Індійський ринок зернобобових: тренди, мито та вплив на світову торгівлю

Джерело

АПК-Інформ

6606

Індія є найбільшим виробником зернобобових культур у світі. Згідно з даними FAO, валовий збір бобових культур у країні становить близько 25% від загального світового виробництва. При цьому Індія залишається лідером з їхнього споживання (27% від світового споживання), а також імпорту (14%).

 

За даними мінсільгоспу Індії, виробництво бобових культур у країні з 2010/11 до 2015/16 МР варіювалося в межах 16-19 млн. тонн. При цьому вже з 2016/17 до 2017/18 МР валовий збір зернобобових культур у країні поступово зростав і фіксувався в межах 23-24 млн. тонн на тлі розширення посівних площ і високого попиту. Природно, внаслідок постійно зростаючого споживання зернобобових культур, що значно перевищує обсяги виробництва, країна стала їх нетто-імпортером. Так, за підсумками 2017 р. індійські покупці імпортували рекордні 7 млн. тонн бобових вартістю $4 млрд.

 

Нарощування виробництва та підтримка уряду

 

Сільськогосподарський сектор Індії повністю регулюється урядом країни. Саме уряд встановлює мінімальні закупівельні ціни (далі MSP) на 25 культур, які виробляються в країні, в тому числі і на зернобобові. При цьому шляхом встановлення MSP на зернобобові держава утримує внутрішні ціни від девальвації в умовах перевиробництва. У свою чергу, останні зміни в державній політиці щодо підвищення MSP на основні бобові культури призвело до того, що державні агентства значно збільшили закупівлю зазначених культур у місцевих фермерів, що обумовило надмірні обсяги пропозиції продукту в країні.

Проте, торгівля зернобобовими культурами на світовому ринку Індією введеться малоактивно з огляду на те, що основний вироблений обсяг споживається всередині країни. Крім того, з метою контролю внутрішнього ринку представники уряду розробили політику експортного контролю, субсидій, а також вживають жорстких обмежувальних заходів для імпорту (імпортні квоти та високе мито).

 

Нагадаємо, що в 2013/14 МР виробництво зернобобових в Індії вперше досягло рекордно високого показника на той час – 19 млн. тонн. Внаслідок цього державні та приватні агентства знизили імпорт культур до 3,7 млн. тонн, що нижче за рівень попереднього сезону (4 млн. тонн). З метою захисту місцевих фермерів уряд запровадив заборону на експорт зернобобових (за винятком нуту сорту кабулі й органічних зернобобових і сочевиці), а також за винятком бобових, які імпортувалися для внутрішньої переробки для реекспорту за державною програмою. Разом із тим, в 2014/15 МР виробництво зернобобових культур в Індії через несприятливі погодні умови скоротилося на 10%, що призвело до високої волатильності цін на внутрішньому ринку. З метою врівноважити попит-пропозицію на внутрішньому ринку країни було імпортовано близько 4,6 млн. тонн зазначених культур (вартість $2,8 млрд.), а також збережено нульове імпортне мито на бобові.

 

 

У 2015/16 МГ тривало зниження виробництва зернобобових в країні, а уряд оголосив про підвищення мінімальних закупівельних цін на них з метою стимулювання аграріїв збільшувати посівні площі під культурами. Внаслідок низького виробництва в зазначеному сезоні Індія збільшила імпорт зернобобових, і підписала меморандум з Мозамбіком на імпорт дрібного гороху та інших бобових строком на 5 років. Зважаючи на це поставки бобових з Мозамбіку до 2020/21 МР повинні подвоїтися - з 100 тис. до 200 тис. тонн.

При цьому в 2016/17 МГ завдяки мусонам і розширенню посівних площ під культурами валовий збір бобових досяг нового рекорду – 23,1 млн. тонн. Однак висока виробництво, а також відсутність ефективних закупівель бобових за мінімальними закупівельними цінами призвело до різкого зниження внутрішніх цін на продукт, починаючи з вересня 2016 р. Крім того, Індія значно збільшила імпорт – до 6,6 млн. тонн в 2016/17 МГ – через те, що уряд не очікував рекордного внутрішнього виробництва.

