Сівба озимих в умовах війни під урожай 2023 року: чого очікувати?

Джерело

АПК-Інформ

4578

В Україні зараз активно просувається сівба озимих культур під урожай 2023 р. Посівна озимини цієї осені стала найтяжчою та найнебезпечнішою за всі роки існування незалежності країни. Воєнне вторгнення РФ на територію нашої держави призвело до збоїв у постачанні та подорожчання насіннєвого матеріалу, добрив, ЗЗР, палива, а також суттєвого погіршення фінансового становища сільгоспвиробників, адже багато хто з них або лишився врожаю внаслідок обстрілів агропідприємств і підпалів полів з іще не зібраним збіжжям, або не зміг реалізувати повною мірою зібраний урожай через скорочення внутрішньої потреби в зерні й обмежений експорт агропродукції на тлі блокади більшості морських портів України та обмеженої пропускної здатності альтернативних шляхів експорту. Варто зазначити, що на сьогодні під окупацією залишаються території Луганської, Донецької, Херсонської, частково Запорізької та Харківської областей. Усе це разом очікувано призведе до суттєвого скорочення посівних площ під озимими.

Беручи до уваги вищевикладене, ІА «АПК-Інформ» у період із початку серпня до середини вересня п.р. провело опитування серед українських аграріїв щодо їхніх планів стосовно озимої посівної під урожай 2023 року, результати якого представлено в даному матеріалі.

 
Плани щодо сівби озимих під урожай 2023 року

В Україні з 2019 до 2021 рр. частка озимого клину в загальній посівній площі під сільськогосподарськими культурами складала 32% і в натуральному вираженні коливалася в межах 8,9-9,1 млн га, з яких площа під зерновими в середньому становила 7,7 млн га, під ріпаком – 1,2 млн га. За останні 4 роки частка посівів озимої пшениці в середньому складала 96% загальної посівної площі під культурою, а валовий збір озимих сортів – 97% загального її виробництва, для озимого ячменю дані співвідношення становлять 44% і 46% відповідно, для озимого ріпаку – по 97%. Під урожай 2022 року озимими зерновими було засіяно 7,6 млн га, що на 4% нижче, ніж роком раніше (8,0 млн га), під ріпаком – 1,4 млн га (+40% до показника 2021 р.). На жаль, незважаючи на те, що ці посіви було сформовано ще до початку війни, військові дії в Україні призвели до суттєвого зменшення збиральних площ під озиминою і, як наслідок, скорочення виробництва зерна, що негативно позначилося на фінансовому стані агровиробників.

На сьогодні в більшості областей України активно просувається сівба озимих культур. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 26.09.2022 р. озимим ріпаком засіяно 960,6 тис. га (+2% до показника 2021 р.), озимою пшеницею – 622,1 тис. га (-68%), озимим ячменем – 64,5 тис. га (-49%). На жаль, цієї осені очікується суттєве скорочення озимого клину під пшеницею та ячменем як через зменшення посівних площ, оскільки частина земель опинилася за межею фізичної можливості її обробітку (території Херсонської, Донецької, Луганської, частково Запорізької, Харківської, Сумської та Чернігівської областей), так і за відсутності в деяких аграріїв ресурсів для проведення осінньої посівної. Тому на старті посівної кампанії, а саме – в серпні-вересні п.р., працівники ІА «АПК-Інформ» поцікавилися в українських сільгоспвиробників про їхні плани щодо проведення озимої посівної під урожай 2023 року та дізналися, з якими труднощами їм уже довелося зіштовхнутися чи ще доведеться, щоб знову засіяти поля в умовах війни. В опитуванні взяли участь аграрії Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Рівненської, Хмельницької та Чернівецької областей, які можна охарактеризувати як відносно безпечні регіони.

На момент опитування 71% аграріїв, незважаючи на важку ситуацію в країні, вирішили сіяти озимі, ще 8% сіятимуть, але ще не визначилися з культурами, 11% респондентів ще не прийняли остаточне рішення щодо сівби озимини, і 10% опитаних не засіватимуть поля цієї осені, пояснюючи своє рішення у більшості випадків подорожчанням ресурсів, проблемами з реалізацією вирощеного збіжжя та низькими цінами, що склалися на ринку зернових та олійних культур.

В процесі опитування більшість респондентів зазначали, що зміна посівних площ, у першу чергу, пов’язана зі зниженням рентабельності вирощування тих чи інших культур, а також суттєвим зростанням вартості основних ресурсів і проблемами з реалізацією зерна. Також деякі аграрії відзначали, що на прийняття кінцевого рішення великий вплив мали погодні умови в регіоні та сівозміна.

