Інформація про погодні умови й стан сільськогосподарських культур в Україні в серпні 2022 року та еколого-технологічне забезпечення сівби озимих зернових культур - НААН України

Джерело

АПК-Інформ

17779

В Україні практично завершено збирання ранніх зернових культур, яке цього року через воєнні дії майже у всіх областях виявилося незвичайно тривалим і складним. Попереду збирання пізніх культур – переважно соняшнику та кукурудзи, а головне – сівба озимих зернових, які є основою сільськогосподарського виробництва, оскільки їх зерно має різнобічне застосування: продовольче, кормове та технічне, також воно є джерелом валютних надходжень, які на сьогоднішній день є фундаментом економіки країни. 

Попередній аналіз погодних умов передпосівних періодів останніх років свідчить, що якими б вони не були жорсткими за гідротермічним режимом – сухими та дуже теплими, що не дає змогу одержати своєчасні сходи озимини ранніх та оптимальних строків сівби після більшості попередників, рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур внаслідок достатнього забезпечення вологою в другій половині осіннього періоду, тривалої осінньої вегетації та в міру теплої зими успішно зимують та формують гарний урожай.

Коротка характеристика цьогорічного передпосівного періоду свідчить про те, що початок другої половини календарного літа відрізнявся дещо нижчою, ніж зазвичай, температурою повітря та незначною кількістю опадів, що в цілому було позитивним, враховуючи настання активної фази збирання ранніх зернових культур. Так, у другій та третій декадах липня показники температури повітря і кількості опадів були, відповідно, на 2,1 і 1,2 °С нижчими та на 7,6 і 1,8 мм меншими порівняно з середньою багаторічною нормою.

Загалом середня за липень температура повітря склала 21,3 °С, що на 1,0 °С було нижче середніх багаторічних показників. Середня кількість опадів становила 21,9 мм, або 46 % кліматичної норми.

З початком серпня відбулося підвищення температурних показників та пройшли інтенсивні дощі, які на певний час зумовили призупинення збиральних робіт і спровокували розвиток хвороб колоса, що негативно вплинуло не тільки на показники врожайності, але й на якість зернової продукції. Так, у першій декаді середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 17,8–25,6 °С. У світлий час доби температура повітря та на поверхні ґрунту підвищувалася, відповідно, до 32,8 та 55,0 °С, а в нічний час знижувалася до 16,0 та 15,0 °С. Середня температура повітря за першу декаду серпня становила 22,9 °С і відповідала середнім багаторічним показникам. За останні 10 років подібний температурний режим упродовж даного проміжку часу відмічався у 2020 р., а більш холодний був лише у 2013 (21,5 °С) та 2019 (18,5 °С) рр. (Рис. 1).

Загальна кількість опадів за декаду становила 103,7 мм, що в 7,4 раза більше за кліматичну норму. До речі, за останнє десятиліття це найбільша кількість атмосферної вологи, яка спостерігалася в першій декаді серпня. Близькими до неї значення були лише у 2019 р. (72,5 мм). Середня відносна вологість повітря становила 69 %, що було на 9 % більше середніх багаторічних значень. Разом з тим на початку звітного періоду мінімальні значення даного показника (менше 30 %) утримувалися протягом 3 днів, що на тлі тривалої відсутності продуктивних опадів (травень–липень) свідчило про наявність атмосферної та ґрунтової посухи.

У другій декаді серпня утримувалася підвищена температура повітря та відмічалася порівняно значна кількість опадів. Середньодобові температури повітря були в межах 19,7–26,4 °С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 34,0 °С, а мінімальна знижувалася до 17,5 °С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 55,0 °С, а вночі охолоджувалася до 16,0 °С. Середня за декаду температура повітря склала 24,4 °С, що виявилося на 2,4 °С вище середніх багаторічних значень. Такий температурний режим за останні 10 років відмічався лише вдруге, більш теплою була погода в другій декаді серпня 2017 р. (28,8 °С). Проте подібна до цьогорічної температура повітря в цей час (24,2 °С) спостерігалася у 2013 та 2018 рр. (Рис. 2).

