В Україні закінчився 2021/22 МР для ранніх зернових культур. Якщо перша половина сезону супроводжувалася новинами про рекордне виробництво пшениці і високий урожай ячменю та про плани учасників зернового ринку щодо досягнення нових рекордів у експорті, то в другій половині воєнне вторгнення Росії на територію України все різко змінило. Збій у роботі ланцюжків постачання агропродукції на внутрішньому ринку, значне подорожчання перевезень, зупинка роботи українських морських портів, на які припадало близько 99% сукупного експорту зерна, і як наслідок – паралізація постачання зернових на зовнішній ринок, значне здешевлення пшениці та ячменю на внутрішньому ринку України і очікування високих перехідних залишків пшениці. Також в умовах воєнного стану скоротилися посівні площі під ярими культурами під урожай 2022 року, що в подальшому призведе до суттєвого зниження виробництва зернових і їх експортного потенціалу у 2022/23 МР.
Тож як вище перераховані труднощі вплинули на результати 2021/22 МР для ранніх зернових, а також як українські аграрії пристосовуються до нових реалій і на що очікувати учасникам ринку від нового сезону пшениці та ячменю читайте в даному матеріалі.
В 2021/22 МР українським аграріям вдалося установити новий рекорд у виробництві пшениці в розмірі 32,2 млн тонн, що на 29% перевищує показник сезону-2020/21 (24,9 млн тонн). Такий високий показник було досягнуто за рахунок як збільшення посівної площі під культурою відносно попереднього сезону на 8% (7,1 млн га у звітному МР проти 6,6 млн тонн у попередньому), так і значного приросту урожайності пшениці – до рекордної позначки в 45,3 ц/га (+19%). Також очікувалося встановити новий максимум в експорті зернової, та, нажаль, цьому завадила війна, яку розпочала РФ проти України 24 лютого поточного року. Внаслідок ворожих обстрілів українські порти в акваторіях Азовського та Чорного морів припинили свою роботу, відвантаження пшениці на зовнішній ринок практично зупинилося, адже основними покупцями зернової є країни Північної Африки, Південно-Східної і Південної Азії та Близького Сходу, постачання зерна до яких здійснюється морським транспортом.
Таким чином, за даними ІА «АПК-Інформ», за підсумками 2021/22 МР експорт пшениці з України склав лише 18,7 млн тонн проти прогнозованих ще на початку лютого поточного року 22,5 млн тонн (-17%). Тим не менш, відвантажений обсяг перевищив показник попереднього сезону на 13% (16,6 млн тонн).
Ключовими імпортерами пшениці з України вже котрий сезон залишаються Єгипет та Індонезія. За підсумками 2021/22 МР їх частки в загальному обсязі відвантажень зернової на зовнішній ринок склали 16% і 14% відповідно (2,9 млн і 2,5 млн тонн в натуральному вираженні), при цьому Єгипет збільшив закупівлі української пшениці відносно сезону-2020/21 на 19%, а Індонезія – на 2%.
Третю позиції в рейтингу основних імпортерів зернової зайняла Туреччина, її закупки в порівнянні з попереднім сезоном зросли більш ніж в 2 рази – з 794,0 тис. до 1,9 млн тонн, а частка в загальному експорті збільшилася з 5% до 10%.
На четвертому місці знаходиться Пакистан, який за підсумками звітного сезону імпортував близько 1,5 млн тонн зерна (8% загального обсягу), збільшивши при цьому закупівлю відносно 2020/21 МР на 5%.
Також варто відзначити суттєвий приріст експорту пшениці з України до Саудівської Аравії (в 5 разів) – зі 154,4 тис. тонн в 2020/21 МР до 750,8 тис. тонн в сезоні-2021/22, що забезпечило останній п’яту позицію в ТОП-5 основних світових покупців української зернової.
Зазначимо, що за звітний сезон у напрямку 5 ключових імпортерів сумарно було експортовано 52% загальних відвантажень пшениці українського походження.
