Згідно з даними офіційної статистики, за 10 місяців 2022 р. в Казахстані було вироблено 389,9 тис. т соняшникової олії. Цей показник виявився на 47% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. При цьому, починаючи з травня ц.р., обсяги виробництва олії стали істотно перевищувати торішні показники.
У структурі виробництва домінує нерафінована соняшникова олія, частка якої в 2022 р істотно збільшилася. Так, якщо в січні-жовтні 2021 р. на частку нерафінованої олії припало 54% від усього обсягу виробництва, то за аналогічний період 2022 р. середній показник склав вже 71%. Більш того, в абсолютному значенні за звітний період п.р. зафіксовано скорочення виробництва рафінованої соняшникової олії на 5% щодо показника аналогічного періоду в 2021 р. (113,3 тис. т проти 118,7 тис. т).
У той же час для експорту рафінованої соняшникової олії з Казахстану характерний істотний приріст. За підсумками січня-жовтня п.р. на зовнішні ринки було поставлено близько 39,5 тис. т цієї продукції, що виявилося на 60% більше, ніж у січні-жовтні 2021 р.
Що стосується експорту нерафінованої олії, то його обсяги в 2022 р. збільшилися практично в 3 рази, сягнувши 150,5 тис. т проти 50,7 тис. т за аналогічний період 2021 р.
Географія експорту соняшникової олії з Казахстану істотно розширилася. Якщо в січні-жовтні 2021 р. поставки здійснювалися всього до 7 країн, то в 2022 р. в списку імпортерів налічується вже 19 країн. Ключовими імпортерами казахстанського масла є Узбекистан, Таджикистан, Китай і Афганістан. У 2022 р. в ТОП-5 імпортерів увійшла і Туреччина, яка не закуповувала казахстанське масло в аналогічний період 2021 р.
Всі ключові імпортери істотно наростили закупівлі. Так, Китай за звітний період наростив імпорт з Казахстану в 12,4 раза – до 60,7 тис. т. Афганістан імпортував в 6 разів більше (15,9 тис. т). Узбекистан збільшив закупівлі на 52%, а Таджикистан – на 23%.
Що стосується експорту рафінованої соняшникової олії, то його географія також дещо розширилася. Ключовими покупцями цієї продукції залишаються Узбекистан, Афганістан і Таджикистан. При цьому Узбекистан збільшив імпорт в п.р. на 34%, Таджикистан – в 2,8 рази і Афганістан – в 5,3 рази.
Варто відзначити, що на деяких ринках казахстанська соняшникова олія планомірно заміщає російську. І з урахуванням активного розвитку олійно-жирової галузі Казахстану найближчим часом очікується посилення конкуренції в цьому сегменті на ринках Центральної Азії.
Аналітична служба АПК-Інформ