Опадів за декаду випало 20,4 мм, що склало близько 185 % середньої багаторічної норми. Впродовж останнього десятиліття більше опадів протягом цього часу випадало у 2014 та 2015 рр., відповідно, 22,4 та 51,2 мм. Середня за декаду відносна вологість повітря склала 61 % і на 4 % поступалася кліматичній нормі. За декаду було відмічено 2 дні з мінімальною відносною вологістю повітря менше 30 %.

Такий порівняно сприятливий гідротермічний режим протягом двох декад серпня сприяв поповненню запасів вологи в ґрунті, давав змогу успішно його обробляти, що в багатьох господарствах дозволило провести якісну сівбу ріпаку озимого.

Разом з тим упродовж більшої частини третьої декади серпня спостерігалася дуже тепла, часом спекотна, майже без опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 21,3–26,8 °С. Максимальна температура повітря підвищувалася до 33,3 °С, а мінімальна знижувалася до 14,3 °С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 60,5 °С, а вночі охолоджувалася до 14,0 °С. Середня температура повітря за декаду, як і в попередній десятиденці, склала 24,4 мм. Кількість опадів 0,3 мм, що становило лише близько 2 % середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря виявилася дуже низькою – 50 %, а її мінімальні значення протягом 10 днів декади знижувалися до 30 % і нижче, що свідчило перш за все про наявність жорсткої атмосферної та початок ґрунтової посухи. До речі, за останні 10 років в третій декаді серпня більша кількість днів з відносною вологістю повітря нижче 30 % відмічалася лише у 2018 р. (11 днів), коли її середні показники також виявилися найнижчими і становили 34 % (Рис. 3).

У цілому середня температура повітря за серпень склала 23,9 °С, що виявилося на 2,2 °С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів становила 124,4 мм, середня відносна вологість повітря – 60 %, що відповідно було на 83,4 мм та 1 % більше середніх багаторічних значень. Загалом цьогорічний серпень видався найтеплішим літнім місяцем, достатньо забезпеченим атмосферними опадами, принаймні в його першій половині, що насамперед сприяло пізнім сільськогосподарським культурам, а на перспективу – озимині, початок сівби якої в господарствах слід очікувати в другій половині першої декади вересня.

Узагальнюючи погодні умови літнього періоду 2022 р., слід зазначити, що за гідротермічним режимом вони були в цілому порівняно сприятливими для вирощування ранніх зернових культур. На тлі помірних та підвищених температурних показників, навіть за недостатньої кількості опадів у першій половині календарного літа, аграрії змогли забезпечити продовольчу безпеку країни – виростили та в більшості регіонів вчасно зібрали урожай зерна, якого буде достатньо не тільки для власного споживання, але й для потреб експорту, що надзвичайно важливо за умов воєнного стану. Так, середня температура повітря за три літні місяці склала 22,2 °С, що було на 0,8 °С вище середньої багаторічної норми.

За останні 10 років подібний температурний режим відмічався не вперше, близькою до наведеної інтенсивність теплових ресурсів у цей час спостерігалася і в минулі роки, зокрема у 2020 р. (22,3 °С) та 2021 р. (22,2 °С). До цього слід додати, що календарне літо впродовж останнього десятиліття є надзвичайно теплим. Практично у всі роки спостережень не було жодного випадку, коли б температура повітря протягом цього часу була нижчою за кліматичну норму. Середня кількість опадів, насамперед за рахунок інтенсивних дощів у першій декаді серпня, виявилася достатньо значною і становила 169 мм, що на 11 мм перевищувало середні багаторічні показники. Більше опадів упродовж літа за минуле десятиріччя спостерігалося у 2014 р. (201,8 мм), 2019 р. (206,4 мм) та 2021 р. (348,0 мм) (Рис. 4).

