Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у жовтні 2018 року

Джерело

АПК-Інформ

1734

Переважна більшість посівних площ озимих зернових культур і ріпаку в Україні знаходиться в степовій агрокліматичній зоні, де сівба озимих проводиться в добре прогрітий ґрунт, а тому проблеми з появою сходів переважно пов'язані з низькими запасами в ній продуктивної вологи, кількість якої залежить, як правило, від атмосферних опадів у передпосівний період і під час проведення сівби.

Нинішня посівна кампанія не принесла особливих сюрпризів, але, в цілому, видалася порівняно сприятливою для зерновиробників більшості областей нашої країни. Так, розпочався посушливий передпосівний період, який тривав до завершення першої декади вересня, і в деяких господарствах піддавалася сумніву доцільність проведення сівби при таких запасах вологи в ґрунті, а потім помірний гідротермічний режим при сівбі в оптимальні та пізні терміни дозволив отримати сходи озимих навіть після непарових попередників. При рекомендованих термінах сівби на більшості площ було отримано дружні та добре виконані сходи, що, в першу чергу, стало наслідком хоча і незначних, але регулярних опадів, які зволожили верхні шари ґрунту. Особливо сприятливими погодні умови виявилися для озимих зернових культур і ріпаку, що висівались в порівняно ранні й оптимальні строки після кращих і удобрених попередників. Саме такі посіви, особливо після чорних і зайнятих парів і гороху, при сприятливому гідротермічному режимі протягом осіннього періоду можуть перерости, що негативно позначиться на їхній зимостійкості. Разом із тим, посіви озимої пшениці після непарових попередників, особливо після соняшнику, де не було створено належного фону живлення, при слабкому розвитку кореневої системи вже на початку третьої декади жовтня зазнавали гострої недостачі не лише поживних речовин, але і вологи.

Фахівці-практики на власному досвіді давно переконалися, що проведення своєчасної та якісної сівби – це перший і найважливіший крок у забезпеченні подальшого росту та розвитку рослин. Однак не завжди це досягається виключно термінами сівби. Поява сходів і темпи росту та розвитку озимих зернових культур і ріпаку значною мірою залежать від наявності в ґрунті вологи та поживних речовин, що, у свою чергу, визначається попередниками, строками та способами підготовки ґрунту до сівби і, звичайно, погодними умовами.

Аналіз гідротермічного режиму останньої декади вересня і здебільшого жовтня свідчить, що цей період був відносно сприятливим для одержання дружних сходів і нормального забезпечення ростових процесів рослин.

Протягом більшої частини третьої декади вересня продовжувала утримуватися тепла та порівняно волога погода. Середня за декаду температура повітря склала 13,6°С, що на 0,9°С перевищувало середні багаторічні показники. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 29,9°С, а мінімальна знижувалася до 2°С. У світлий час доби поверхня ґрунту прогрівалася до 45,5°С, а вночі охолоджувалася до 1°С.

Опадів за декаду випало 17 мм при багаторічній нормі 12 мм. Середня відносна вологість повітря становила 67%, а мінімальні значення даного показника на початку декади знижувалися до 25%.

В цілому за вересень середня температура повітря склала 18,1°С, що на 3,1°С перевищувало середню багаторічну норму. Середня кількість опадів становила 43,1 мм, або на 7,1 мм більше в порівнянні з кліматичною нормою.

У кінці третьої декади вересня запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою, яка вирощується по чорному пару, в орному шарі ґрунту становили 26 мм, у метровому – 134 мм, що у першому випадку відповідало середній багаторічній нормі, а в другому – на 10 мм менше за неї. Під пшеницею озимою, яка висівалася після непарових попередників, кількість продуктивної вологи в орному шарі ґрунту була в межах 9-11 мм, а в метровому – 36-70 мм, що було відповідно на 7-9 і 10-44 мм менше за середні багаторічні значення.

Сума ефективних вище за 5°С температур повітря, які накопичили рослини на 30 вересня, в залежності від строків сівби була такою: при сівбі 5 вересня – 311°С; 10 вересня – 231°С; 15 вересня – 137°С; 20 вересня – 100°С; 25 вересня – 37°С.

