ВиробництвоУ 2022 році в Україні зібрано мінімальний урожай пшениці за останні 10 років, який оцінюється в 19,4 млн т у заліковій вазі. Цей показник виявився на 40% меншим за валовий збір пшениці у 2021 році. Основною причиною такого суттєвого зменшення врожаю стало скорочення площ, з яких було зібрано зернову, через окупацію територій та фізичну недоступність полів у районах зі щільним мінуванням і забрудненням боєприпасами, а також там, де ведуться активні бойові дії. В результаті площа до збирання оцінюється лише в 4,7 млн га проти 7,1 млн га у попередньому році (-34%).
Що стосується урожайності, то в умовах дефіциту добрив та палива, а також суттєвого збільшення вартості всіх ресурсів, цей показник також знизився, але не так суттєво, як очікувалося ще навесні. Середня врожайність пшениці у 2022 р. оцінюється в 41,2 ц/га, що всього на 9% нижче показника 2021 р. і навіть на 8% перевищує показник 2020 р.
Слід зазначити, що дані щодо обсягів виробництва пшениці не містять показників з Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей, де наразі ведуться активні бойові дії. При цьому у 2021 р. сумарна частка цих областей у виробництві пшениці в Україні сягнула 23%, навіть при активних бойових діях на території Донецької і Луганської області. Більш того, Запорізька область традиційно є серед лідерів з обсягів виробництва пшениці, де останніми роками збирали понад 2 млн т зернової. Звісно, на територіях цих областей, підконтрольних Україні, пшениця збиралась і формувала загальну пропозицію в балансі, але оцінити її обсяги наразі дуже складно.
З регіональної точки зору, найбільш суттєве скорочення виробництва пшениці зафіксоване в прифронтових областях. Так, у Харківській області валовий збір пшениці знизився на 61%, порівняно з минулорічним показником, у Миколаївській області – на 46%, в Одеській – на 37% і в Дніпропетровській – на 34%. Саме ці області, разом із Запорізькою і Херсонською, формують ТОП-6 регіонів з виробництва пшениці в Україні, які у 2021 р. сумарно сформували 46% загального виробництва зернової в країні.
Часткова компенсація зниження валового збору пшениці в найбільш небезпечних регіонах відбулася завдяки збільшенню виробництва в західних регіонах. Зокрема, на 12%, відносно показника попереднього року, збільшився валовий збір пшениці в Хмельницькій області, на 16% - у Волинській області, на 28% - у Закарпатській і на 36% - в Івано-Франківській. Але в абсолютному вираженні цей приріст є несуттєвим (373,5 тис. т сумарно для 4-х зазначених областей) і не зміг компенсувати в повній мірі втрати врожаю навіть в одній із прифронтових областей.
Через зазначені вище причини цього року достатньо складно було оцінити і якість вирощеного врожаю пшениці. Фахівцям SGS, попри небезпеку, все ж вдалося зібрати достатньо інформації для формування традиційної мапи якості.
У цілому, за результатами аналізу зібраних зразків не зазначається суттєвого зниження якості пшениці у 2022 р., а за деякими показниками спостерігається навіть покращення. Так, наприклад, середнє значення показника натурної маси для обстежених зразків склало 779 г/л, тоді як у 2021 р. цей показник становив 771 г/л. Очевидно, відповідний вплив має відсутність інформації з Луганської, Донецької і Херсонської областей, де традиційно складні й ризиковані агрокліматичні умови, що сформувало меншу кількість зразків з низькими показниками якості.
Водночас для обстежених зразків пшениці врожаю 2022 р. фахівці SGS відзначають загальне зниження масової частки білка та клейковини. Так, середнє значення вмісту білка склало 11,80% в перерахунку на суху речовину проти 12,58% у 2021 р. Відповідно, середнє значення масової частки сирої клейковини в перерахунку на суху речовину склало 21,6% проти 25,9% в попередньому сезоні. Спрощені технології вирощування в умовах дефіциту основних ресурсів, звичайно ж, мали свій вплив на якість.