Згідно з отриманою інформацією, найбільше скорочення площ під озимою пшеницею очікується в Кіровоградській (на 30%), Дніпропетровській (на 21%) та Чернівецькій (на 19%), а збільшення посівів – у Вінницькій і Волинській областях (на 3%). Зазначимо, що в середньому за останні 4 роки Дніпропетровщина входила до п’ятірки основних регіонів з вирощування даної озимої.

Суттєве скорочення посівних площ озимого ячменю можливе на Кіровоградщині та Хмельниччині – на 24% та 16% відповідно, а приріст – лише на Івано-Франківщині (+5%), де площа сівби даної культури з 2018 до 2021 роки не перевищувала 14 тис. га.

Найбільше скорочення площ під озимим ріпаком очікується у Львівській області (30%), що не є критичним, адже традиційно в даному регіоні в середньому за останні 4 роки засівали 56 тис. га олійної і з кожним роком площа під культурою поступово зменшувалася на тлі зниження її врожайності. Значне збільшення посівів ріпаку можливе у Чернівецькій (на 77%), Дніпропетровській (на 40%) та Вінницькій (на 33%) областях. Зазначимо, що приріст посівної площі під культурою у Чернівецькій області у натуральному вираженні матиме опосередкований вплив, адже останніми роками частка посівів у даному регіоні по відношенню до сукупної площі під озимим ріпаком складає менше 1%, тоді як, наприклад, Дніпропетровщина за останні 4 роки займала другу позицію в рейтингу основних регіонів з площі сівби олійної.

Загалом за всіма опитаними регіонами нашої держави тільки щодо озимого ріпаку очікується збільшення посівної площі на 16%, у той час як щодо озимої пшениці середнє скорочення площі сівби може скласти 11%, а озимого ячменю – 12%.

Якщо ж брати до уваги всі регіони України, то, як зазначили у Мінагрополітики, за песимістичним сценарієм розвитку скорочення посівних площ під озимими пшеницею, ячменем і житом у країні в цілому може скласти приблизно 20%.

 

Ресурсне забезпечення

Для більшості сільгоспвиробників України зараз дуже гостро стоїть питання ресурсного забезпечення осінньої посівної. Оскільки багато аграрних підприємств під час війни потрапили у скрутне фінансове становище або знаходяться близько до лінії бойових дій, то не всі мають змогу вчасно та повністю закупити основні ресурси для проведення осінньої посівної або побоюються робити будь-які запаси на тлі можливих прильотів та обстрілів із боку РФ. Згідно з результатами опитування, середня забезпеченість насіннєвим матеріалом серед респондентів складає 74%, паливом – 54%, засобами захисту рослин – 49% і добривами – 42%. Найбільш забезпеченими добривами, засобами захисту рослин і паливом є сільгоспвиробники Хмельницької, Вінницької та Львівської областей, насінням – Вінницької, Волинської та Хмельницької областей.

Найменш забезпеченими основними ресурсами є аграрії Дніпропетровської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Більшість з опитаних, які не мають змоги повністю забезпечити себе всім необхідним для сівби озимих культур, скаржаться на брак фінансових ресурсів, значне подорожчання добрив і палива, а також на труднощі з реалізацією вже зібраного врожаю. Та все ж таки левова частка респондентів власними силами намагаються знайти кошти для придбання всіх необхідних ресурсів для проведення осінньої посівної, адже в країні йде війна і потрібно в першу чергу забезпечити продовольчу потребу населення.

Що стосується затрат на основні ресурси при формуванні майбутнього врожаю, то 49% опитаних аграріїв очікують на підвищення вартості добрив у порівнянні з поточним роком на 10-30% і ще 35% – подорожчання на 30-50%. Збільшення витрат на насіння та оренду техніки менш ніж на 10% очікують більше половини респондентів, і ще 36% опитаних вважають, що вартість насіння залишиться на рівні 2022 р.

Більш ніж 50% сільгоспвиробників чекають на зростання витрати на засоби захисту рослин при формуванні врожаю 2023 р. на 10-30%. Також більш ніж 30% опитаних очікують на підвищення вартості палива і послуг зі зберігання та доробки зерна на 10-30%. Варто зазначити, що 11% респондентів вважають цілком вірогідним збільшення затрат на добрива, паливо та послуги зі зберігання та доробки зерна більш ніж на 50%.



Таким чином, входячи з вищевикладеного, для скорочення посівних площ під озимими під урожай 2023 р. є ряд факторів: зменшення посівних площ за рахунок тих регіонів, які на даний час знаходяться в окупації, високий рівень небезпеки під час сівби, особливо на територіях, які знаходяться близько до лінії активних бойових дій (обстріли, нерозірвані снаряди), суттєве зростання цін на основні ресурси, а також проблеми з реалізацією зібраного врожаю та низькі ціни на зерно, що склалися на ринку. Та, незважаючи на все це, більшість українських аграріїв планують засіяти восени поля для забезпечення продовольчої безпеки країни.

 

Вікторія Рожко

Реклама

Вхід