У третій декаді жовтня в Україні спостерігалася неоднорідна погода - від холодних днів із нічними зниженнями температури повітря до від’ємних значень до дуже теплих для кінця жовтня. У найтепліші дні середні добові температури повітря на 5-12° С перевищували норму. Вдень 28 жовтня місцями у північних, західних та центральних областях були перевищені абсолютні максимуми температури повітря для цієї дати за весь період спостережень.
Переміщення атмосферних фронтів обумовило дощі по всій території країни. У більшості областей сумарна кількість опадів за декаду виявилася близькою до норми, у західних, східних та південно-східних - більшої за норму. Одночасно в окремих районах центральних, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей їх кількість була незначною.
Упродовж декади спостерігалася тумани та рясні роси.
Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 19 до 69 годин, що на більшій частині території країни на 11-34 годин менше, у Хмельницькій, Вінницькій, Дніпропетровській та Херсонській областях близько до середніх багаторічних значень.
Температура. Середня декадна температура повітря(як і у другій декадікрім крайніх північних районів)виявилася на 1,5-5 °С вищою за норму і становила +6,5-9,9 °С, у південних, Кіровоградській, Дніпропетровській, Чернівецькій та Закарпатській областях +10,0-12,1 °С.
Максимальна температура повітря підвищувалася до +21-27 °С, у Київській, Житомирській, Полтавській, Луганській, Чернігівській та Сумській областях – до +15-20 °С.
В окремих районах Вінницької, Одеської, Дніпропетровської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей було досягнуто або перевищено на 1-2 °С максимальну температуру повітря у третій декаді жовтня за період спостережень 1951-2017 рр.
У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 1-4 °С, у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях – до 0 - плюс 3 °С (рис.1).
Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до 0 - мінус 5 °С, у Київській області (на торф’яниках) – до мінус 7 ˚С, у Чернівецькій області – до плюс 2 ˚С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до + 24-36 °С.
Майже по всій території країни упродовж 1-5 днів відмічалися зниження температури на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі до від’ємних значень.
Опади різної інтенсивності та кількості спостерігалися упродовж 2-9 днів. Середня обласна їх кількість у більшості районів західних, східних, Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей становила 143-287 % декадної норми (11-43 мм). У центральних, Миколаївській, Київській, Чернігівській та Сумській областях декадна сума опадів становила 80-120 % (7-16мм). У Чернівецькій та Одеській областях кількість опадів склала 50-63% норми ( 5 - 6 мм) (рис.2).
Добовий максимум опадів у деяких районах Львівської, Запорізької та Харківської областей досягав 20-27 мм (1,5-2,0 декадні норми).
Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см у північно–західних областях становила +6-9 °С, на решті території країни – +10-14 °С.
Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 71 до 90 %. У Херсонській області місцями упродовж 1 дня у денні години відмічалося її зниження до 30 % і нижче.
Вітер упродовж 1-6 днів у західних, південних, місцями у центральних та східних областях спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-27 м/с, на решті території країни переважала помірна швидкість вітру.
Середня місячна температура повітря виявилася на 2–3,5 °С вищою за норму і становила від +8 °С у крайніх північних районах до +14,2 °С у крайніх південних. Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до плюс 1 - мінус 5° С, у південних областях – до мінус 1 - плюс 1° С. Максимальна температура повітря підвищувалася до +24-27 °С.
У другій декаді жовтня у більшості районів Сумської, Чернігівської, Харківської, Полтавської, окремих районах Дніпропетровської, Київської та Черкаської областей було досягнуто або перевищено на 0,3-2,6°С максимальну температуру повітря у другої декади жовтня за період спостережень 1961-2017 рр.
У третій декаді жовтня в окремих районах Вінницької, Одеської, Дніпропетровської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей було досягнуто або перевищено на 1-2 °С максимальну температуру повітря третьої декади жовтня за період спостережень 1951-2017 рр.
Місячна кількість опадів лише на деяких метеорологічних станціях східних та західних областей досягла місячної норми. На решті території їх кількість в основному становила 40-70% жовтневої норми, у південних областях - 20-40% норми, в окремих районах Одеської області у жовтні дощів майже не було.
Дощі третьої декади поповнили запаси вологи у ґрунті, однак їх кількість у багатьох областях була недостатньої для повного насичення ґрунту вологою, адже у жовтні загалом спостерігався тривалий період бездощів’я – до 15-25 днів. Однак, незважаючи на суттєвий дефіцит опадів, тумани, рясні роси, висока відносна вологість повітря підтримували зволоження верхніх шарів ґрунту на задовільному рівні, за винятком багатьох площ на Херсонщині, в Одеській та Миколаївській областях, де тривала засуха.
За експертною оцінкою та за даними оперативних агрометеорологічних спостережень озимі культури посіяні до кінця вересня (на площі близько 53 %) досягли оптимальної для перезимівлі фази кущіння. На посівах першої декади жовтня відмічалося утворення сходів, 3-го листка, вузлових коренів. Площа посівів, де сходи не утворилися, незначна.
