Непросте завершення сезону-2021/22 на ринку пшениці ставить нелегкі завдання на 2022/23 МР

Джерело

АПК-Інформ

3802

Зерновий сезон-2021/22 завершується з рекордними показниками за основними критеріями балансу попиту та пропозиції пшениці, шо було зумовлено значною мірою війною в Україні, яка призвела до перерозподілу світового балансу зернових на ринку та суттєвих коливань цін на ключові культури.

Про висновки сезону-2021/22 та перспективи & прогнози на 2022/23 МР далі в нашому матеріалі.

 

Завершення сезону на ринку пшениці

У 2021/22 МР більшість світових аналітиків фіксували підвищення світового виробництва пшениці до рекордно високих показників: аналітики IGC оцінювали його в 781 млн тонн, а USDA – 779,03 млн тонн. При цьому в країнах ЄС, за даними USDA, спостерігався найбільший приріст урожаю зернової – на 11,7 млн тонн на рік, до 138,9 млн тонн, а також в Україні – на 7,5, до 33 млн тонн, Аргентині – на 4,5, до 22,1 млн тонн, Австралії – на 3, до 36,3 млн тонн.

Варто нагадати, що в ряді країн, навпаки, спостерігалося досить суттєве зниження виробництва пшениці в 2021/22 МР. Зокрема, в Канаді через вкрай несприятливі погодні умови врожай зернової скоротився на 13,5 млн тонн на рік – до лише 21,7 млн тонн, у РФ також урожай знизився – на 10,2 млн тонн, до 75,2 млн тонн, а в США – на 4,9, до 44,8 млн тонн через скорочення посівних площ під культурою.

Обсяг загальної світової пропозиції пшениці в 2021/22 МР також знизився – на 3,2 млн тонн, до 1,265 млрд тонн внаслідок скорочення її запасів на початок сезону – до 291,5 млн тонн (-6,6 млн тонн на рік), зокрема в КНР (-5,9 млн тонн), ЄС (-2,4 млн тонн), США (-5 млн тонн), Великобританії (-1 млн тонн).

У свою чергу, незважаючи на збільшення загального обсягу виробництва пшениці в 2021/22 МР на тлі неврожаю (як у Канаді) або зниження виробництва (як у США), які є одними з основних країн-експортерів, світовий експорт зернової у сезоні-2021/22 скоротився на 3,9 млн тонн – до 199,4 млн тонн, за останніми даними аналітиків USDA, які до того ж уже включають зміни через війну в Україні.

Отже, за оцінками експертів за результатами сезону, експорт зернової з України склав 19 млн тонн, що перевищує показник 2020/21 МР (16,8 млн тонн), однак значно нижче за результат ще за лютневим звітом експертів, коли аналітики прогнозували обсяг відвантаження української пшениці на рівні 24 млн тонн. Іншими словами, внаслідок військової агресії РФ Україна потенційно втратила можливість експортувати близько 5 млн тонн пшениці через заблоковані порти та вкрай ускладнену логістику, при тому, що допомога країн-партнерів дозволяє зберегти відвантаження українського зерна на світовий ринок.

Окрім цього, експорт пшениці очікувано знизила Канада – до лише 15,5 млн тонн проти 26,4 млн тонн у 2020/21 МР через неврожай, а також РФ – до 33 (39,1) млн тонн внаслідок введення урядом країни постійних змін до експортних квот і мита на зернову та США – до 21,9 (27) млн тонн на тлі неактивного попиту імпортерів через високу конкуренцію з боку чорноморської пшениці.

За оцінками Єврокомісії, за підсумками 2021/22 МР (1 липня – 30 червня) Євросоюз відвантажив на зовнішні ринки 27,46 млн тонн пшениці, що на 7% перевищує показник попереднього сезону (25,7 млн тонн). При цьому в розрізі країн-експортерів зернової з ЄС Франція відвантажила 8,27 млн тонн, Румунія – 6,38 млн тонн, Німеччина – 3,88 млн тонн.