Що стосується інших показників якості, то в зразках пшениці врожаю 2022 р. виявився меншим за показники 2021 р. вміст пророслого зерна (0,29% проти 0,88%, відповідно), а також вміст фузаріозного зерна (0,04% проти 0,17%). Вміст невиповненого зерна також виявився значно нижчим, ніж попереднього року – на рівні 1,49% проти 2,24% у 2021 р.
Що стосується розподілу пшениці за класами, то в структурі обстежених зразків 39,2% мали значення основних класоутворюючих показників якості, що відповідають 1-3 класу, які традиційно відносять до продовольчої пшениці. До 4 класу було віднесено 39,5% зразків і 21,3% - до нестандартної пшениці. Порівняно з попереднім роком, частка продовольчої пшениці дещо знизилась (42,6% у 2021 р.), але в цілому залишається на традиційному для України рівні.
Дослідження фахівцями SGS зразків пшениці з експортних партій також вказує на те, що в цілому для української пшениці врожаю 2022 р. немає суттєвих проблем з відповідністю показників якості вимогам країн-імпортерів.
Що стосується експорту української пшениці, то з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України поставки зернової на зовнішні ринки зупинились майже на 4 місяці. Лише за результатами червня було досягнуто результат експорту понад 140 тис. т, що є неприйнятно малим значенням для українського експорту. З початком нового сезону ситуація не зазнала суттєвих покращень і лише в серпні, з початком дії «зернової ініціативи» і розблокуванням трьох портів «Великої Одеси» експорт пшениці активізувався. Але за 4 місяці дії «зернової ініціативи» щомісячні обсяги відвантаження пшениці з України так і не досягли минулорічних показників. Найбільший обсяг був експортований у жовтні і сягнув майже 2,0 млн т. У листопаді, на тлі підвищення ризиків зриву «зернової ініціативи», обсяги експорту скоротились до 1,8 млн т. У грудні до негативних факторів впливу на обсяги експорту додалися погіршення погодних умов та знеструмлення об’єктів інфраструктури, в т.ч. й портової, через ракетні обстріли і пошкодження енергетичних об’єктів України.
Слід зазначити, що через обмежений обсяг відвантаження зернових вантажів на експорт через основні морські порти суттєво зросла частка експортних партій, що поставляються наземним транспортом. Зокрема, в серпні 2022 р., коли збільшилась активність експорту пшениці, близько 9% місячних обсягів зовнішніх поставок було здійснено за допомогою автомобільного транспорту і ще 10% за допомогою залізничного транспорту через кордони з країнами ЄС. У листопаді частка експортних партій зернової, що поставлялись автотранспортом дещо скоротилась – до 8%, але поставки залізницею збільшились до 13% від загального обсягу поставок. Таким чином, морським транспортом експортувалось менше 80% пшениці, тоді як у довоєнний період цей показник складав 98%-100%.
Диверсифікація транспортного забезпечення експорту пшениці відповідним чином відобразилась на географії експорту зернової. Якщо в липні-листопаді 2021/22 МР країни ЄС не входили до ТОП-10 країн-імпортерів української пшениці, то за аналогічний період сезону 2022/23 до 10-ки найбільших імпортерів увійшли 5 країн блоку.
Головним імпортером української пшениці за 5 місяців поточного сезону стала Туреччина. Але і в попередньому сезоні ця країна входила до трійки основних покупців, й у 2022/23 МР наростила обсяги імпорту на 12% порівняно з обсягами, закупленими в липні-листопаді 2021/22 МР.
На другій позиції опинилась Румунія, яка традиційно сама є експортером пшениці, але, за даними митниці, в поточному сезоні вже імпортувала майже 1,2 млн т пшениці з України. В даному випадку мова йде про своєрідний перевантажувальний хаб і можливість подальших поставок української пшениці через порт Констанца.