 

Нові мита та держрегулювання

 

Починаючи з березня 2017 р., з метою взяти під контроль надлишкову пропозицію зернобобових на внутрішньому ринку уряд почав застосовувати заходи щодо обмеження імпорту. Так, в кінці березня 2017 р. Індія ввела імпортне мито на сочевицю і дрібний горох в розмірі 10%. Однак цим представники влади не обмежилися, і з 5 серпня 2017 р. міністерство комерції та промисловості країни ввело річну імпортну квоту на дрібний горох в розмірі 200 тис. тонн, слідом були встановлені річні імпортні квоти на урд (чорний маш) і боби мунг (маш) у розмірі 300 тис. тонн і на маш і урад – в обсязі 300 тис. тонн.

Однак сенсаційною новиною для світового ринку стало те, що з листопада 2017 р. міністерство Індії прийняв рішення підвищити імпортне мито на горох з 0% до 50%, що істотно вплинуло на торгівлю в ключових країнах-експортерах зернових. Крім того, в грудні 2017 р. було встановлено мито в розмірі 30% на імпорт дрібного гороху, сочевиці і нуту.

На тлі зростаючого виробництва основних зернобобових культур в країні, яке в 2018/19 МГ, за прогнозами USDA, склало 24,5 млн. тонн, уряд було вимушено продовжити введення нових ввізних мит. Зокрема, в лютому поточного року мито на нут було підвищено до 40%, А 1 березня п. р. – до 60% (за винятком сортів Кабулі). У квітні 2018 р. Міністерство комерції та промисловості Індії встановило повну заборону на імпорт жовтого гороху (з імпортною квотою в розмірі 100 тис. тонн) строком на 3 місяці – з 1 квітня по 2 липня т. р. Однак заборона була надалі продовжена до кінця грудня ц. р.

Що стосується експортної політики країн щодо зернобобових, то 22 листопада 2017 р. уряд встановив нульову мито на експорт культур, в тому числі органічних, без обмежень за обсягами. До цього в країні діяла заборона на експорт бобових, за винятком нуту сорту кабули, і експортна квота на органічні зернобобові становила 10 тис. тонн в рік.

 

Нирав Десай (Nirav Desai), керуючий менеджер сільськогосподарської дослідницької компанії GGN (GG Patel and Nikhil Research) зазначив:

«Після істотного збільшення імпортних мит на нут і сочевицю, а також введення заборони на імпорт жовтого гороху, на внутрішньому ринку Індії утворився дефіцит зазначених культур, особливо гороху. При цьому дана ситуація призвела до підвищення попиту на чану (чорний нут), а також зростання цін на зазначену культуру. Так, наприклад, до серпня п. р. ціни на чану в країні виросли з 3300-3500 рупій за центнер до 4200-4500 рупій за центнер.

Також уряд не тільки ввела заборону на імпорт жовтого гороху, а й підвищило обсяг закупівель продукту на внутрішньому ринку до 2,7 млн. тонн за мінімальної закупівельної ціни 4400 рупій за центнер, в той час як приватні трейдери пропонували 3200-3400 рупій за центнер гороху.

Тим не менш, за моїми прогнозами, аграрії будуть поступово скорочувати площі сівби під зернобобовими через зменшення підтримки з боку держави, що призведе до скорочення виробництва культур у країні в короткостроковій перспективі».

 

Світова торгівля бобовими під впливом Індії

 

Згідно з оцінками експертів IGC, прогноз світового експорту бобових культур в 2018 році (січень-грудень) становить 15,3 млн. тонн проти 17,2 млн. тонн роком раніше. Дане скорочення, перш за все, обумовлено значним зниженням імпортних закупівель Індією на тлі високих ввізних мит на нут, сочевицю, а також кількісне обмеження на ввезення жовтого гороху. Зокрема, за результатами поточного року Індія може імпортувати близько 2,7 млн. тонн проти 5,3 млн. тонн за результатами 2017 року. При цьому Китай в поточному сезоні збільшить закупівлі бобових на світових майданчиках на 3% - до 1,6 млн. тонн проти 1,3 млн. тонн в 2017 році. Країни ЄС можуть наростити імпорт бобових до 1,2 млн. тонн в поточному році проти 1 млн. тонн у минулому році.

 

Аналізуючи ситуацію, слід зазначити, що інтерес учасників ринку до вирощування зернобобових культур в світі як і раніше високий, а обсяги торгівлі цими культурами поступово збільшуються. При цьому саме Індія залишається ключовим гравцем у зазначеному секторі і впливає на формування світових трендів.

 

Поліна Калайда

Реклама

Вхід