23 жовтня у Львові відбулася ХХІ Міжнародна конференція «Fat&Oil Industry-2023» - одна з головних подій олійного ринку України. Організатором заходу виступило ІА «АПК-Інформ» (за підтримки Асоціації «Укроліяпром»).
На майданчику конференції обговорювалися тренди, вектори розвитку та перспективи олійно-жирової галузі. Подія об’єднала понад 200 представників провідних компаній з 14 країн – переробників, експортерів, агрохолдингів, галузевих організацій, виробників обладнання та ін. Хто продовжує працювати в івент-індустрії під час війни в Україні, розуміє, як непросто зібрати таку кількість делегатів на офлайн-захід.
Про значущість конференції для галузі красномовно свідчить той факт, що сукупна частка учасників Fat&Oil Industry-2023 на українському ринку переробки та експорту олійних культур перевищує 50%.
Олійно-жирова галузь в Україні, незважаючи на усі проблеми та виклики, активно розвивається. Як повідомив генеральний директор Асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук, починаючи з 1998 року і на сьогоднішній день, Україна збільшила сумарні потужності з переробки олійних культур у 9,2 раза – з 2,6 млн до 24 млн тонн та суттєво збільшила виробництво сировини. Наразі діючі потужності з переробки соняшнику в Україні становлять близько 18 млн тонн, ріпаку та сої – 2 млн тонн.
При цьому виробництво соняшнику зросло з 2,26 млн тонн у 1998 р. до 14 млн тонн у 2023 р. (прогноз), ріпаку – з 0,13 млн тонн у 2000 р. до 4,1 млн тонн у п.р., соєвих бобів – з 0,06 млн тонн у 2000 р. до 4,7 млн тонн у п.р.
С. Капшук також повідомив, що за останні 25 років в Україні було побудовано 70 нових переробних підприємств, зокрема 40 великих, а також 16 терміналів з перевалки олій. В галузь залучено інвестиції на суму понад $4 млрд.
За прогнозами Асоціації «Укроліяпром», у новому сезоні українські підприємства зможуть переробити 15,6 млн тонн олійних культур, зокрема 13,5 млн тонн соняшнику, 1,5 млн тонн сої та 600 тис. тонн ріпаку. При цьому виробництво соняшникової олії очікується на рівні 6 млн тонн, соєвої – 0,3 млн тонн, ріпакової – 0,25 млн тонн.
Утім, військові дії в Україні призвели до змін у логістичних ланцюжках, виробництві та переробці агропродукції. Зокрема, один з великих гравців українського олійного ринку, що спеціалізується на переробці соняшнику, - «ОптімусагроТрейд» - розпочав переробку ріпаку.
Продукція експортується до Європи та Азії (у співвідношенні 50/50). Основні покупці – виробники біодизелю. Про це у ході виступу на «Fat&Oil Industry-2023» повідомив заступник генерального директора з товарних потоків «ОптімусагроТрейд» Роман Сузак.
«Після окупації наших елеваторів у Херсонський та Запорізький областях географію закупівель змінили… Основною ідеєю початку переробки ріпаку стала його сезонність. Збиральна кампанія ріпаку починається у липні, соняшнику – у вересні. Різниця у 2 місяці. У той час коли підприємство стоїть через відсутність сировини (соняшник) в регіоні, є можливість закуповувати/переробляти ріпак та продовжувати працювати у військових умовах», - пояснив Р. Сузак.
Серед інших причин він назвав низьку конкуренцію між переробниками ріпаку у регіоні; маржинальність переробки даної олійної культури; сприятливу цінову кон’юнктуру та високий попит на ринку продуктів переробки ріпаку.
Ще одна перспективна олійна культура – соя. Як уточнила аналітик олійних ринків агентства «АПК-Інформ» Світлана Киричок, Україна активно нарощує посівну площу під цією культурою.
Так, у поточному році в структурі посівних площ під олійними на сою припадає 20% (проти 19% та 15% у попередніх двох роках). Цьому сприяла, у першу чергу, цінова кон’юнктура на ринку олійних.
«Оцінка валового збору сої була підвищена нами до 4,9 млн тонн (+14% до 2022 р.), що може стати рекордним показником для галузі, чому сприяло перш за все розширення площі сівби під соєвими бобами до шестирічного максимуму (+13% до 2022 р.). Крім того, на тлі високого попиту на дану культуру та через досить непогану рентабельність очікується, що наступного року посівна площа під нею знову зросте», - зауважила аналітик.
Серед питань, які порушили учасники конференції, було регулювання ринку генетично модифікованої сої. За фактом у країні близько 50% сої – ГМ, повідомив виконавчий директор в Східній Європі Асоціації "Дунайська Соя" Володимир Пугачов.
За його переконанням, український ринок генетично модифікованої сої повинен розвиватися у законодавчо врегульованій площині.
«Будемо сподіватися, що почнеться нормальне регулювання ринку, бо такого не може бути, що в нас по закону ГМ сої немає, а по факту – її десь 50%», - вважає В. Пугачов.
Проте якщо соєвий та ріпаковий сегменти ринку мають тенденцію до зростання, у традиційному соняшниковому не все райдужно. Згідно з оновленою оцінкою ІА «АПК-Інформ», виробництво та експорт української соняшникової олії у 2023/24 МР можуть скоротитися до 5,5 млн тонн (-8% до 2022/23 МР) та 5,1 млн тонн (-10% до 2022/23 МР) відповідно, але потенціал для збереження даних показників на рівні попереднього сезону є.