Варто окремо відзначити Індію, в якої на тлі високого врожаю пшениці зросли також і перспективи експорту, який, за прогнозами аналітиків, у 2021/22 МР підвищився до 8 млн тонн порівняно з 2,6 млн тонн попереднього сезону. При цьому експорт індійської зернової міг зрости ще більше, але в березні уряд країни обмежив її відвантаження через несприятливі погодні умови, які загрожували врожаю. Індія зобов’язалася при цьому виконувати міжурядові угоди з експорту пшениці.

Серед країн-імпортерів пшениці в 2021/22 МР варто відзначити суттєвий приріст в Ірані, який закупив 7 млн тонн, що в декілька разів перевищує результати сезонів-2020/21 (2,2 млн тонн) і 2019/20 (2 млн тонн). Більше того, Туреччина також збільшила імпорт зернової – на майже 1 млн тонн, до 9 млн тонн, Бангладеш – на 300 тис. тонн, до 7,5 млн тонн, Індонезія – до 11 (+0,35) млн тонн, Філіппіни – до 6,3 (+0,18) млн тонн.

Єгипет як основний імпортер пшениці у світі в 2021/22 МР, за оцінками USDA, закупив 11,75 млн тонн зернової, що дещо нижче як за минулорічний показник (12,15 млн тонн), так і за результат у сезоні-2019/20 (12,8 млн тонн), що було зумовлено як зростанням цін на світовому ринку пшениці, так і війною в Україні. В даному випадку війна в Україні привела до спаду імпорту пшениці Єгиптом саме в кінці сезону, враховуючи те, що РФ та Україна є основними постачальниками зернової до країни.

Важливо також відзначити, що на кінець сезону-2021/22 ціни пшениці зазнали суттєвих коливань. Зокрема, нагадаємо, що від початку поточного МР ціни на зернову не були надто волатильними, адже вони знаходилися між такими стабілізуючими факторами, як високий урожай та активний попит. Час від часу ціни коливалися під тиском прогнозованого зниження експорту з деяких країн, наприклад Канади.

Однак ми могли спостерігати різке зростання цін на пшеницю з 24 лютого п.р., від початку війни в Україні. За тиждень котирування на американській біржі СВОТ злетіли з $310 за тонну станом на 25 лютого до $495 за тонну станом на 4 березня, тобто фактичний приріст цін склав $185 за тонну (!!!), а на майданчику Euronext – від $325 до $436 за тонну (+$111 за тонну), що було зумовлено побоюваннями невизначеності щодо статусу одного з ключових постачальників пшениці на світовий ринок.

Однак чим ближче до кінця сезону-2021/22, попит на зернову поступово знижувався, адже імпортери та оператори ринку очікували на появу на ринку пшениці нового врожаю, а необхідність звільнити зерносховища під новий урожай приводила до зниження цін. Таким чином, станом на 1 липня на біржі СВОТ котирування пшениці торгувалися на рівні $305 за тонну, тобто фактично повернулися на довоєнний рівень, а на майданчику Euronext ф’ючерси склали $350 за тонну.

 

Перспективи & прогнози на ринку пшениці в 2022/23 МР

За прогнозами аналітиків IGC, з огляду на очікувану врожайність дещо нижчу за середню та прогнозоване скорочення посівних площ світове виробництво пшениці в 2022/23 МР може знизитися на 1% на рік – до 769 млн тонн.

Знижувальні прогнози стосуються більшою мірою України: через війну і, як наслідок, неможливість проведення як посівної кампанії на всій раніше запланованій площі на тлі військових дії, так і збиральної кампанії через ту саму причину, а також внаслідок втрати врожаю.

Зокрема, врожай української пшениці в 2022/23 МР, за прогнозом IGC, може скоротитися на 13,6 млн тонн – до 19,4 млн тонн, а за прогнозом USDA – на 11,5 млн тонн, до 21,5 млн тонн.

