Глобальний ринок пальмової олії: перспективи виробництва та експорту на тлі масштабних економічних змін

Джерело

АПК-Інформ

4510

Світовий ринок пальмової олії за останні декілька років зазнав багато змін: спочатку через пандемію COVID-19, яка призвела до скорочення споживання рослинних олій у світі, а потім через розпочату Росією війну в Україні, яка викликала суттєві зміни у торгівлі як рослинними оліями, так і зерновими культурами. Обидва ці глобальні фактори суттєво вплинули на світовий ринок рослинних олій. Про їхній вплив на сегмент пальмової олії, а також, до яких локальних змін вони призвели, розглянемо далі у нашому матеріалі.

 

Ситуація, що склалася в Індонезії та Малайзії, на які сумарно припадає близько 84% від світового обсягу виробництва пальмової олії, зазнала суттєвих змін, починаючи з 2020 р.

Нагадаємо, що наприкінці 2019 р. та на початку 2020 р. Малайзія не могла втілити свій експортний потенціал через торговельні суперечки з Індією. А на початку січня 2020 р. Індія ввела заборону на імпорт малайзійської олії на тлі політичного конфлікту між країнами. Це призвело до різкого скорочення експорту пальмової олії з Малайзії та накопичення значних запасів продукту.

Однак, після вирішення цих суперечок країна зіткнулася з пандемією COVID-19. Головною проблемою в даному випадку став суттєвий відтік робочої сили з країни, адже значну частину всіх працівників у промисловості Малайзії складають саме іноземні робітники. Причому проблема з дефіцитом робочої сили стала ключовим фактором не одразу, а мала «накопичувальний ефект». Таким чином, у 2021 та 2022 рр. вона стала основною у питанні виробничого потенціалу країни. Зокрема, нестача робітників на плантаціях призводить до втрати плодів олійних пальм.

Зазначимо, що, за оцінками аналітиків Малайзійської ради пальмової олії (МРОС), в останні три роки в країні спостерігалася стійка знижувальна тенденція у виробництві продукту в порівнянні з попередніми роками. На тлі цього виробники та місцеві експерти прогнозують, що обсяги виробництва пальмової олії в Малайзії можуть скоротитися третій рік поспіль. Варто зазначити, що, за прогнозом фахівців Oil World, виробництво продукту в 2021/22 МР може скласти 18 млн тонн, що лише на 0,8% вище від попереднього сезону, тоді як у порівнянні з 2019/20 МР об’єм видобутку олії нижче на більш як 1 млн тонн.

У свою чергу, якщо у виробництві пальмової олії в Малайзії очікується деяке покращення, то експорт продукту продовжує знижуватися. Зокрема, за прогнозом аналітиків Oil World, за результатами 2021/22 МР обсяг відвантажень продукту на зовнішні ринки може скоротитися другий рік поспіль – до 15,5 млн тонн проти 15,88 млн тонн попереднього МР і 17,22 млн тонн в 2019/20 МР.

Розглядаючи більш детально темпи експорту пальмової олії з Малайзії у поточному році, варто зазначити, що обсяги її відвантаження загалом поступаються показникам попередніх років, особливо 2020 та 2019 рр.

На тлі невисоких обсягів експорту пальмової олії з Малайзії разом з певним підвищенням виробництва запаси пальмової олії в країні коливались, але здебільшого зростали. За останніми оцінками експертів МРОС, за підсумками серпня п. р. запаси продукту досягли 2,09 млн тонн, що є максимальним показником за останні 33 місяці.

Повертаючись до питання експорту пальмової олії з Малайзії, не останню роль у скороченні відвантажень продукту зіграло те, що Індонезія – основний конкурент на ринку олії – вносила суттєві зміни до політики торгівлі пальмовою олією.

Зокрема, у поточному році Індонезія здивувала світовий ринок рослинних олій своїми рішеннями щодо політики внутрішнього регулювання ринку.

Спочатку, ще наприкінці січня 2022 р., уряд оголосив про введення спеціальної вимоги для експортерів пальмової олії. Так, компанії повинні були обов’язково продавати 20% об’єму запланованого експорту сирої пальмової олії та олеїну на внутрішньому ринку, але вже в березні п.р. показник обов’язкових продажів олії на внутрішньому ринку (DMO) було підвищено до 30%.

