Нові виклики олійного ринку України

Український ринок олійних та продуктів переробки за поточний сезон зазнав суттєвої трансформації, підлаштовуючись під поточні реалії, що не завжди відповідало інтересам українських компаній. Разом з тим, робота галузі демонструє досить високі показники навіть при систематичному блокуванні роботи портів.

В 2022/23 МР Україна залишилася в числі ТОП-виробників соняшнику в світі, проте відбувся значний перерозподіл його використання всередині країни. Частка експорту олійної від загальної пропозиції зросла до 14%, що є максимумом за багаторічний період. Відповідно, частка переробки склала близько 83%, що стало одним із найменших показників з 2009/10 МР.

Так, протягом сезону з України спостерігався рекордний та неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння переробки олійної та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень прийшовся на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства і змогли наростити експорт соняшникової олії. Але значне навантаження на логістику, поступове накопичення запасів олійних культур та нижчий, ніж зазвичай, попит на сировину власного виробництва спричинив у квітні п.р. хвилю протестів в ряді країн Євросоюзу та майже миттєве введення односторонніх заборон на ввезення значної кількості української сировини та продукції, в тому числі і соняшнику. Вже у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 р., а досить значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок. Ситуація, що склалася, сприяла зниженню цін попиту в усіх напрямках, але все ж основну роль у ціноутворенні продовжував відігравати знижувальний ціновий тренд на ринку соняшникової олії.

Внаслідок обмежень з відвантаження олійної до 5 країн ЄС, що були продовжені до середини вересня п.р., оцінка АПК-Інформ щодо експорту соняшнику з України була знижена до 2 млн тонн, що, тим не менш, залишається історичним максимумом для галузі.

За нашою оцінкою, в цілому на український ринок соняшнику до кінця поточного сезону критичного впливу дані обмеження не матимуть, перш за все через низькі запаси олійної в країні.

За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно в цілому по країні) складали близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть при мінімальних обсягах експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні.

Всього від початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійної, що стало одним із найменших показників за останні 7 сезонів. До кінця поточного сезону (в червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для вказаного періоду за останні 12 сезонів.

Але залишки олійної – це не єдиний чинник, що може сприяти скороченню переробки. В найближчі місяці робота переробних підприємств також буде суттєво залежати від подальшого розвитку цінового тренду на ринку рослинних олій, а також від ситуації, навколо чергових перемовин щодо пролонгації зернової угоди.

У 2023 р. потенціал виробництва соняшника може збільшитись за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га (+13% до 2022 р.), але загальна пропозиція олійної скоротиться на 10% за рахунок зниження перехідних запасів та потенціалу урожайності, що може відбутися на тлі затяжної посівної та економії на МТР та ЗСР.

Відповідно, якщо експорт соняшнику буде демонструвати темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт з глибоководних портів залишиться нестабільним, в країні очікується подальше скорочення обсягів переробки.

Виробництво соняшникової олії в 2022/23 МР може стати мінімальним за останні 8 сезонів, склавши 4,9 млн тонн. Скороченню виробництва сприяло зниження врожаю соняшнику в 2022 р., високі темпи експорту олійної та систематичне блокування роботи «зернового коридору», що сприяє збільшенню навантаження на порти Дунаю та значно гальмує роботу внутрішнього ринку.

Тим не менш, в поточному сезоні Україна тримається в лідерах з постачання соняшникової олії на світовому ринку.

У вересні-травні 2022/23 МР з України було експортовано 4,2 млн тонн соняшникової олії, що на 19% вище показника попереднього сезону, але стало одним із найнижчих обсягів з 2018/19 МР.

Враховуючи запаси соняшнику в країні, виробництво та експорт соняшникової олії у червні-серпні 2022/23 МР можуть стати мінімальними для зазначеного періоду за більш ніж 10 сезонів.

Щодо прогнозу на новий сезон, згідно з оцінками, потенціал виробництва та експорту соняшникової олії в 2023/24 МР, найімовірніше, залишиться на мінімальному з 2016/17 МР рівні і визначатиметься такими факторами, як:

• Подальший розвиток ситуації в країні.

• Робота «зернового коридору» та експорт альтернативними шляхами.

• Високі перехідні запаси олійної сировини та соняшникової олії в основних імпортерів – країн ЄС.

• Очікуване збільшення виробництва соняшнику в Східній Європі.

• Тривалий знижувальний ціновий тренд на ринку рослинних олій та мінімальний ціновий рівень на українському експортному ринку соняшникової олії з травня 2020 р.

• Конкуренція на більш віддалених ринках реалізації.

Основним в 2022/23 МР для України залишився ринок країн ЄС – експорт соняшникової олії в даному напрямку збільшився на 30%. Частка країни зросла до 89% в загальному імпорті соняшникової олії Євросоюзом, а основний конкурент на даному ринку – олія місцевого виробництва.

В цілому, з точки зору конкуренції на світовому ринку соняшникової олії, варто зазначити, що, поки гальмується інспекція суден російською стороною в зерновому коридорі та повністю блокується робота порту Південний, відбувається поступове збільшення присутності російської соняшникової олії на індійському та китайському ринках. І, якщо до Китаю в поточному сезоні Україна також поступово нарощує експорт, то на ринку Індії свої позиції втрачає.