Стан посівів на 90% площ оцінювався як добрий. Одночасно на окремих площах Одеської та Херсонської областей, де спостерігався найбільший дефіцит вологи у ґрунті, спостерігалося пожовтіння листків нижнього ярусу та скручування верхньої частини листків. На окремих полях із озимою пшеницею відмічалась зрідженість посівів до 60-90%.
У більшості областей у третій декаді жовтня із випадінням дощів умови для завершення збиральних робіт погіршились, підвищена вологість повітря, зниження нічних температур повітря до від’ємних значень могли погіршити якість насіння соняшнику, сої, цукрових буряків на незібраних площах.
За прогнозом погоди до середини місяця переходу до зими не очікується, рівень середніх добових температур дозволить озимим культурам повільно вегетувати майже по всій території країни. У південних областях ростові процеси будуть більш активними і сприятимуть змінам у фазовому розвитку, в тому числі і досягненню фази кущіння. Припинення вегетації до кінця першої декади листопада ймовірне у крайніх східних та північно-східних районах, де очікуються середні добові температури повітря нижче +3-5° С.
За прогнозом погоди у першій декаді листопада переважатиме майже суха погода, за винятком західних та північних областей, де ймовірні невеликі дощі із переміщенням атмосферних фронтів. Така погода сприятиме завершенню збирання врожаю.
За агрокліматичними показниками сіяти озимину вже недоцільно.
Станом на 31 жовтня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищували середні багаторічні показники на 130-165 °С і в розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам:
|
Агрокліматичні зони |
Сума ефективних температур |
|
|
Вище +5⁰ |
||
|
|
Середня багаторічна (за період 1986-2005 рр.) |
2018 р. |
|
С т е п |
395-510 |
550-675 |
|
Л і с о с т е п |
335-400 |
465-545 |
|
П о л і с с я |
310-365 |
455-480 |
Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума температур 200-300°С від сходів до припинення вегетації.
Станом на 31 жовтня (зразки ґрунту від 28.10.18) запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на більшості засіяних площ були оптимальними (21-40 мм). На окремих площах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської та Чернігівської областей 0-20 см шар ґрунту був перезволожений (більше 40 мм продуктивної вологи).
В Одеській, на багатьох площах Запорізької, Кіровоградської, Донецької, Харківської, Полтавської, окремих площах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Черкаської, Вінницької, Сумської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської та Львівської областей зволоження орного шару ґрунту було недостатнім для кінця осені (11 – 20 мм), на окремих площах Миколаївської та Херсонської областей – незадовільним (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями орний шар ґрунту був зовсім сухий (рис.3).
Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту під озимими культурами у північно-західних, на окремих площах центральних, Запорізької, Луганської та Харківської областей сформувалися переважно на рівні 81-120 мм та 121 – 160 мм і більше. На більшості площ південно-східної частини країни запаси вологи у 0-100 см шарі ґрунту становили 51-80 мм, на частині площ - менше 50 мм продуктивної вологи (рис.4).
Для кінця осені на зябу в орному шарі ґрунту на більшості площ країни запаси продуктивної вологи сформувалися переважно на високому рівні - 21–40 мм, місцями у західних областях – 41-50 мм. Недостатнє (11-20 мм) зволоження ґрунту відмічалося на більшості площ південних, Донецької, окремих площах Луганської, Харківської, Полтавської, Житомирської, Рівненської та Волинської областей. На багатьох площах Херсонської, окремих площах Одеської, Миколаївської, Запорізької та Луганської областей запаси продуктивної вологи не перевищували 1-10 мм (рис.5).
У метровому шарі ґрунту на зябу у західних, Вінницькій, Черкаській, на більшості площ північних, Одеської, окремих площах Кіровоградської, Полтавської, Харківської та Луганської областей запаси продуктивної вологи становили 80-120 мм та 121-160 мм і більше.
На більшості площ південних, східних, окремих площах центральних та північних областей метровий шар ґрунту був зволожений недостатньо 54-78 мм, а місцями –незадовільно (9-47мм) (рис.6).
Озимина. В залежності від строків сівби озимі культури знаходилися у різних фазах: на більш ранніх посівах відмічалося утворення вузлових коренів, утворення 3-го листа та кущіння. На пізніх посівах - проростання зерна та сходи. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий та задовільний.
Густота посівів сформувалася в межах 350-600 рослин на 1 м2, кущистість озимих зернових культур в межах 1,5-2,7 стебел на одній рослині.
На окремих площах південних областей в озимої пшениці відмічалося пошкодження шкідниками. В окремих районах Херсонської області через посушливі умови насіння озимої пшениці не проростає упродовж 15-20 днів.
В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки.
Стан рослин переважно добрий. Лише на окремих засіяних площах Херсонської області відмічалася зрідженість посівів.
Багаторічні трави. У люцерни та еспарцету тривало відростання отави після укосів, ріст стебла та стравлювання. Стан багаторічних трав переважно добрий та задовільний.
За матеріалами Укргідрометеоцентру
www.meteo.gov.ua