Моніторингове обстеження посівів і визначення фазового стану кукурудзи свідчить, що за раннього строку сівби в рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп настала стадія повної стиглості зерна, в рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. За оптимального строку сівби – в рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп проходить стадія повної і воскової стиглості зерна відповідно, в рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. За пізнього строку сівби – в рослин гібридів кукурудзи ранньостиглої і середньоранньої груп – проходять стадії кінець воскової стиглості та воскової стиглості зерна відповідно, в рослин гібридів середньостиглої і середньопізньої груп – воскової стиглості зерна. При цьому вміст вологи в зерні гібридів кукурудзи за календарно раннього строку сівби становить 31,5–38,3 %, оптимального – 33,9–39,8 %, пізнього строку сівби – 35,3–42,6 %.

З метою організації і ефективного збирання врожаю кукурудзи напередодні його проведення необхідно здійснити моніторинг процесу достигання зерна на кожному конкретному полі з урахуванням строку сівби та групи стиглості гібридів, щоб завчасно підготувати і поставити на лінійку готовності збиральну техніку, визначити технологічну схему збирання врожаю, створити базу для післязбиральної доробки зерна, його зберігання як тимчасового, так і постійного.

Основним способом збирання врожаю товарної кукурудзи, як правило, є комбайновий обмолот качанів у полі. Такий спосіб збирання кукурудзи є більш економічно доцільний, ніж збирання в качанах, при цьому вдвічі зменшуються затрати праці, а витрати палива – на 20–25 %. Оптимальна кількість вологи в зерні для механізованого збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі повинна становити 17–18 %, в іншому разі зерно значно ушкоджується, внаслідок чого стає нестійким при зберіганні та може втрачати товарні якості.

Гібриди з прискореною вологовіддачею при дозріванні зерна, як правило, характеризуються ознаками, що прискорюють втрату вологи: тонкий стрижень качана, кременисто-зубоподібне зерно, при пожовтінні обгорток їх розпушеність та навіть розкриття чи обвисання качана. Проте форми, які здатні швидко втрачати вологу зерна при дозріванні, часто виявляються не посухостійкими та не схильними витримувати тривалий перестій рослин. Слабка стійкість таких гібридів кукурудзи зумовлена ламкістю стебла та ніжки качана внаслідок низького одерев’яніння механічних тканин і більшою сприйнятливістю до фузаріозного ураження. Також слід зазначити, що при надмірному висиханні зерна в полі (понад 14 %) у дощову погоду зерно гібридів з прискореною вологовіддачею швидше абсорбує вологу з повітря та більше її концентрує, що при достатній температурі повітря може спровокувати проростання його на качані.

Перед початком посівної кампанії слід звернути увагу на те, що пшениця озима дуже вимоглива до умов вирощування. Порівняно з іншими зерновими культурами, враховуючи порівняно невисоку засвоювану здатність кореневої системи, вона потребує більш високого вмісту поживних речовин у ґрунті. Оптимальна реакція ґрунтового розчину знаходиться в межах рН 6,0–7,5. Протягом вегетації пшениця озима споживає з ґрунту велику кількість поживних речовин, де визначальними є основні елементи мінерального живлення – азот, фосфор, калій. Від забезпеченості рослин цими елементами в основному залежать величина і якість урожаю. Споживання азоту починається з перших днів росту і продовжується до кінця вегетації пшениці. Достатня кількість азоту в осінній період має позитивний вплив на інтенсивність кущення молодих рослин і на величину майбутнього врожаю. Найбільша потреба пшениці озимої у фосфорі проявляється в початковий період росту рослин. Поглинання його починається вже при набуханні зерна. В період сходів і кущення фосфор засвоюється рослинами найбільш інтенсивно. Він відіграє важливу роль в обміні речовин, позитивно впливає на ріст кореневої системи, підсилює поглинання і використання інших елементів живлення, підвищує посухостійкість рослин завдяки зниженню транспірації води. Калійне живлення відіграє важливу роль у водному й вуглеводному обміні, накопиченні сухої речовини. Забезпечення пшениці калійним живленням ще восени сприяє кращій зимівлі рослин, утворенню міцної соломини, зниженню ушкодженості грибними хворобами. При внесенні калію повніше використовуються азот і фосфор рослинами. Саме тому, незважаючи на високий вміст рухомих сполук калію в чорноземних ґрунтах, повне мінеральне добриво забезпечує одержання більш високого приросту врожаю зерна, ніж азотно-фосфорне або роздільне.

