Інформація про погодні умови та стан озимих культур в Україні в грудні 2022 року

Джерело

АПК-Інформ

4206

Завершується календарний 2022 р., який виявився у всіх сенсах найскладнішим в історії сучасної України. Воєнні дії на території країни змусили перебудувати всю економіку та логістику, зумовили зменшення промислового виробництва та спричинили порівняно значні втрати в сільському господарстві. Особливо це стосується зерновиробництва, провідної галузі аграрної сфери, яка забезпечує продовольчу безпеку та багато років є надійним джерелом валютних надходжень. Як свідчать статистичні дані, в поточному році одержано лише дещо більше половини зернової продукції порівняно з минулим роком, а саме близько 47 млн т зернових та зернобобових культур. На жаль, і в наступному році валові збори зерна будуть на аналогічному рівні, а можливо, й менші, що пояснюється насамперед значним недосівом озимих зернових культур, які значною мірою визначають кількісні показники загальнодержавного врожаю. Причин цього доволі багато, але серед головних – погодні умови, які на час настання рекомендованих строків сівби озимини виявилися не дуже сприятливими – систематичні дощі різної інтенсивності не дозволили вчасно і якісно провести сівбу пшениці озимої та інших озимих культур на значних площах, що в подальшому, враховуючи слабкий розвиток рослин перед зимівлею, може позначитися на рівні їх врожайності та валових зборах зерна. Разом з тим, якщо порівнювати з минулим роком, загальний стан посівів озимих зернових культур на початку календарної зими виявився значно кращим. Зокрема це стосується озимини, яка висівалася після різних попередників у ранні та оптимальні строки, коли утримувався сприятливий гідротермічний режим для проростання насіння, росту і розвитку рослин.

Щороку умови зимівлі озимих зернових культур є своєрідними та непередбачуваними. Навіть при тому, що останнім часом зими в Україні стали значно теплішими порівняно з тими, які спостерігалися ще в минулому столітті, питання стану рослин озимини впродовж зимового періоду є надзвичайно актуальним, оскільки погодні умови в цей час, як правило, характеризуються надзвичайно мінливим характером – великою амплітудою температурних показників протягом короткого часу, довготривалою відлигою, різким зниженням температури повітря, відсутністю снігового покриву на полях тощо. Останніми роками, як правило, озимина, з підвищенням температурних показників, тимчасово відновлює процеси життєдіяльності взимку, що за певних умов має навіть позитивні наслідки – незначні прояви накопичення вегетативної маси та розвитку кореневої системи. Разом з тим, як відомо, найкраще зимують рослини, які характеризуються більш швидким припиненням ростових процесів в осінній період та переходом до стану спокою, а також скороченням тривалості процесів загартування та біосинтезу рістактивуючих речовин як в осінній період, так і під час зимової відлиги.

У поточному році озимі зернові культури припинили активну осінню вегетацію дещо раніше середніх багаторічних строків – у першій декаді листопада, але в подальшому, з підвищенням температури повітря впродовж другої та третьої декад, у рослин відновилися процеси життєдіяльності, які проявлялися насамперед у незначному відростанні листкових пластинок рослин.

У першій декаді грудня спостерігалася в міру прохолодна, зі значною кількістю опадів погода. Якщо на початку цього періоду за відсутності атмосферних опадів відмічалося значне зниження температурних показників, то в останні дні декади відбулося суттєве потепління та пройшли дощі різної інтенсивності. Так, в окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 10,2 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 8,7 °С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -10,9 °С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -11,6 °С. Середня за декаду температура повітря склала -2,2 °С, що було на 1,1 °С нижче середньої багаторічної норми.

Кількість опадів, які випали протягом першої декади грудня, склала 24,3 мм, або 221% кліматологічної норми. Середня відносна вологість повітря становила 73 %, а її мінімальні показники знижувалися до 36%.

Упродовж даного часу спостережень максимальна глибина промерзання ґрунту складала 22 см, а мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -4,6 °С. При цьому розрахункова критична температура вимерзання для розкущених рослин становила -16,6 °С, для тих, які знаходилися у фазі сходів, – -12,6 °С.

До цього слід також додати, що якщо за температурним режимом перша декада грудня виявилася без особливих сюрпризів чи аномалій, то за останні 10 років така кількість опадів у цей час відмічалася вперше (рис. 1).

 

 

В останні дні декади в озимих зернових культур, незважаючи на певний дефіцит теплового ресурсу в нічний час, незначною мірою тривали процеси фотосинтезу, дихання та водного обміну. Середньодобовий лінійний приріст листкових пластинок рослин склав близько 0,3–0,5 мм. Найбільш помітно це відмічалося на посівах пізніх строків сівби (10–15.10).

