У середині вересня столиця Узбекистану гостинно зустріла учасників третьої міжнародної конференції «Asia Grains&Oils Conference in Tashkent 2023 ». Організаторами конференції виступили АПК-Інформ Азія (Казахстан) у партнерстві з Inter Standart Consult (Узбекистан) та «Expo Time» (Казахстан), співорганізатором – Event Group (Казахстан).
Asia Grains&Oils Conference in Tashkent-2023 стала воістину масштабною подією та зібрала на одному майданчику делегатів з 20 країн світу – представників компаній-експортерів та імпортерів сільгосппродукції, переробників, агрохолдингів, галузевих асоціацій, логістичних компаній та фінансових інститутів, органів влади. Так, від Узбекистану взяло участь близько 60 компаній – представників зернового та олійного ринку.
Атмосфера на заході була відповідно до погоди – комфортною і теплою.
Цього разу організатори запропонували новий формат конференції – перший день пройшов традиційно, у сесійній залі, а другий – на гірському курорті Amirsoy Mountain Resort та був повністю відведений під переговори у форматі B2B.
В рамках сесійного дня були розглянуті глобальні тренди в економіці та зовнішній торгівлі Центральної Азії, ринках зерна та борошна, олійно-жирової галузі.
Як зазначив наш постійний доповідач – провідний регіональний економіст ЄБРР Ерік Лівні, у 2022 р. економіки країн Центральної Азії продемонстрували свою стійкість у нестабільній геополітичній ситуації, а у 2023 р. тривало активне зростання.
Серед позитивних чинників для економіки країн ЦА Е. Лівні відзначив такі: міграцію компаній та людей до ЦА (переважно до Казахстану) з РФ, відкриття Китаю після пандемії. Серед негативних – санкції, переривання транзитних потоків через ескалацію війни в Україні, а також «тендітна» політична ситуація в країнах ЦА.
Олександр Каравайцев, старший економіст International Grains Council, розповів, що у новому сезоні світовий ринок очікує на відкат виробництва пшениці за рахунок скорочення врожайності в ключових країнах-експортерах. На його думку, рекордні перехідні запаси пшениці дозволять дещо компенсувати скорочення виробництва зернової в 2023/24 МР, але загальний обсяг пропозиції буде обмеженим.
Після глобальних трендів перейшли до регіональних.
Даулет Увашев, директор ТОВ «Harvest Kazakhstan», під час свого виступу на міжнародній конференції озвучив оновлений прогноз урожаю та експорту пшениці в Казахстані. За його оцінками, незважаючи на збільшення посівних площ до максимального за останні 10 років рівня – 13,72 млн га, цього року врожай пшениці в РК не перевищить 12,5 млн тонн (проти рекордних 16 млн тонн минулого року). Він уточнив, що зниження прогнозу валового збору зумовлене несприятливими погодними умовами у період вегетації (посуха) та збирання (зливи).
Експерт очікує, що експортний потенціал пшениці з Казахстану цього сезону складе близько 9,5 млн тонн (зерно + борошно в зерновому еквіваленті). У 2022/23 МР, що нещодавно завершився, поставки зернової на зовнішні ринки, за оцінками «Harvest Kazakhstan», були на 1 млн тонн вище (10,5 млн тонн), що стало найвищим показником з 2011 р.
Основними ринками збуту залишатимуться країни Центральної Азії – на них припадає близько 69% усіх постачань казахстанської пшениці. У 2022/23 МР частку країн далекого зарубіжжя припало 27% експорту казахстанської пшениці – це трохи вище, ніж у середньому протягом останніх 5 років. У поточному сезоні очікується нарощування поставок зернових до КНР та Афганістану, що може збільшити частку експорту до країн далекого зарубіжжя до 30-35%.
Але одна річ – вал, а зовсім інша – якість. Цього сезону в Казахстані склалася неоднозначна ситуація з якістю зерна нового врожаю: через складні погодні умови експерти очікують на велику частку пророслої пшениці, частину якої навіть неможливо буде пустити на фураж. При цьому інша сторона медалі – у цій ситуації можуть виграти ті сільгоспвиробники, які мають у своєму розпорядженні великі запаси якісної пшениці врожаю 2022 р., ціни на неї можуть злетіти і стати набагато вищими за поточні.