Але відсутність умов для повної реалізації експортного потенціалу пшениці в Україні призвела до формування її високих перехідних залишків на кінець 2021/22 МР, які, за нашими оцінками, складають 5,3 млн тонн, що в 2,5 рази перевищує кінцеві запаси сезону-2020/21 (2,1 млн тонн). В результаті великі запаси пшениці будуть і далі тиснути на ціни, українські аграрії недоотримають прибуток від реалізації зернової, а також кількість вільних потужностей для зберігання зерна нового врожаю буде обмеженою.
У 2021/22 також вдалося зібрати значний урожай ячменю, який склав 9,4 млн тонн. Даний обсяг на 24% перевищив валовий збір зернової 2020 р. (7,6 млн тонн). При цьому посівна площа під культурою зросла відносно сезону-2020/21 на 3% – з 2,4 млн до 2,5 млн га, а приріст урожайності склав 19% (рекордні 38,2 ц/га проти 32,2 ц/га сезоном раніше).
Що ж стосується відвантажень ячменю на зовнішній ринок у звітному сезоні, то на відміну від пшениці його експортний потенціал було практично повністю реалізовано ще до моменту воєнного вторгнення Росії на територію нашої держави (на 95% від прогнозованих ще в лютому 6,0 млн тонн). За підсумком 2021/22 МР експорт ячменю з України склав близько 5,8 млн тонн, що на 37% більше, аніж сезоном раніше (4,2 млн тонн).
Основним покупцем української зернової вже другий сезон поспіль став Китай, на долю якого припало 45% сукупного експорту, або 2,6 млн тонн в натуральному вираженні (-10% до 2020/21 МР). Другу позицію в ТОП-5 основних імпортерів зайняла Туреччина з часткою 19%, збільшивши закупки ячменю в порівнянні з попереднім сезоном у 48 разів – з 22,9 тис. до 1,1 млн тонн. На третьому місці знаходиться Лівія , яка імпортувала 443,0 тис. тонн зерна (8% загального експортованого обсягу), що на 50% вище, аніж сезоном раніше. Експорт зернової з України в інших напрямках склав менш ніж 7% загальних відвантажень.
Зазначимо, що завдяки практично повній реалізації експортного потенціалу українського ячменю його перехідні залишки на кінець 2021/22 МР, за нашими оцінками, склали 1,1 млн тонн, що відповідає їх середньому значенню за попередні п’ять сезонів, тому дана стаття балансу суттєво не вплине на розподіл зернової у наступному сезоні.
Традиційно 42-43% урожаю зерна в Україні припадає на озимий клин. У виробництві пшениці левова частина урожаю (більше 95%) приходиться на озимину, а для ячменю в останні сезони характерне невеличке перевищення ярого клину над озимим. Так, під урожай 2022 року озимими зерновими було засіяно 7,6 млн га (-7% до площі у 2021/22 МР), в т.ч. площа під озимою пшеницею під урожай 2022 р. склала 6,5 млн га (-5% до показника 2021 р.), під озимим ячменем – 969,0 тис. га. Нажаль, незважаючи на те, що ці посіви були сформовані ще до початку війни, воєнні дії в Україні можуть призвести до суттєвого скорочення збиральних площ під озиминою.
Що стосується ярого клину, то під обстрілами та з великими труднощами у постачанні посадкового матеріалу і основних ресурсів, за нашими оцінками, аграрії у 2022 р. ярими зерновими засіяли 6,4 млн га (-17% до показника 2021 р.), з яких 190,0 тис. га ярої пшениці (+1% до 2021 р.) та 955,0 га ярого ячменю (-29%). Але також не з усіх засіяних площ можна буде зібрати врожай.