Обстеження посівів озимої пшениці в перші дні жовтня показало, що на полях, де основна зернова культура висівалася по чорному пару і після гороху у відносно ранні терміни (до 10 вересня), рослини перебували у фазі кущіння і мали середню висоту від 13 до 16 см. При оптимальних строках сівби (20 і 25 вересня) пшениця озима перебувала у фазі двох листків і утворила повні сходи відповідно.

У пшениці озимої, яка вирощується після непарових попередників (соняшник), при ранній сівбі рослини в кращому випадку перебували на початку фази кущіння, при оптимальних термінах сівби – утворили повні сходи або ж знаходилися на початку формування другого листа. Висота рослин по цьому попереднику становила 8-12 см.

У рослин озимого ріпаку триває утворення листової розетки. Стан посівів добрий і задовільний, висота рослин становить у залежності від строку сівби та умов виростання від 13-16 до 22-26 см. Через посушливі умови на окремих площах півдня степової зони відзначається часткова зрідженість посівів, а на сході спостерігається передчасне пожовтіння листя нижнього ярусу. Запаси продуктивної вологи під озимим ріпаком в орному шарі ґрунту варіюють від 4 до 8 мм.

В першій декаді жовтня продовжувала утримуватися порівняно тепла з помірною кількістю опадів погода. Середня за декаду температура повітря склала 11,5°С, що виявилася на 1°С вище за середню багаторічну. В цей час максимальна температура повітря підвищувалася до 20,1°С, а мінімальна знижувалася до 2,4°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 35°С, а вночі охолоджувалася до 2°С.

Опадів за декаду, які відзначалися на її початку, випало 8,1 мм, що практично відповідало середній багаторічній нормі. Середня відносна вологість повітря становила 64%, проте в окремі дні мінімальні її значення знижувалися до 21%.

Помірний гідротермічний режим позитивно позначився на стані озимих зернових культур і ріпаку, але вже в кінці декади рослини почали відчувати нестачу вологи в ґрунті, особливо у його верхніх шарах.

Визначення в кінці першої декади жовтня запасів продуктивної вологи показало, що під пшеницею озимою, яка вирощується по чорному пару, в посівному шарі ґрунту знаходилося 9 мм, в орному – 19 мм, у метровому – 125 мм, що було відповідно на 3, 7 і 18 мм менше за середні багаторічні значення. Під пшеницею озимою, яка висівалася після непарових попередників, кількість продуктивної вологи в посівному, орному і метровому шарах ґрунту становила відповідно 4-6 мм, 5-2 і 36-75 мм, що також було менше за середню багаторічну норму.

Обстеження посівів озимої пшениці у кінці декади показало, що на полях, де основна зернова культура висівалася по чорному пару і після гороху у відносно ранні терміни (до 15 вересня включно), рослини перебували у фазі кущення, при сівбі в оптимальні строки – нараховували 3 листки і знаходилися на початку фази кущення. У рослин озимої пшениці, що вирощувалася після соняшнику, лише при ранній сівбі (до 5 вересня включно) відзначалася фаза кущіння, на посівах більш пізніх строків сівби після цього попередника озима перебувала лише на початку фази кущіння і у фазі повних сходів.

У другій декаді жовтня встановилася тепла погода без опадів, що певною мірою загальмувало ростові процеси рослин і негативно позначилося на загальному стані посівів. Середньодобові температури повітря протягом цього календарного часу варіювали від 10,6 до 16,5°С, а середня температура повітря становила 13,7°С, що було на 5,1°С вище за середню багаторічну норму. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 24,1°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 34,2°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до 2,9°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -1,4°С.

Опади у другій декаді жовтня були відсутні при середній багаторічній нормі 11 мм. Середня відносна вологість повітря становила 57%, а мінімальне її значення – 26%. Причому мінімальна відносна вологість повітря нижче 30% відзначалася протягом 4 днів.