Салтанат Оразова, завідувач лабораторії Департаменту агропромислового комплексу ТОВ ЗП «SGS Kazakhstan Ltd», розповіла, що в казахстанській пшениці врожаю 2023 р., зібраній до сезону дощів, вищий вміст білка (>14,5%) та клейковини (>2), але через посуху в період вегетації натурна маса досить низька (зерно щупле) і становить у середньому ~77,1 кг/гл. За оцінками SGS Kazakhstan, у загальному валі пшениці у Казахстані частка пророслого зерна становитиме від 5 до 15%, але є райони, де цей показник сягає 50-60%. Таких цифр не було навіть у 2019 р., коли були схожі погодні умови, зазначила експерт.
На конференції прозвучала інформація про те, що багато казахстанських аграріїв забирають з елеваторів своє зерно, зібране до дощів, щоб не допустити змішування з вологим та зберегти якісну суху пшеницю для подальшого продажу та сівби наступного року.
За словами Д. Увашева, така ситуація грає на руку фермерам і трейдерам, які мають великі запаси пшениці хай-про врожаю 2022 р. – з високим вмістом білка і гарною натурною вагою. Ціни на пшеницю такої якості в Казахстані можуть зрости до 150 тис. тенге, вважає Д. Увашев.
«Хочу звернути увагу, що зараз жоден фермер не готовий продавати те, що вже намолочено, через незрозумілу подальшу ситуацію. Буде такий тимчасовий лаг, коли намолот начебто є, але реальних пропозицій не буде, доки виробник не зрозуміє кількість, якість збираного зерна до та після дощів», - розповів Сергій Домаєв, директор компанії ТОВ «Б-Агро Север», яка займається як рослинництвом, і трейдингом.
Цікавий момент – багато спікерів у своїх виступах наголосили на тому, що компаніям для виживання та розвитку необхідно підвищувати ефективність та приділити увагу диверсифікації. Це стосується як сільгоспвиробників, так і переробників та трейдерів.
Так, за прогнозами голови правління Асоціації олійно-жирових підприємств «Узёгмойсаноат» Ойбека Зуфарова, у найближчі 5 років в Узбекистані кількість підприємств, що переробляють олійні, скоротиться приблизно в 10 разів – до 30. Це станеться завдяки укрупненню конкурентоспроможних підприємств та відходу з ринку неефективних.
За його словами, на сьогоднішній день в республіці працюють 300 маслодобувних підприємств, сумарна потужність з переробки становить 4,3 млн тонн олійного насіння на рік. При цьому завантаження потужностей досягає лише 62%. Внаслідок закриття неефективних підприємств цей показник може зрости до 80%, зазначив спікер, тоді як загальна потужність переробки залишиться на тому ж рівні.
«Обсягів виробництва рослинних олій підприємствами, що залишилися, вистачить і для насичення внутрішнього ринку, і для експорту», - вважає О. Зуфаров.
Інший спікер – національний координатор проєктів FАО Азіз Нурбеков – наголосив, що сільгоспвиробникам Центральної Азії необхідно диверсифікувати посіви, активно використовувати нові сорти, впроваджувати грамотну сівозміну та переходити на ресурсозберігаючі технології. Завдяки такому підходу Узбекистан зумів досягти суттєвого зростання врожаю пшениці – за оцінками FАО, за останні 30 років цей показник зріс більш ніж у 8 разів.
Ще один вдалий приклад диверсифікації, якої слід прагнути виробникам і трейдерам рослинницької продукції, – бобові культури. Співзасновник компанії «Global Export» Сардор Абасханов наголосив, що у майбутньому роль і важливість бобових у країнах Центральної Азії зростатиме – це загальносвітова тенденція. Так, з експорту маша Узбекистан вже входить до ТОП-10 світових постачальників. У той же час щодо квасолі та нуту в країні йде зниження виробництва та експорту.
Неймовірно, але факт: казахстанські трейдери розповіли своїм узбецьким колегам на майданчику Asia Grains&Oils Conference, що постачають нут до Туреччини. У цей же час Узбекистан імпортує нут із Туреччини, хоча міг би – безпосередньо з Казахстану! Таким чином, конференція вкотре підтвердила свою величезну практичну цінність.
«Я впевнений, якщо ми налагодимо кооперацію з казахстанськими колегами, то зможемо бути більш конкурентоспроможними на ринку», - вважає С. Абасханов.
У рамках олійної сесії також обговорювалися тенденції на ринку пальмової олії, її споживання у світі та перспективи в Узбекистані.