Так, Індія скоротила імпорт української соняшникової олії на 53% у поточному сезоні (вересень-травень), тоді як експорт російської олії в цьому напрямку зріс приблизно на 50% (за вересень-квітень 2022/23 МР). Крім того, експорт соняшникової олії у напрямку Індії збільшили і країни ЄС, причому тільки у вересні-січні поточного сезону майже у 9 разів. Основні обсяги відвантажуються з Болгарії (73%).

Варто зазначити, що Індія в цілому поступово скорочувала імпорт соняшникової олії вже другий сезон поспіль на тлі її різкого здорожчання в березні 2022 р. Але досить суттєве зниження вартості соняшникової олії на світовому ринку в останні місяці зробило її більш конкурентною в порівнянні з іншими рослинними оліями та більш привабливою для індійських імпортерів, що може сприяти відновленню експорту української продукції в даному напрямку, але за умови нормальної роботи портів.

В той же час, варто відзначити рекордний приріст експорту української соняшникової олії до Туреччини – за вересень-травень поточного сезону обсяги відвантаження у даному напрямку зросли у 13 разів, значно потіснивши російську олію на цьому ринку, обсяги експорту якої до Туреччини скоротилися на 79%.

Але найближчим часом обсяги відвантаження української олії в даному напрямку можуть бути обмежені підвищенням Туреччиною імпортного мита на дану продукцію.

На ринку сої в Україні спостерігається відновлення виробництва на тлі високої ліквідності по всім напрямкам, але все ж у більшій мірі на експортному ринку.

За нашою оцінкою, частка експорту в загальному розподіленні сої в поточному сезоні зросла до 64% проти 38% у попередньому.

За вересень-травень 2022/23 МР експорт соєвих бобів склав майже 2,8 млн тонн, що в 2,7 разів перевищує показник в аналогічний період попереднього сезону. В 3,2 рази збільшили закупівлю української сої країни ЄС, в 2,6 разів – Туреччина та в 16 разів – Єгипет.

В цілому експорт соєвих бобів з України у 2022/23 МР може досягти історичного максимуму, склавши близько 3 млн тонн.

За даними нашого моніторингу, ціни попиту на сою наразі є найвищими серед трьох основних олійних, отримуючи додаткову підтримку з боку соєвого шроту.

Як наслідок, площа сівби під соєю в Україні у 2023 р. може зрости до п'ятирічного максимуму, склавши 1,8 млн га (+11% до 2022 р.), а валовий збір може досягти чотирирічного максимуму, склавши близько 4,5 млн тонн (+8%).

В червні-серпні очікується скорочення експорту сої внаслідок обмежених запасів, сезонного зниження попиту з боку імпортерів та збільшення навантаження на внутрішню логістику в період збирання нового врожаю зернових.

Щодо нового сезону, поки що прогноз АПК-Інформ з експорту сої в 2023/24 МР, незважаючи на незначне скорочення, можна назвати оптимістичним. За оновленими даними, обсяг відвантаження на зовнішні ринки може скласти близько 2,7 млн тонн (-8%). Збереженню заданого темпу експорту може посприяти очікуване збільшення врожаю сої в Україні в 2023 р., а також цінова конкурентоспроможність української сої на зовнішніх ринках.

За попередніми даними, виробництво та експорт насіння ріпаку в 2022/23 МР в Україні стали рекордними і складуть 3,6 млн тонн та 3,4 млн тонн відповідно.

Майже 90% від загального експорту української олійної традиційно імпортував Євросоюз. Зазначимо, що 55% від загального експорту припало якраз на країни, що тимчасово обмежили надходження українського ріпаку на свої ринки, окрім транзиту (Румунія, Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія).

В той же час частка України в загальному імпорті даної олійної країнами ЄС збільшилася до 42%.

В новому сезоні в Україні урожай ріпаку може бути зібраний на рівні не менш ніж у 2022 р., але наразі даний ринок має значно більше ризиків, ніж минулого року.

Незважаючи на продовження заборони відвантажень до 5 країн ЄС до середини вересня п.р., поки що наш прогноз експорту олійної в 2023/24 МР є оптимістичним і становить близько 3,4 млн тонн, однак темпи та обсяги можуть бути більш розтягнутими, ніж зазвичай, і залежатимуть від таких факторів:

• відсутність у найближчі місяці поставок українського ріпаку до основних країн-імпортерів – Румунії та Польщі і оцінка можливості чергового продовження обмеження експорту олійної до даних країн;

• попит на український ріпак з боку Центральної Європи;

• очікування збільшення виробництва ріпаку в ЄС;

• падіння цін на ріпакову олію і криза в секторі біопалива;

• наступна пролонгація зернової угоди, яка припадає на початок нового сезону ріпаку, внаслідок чого очікується посилення навантаження на логістику у напрямку портів Дунаю та західних кордонів і, як наслідок, збільшення терміну відвантаження.

Український ринок залишається залежним від роботи портів, але олійний сегмент – все ж меншою мірою, ніж зерновий.

Невизначеність щодо подальшої роботи «зернового коридору» тримає ринок в напрузі, але тимчасово на перший план виходить європейський фактор: продовження заборони експорту соняшнику та ріпаку з України до 5 країн ЄС, труднощі з транзитом. Загострення з перевезеннями очікується в липні через старт збирання зернових та ріпаку і переключення внутрішньої логістики країн на власний урожай.

Світлана Киричок, аналітик олійного ринку АПК-Інформ