню експортних котирувань: у кінці 2021 р. добриво пропонувалося покупцям за 25000 грн/т (CPT) у порівнянні з 8700 грн/т (CPT) на початку минулого року.
У сегменті карбаміду та КАС суттєво зміцнилися позиції білоруського продукту. «Гродно Азоту» на початку минулого року довелося перенаправити свої експортні обсяги КАС і карбаміду на регіональні ринки – в основному український, польський і литовський – у відповідь на повторне введення США санкцій щодо компанії. В результаті відвантаження карбаміду на ринок України за підсумками 2021 р. збільшилися більш ніж у 7 разів – до 295 тис. тонн, а частка білоруського продукту зросла з 34% до 61%. Узбекистан, другий за обсягами поставок карбаміду на український ринок, відвантажив 79 тис. тонн порівняно з 270 тоннами роком раніше.
У сегменті імпортних поставок КАС загальний обсяг ввезеного продукту збільшився за минулий рік на 166% – до 377 тис. тонн, а на частку білоруського виробника «Гродно Азот» припало 90%.
Сукупний імпорт NPK-добрив у 2021 р. зріс на 13% – до 1,2 млн тонн. На частку Білорусі та країн Європи припало 42% і 38% відвантажень відповідно, на продукцію норвезької хімічної компанії Yara – 12%, у той час як Марокко забезпечило 6%.
Імпорт фосфорних добрив і сульфоамофосу в 2021 р. скоротився на 9% – до 285 тис. тонн. На Білорусь припало 28% ринку, як і роком раніше. Імпорт із Туреччини зростав протягом року, поки в країні у вересні не було введено експортні обмеження, і досяг 22% у порівнянні з 14% в 2020 р.
У разі введення Білоруссю заборони на залізничний транзит добрив із Литви ємність українського ринку фосфорних добрив може продовжити знижуватися. Імпорт фосфорних добрив із Литви за підсумками 2021 р. склав 126 тис. тонн, або 48% від загального обсягу поставок.
Відвантаження хлористого калію на територію України в 2021 р. збільшилося на 21% – до 275 тис. тонн, за даними митної статистики. Цьому сприяли значне підвищення відвантажень з Узбекистану, а також стабільне постачання продукту з Білорусі та Німеччини.
Обсяги хлористого калію з Узбекистану, головним чином, призначалися українським виробникам NPK-добрив і тукосумішей, які використовують продукт як сировину для виробництва комплексних добрив. Наприклад, «Сумихімпром» і Дніпровський завод мінеральних добрив у 2021 р. збільшили випуск NPK-добрив на 40% у порівнянні з 2020 р., і в структурі їхнього виробництва NPK-добрив близько 80% займали марки з вмістом хлористого калію 20% і вище. Учасники ринку відзначали посилення попиту на NPK-добрива з високим вмістом калію, такі як 10-20-20 і 10-26-26, від аграріїв у північних, західних і центральних регіонах України, в той час як на півдні країни більш затребуваним комплексним добривом залишався сульфоамофос.
На даний час напередодні весняних польових робіт аграрії переважно сфокусовані на придбанні азотних добрив. Оцінки учасників галузі розходяться, але в середньому можна говорити, що аграрії забезпечені азотними добривами на 40-50%, що на 15-20% нижче за середньорічні показники. Загальний розмір посівних площ на території України збережеться на рівні минулого року, проте знизяться норми внесення добрива. Більшою мірою це буде характерно для невеликих виробників, які зазвичай закуповують добрива безпосередньо перед термінами внесення в ґрунт. Як це позначиться на майбутньому виробництві, відповісти складно, тому що дуже багато залежатиме від погодних умов, а не від кількості внесених добрив, за словами учасників ринку.
За структурою посівних площ значущих змін не буде, за оцінкою Argus. Можливо, деякі виробники спробують скорегувати свою сівозміну в бік збільшення посівних площ сої за рахунок кукурудзи, але якщо це збільшення і буде, воно не буде істотним у силу великих ризиків при вирощуванні сої: великі втрати виробництва в разі нестачі вологи в періоди цвітіння та наливу, а також більш складної технології захисту рослин. Крім того, ціни на кукурудзу показали гарну динаміку в першій половині сезону-2021/22, і ринок має порівняно більш високу ліквідність завдяки більшій кількості покупців.
Динаміка цін на базисі FOB Балтика, USD/т
Структура імпорту мінеральних добрив у 2021 р.
Ірина Кугучіна, заступник керівника відділу, ринок добрив у країнах СНД і Балтії
Тетяна Давидова, керівник відділу, перекладні звіти щодо ринків добрив
Вікторія Блажко, керівник відділу AgriMarkets у Чорноморському регіоні