Обстеження посівів пшениці озимої показало, що на завершення першої декади грудня в доброму стані знаходилася озимина після кращих попередників – чорного пару, гороху та ріпаку, яка висівалася в ранні й оптимальні строки (5–30 вересня). На таких полях рослини знаходилися у фазі кущіння, утворивши в середньому 2–5 пагонів та мали достатньо розвинену вторинну кореневу систему. За надпізньої сівби пшениці озимої після соняшнику (01–15.11) рослини знаходилися в кращому разі у фазі т.з. «шилець».

Визначення вмісту накопичених вуглеводів у вузлах кущіння рослин (посіви пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби після чорного пару і соняшнику), яке проводилося на початку грудня, показало, що їх кількість на початку зимового періоду була достатньо високою і становила в середньому від 31,2 до 35,4 %.

Загалом погодні умови першої декади грудня були доволі сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур.

Протягом другої декади грудня утримувався підвищений температурний режим, що на тлі значної кількості опадів сприяло відновленню та підтриманню певних процесів життєдіяльності рослин озимих зернових культур.

Середньодобові температури повітря знаходились у межах від -1,4 до +5,6 °С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 12,1 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 11,1 °С. У нічний час мінімальна температура повітря знижувалася до -9,1 °С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -7,8 °С. Середня за декаду температура повітря склала 1,9 °С, що виявилося на 4,3 °С вище за середню багаторічну норму.

Як свідчать результати багаторічних спостережень, упродовж останніх 10 років у другій декаді грудня відмічається поступове підвищення температурних показників, які, як правило, перевищують кліматологічну норму на 0,7–7,6 °С. За цей час винятком були лише 2013 та 2016 рр., коли середня температура повітря за декаду була нижчою за середні багаторічні значення на 2,2 та 1,9 °С відповідно (рис. 2).

 

 

Упродовж декади опади спостерігались протягом більшої її частини у вигляді дощу та мокрого снігу. Середня їх кількість виявилася доволі значною і склала 38,3 мм, що перевищувало на 25,3 мм середню багаторічну норму. До речі, така кількість атмосферної вологи в цей час виявилася найбільшою за останнє десятиліття.

Середня декадна відносна вологість повітря виявилась доволі високою і становила 69 %.

Упродовж декади мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -2,7 °С, тоді як на завершення даного календарного терміну розрахункові критичні температури вимерзання для середньозимостійких сортів у фазі кущіння рослин становили -15,9 °С, у фазі 3-го листка – -14,5 °С, у фазі сходів – -12,3 °С.

Максимальна глибина промерзання ґрунту сягала 9–12 см.

Порівняно тепла, як для цієї пори року, погода впродовж другої декади грудня дозволила рослинам додатково пройти відповідний, хоча й не дуже тривалий етап у своєму розвитку. Разом з тим рослини пшениці озимої та інших озимих зернових культур протягом двох декад грудня практично не знаходилися в стані зимового спокою, що супроводжувалося витратами пластичних речовин і, як наслідок, можливим зниженням рівня їх морозо- та зимостійкості. Проте, як показали проведені дослідження в останні дні декади, істотного зменшення вмісту накопичених вуглеводів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої не відмічалося – залежно від попередника та строку сівби їх кількість становила в середньому 30,5–34,2%.

Загалом на завершення другої декади грудня стан посівів пшениці озимої пізніх строків сівби, зокрема після соняшнику, дещо покращився і за успішної зимівлі рослин, що цілком реально при утриманні в зимовий час підвищених температур повітря, як це було останніми роками, не виключається, що вони розпочнуть весняну вегетацію, в більшості випадків налічуючи від 2 до 4 шт. листків.

У третій декаді грудня продовжувала утримуватися порівняно тепла з незначними опадами погода, що давало можливість озимині підтримувати незначні процеси життєдіяльності – фотосинтезу, дихання, росту і розвитку рослин. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах від 0,2 °С морозу до 4,5 °С тепла. В окремі дні у світлий час доби температурні показники повітря та поверхні ґрунту підвищувалися відповідно до 6,4 та 8,1 °С, а вночі знижувалися до -3,4 та -3,9 °С. Середня температура повітря за декаду склала 2,2 °С тепла, що виявилося на 4,4 °С вище середньої багаторічної норми.

Середня кількість опадів становила 5,4 мм, що було на 11,6 мм менше середніх багаторічних показників. Значення середньої відносної вологості повітря були достатньо високими й утримувалися на рівні 82–99 %.

На початку декади найбільша глибина промерзання ґрунту становила не більше 1,5–3,0 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння пшениці озимої не була нижчою за -2,1 °С.