 

За даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», площа під озимою пшеницею під урожай 2022 р. склала 6,5 млн га (-5% до показника 2021 р.). На жаль, незважаючи на те, що ці посіви було сформовано ще до початку війни, військові дії в Україні можуть призвести до суттєвого скорочення збиральних площ під озиминою.

Враховуючи це, за оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», у 2022/23 МР виробництво пшениці може скласти 18,2 млн тонн, що на 43% поступається врожаю попереднього сезону. Внутрішнє споживання культури прогнозується на рівні 8,5 млн тонн, що відповідає середньому значенню попередніх 3 сезонів. Через очікуване скорочення валового збору зернової та відсутність можливості постачати зерно на зовнішній ринок морським шляхом, використовуючи для цього українські порти, її експортний потенціал може скласти близько 12,0 млн тонн, що на 41% нижче за підсумок 2021/22 МР. (Докладніше про ситуацію на ринку зернових в Україні читайте в матеріалі АПК-Інформ «Ранні зернові: результати сезону-2021/22 та старт 2022/23 МР в умовах війни».)

 

Виробництво зернової в країнах ЄС також може дещо скоротитися – до 134,6 млн тонн порівняно з 138,3 млн тонн попереднього сезону через досить посушливі погодні умови в деяких країнах – Франції, Іспанії та Італії.

В Австралії, незважаючи в цілому на сприятливі погодні умови для розвитку посівів пшениці та розширення посівних площ до 13,2 млн га (+1% на рік), за оцінками IGC, зниження врожайності зернової не дозволить країні зібрати високий урожай, і в 2022/23 МР виробництво культури може скоротитися до 30,6 млн тонн порівняно з 36,3 млн тонн попереднього сезону. Окрім цього, зниження врожаю пшениці аналітики USDA прогнозують для Аргентини – до 20 (22,15) млн тонн, Китаю – до 135 (136,9) млн тонн, Пакистану – до 26,4 (27,4) млн тонн.

В Індії, яка в сезоні-2021/22 зібрала рекордно високий урожай пшениці та змогла заявити про себе як значного експортера зернової, вже в 2022/23 МР врожай може скоротитися до 106 (-3,6) млн тонн, що привело до негайної реакції уряду країни та запровадження обмежень на експорт культури.

У свою чергу, в РФ добрі погодні умови можуть сприяти гарному розвитку посівів пшениці, завдяки чому її врожай у 2022/23 МР може підвищитися до 84,7 млн тонн (+13% на рік). Окрім цього, гарний урожай зернової в новому сезоні прогнозується для Канади на тлі збільшення посівної площі та задовільних погодних умов – на рівні 31,6 млн тонн (+46% на рік).

Що стосується виробництва пшениці в США, то нещодавні дощі на півдні країни пройшли надто пізно для покращення стану посівів озимої зернової після посухи. За останніми оцінками USDA, станом на 3 липня в доброму та відмінному стані перебував 31% посівів озимої пшениці, що нижче за показник в аналогічний період минулого року (47%), при цьому на дану дату жнива було проведено на 54% запланованих площ, що перевищує минулорічні темпи (43%) та середні за 5 років (48%). Водночас на тлі того, що посівні площі під пшеницею склали 19,06 млн га, що дещо нижче за початковий прогноз (19,16 млн га), однак вище за показник у сезоні-2021/22 (18,9 млн га), та за умови сприятливих погодних умов і високої врожайності виробництво зернової в США в 2022/23 МР може підвищитися до 47,26 (+2,47) млн тонн.

Щодо перспектив світового споживання пшениці в 2022/23 МР, попит на неї може незначно збільшитися через інфляційний тиск на багатьох ринках, включно з продовольством та енергоносіями, що негативно впливає на споживання в деяких регіонах.

