Незважаючи на складну ситуацію в світі, який, почавши оговтуватися після пандемії коронавірусу, зіткнувся з новим викликом – військовим вторгненням Росії в Україну, ринок біопалива, зокрема біодизелю, продовжує розвиватися. Висока волатильність цін на рослинні олії, зниження пропозиції соняшникової олії на світовому ринку після практично повного випадання з нього ключового постачальника (Україна), інфляція і переживання щодо продовольчої безпеки породили безліч суперечок щодо доцільності розвитку біопаливної галузі в умовах, що склалися. Однак мала місце і думка про необхідність подальшого зниження залежності від традиційних видів палива. На даний момент здається, що важливість збереження «зеленого» курсу переважила існуючі побоювання, і світове виробництво біодизелю в 2022 р. може зрости, зокрема в таких ключових країнах, як США, ЄС, Індонезія та Аргентина.
У своєму останньому прогнозі світового виробництва біодизелю в 2022 р. аналітики Oil World підвищили даний показник на 0,7 млн тонн – до 49,1 млн тонн, що на 0,8 млн тонн перевищує торішній результат. Підвищувальне коригування було зроблено внаслідок змін біопаливної політики в Аргентині, більш високого, ніж очікувалося, виробництва в США та стимулювання випуску даної продукції в Індонезії.
Виробництво біодизелю в Індонезії в 2022 р. прогнозується експертами Oil World на рівні 7,6 млн тонн, що перевищує торішній результат на 0,13 млн тонн. Проте даний прогноз було озвучено аналітиками незадовго до того, як уряд країни прийняв рішення підвищити з 20 липня ц.р. вимогу до використання біодизелю з рівня В30 до В35. Таким чином, прогноз виробництва даного палива в Індонезії поточного року вимагає тепер підвищувального коригування.
Рішення про підвищення частки біодизелю в моторному паливі, яке вимагає нарощування виробництва даного біопалива, обумовлено прагненням скоротити запаси пальмової олії в Індонезії, що акумулювалися за той період, коли в країні діяла заборона на її експорт. Влада Індонезії прагнула контролювати ціни на харчові олії в країні, заборонивши відвантаження ключової для країни пальмової олії, що привело до зростання її запасів на внутрішньому ринку, тиску на ціни та невдоволення місцевих фермерів. У результаті заборону було знято, а нарощування виробництва «зеленого» палива може стати виходом із ситуації з надмірними запасами, що також допоможе скоротити витрати на імпорт палива до країни.
Крім того, влада Індонезії також повідомила про плани випробувань палива В40. За їхніми оцінками, у разі підвищення вимог до використання біодизелю до рівня В40 додаткові 2,5 млн тонн пальмової олії буде спрямовано на його виробництво.
Варто відзначити, що нарощуванню виробництва біодизелю сприятиме нещодавнє істотне зниження цін на пальмову олію.
Експерти Oil World вважають, що поліпшення цінової конкурентоспроможності стимулюватиме подальше збільшення експорту біодизелю з Індонезії в п.р. Однак перешкодою для ще більших відвантажень виступатиме діюче в країні мито на експорт розглянутої продукції ($488 в липні п.р.). При цьому експерти не виключають, що незабаром цей податок може бути знижено з метою стимулювати відвантаження індонезійського біодизелю в напрямку Китаю та інших країн.
У травні ц.р. експорт продукції з Індонезії досяг максимального значення за останні 9 місяців, склавши 21 тис. тонн, з яких до Китаю було поставлено 13 тис. тонн. Загалом із початку п.р. країна відвантажила на зовнішні ринки 44 тис. тонн біодизелю, що на 52% перевищило показник за аналогічний період минулого року.
Також на більш активне використання біодизелю націлена і політика Аргентини. За даними Oil World, гостра нестача дизельного палива в країні привела до підвищення рівня використання біодизелю з 5% до 12,5% на період липень-серпень і до 7,5% у вересні-грудні п.р.
Якщо зазначені вимоги буде втілено в життя, місячне споживання біодизелю в Аргентині зросте з 40-50 тис. тонн у січні-червні до 120-130 тис. тонн у липні-серпні та 80 тис. тонн із вересня і до кінця п.р. Таким чином, внутрішнє споживання біодизелю в країні може зрости практично в 2 рази в п.р.