На третій позиції серед імпортерів – Іспанія, яка є крупним імпортером зернової в ЄС. За даними Єврокомісії, за два попередні сезони Іспанія імпортувала 478 тис. т і 382 тис. т, відповідно. Але тільки за 5 місяців 2022/23 МР обсяг поставок пшениці з України в Іспанію сягнув 808 тис. т. Таким чином, за звітний період тільки дві країни імпортували української пшениці в обсягах, що відповідають річному обсягу імпорту всіх країн блоку. При цьому ще близько 439 тис. т імпортувала Польща, 346 тис. т – Італія і 211 тис. т – Угорщина. Таким чином, Україна стала основним постачальником пшениці в ЄС. Але такі поставки здебільшого є вимушеними і основна частина обсягів усе ж призначена для реекспорту. Більш того, ЄС традиційно є конкурентом для України на світовому ринку пшениці. Але в складні для України часи добрі партнерські відносини дозволяють працювати і за межами типової конкуренції.
Усього за 5 місяців поточного сезону обсяги експорту пшениці сягнули майже 6,8 млн т, що на 54% менше за показник попереднього сезону і становить 49% від прогнозного експортного потенціалу, який оцінюється аналітиками ІА «АПК-Інформ» на рівні 14 млн т, при оптимістичному сценарії розвитку ринкової ситуації, тобто при збереженні темпів експорту через порти «Великої Одеси».
Що стосується подальших перспектив, то на сьогоднішній день уже закладено основу врожаю пшениці 2023 р., оскільки традиційно близько 97% посівів пшениці - це озимі сорти. Під майбутній урожай озимина вже засіяна, і посівні площі виявилась на 57% меншими, ніж ті, що були засіяні під урожай поточного сезону, і склали всього 3,8 млн га, що є мінімальним показником за багаторічний період. Цей показник виявився навіть на 20% меншим, ніж зібрані площі пшениці у 2022 році без урахування чотирьох основних областей. Певний вплив на скорочення посівів мали погодні умови – достатньо волога осінь з рясними опадами в деяких регіонах. Але основним фактором впливу залишаються активні воєнні дії на території України. Таким чином, враховуючи можливе подальше зниження урожайності зернової, на тлі дорогих виробничих ресурсів, а також в умовах значних безпекових ризиків, у наступному сезоні можна очікувати на подальше скорочення виробництва пшениці.
За оперативними даними, найбільш вагоме скорочення площ під озимою пшеницею зафіксоване в Харківській області, де площі під культурою скоротились на 70% порівняно з минулорічним показником. У Сумській області посіви скоротились на 39%, у Черкаській – на 28%, а в Миколаївській області – на 25%. Приріст посівів зафіксовано в Закарпатьській області (+33%) та в Житомирській області (+17%). По 1% додали площі в Івано-Франківській та Хмельницькій областях.
Компенсувати зазначений недосів озимої пшениці сівбою ярих сортів навряд чи вдасться. Адже вирощування ярої пшениці не є типовим для України, і на її посіви припадає лише близько 3% від загальних площ під пшеницею. Крім того, ярі сорти мають нижчу урожайність і можуть бути менш цікаві аграріям.
У цілому, з урахуванням значних перехідних залишків попереднього сезону (4,4 млн тонн, за оцінками аналітиків ІА «АПК-інформ») і можливого їх ефективного збуту, передусім на експорт, зменшення врожаю пшениці призведе до формування більш напруженого, але не критичного балансу з можливістю формування значного експортного потенціалу. Що ж стосується обсягів продовольчої пшениці для формування внутрішньої продовольчої безпеки, то, ймовірніше, зернової буде достатньо. Але більш точно про це можна буде говорити на кінцевих стадіях вегетації пшениці при появі оцінок розподілу за якістю.
Суттєві воєнні ризики, що зберігаються, в будь-яку мить можуть змінити ситуацію, завдавши негативного впливу на кожну ланку ланцюжка створення вартості в сегменті, починаючи з фізичної недоступності полів та проблем з постачанням ресурсів і закінчуючи неможливістю доробки і збуту отриманого врожаю. Але, враховуючи перевищення початкових очікувань і у виробництві, і в експорті пшениці у 2022 р., є надія на достойний урожай зернової й у 2023 р., і на збереження за Україною статусу надійного постачальника продовольства на світовий ринок.