Однак, через те, що експортні обмеження не сприяли швидкому зниженню цін на внутрішньому ринку, уряд вирішив тимчасово заборонити експорт продукту в кінці квітня. Це мало бажаний ефект і ціни дещо знизилися, але викликало відчутну реакцію як експортерів, так і споживачів. Індійська асоціація Solvent Extractors’ Association of India називала цей крок «вкрай невдалим та абсолютно несподіваним». В свою чергу, асоціація виробників пальмової олії Індонезії GAPKI заявляла, що буде дотримуватися рішення уряду, але попросила переглянути заборону, якщо це зашкодить галузі.

В травні п.р. Індонезія скасувала заборону на експорт пальмової олії, наголосивши, що ціни не досягли запланованих 14 тис. рупій за літр, однак коливалися в діапазоні 17,2-17,6 тис. рупій/л, знизившись з 19,8 тис. рупій/л до початку дії заборони на експорт. І хоча заборона тривала декілька тижнів, вона мала суттєвий вплив на ринок рослинних олій, штучно створивши дефіцит пропозицій продукту на світовому ринку в умовах, коли через війну РФ проти України у світі також спостерігалося скорочення поставок на ринок соняшникової олії, а обсягів соєвої та ріпакової олій недостатньо для задоволення світового попиту. При цьому даної міри виявилося недостатньо, щоб задовольнити всі заплановані урядом плани, тому DMO було збережено.

Водночас в країні з’явилася проблема надлишку пальмової олії. Тому міністерство торгівлі Індонезії своєю постановою від 9 червня 2022 р. запровадило схему прискореного експорту пальмової олії, спрямовану на відвантаження з країни щонайменше 1 млн тонн сирої пальмової олії, а також було знижено максимальний експортний податок на сиру пальмову олію з $575 до $488 за тонну задля стимулювання її експорту, який складався з податку на експорт в розмірі $200 за тонну та експортного мита в розмірі $288 за тонну.

Однак, дана міра знову ж таки не мала достатнього стимулу для прискорення експорту продукту з Індонезії, через що вже в кінці червня уряд вирішив скасувати податок на експорт олії строком до 1 вересня п. р., після чого податок буде встановлюватися в діапазоні $55-240 за тонну в залежності від референтної ціни. Це, за очікуваннями операторів ринку, повинно було сприяти скороченню запасів пальмової олії в Індонезії. Але в кінці серпня уряд оголосив про подовження нульового експортного податку ще на два місяці – до 31 жовтня п. р.

Також уряд в серпні п. р. скоротив мито на експорт олії. Зокрема, на 1-15 серпня мито було встановлено на рівні $52 за тонну, а в другій половині місяця - $74 за тонну. Водночас, аналітики вважають, що на тлі очікуваного підвищення референтної ціни на олію у вересні п. р. до $900,52 за тонну мито на неї може збільшитися до $148 за тонну.

Якщо ближче розглянути обсяги відвантажень пальмової олії з Індонезії в поточному році, то в І кварталі 2022 р. експорт олії збільшувався і в березні досяг 1,8 млн тонн. Однак, в квітні, коли діяли високі експортні збори на продукт, відвантаження скоротилися до 1,7 млн тонн, а в травні в період, коли уряд ввів тимчасову заборону на відвантаження продукту, країна поставила на зовнішній ринок лише 330 тис. тонн!

Тим не менш, як тільки уряд відновив торгівлю на зовнішній ринок, хоча все ще діяли певні обмеження, завдяки високому попиту імпортерів в умовах обмеженої пропозиції на світовому ринку експорт індонезійської олії значно зріс – до 1,9 млн тонн в червні та 2,3 млн тонн в липні п.р.

Що стосується запасів пальмової олії в Індонезії, то, за оцінками операторів ринку, їх обсяг все ще залишається досить високим – на рівні 8 млн тонн.

Тим не менш, за прогнозом аналітиків Oil World, за підсумками сезону-2021/22 запаси пальмової олії в Індонезії можуть все ж таки знизитися – до 7,3 млн тонн, хоча це суттєво вище за результат попереднього МР (4,6 млн тонн), а в майбутньому сезоні-2022/23 запаси можуть скоротитися до 7,1 млн тонн.

Пониження запасів в новому сезоні буде зумовлене перш за все прогнозованим зростанням експорту пальмової олії з Індонезії – до 28,8 млн тонн (+3,8 млн тонн на рік), що однак менше показника в 2020/21 МР (29,3 млн тонн).