В цілому виробництво біодизелю в Аргентині в п.р. може досягти максимального рівня за останні 4 роки – 2,2 млн тонн, що на 0,5 млн тонн перевищить результат 2021 р. Експорт аргентинського біодизелю в п.р. прогнозується на рівні 1,4 млн тонн.
Варто відзначити, що перспектива зростання попиту на соєву олію в Аргентині з боку біопаливної промисловості на тлі зниження обсягів випуску даної олії в країні приведе до скорочення її відвантажень ключовим світовим експортером.
Значне зростання виробництва біодизелю в п.р. очікується і в США. У країні мали місце суперечки в цілому про доцільність збільшення виробництва біопалива на тлі побоювань щодо глобальної продовольчої кризи. Однак влада США прийняла рішення дотримуватися «зеленого» курсу, аргументуючи його можливістю знизити потреби в традиційному паливі, а також чинити тиск на вартість останнього. Крім того, екологічна повістка також залишається актуальною для США.
Аналітики Oil World прогнозують збільшення випуску даного палива на 1 млн тонн на рік – до 9,5 млн тонн. Зокрема, в січні-травні п.р. у США відзначалося зростання виробництва гідрогенізованої рослинної олії (HVO) практично в 2 рази – до 1,8 млн тонн у порівнянні з показником за аналогічний період роком раніше. Даний приріст компенсував деяке зниження випуску біодизелю (до 2,1 млн тонн). За умови подальшого щомісячного виробництва цих двох видів біопалива на рівні приблизно 0,8 млн тонн загальний показник до кінця п.р. може продемонструвати істотне зростання в 1 млн тонн на рік.
Що стосується імпорту біодизелю і HVO до США в п.р., то в січні-травні поставки продукції склали 279 тис. тонн і 696 тис. тонн відповідно, що перевищує показники за аналогічний період 2021 р. (207 і 677 тис. тонн відповідно).
Що стосується країн ЄС , то тут виробництво біодизелю в п.р. буде близьким до стагнації. Згідно з прогнозом Oil World, даний показник зросте незначно – з 15,24 млн тонн у 2021-му до 15,3 млн тонн. При цьому ТОП-5 країн-виробників розглянутої продукції підвищать обсяги її випуску, а найбільш істотне зростання прогнозується в Іспанії та Франції.
Як відзначають аналітики USDA, негативний вплив війни в Україні на глобальну продовольчу безпеку породив в Європі суперечки, схожі з тими, що відзначалися в США. Несприятливий вплив також надавало подорожчання рослинних олій, вартість яких останніми роками і так створювала складності для виробників біопалива. На тлі зростання собівартості виробництва біодизелю в ЄС конкуренція з боку імпортної продукції також виступає несприятливим фактором для локальних виробників. Крім того, традиційним постачальником ріпаку, соняшнику та соняшникової олії, а також сої до ЄС є Україна, експорт з якої з початку війни вкрай утруднений і знаходиться на низькому рівні.
Експерти USDA відзначають, що на початку 2022 р. останні обмеження, пов'язані з пандемією коронавірусу, було скасовано, що є сприятливим для попиту на біопаливо. Однак у п.р. даний фактор є менш помітним, аніж у 2021 р., коли зняття обмежень було масовим. Крім того, відновлення роботи закладів громадського харчування підвищило доступність такої сировини для біодизелю, як відпрацьована харчова олія.
Аналітики також відзначають, що позитивний ефект від підвищення вимог до використання біодизелю в ряді країн Євросоюзу і відновлення після пандемії зіткнувся з високими цінами на паливо через дисбаланс попиту/пропозиції та російське військове вторгнення в Україну.
Таким чином, можна відзначити в цілому оптимістичні перспективи для розвитку біопаливної промисловості в світі в п.р. Однак значний вплив матимуть подальший розвиток військового конфлікту в Україні, глобальна продовольча безпека, інфляція, волатильність цін і ряд інших факторів, які при негативному сценарії можуть знову відродити суперечки про доцільність підтримки «зеленого» курсу в складних економічних умовах.
Інна Степаненко,
АПК-Інформ