Одним із спікерів став Фадхіл Хасан, голова департаменту закордонних справ Індонезійської асоціації пальмової олії (GAPKI), яка була золотим спонсором нашої конференції.
На думку Ф. Хасана, Узбекистан є перспективним ринком для збуту індонезійської пальмової олії. За останні 5 років обсяги постачання пальмової олії до країн Центральної Азії були досить низькими, проте найбільші обсяги постачалися до Казахстану та Узбекистану.
Як зазначив спікер, споживання олії має сильну кореляцію з економічним зростанням. Прогнозується, що економічне зростання Узбекистану в майбутньому буде досить високим і становитиме близько 5% у 2023-2024 рр. Тому експерти очікують, що споживання олії (у т.ч. пальмової) також збільшиться.
На конференції було порушено й питання розвитку казахстанської олійно-жирової галузі, адже РК – найближчий сусід і основний постачальник як олійних, так і продуктів переробки до Узбекистану. Комерційний директор ТОВ «Qazaq Astyq Group» Олександр Бужениця, зокрема, розповів про позитивний вплив мита на експорт насіння соняшнику, введеного Казахстаном у лютому ц.р.
«У країні велика кількість заводів, які були недовантажені насінням. І лише за введення мита стало можливо підняти потужності виробництва соняшникової олії та збільшити експортний потенціал», – зазначив спікер.
За словами О. Бужениці, стратегічна та послідовна політика держави має полягати у тому, щоб розвивати виробництво та експорт переробленої продукції, а не сировини.
У рамках третьої міжнародної конференції «Asia Grains&Oils Conference in Tashkent 2023» також відбулася спеціальна технологічна сесія. На ній лідери світового ринку – виробники обладнання для олійно-жирової промисловості – розповіли про сучасні технічні та технологічні рішення для галузі.
Так, Настя Цзян, регіональний менеджер із продажу Myande Group Co. LTD – генерального спонсора конференції, розповіла про профіль діяльності компанії Myande та практику оптимальної реалізації проєктів з виробництва харчової олії.
Представник золотого спонсора – «Кемілайн Агро» – фахівець із технічної підтримки Максим Кірін – презентував оптимальні рішення для рафінації олії.
Представник компанії «Buhler» (ексклюзивний спонсор конференції), регіональний менеджер з продажу ТОВ «Бюлер Сервіс» Ренат Бутасов розповів про прогресивні технології, які всесвітньо відомий бренд пропонує для переробки насіння олійних культур.
У рамках сесії відбулася презентація ще одного спонсора – You-Trade Global. Директор компанії Єр Муханбеткалієв представив онлайн-платформу для трейдерів, сільгоспвиробників, транспортних компаній, постачальників техніки, послуг зі зберігання та упаковки.
Після насиченого інформаційного дня учасники змогли отримати заряд бадьорості і позитивних емоцій на традиційному турнірі з боулінгу, що вже став традиційним. На цей раз грали не лише на «цікавість», а й на призи від спонсора культурної програми – компанії «АгроПроТрейд».
Другий день конференції – B2B переговори – пройшов на мальовничому курорті та приніс море спілкування, нові знайомства, досвід, домовленості про партнерство та укладання контрактів.
АПК-Інформ від душі дякує партнерам та спонсорам, які допомогли організувати чергову незабутню конференцію в Ташкенті!
Захід пройшов за підтримки галузевих асоціацій Узбекистану – Асоціації олійно-жирових підприємств Республіки Узбекистан «Узёгмойсаноат», Асамблеї економіки Узбекистану, АК «Уздонмахсулот» та Асоціації експортерів Узбекистану.
Спонсорами виступили компанії: Myande (генеральний спонсор), Kemiline Agro (золотий спонсор), Індонезійська асоціація пальмової олії GAPKI (золотий спонсор), Б-Агро Север (ексклюзивний спонсор), Buhler (інноваційний спонсор), LATFLEX, You-Trade та АгроПро спонсор культурної програми).
Дякуємо всім учасникам за те, що у наш нелегкий час знайшли можливість приїхати, за спілкування, обмін досвідом та позитивні емоції! Ми не прощаємось, а говоримо: «До зустрічі!». Слідкуйте за анонсами часу та місця проведення нових заходів у стрічці АПК-Інформ.
Підготувала Тетяна Лягуша