До речі, як свідчать метеорологічні спостереження, впродовж останніх років на більшості території України, зокрема в зоні Степу, в грудні мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -5,5 -6,9 °С, тобто безпосередньої загрози посівам від низьких температур не спостерігалося (рис. 3).

 

 

Загалом за грудень середня температура повітря склала 0,6 °С, що виявилося на 2,5 °С вище кліматологічної норми. Середня кількість опадів переважно у вигляді дощу становила 68 мм при середній багаторічній нормі 41 мм.

Аналіз гідротермічного режиму грудня свідчить про те, що впродовж останнього десятиліття підвищені температурні показники на початку календарної зими стали звичайним явищем і не викликають особливого занепокоєння щодо подальшої зимівлі озимих зернових культур. Більше того, з огляду на очікувану порівняно теплу зиму, значна кількість зерновиробників, особливо в південній і центральній частинах України, практикують сівбу в надпізні строки, тобто до завершення жовтня, а в окремі роки, як у поточному, до середини листопада. Як правило, це дозволяє виростити врожай зерна, який перевищує за своїми показниками яру зернову колосову групу культур.

Хронологічний аналіз температурного режиму грудня, починаючи з 2013 р. і закінчуючи 2022 р., свідчить про те, що протягом цього часу лише двічі відмічалася температура повітря, яка була нижчою за середні багаторічні показники (2014 та 2016 рр.). У більшості років вона перевищувала на 0,3–5,9 °С кліматологічну норму або була близькою до неї (рис. 4).

 

 

Що стосується опадів, то цього року в грудні було відмічено значну кількість атмосферної вологи – 68 мм, що за 10 останніх років спостерігалося в цей час лише вдруге. Більше випадало у 2018 р. – 72,4 мм.

Загалом, слід зазначити, 2022 р. видався доволі теплим та дощовим. Так, середня річна температура повітря склала 9,7 °С, що було на 0,4 °С вище середніх багаторічних значень. Опадів випало 605 мм, або 117% кліматологічної норми. До речі, така кількість опадів спостерігається лише вдруге за останні 10 років. Більше випало минулого 2021 р. – 694 мм (рис. 5).

 

 

На сьогоднішній день, враховуючи можливі погодні перспективи (згідно з багаторічними спостереженнями, попереду ще можливі короткотривалі періоди зниження температурних показників до -15 – -20 °С), а також стан рослин озимих зернових культур, для значної частини яких є дещо знижена морозостійкість на час завершення першого місяця зими, можна зробити припущення, що при певному збігу погодних факторів (різке зниження температури повітря, відсутність снігу на полях) подальша їх зимівля може буде достатньо складною. Найбільш загрозливою склалася ситуація з посівами пшениці озимої, яка висівалася в надпізні строки, а саме в другій половині жовтня – в першій декаді листопада.

Як відомо, до метеорологічних факторів, від яких залежить перезимівля рослин, відносяться температура повітря, сніговий покрив і його стан, а також температура та вологість ґрунту. Слід розуміти, що жоден з наведених несприятливих чинників, які впливають на рослини в зимовий період, як правило, не проявляється в окремому вигляді. Зазвичай ушкодження й загибель озимини взимку зумовлюються комплексом причин. Ушкодження рослин низькими температурами часто слугує передумовою для наступної згубної дії інших факторів, хоча, звичайно, на початку зими до утворення снігового покриву й у весняний період, коли сніг на полях уже відсутній, може спостерігатися загибель рослин від прямої дії морозу.

Величина вимерзання посівів значною мірою залежить від рівня розвитку рослин, їх фізіологічного стану і тривалості та якості процесу загартування. При відсутності або незначному шарі снігового покриву, незадовільному осінньому загартуванні й після тривалої зимової відлиги рослини пшениці озимої ушкоджуються при температурах ґрунту на глибині залягання вузла кущіння нижче -14 – -16 °С, інколи, за певного збігу несприятливих умов, навіть при -10 -12 °С.

Крім вимерзання, великої шкоди в окремі роки завдає посівам льодова кірка, яка спостерігається в районах з нестійким сніговим покривом, частими відлигами та заморозками, з різкими коливаннями температури в зимовий і ранньовесняний періоди. Найбільш небезпечною є притерта льодова кірка, під якою загибель озимини відбувається від нестачі кисню.

Таким чином, погодні умови грудня були в цілому сприятливі для озимих зернових культур, які на більшості посівних площ знаходяться в доброму і задовільному стані, а тому є всі передумови сподіватися, що рослини зможуть перезимувати з найменшими втратами. Разом з тим попереду ще два місяці календарної зими, впродовж яких можливі неприємні кліматологічні сюрпризи, які здатні завдати суттєвої шкоди зерновиробникам, що в сучасних реаліях сьогодення є вкрай небажаним явищем.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук України

Реклама

Вхід