Аналітики IGC прогнозують обсяг світового споживання пшениці на рівні 778,8 млн тонн (777,1 млн тонн у 2021/22 МР). При цьому на тлі збільшення чисельності населення очікується, що глобальне продовольче споживання досягне нового максимуму в 545,8 млн тонн (542,5 млн тонн попереднього сезону), але щорічне зростання буде менше половини від середнього показника за попередні 5 років.

Водночас перспектива пшениці як кормової зернової погіршиться через її неконкурентоспроможність, на тлі чого кормове споживання пшениці в новому сезоні може скоротитися другий рік поспіль – до 143,4 млн тонн проти 147,3 млн тонн у 2021/22 МР.

Світовий експорт пшениці в 2022/23 МР, за прогнозами аналітиків IGC, може скоротитися до 193,5 млн тонн проти 194,1 млн тонн у сезоні-2021/22. Оскільки терміни відновлення чорноморських портів України все ще не визначено, прогноз експорту для цієї країни зберігається на рівні 10,0 млн тонн, що є найнижчим показником за 9 сезонів. Враховуючи це, в 2022/23 МР країни ЄС можуть відновити позицію провідного світового експортера з рекордними поставками в 40 млн тонн (32,8 млн тонн попереднього сезону). Однак, попри широку доступність, ймовірно, існуватиме сильна конкуренція з боку Росії, особливо в країнах Африки. У той час як повідомляється про постійний попит із боку традиційних покупців, аналітики IGC прогнозують експорт російської пшениці в 37,1 (33,1) млн тонн, але подальші коригування даного прогнозу залежатимуть від впливу міжнародних санкцій на торгівлю та логістику країни-агресора.

За прогнозами експертів USDA, Єгипет як найбільший імпортер зернової минулого сезону може дещо скоротити закупки – до 11 млн тонн (-0,75 млн тонн на рік) і перейти на позицію другого за величиною імпортера, тоді як Індонезія може перейти на позицію провідного імпортера та закупити у новому сезоні 11,2 (+0,2) млн тонн. Третім за величиною імпортером пшениці 2022/23 МР, за прогнозом експертів, може стати Туреччина, збільшивши імпорт до 10 (+1) млн тонн.

Окремо варто зазначити, що значний приріст імпорту пшениці в новому сезону спостерігатиметься в Марокко – на 2,2 млн тонн, до 7 млн тонн на тлі власного неврожаю зернової через несприятливі погодні умови, а також в Іраку – до 3,5 (+0,9) млн тонн. Алжир як один з основних імпортерів європейської пшениці може закупити 7,9 (+0,1) млн тонн.

Досить непроста ситуація також складається й із запасами пшениці за результатами майбутнього сезону. На тлі скорочення врожаю в Індії, Марокко та основних країнах-експортерах запаси зернової на кінець сезону-2022/23 можуть знизитися до 273 млн тонн (282 млн тонн у 2021/22 МР), що, в цілому, відповідає середньому показнику за попередні 5 років. Даний прогноз включає рекордні високі запаси пшениці в Україні – 8,3 млн тонн, але зазначена оцінка може продовжувати змінюватися через триваючі військові дії. Хоча співвідношення запасів до експорту пшениці в світі оцінюється аналітиками IGC у 16% (17% минулого сезону), що лише дещо нижче за середнє значення, то показник без урахування України може скоротитися до 14%, що є найнижчим результатом за, принаймні, три десятиліття.

Загалом, у новому сезоні з огляду на складну ситуацію, спричинену війною в Україні, яка також посилила інфляцію продовольства, що розпочалася за період пандемії коронавірусу, в ключових країнах-виробниках пшениці у Північній півкулі, а також в ЄС та Австралії очікується покращення врожаю зернової. Однак значне скорочення врожаю пшениці в Україні та обмеження її експортного потенціалу через блокування чорноморських портів ставить як ніколи дуже серйозні питання для світу з приводу продовольчої безпеки у новому сезоні.

 

Катерина Мудріян

Реклама

Вхід