Упродовж своєї вегетації пшениця озима пред’являє різні вимоги до температурних умов. Найбільш сприятливою для одержання сходів і кущіння є температура 12–14 °С. У більш пізній період ріст і розвиток рослин інтенсивно відбувається за температури вдень 10–12 °С зі зниженням вночі до 0 °С і нижче. Такі коливання температури добре загартовують рослини пшениці й підвищують їх витривалість у зимово-весняний період.

Кількість спожитої вологи пшеницею залежить від вологості ґрунту і повітря, температури, інтенсивності освітлення, розвитку рослин, забезпеченості їх поживними речовинами, сортових особливостей і агротехнічних заходів. Доведено, що пшениця озима краще росте при вологості ґрунту 70–80 % НВ. В початковий період росту і розвитку рослин, коли їх коренева система тільки розвивається, важливе значення має зволоження верхнього шару ґрунту. Дружні сходи з’являються при наявності в 10-см шарі ґрунту понад 10 мм вологи. Нормальний розвиток рослин у подальшому (формування третього листка) можливий при запасах вологи не менше 20 мм у 20-см шарі, а при кущінні – 30 мм. При нестачі вологи в ґрунті в цей період вузлові корінці погано ростуть, не розвиваються, а загальний розвиток вторинної кореневої системи істотно гальмується.

Важлива роль відводиться строкам сівби, своєчасність якої визначає дружність та повноту сходів, подальший ріст і розвиток рослин та формування врожаю. Порушення вимог цього процесу, неякісне проведення сівби призводить до помітних втрат зернової продукції. Також встановлено, що найбільшу зимостійкість і продуктивність формують рослини, коли сівба проводиться в рекомендовані для конкретних умов строки. Такі посіви встигають до настання зими добре розкущитися, розвинути кореневу систему та накопичити достатню кількість запасних речовин.

Визначення оптимальних строків сівби пшениці озимої залежно від сорту, попередника та рівня родючості ґрунту має дуже велике значення. За ранньої сівби, як свідчать дані науки і виробництва, складаються менш сприятливі умови для розвитку рослин і формування врожаю зерна в подальшому. Крім того, у зв’язку з передчасним фізіологічним старінням ці рослини менш стійкі до несприятливих умов зимівлі, сильніше ушкоджуються хворобами, пошкоджуються шкідниками і мають низьку продуктивність.

Сорти, що менше реагують на строки сівби, тобто пластичні, можна висівати й дещо раніше. Після непарових попередників зміщення строків сівби в бік ранніх має позитивне значення. Висів пшениці озимої в напівсухий ґрунт, особливо в ранні строки, недоцільний, оскільки запаси води не забезпечують з’явлення дружних сходів і пізніше посіви зріджуються, а рослини бувають ослабленими, повільно розвиваються та пошкоджуються під час зимівлі. Тому сівбу за таких умов доцільно перенести на пізніший період, після опадів, але в межах рекомендованих оптимальних строків для даного району.

Таким чином, погодні умови передпосівного періоду є надзвичайно важливими в плані поповнення та збереження вологи в ґрунті, достатні запаси якої гарантують появу дружних і своєчасних сходів озимих зернових культур, подальший розвиток та успішну зимівлю рослин, що є основою формування високих показників урожайності і якості зернової продукції.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід