2005 рік - це рік, в якому багаторічна епопея з пільговим оподаткуванням сільськогосподарських виробників переходить на іншій, більш якісний рівень. Це сталося завдяки прийняттю 24.06.2004 р. Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників”, який набирає чинності з 1 січня 2005 року.
Для того ж, щоб цей рік був сприйнятий підприємствами АПК як нормальний, а не рік більшого податкового тиску, треба не забувати, що продовження існуючого стану з ПДВ в сільському господарстві не могло зберігатися. Економіка не могла весь час витримувати цілу галузь, яка могла продукувати податковий кредит з ПДВ в загальнонаціональному масштабі, і в той же час цей ПДВ не сплачувати. Отже, прийняття зазначеного Закону - все одно благо для сільського господарства.
Закон вводить „спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, лісового господарства, рибальства” який характеризується наступними нововведеннями щодо ПДВ:
1) спеціальний режим не є обов’язковим і обов’язковим, він повинен бути обраним підприємством;
2) вводиться нова ставка з ПДВ:
- 9 % - для сільськогосподарських товарів і супутніх послуг;
- 6 % - для товарів лісового господарства та рибальства.
До 1 січня 2007 року ставки податку для всіх зазначених галузей становлять 10% до бази оподаткування";
3) як і раніш, нарахований ПДВ не сплачується до бюджету, а залишається у підприємства;
4) перевищення податкового кредиту над зобов’язаннями з ПДВ не відшкодовується з бюджету;
5) сільськогосподарські підприємства отримали право на бюджетне відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг);
6) з метою визначення підприємств, які мають право на спеціальний режим оподаткування, дано визначення сільськогосподарської продукції та діяльності в сфері сільського господарства, до якої включено:
а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах); грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;
б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів;
6) наданий вичерпний перелік послуг, супутніх сільськогосподарській продукції, до якого включено:
а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;
б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції;
в) зберігання сільськогосподарської продукції;
г) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;
д) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);
е) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту (продажу,
поставки) сільськогосподарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо таким платником податку;
є) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;
ж) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь.
Встановлено порядок переходу на спеціальний режим оподаткування, який аналогічний порядку реєстрації платником ПДВ, але при цьому право на спеціальний режим залежить не від частки сільськогосподарської продукції в валовому доході, а від конкретних сум реалізації несільськогосподарської продукції.(п.8-1.10):
- підприємство не зможе перейти на спеціальний режим оподаткування, якщо воно протягом попередніх дванадцяти календарних місяців здійснило оподатковувані операції з несільськогосподарською продукцією чи надало несупутні послуги на суму, що перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз - 61200 грн.). До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (поставки) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства за дванадцять та більше календарних місяців, що передували місяцю, в якому відбувається їх продаж (поставка). А отже вже зараз сільськогосподарське підприємство повинно звернути увагу на свої операції, що не пов’язані з продажем сільськогосподарської продукції чи наданням супутніх послуг.
Реєстраційна заява має бути подана (надіслана) органу державної податкової служби не пізніше двадцятого календарного дня місяця, з якого підприємство переходить на спеціальний режим оподаткування.
Спеціальний режим оподаткування припиняється, якщо протягом останніх дванадцяти календарних місяців здійснені оподатковувані операції з несільськогосподарськими товарами (послугами) на суму суму, що перевищує 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз - 61200 грн.). Також спеціальний режим припиняється, якщо зареєстроване протягом 24 поточних календарних місяців платником ПДВ підприємство мало за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги поставки товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на наведене, сільськогосподарському підприємству, як правило, вигідно переходити на спеціальний режим оподаткування, крім ситуації, коли покупцями всієї продукції є платники ПДВ, для яких отримання податкового кредиту є важливим, і сума податкового кредиту з ПДВ у сільськогосподарського підприємства становить більше 10% вартості товару.
Закон також вносить зміни до Закону „Про фіксований сільськогосподарський податок” з метою обмеження зловживань (або податкової мінімізації - кому як подобається) при фіксованому сільськогосподарському податку наступним чином:
1). Введені додаткові вимоги при реорганізації.
Якщо особа створюється шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), перетворення або виділу, то норма щодо дотримання не менш як 75% продажу (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протягом останніх 12 місяців
поширюється на:
- усіх осіб солідарно, які зливаються або приєднуються;
- кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;
- особу, створену шляхом перетворення.
2). Чітко встановлено, що особа знімається з обліку як платник ФСП, якщо протягом будь-якого місяця така особа продає (поставляє) товари (послуги), відмінні від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що є більшою за 25% від суми загальної вартості продажів (поставок) товарів або послуг у такому
місяці.
Закон України „Про внесення змін до деяких законів України” щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” також вводить сплату сільськогосподарськими підприємствами збору на обов’язкове пенсійне страхування в наступному порядку:
1) для працівників, що не зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції - ставка 32% від витрат на оплату праці;
2) для працівників, які зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції - ставка 20% від повної ставки в 32% (що становить 6,4%) в 2005-2006 рр. з подальшим збільшенням на 20% повної ставки щорічно.
Андрій Никоненко,
юрист Проекту аграрного маркетингу в Україні