Що стосується виробництва пальмової олії в 2022/23 МР, то показник може досягти рекордних 47,8 млн тонн проти 45,6 млн тонн в 2021/22 МР та 45,4 млн тонн в 2020/21 МР.

 

Коливання цін на пальмову олію

Варто зазначити, що такі значні зміни в торговій політиці ключових країн-експортерів пальмової олії та загальної економічної та геополітичної ситуації в світі сприяли також суттєвому коливанню цін на пальмову олію на світовому ринку.

Зокрема, початок війни в Україні став значним поштовхом до зростання цін в цілому на ринку агропродукції. Основною причиною послужило те, що в Україні, яка є основним світовим експортером соняшникової олії, через блокування морських портів відвантаження продукту стало неможливим. Таким чином створився дефіцит олії на світовому ринку. Це, разом з панікою трейдерів, експортерів та імпортерів на ринку спричинило різке зростання цін. Так, ціни на соняшникову олію на європейському ринку в Роттердамі злетіли до рекордного показника – $3000 (!!!) за тонну.

У свою чергу, на тлі суттєвого підвищення цін в сегменті соняшникової олії котирування пальмової олії також зросли – до $1603 за тонну, при тому що ще на початку року ціна складала $1187 за тонну (приріст +$416 за тонну за 2 місяці).

Зі встановленням заборони на експорт пальмової олії з Індонезії ціна на пальмову олію знову зросла і досягла максимуму у поточному році – $1629 за тонну (+$26 до попереднього максимуму).

Водночас, з ходом послаблення експортних обмежень в Індонезії та проведення політики стимулювання експорту олії, ціна на продукт знижувалася і врешті-решт станом на початок вересня досягла $874 за тонну, що фактично вдвічі нижче за рекорд, досягнутий в квітні, а також менше за показник цін станом на початок 2022 р.

Попит імпортерів на пальмову олію: поступове відновлення

Що стосується імпорту пальмової олії основними країнами-імпортерами, серед яких Індія, КНР, ЄС та Пакистан, то головним фактором впливу на попит на продукт була саме заборона Індонезією на експорт олії.

В багатьох країнах-імпортерах ця заборона викликала значне скорочення запасів пальмової олії, а суттєве збільшення цін на продукт на світовому ринку призвело до істотного зниження споживання.

Зокрема, за оцінками Oil World, від початку 2022 р. (січень-липень) Індія, яка є найбільшою країною-імпортером олії, знизила імпорт до 4,08 млн тонн порівняно з 4,49 млн тонн в аналогічний період 2021 р. Країни Євросоюзу скоротили імпорт пальмової олії до 3,4 (4,1) млн тонн, а Пакистан – до 1,4 (1,7) млн тонн. Однак, найбільше скорочення у поставках олії фіксувалося в Китаї – до 1,7 млн тонн проти 3,5 млн тонн в січні-липні 2021 р.

При цьому, за даними експертів, деякі країни-імпортери скорочували імпорт вже в травні, а в деяких країнах зниження обсягів поставок спостерігалося з червня п. р.

Наразі імпортери поступово відновлюють попит на пальмовому олію, головним чином завдяки тому, що вона пропонується з надзвичайно великими знижками порівняно з іншими рослинними оліями.

Так, за останніми оцінками Oil World, в серпні п. р. Китай збільшив імпорт пальмової олії до 522 тис. тонн – максимального показника за останні 8 місяців, що, тим не менш, поступається показнику минулого року.

Індія імпортувала в серпні 1,01 млн тонн олії, що майже вдвічі більше показника попереднього місяця та є найбільшим обсягом імпортного продукту від початку 2022 р. При цьому оператори ринку очікують, що індійські імпортери продовжать збільшувати закупки пальмової олії напередодні свята Дівалі.

В цілому, аналітики очікують на те, що імпортери й надалі збільшуватимуть закупівлю пальмової олії, хоча варто зазначити, що темпи закупівлі та її обсяг залежатимуть від коливання цін на продукт.

 

Загалом, можна сміливо сказати, що пальмова олія є важливим і вагомим фактором як коливання цін на світовому ринку олій, так і зміни торговельних потоків в світі. Тому те, як активно олія постачається на ринок, зміни в торговельній політиці країн-експортерів – Індонезії та Малайзії, – а також перспективи її виробництва та розподілу, буде тримати увагу трейдерів, операторів ринку та аналітиків.



Катерина Мудріян



Реклама

Вхід