На сьогодні в більшості областей України уже стартували жнива ранніх зернових. А напередодні збору нового урожаю, а саме в травні-червні поточного року, працівники ІА «АПК-Інформ» провели опитування серед українських аграріїв, щоб дізнатися, з якими труднощами їм уже довелося зіштовхнутися чи ще доведеться, щоб зібрати урожай-2022 в умовах війни, а також у якому стані знаходяться посіви пшениці та ячменю.
Згідно з опитуванням левова частина аграріїв, незважаючи на важку ситуацію в країні, залишили структуру посівних площ під ранніми зерновими без змін, а 9% респондентів, котрі збиралися сіяти ярову пшеницю, та 11% опитаних, що планували засівати яровий ячмінь, навіть збільшили площі під даними культурами.
Оскільки багато аграрних підприємств на початку війни віддали свої запаси солярки на потреби ЗСУ, а також враховуючи нинішній дефіцит та високу вартість палива, у 62% опитаних аграріїв виникають значні труднощі з його закупівлею, також 27% респондентів відповіли, що ПММ закупити складно, але вони впораються. Ще, у зв’язку з порушенням логістичних зав’язків і браком фінансових ресурсів, у 68% сільгоспвиробників виникли складнощі із постачанням добрив, у 62% респондентів – з закупівлею засобів захисту рослин і у 46% опитаних – із постачанням запчастин.
Зазначимо, що найменше складнощів у опитаних аграріїв виникало із постачанням запчастин (54% респондентів) та засобів захисту рослин (38%), оскільки у більшості вони були закуплені заздалегідь і знаходилися на складах.
Що ж стосується безпосередньо збору і подальшого зберігання нового врожаю, то більшість респондентів у розмові зазначали, що в них можуть виникнути проблеми із збиранням врожаю, а саме в багатьох підприємствах дуже гостро стоїть питання щодо закупівлі палива, необхідного для проведення жнив. Також важливим є швидке вирішення питання зі зберіганням нового врожаю, адже ті потужності, які є в наявності у господарствах, в умовах обмеженого експорту (пропускна здатність залізничних систем України та сусідніх держав значно поступається морським портам, які залишаються заблокованими) зайняті зерном 2021 р.
Відносно стану посівів пшениці і ячменю в Україні перед початком жнив можна сказати наступне: сприятливі погодні умови в зимово-весняний період дали можливість добре перезимувати озимим посівам, а також накопичити необхідну кількість вологи у ґрунті для ярого клину. Тому, згідно з опитуванням українських аграріїв, перед стартом жнив 46% посівів пшениці та 62% посівів ячменю знаходилися у відмінному та доброму стані, а також 53% посівів пшениці і 38% ячменю – в задовільному. Такі показники дають надію на гарний урожай ранніх зернових.
Враховуючи вище викладене, за оцінками аналітиків «ІА «АПК-Інформ», в 2022/23 МР виробництво пшениці може скласти 18,2 млн тонн, що на 43% поступається урожаю попереднього сезону. Внутрішнє споживання культури прогнозується на рівні 8,5 млн тонн, що відповідає середньому значенню попередніх трьох сезонів. Через очікуване скорочення валового збору зернової та відсутність можливості поставляти зерно на зовнішній ринок морським шляхом, використовуючи для цього українські порти, її експортний потенціал може скласти близько 12,0 млн тонн, що на 41% нижче підсумку 2021/22 МР.
У 2022/23 МР урожай ячменю очікується на рівні 5,3 млн тонн, що на 44% поступається виробництву культури в 2021 р. Варто зазначити, що цього обсягу буде достатньо, щоб повністю покрити внутрішню потребу у зерновій (3,5 млн тонн), а також ще експортувати 1,5 млн тонн зерна (-74% до показника 2021/22 МР).
Таким чином, скорочення обсягів відвантаження українських пшениці та ячменю внаслідок зменшення їх виробництва знизить присутність нашої країни на ринках основних її імпортерів, а покупцям прийдеться шукати альтернативних постачальників зернових, щоб покрити імпортну потребу.
Вікторія Рожко, аналітик АПК-Інформ