«Так, враховуючи досить непогані перспективи врожаю соняшнику у 2023 р., а також складність оцінки виробництва даної олійної в прифронтових областях, на виході ми можемо отримати врожай, дещо більший за існуючі наразі прогнози, як це вже було в минулому році. Але варто зазначити, що більшою мірою показники виробництва та експорту олії все ж будуть залежати від роботи альтернативних шляхів експорту, а особливо – від функціонування портів», - зауважила С. Киричок.
Вона також уточнила, що експорт соняшникової олії морським шляхом у сезоні-2022/23 становив левову частку від загального обсягу відвантажень на зовнішні ринки (близько 76%), а це – високі ризики ракетних обстрілів та втрати продукції.
Крім того, потроху набирають обертів і темпи експорту самого соняшнику. Аналітики АПК-Інформ вважають, що з грудня є висока вірогідність збільшення обсягів відвантажень олійної в напрямку країн ЄС. З іншого боку, це може обмежувати потенціал з переробки соняшнику.
Ще однією цікавою темою стало питання вирощування високоолеїнового соняшнику в країні. На нього припадає 7-10% від загальної посівної площі даної культури в Україні. На сьогодні Україна посідає друге місце у світі за виробництвом ВО соняшнику після Франції. У нас цей сегмент все ще вважається нішевим, але має великі перспективи, заявив генеральний директор «MAS Seeds-Україна» Сергій Тимошенко.
«За нашими оцінками, насіння було продано на 420 тис. га. Скільки буде зібрано з цієї площі високоолеїнового соняшнику – велике питання. Може бути, 70%, а може – і 50% від загальної кількості, бо брали деякі гібриди просто як високоврожайні. Є певна тенденція до зменшення, якщо порівняти з минулими роками, але це не так погано, тому що ми розуміємо, що це впливає на загальну ціну високоолеїнової олії», - розказав спікер.
Світовий попит на ВО олію перевищує виробництво на 150 тис. тонн. Дефіцит ВО олії почне відчуватися з листопада-грудня, що приведе до збільшення ціни. Зростання премії до її максимальних значень очікується до кінця 2024 року.
За словами експерта, фермери вагаються, сіяти чи ні ВО соняшник через нестабільність цього сегменту. Але краще – сіяти, бо у гіршому випадку можна продати ВО соняшник як звичайний, а у кращому – отримати премію. При цьому витрати на гектар однакові, підкреслив спікер.
Росія воює з Україною не тільки на полі бою, але й у економічній площині. Так, конкуренція між українською та російською соняшниковою олією на світовому ринку залишатиметься дуже високою у 2023/24 МР. Про це повідомила керівниця відділу аграрних ринків в Чорноморському регіоні та редакторка видання Argus AgriMarkets Вікторія Блажко.
Вона відзначила, що Україна залишається найбільшим у світі експортером соняшникової олії, незважаючи на порушення логістичних ланцюжків. Проте частка України у світовому експорті зменшується через зростання експорту соняшникової олії з Росії.
«Тиск РФ дедалі зростає… Російська продукція тисне за рахунок покращення якості, ціни та зростання обсягів виробництва соняшнику», - пояснила експерт.
Головним «полем битви» у цьому протистоянні є Індія та Китай, інші країни Азії та Африки.
Українські експортери агропродукції стикаються з багатьма труднощами через воєнний стан, зміну звичних логістичних ланцюжків, постійні обстріли портів та подеколи – претензіями з боку іноземних покупців. Тому одним з блоків конференції «Fat&Oil Industry-2023» стала спеціальна юридична сесія «Виконання контрактів через нові логістичні маршрути», де учасники разом з досвідченими фахівцями компанії AGA Partners шукали відповіді на питання, як подолати ці труднощі. Спікером виступила Ірина Мороз, партнерка AGA Partners.
Завершилася насичена сесійна програма дискусією, де учасники обговорювали глобальні зміни в географії експорту соняшникової олії, вплив, наслідки для галузі рекордного експорту даної продукції, пошук альтернативних шляхів постачання на зовнішні ринки, актуальні питання конкуренції при експорті тощо.
Деякі учасники конференції підкреслили, що, нажаль, багато країн сприймають Україну як постачальника дешевої сировини (навіть олія у цьому контексті є сировиною), у подальшому переробляючи українську продукцію на продукти з більш високою доданою вартістю - біодизель, гліцерин тощо. Тому для сталого економічного розвитку ми повинні переходити від простої до глибокої переробки олійної сировини.
Огляд «Fat&Oil Industry-2023» хочеться завершити оптимістичною тезою від Вікторії Блажко – Україна залишається потужним гравцем на світовому олійно-жировому ринку, як в плані переробки, так і експорту, і коли налагодиться логістика (на що усі ми щиро сподіваємося), ринок повернеться приблизно до того стану, у якому перебував до початку повномасштабного вторгнення.
Дякуємо усім учасникам, партнерам та спонсорам конференції: MYANDE GROUP (ексклюзивний спонсор), Payoneer (фінансовий спонсор), Текойл (технологічний спонсор), Котлоенергопроєкт (енергетичний спонсор), MAS Seeds, юридичному партнеру – AGA Partners.
До зустрічі на нових заходах, слідкуйте за анонсами у стрічці новин на сайті АПК-Інформ!
Підготувала Тетяна Лягуша