Підвищений температурний режим і порівняно тривала відсутність опадів (17 діб) при недостатніх запасах вологи в ґрунті призвели до досить складної ситуації на полях озимих культур після непарових попередників, зокрема після соняшнику. При низькій вологозабезпеченості верхніх шарів ґрунту і слабкій кореневій системі, на більшості посівів обумовленій недостатньою кількістю внесених добрив у передпосівний період, у пшениці озимої призупинився ріст і розвиток рослин, листові пластинки втратили тургор і змінили колір на темно-зелений, їхні кінчики пожовкли, а в окремих випадках навіть засохли. Така ситуація на полях викликала значне занепокоєння фахівців виробничої сфери, які мали всі підстави хвилюватися щодо подальшого стану посівів озимих оптимальних і пізніх строків сівби та їхній перспектив відносно майбутньої зимівлі. Особливо це стосується ячменю озимого, площі посівів якого цього року дещо зросли порівняно з минулим роком.

Дощі в першій половині третьої декади жовтня дещо поліпшили стан посівів після всіх попередників, але вже сьогодні можна сказати, що пшениця озима, яка висівалася після соняшнику в оптимальні та пізні терміни, на значних площах почне зимівлю (якщо це відбудеться в терміни, близькі до середніх багаторічних) не зовсім в оптимальному стані – буде слабо розкущеною і з недостатньо накопиченою надземною масою рослин. Можливо, це виявиться одним із факторів, який матиме негативний вплив на формування зернової продуктивності не лише озимої пшениці, але й інших озимих зернових культур.

В цілому, третя декада жовтня характеризувалася підвищеною для цієї пори року температури повітря та великою кількістю опадів порівняно з середньою багаторічною нормою і виявилася досить сприятливою для зростання і розвитку рослин озимих зернових культур і ріпаку.

Середня температура повітря склала 9,6°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 18,6°С, поверхні ґрунту – до 26,4°С. У нічний час повітря охолоджувалося до 0,9°С, а поверхня ґрунту – до -1,8°С.

Кількість опадів протягом декади склала 19,5 мм і перевищила середню багаторічну норму на 9,5 мм. Середня відносна вологість повітря становила близько 80%.

В результаті дощів у кінці третьої декади жовтня запаси продуктивної вологи у верхніх шарах ґрунту збільшилися таким чином: у горизонтах 0-10; 0-20 і 0-50 см вони перевищували нормативні значення на 3, 5 і 1 мм відповідно, але в горизонті 0-100 см були на 24 мм менше за них.

Визначення стану посівів, проведене в останні дні декади, показало, що в кращому стані знаходиться пшениця озима, яка висівалася по чорному пару і після гороху з 5 по 25 вересня – рослини перебувають у фазі кущіння, їхня середня висота становить від 18 до 36 см. У цілому, по чорному пару, навіть за не дуже сприятливих умов вологозабезпеченості ґрунту, які часом відзначалися у вересні та жовтні, було отримано повні сходи при сівбі озимої пшениці в усі рекомендовані строки, а також у так звані надпізні – у період із 10 по 15 жовтня. Близькі за станом і морфофізіологічними показниками рослин також посіви озимої пшениці після гороху. В набагато гіршому стані знаходяться посіви озимої пшениці після соняшнику. У фазі кущіння (сформовано в середньому два пагони) знаходяться рослини, сівба яких проводилася в ранні терміни, а саме – до 10 вересня включно.

На інших посівних площах (оптимальні та пізні терміни) рослини знаходяться на початку фази кущення або ж утворили повні сходи. На окремих посівах озимих (у більшості випадків ранніх строків сівби) за відсутності належного догляду значної шкоди завдала падалиця соняшнику, яка виявилася потужним конкурентом рослинам основної зернової культури у споживанні вологи та поживних речовин.

Таким чином, жовтень для озимих зернових культур і ріпаку виявився досить складним, але в цілому порівняно сприятливим, якщо брати до уваги погодні умови в цьому місяці в минулі роки. У зв'язку з цим є підстави стверджувати, що на більшості посівних площ озимі зернові та ріпак почнуть зимівлю в доброму та задовільному стані.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід