Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у січні 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

Наявність сприятливих погодних умов впродовж зимового періоду є одним із головних і визначальних факторів успішної зимівлі озимих зернових культур та ріпаку. Небажана загибель посівів завжди супроводжується значним недобором зернової продукції в продовольчому балансі держави, втраченим насінням, а також додатковими матеріальними та фінансовими витратами на обробіток ґрунту і пересівання полів та пов’язана зі значною перебудовою планів проведення весняно-польових робіт. Як правило, із суттєвим ушкодженням та загибеллю озимини неминучим є запізнення із сівбою ярих культур, а отже, зниження їхньої врожайності та зменшення в хлібному балансі частки високоякісного продовольчого зерна.

З кожним днем все менше часу залишається до завершення періоду зимового спокою рослин, більша частина якого характеризувалася підвищеним температурним режимом, що забезпечувало сприятливі умови для успішної перезимівлі озимих зернових культур та ріпаку.

Впродовж перших 2 місяців календарної зими вагомих причин для ушкодження, а тим більше для загибелі посівів, не спостерігалося, оскільки грудень і січень відрізнялися невеликими амплітудними коливаннями температурних показників, які наближалися до середніх багаторічних значень або були вищими за них. Сприятливими погодні умови виявилися і за кількістю опадів, які випадали впродовж цього часу у вигляді дощу та снігу.

Найбільша кількість опадів впродовж перших двох зимових місяців випала в третій декаді грудня і склала близько 40 мм, що вдвічі перевищувало середню багаторічну норму. Середня температура повітря за цей проміжок часу становила -1,8°С і була на 1,2°С вищою в порівнянні з середніми багаторічними показниками. На завершення декади висота снігового покриву знаходилася в межах 8-12 см, а глибина промерзання ґрунту не перевищувала 10-11 см. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -2,6°С при розрахунковій критичній температурі вимерзання рослин -16,2°С.

Загалом, за грудень середня температура повітря склала -1,6°С, що на 0,7°С виявилося вище за кліматичну норму. Середня кількість опадів досягла 72,4 мм, що майже на 48% було більше за середні багаторічні значення.

В першій декаді січня 2019 р. продовжував утримуватися помірний гідротермічний режим. Так, середня температура повітря склала -4,2°С, що було лише на 0,1°С вище за середню багаторічну норму. В окремі дні позначка термометра знижувалася до -10,3°С, а поверхня снігу охолоджувалася до -11,5°С. Опадів випало 17,1 мм, що фактично відповідало середнім багаторічним показникам і в результаті чого на завершення декади висота снігового покриву на полях значно збільшилася та становила в середньому 26-28 см. Запаси води в сніговій масі на цей час складали близько 300 т/га. Середня глибина промерзання ґрунту була незначною і знаходилася в межах 8-10 см.

Досить потужний сніговий покрив перешкоджав проникненню холоду та зниженню температурних показників у верхніх шарах ґрунту, а тому на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої (3 см) навіть у найхолодніші дні температура ґрунту не була нижчою за -1,2°С.

В цілому, погодні умови в першій декаді січня були сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур та ріпаку.

В другій декаді січня відзначалася порівняно тепла як для цієї пори року, з помірними опадами погода. Середня температура повітря склала -2,9°С, що було на 3,9°С вище за середню багаторічну норму. Максимальна температура повітря підвищувалася до 3°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 1,2°С. Мінімальна температура повітря знижувалася до -12,9°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -15,3°С. Опадів випало 12,3 мм, що лише на 0,3 мм було більше в порівнянні з середніми багаторічними показниками.

Висота снігового покриву на полях становила від 24 см на початку декади до 15 см на її завершення. Глибина промерзання ґрунту варіювала в межах 8-11 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої знижувалася до -1,2°С і не становила жодної загрози для рослинних організмів.

В третій декаді січня переважала мінлива за температурним режимом зі значними опадами погода. Середньодобові температури повітря коливалися від -0,3° до -10°С. В окремі дні температура повітря підвищувалася до +2,1°С, а в нічний час знижувалася до -14°С. Опади (20,7 мм), які спостерігалися в перші дні декади, збільшили висоту снігового покриву на полях в середньому до 21 см. Глибина промерзання ґрунту в цей час не перевищувала 8-11 см. На глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої температура ґрунту становила -0,5-1,5°С, тоді як розрахункова критична температура вимерзання рослин у перші дні декади була -15,9°С.

В другій половині третьої декади відбулося підвищення температурних показників, яке привело, в першу чергу, до поступового танення снігового покриву на полях.

Попередній аналіз стану життєздатності рослин озимих зернових культур, проведений наприкінці третьої декади січня методом монолітів, свідчить, що всі посіви пшениці озимої рекомендованих строків сівби знаходяться в доброму стані – кількість життєздатних рослин варіюється в межах 96-99%.

Враховуючи низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті по завершенні осіннього періоду вегетації, позитивною рисою нинішньої зими є порівняно велика кількість опадів, які випадали у вигляді дощу та снігу. Так, загальна кількість опадів за грудень-січень становить близько 123,5 мм, що на 37% більше за середню багаторічну норму. Беручи це до уваги та враховуючи можливий підвищений гідротермічний режим і відсутність значного промерзання ґрунту в подальшому, є всі підстави сподіватися, що з інтенсивним таненням снігової маси відбудеться суттєве збільшення запасів агрономічно цінної вологи під посівами озимих зернових культур та ріпаку після всіх попередників.

В зимовий період посіви озимих зернових культур та ріпаку знаходяться протягом 4-4,5 місяців у стані вимушеного покою. Ушкодження та загибель рослин у польових умовах впродовж цього часу можливі від шкідливого впливу комплексу факторів: низьких температур, льодової кірки, випрівання, вимокання, хвороб, викликаних несприятливими зимовими умовами та порушеннями агротехніки, тощо. Стійкість окремих культур і сортів до такого складного взаємозв’язку між біологічними особливостями та динамічним поєднанням умов середовища і метеорологічних факторів одержала назву зимостійкість. Разом із тим, морозостійкість рослин – це їхня здатність протистояти температурам нижче за 0°С і зберігати при цьому подальшу життєздатність.

Відомо, що ушкодження озимини низькими температурами (вимерзання) вважається найбільш поширеним і найбільш небезпечним явищем. Вимерзання озимих культур може відбуватися в різні періоди перезимівлі: на початку зими, коли за відсутності снігу спостерігаються сильні морози, в середині та кінці зимового періоду, а також ранньою весною, коли їхня зимостійкість значно ослаблена. Його величина залежить від ступеню загартування та морозостійкості рослин.

Зниження температури ґрунту до критичних значень відбувається внаслідок низьких температур повітря і невисокого снігового покриву. Критичною температурою вважається така, за якої гине від вимерзання близько 50% рослин.

Вимерзання рослин зовні характеризується зміною тургору клітин, побурінням і відмиранням тканин. Вирішальним фактором при вимерзанні є ступінь ушкодження морозами вузла кущення, який є важливим та складним за фізіологічними функціями органом. Вузли кущення дають початок вторинній кореневій системі озимих культур та є своєрідною ємністю запасних речовин, переважно вуглеводів, які відіграють велику роль у захисті рослин від згубної дії низьких температур та інших несприятливих умов перезимівлі.

Оцінка умов перезимівлі озимих посівів проводиться за комплексом метеорологічних факторів, головним з яких є мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення, що характеризує ступінь несприятливої дії морозів. Однак багаторічні дослідження показали, що більш достовірним є визначення можливості вимерзання озимих посівів на основі не мінімальної, а середньодобової температури ґрунту, оскільки на стан рослин більший вплив має не стільки абсолютний мінімум температури, скільки тривалість його дії.

Для оцінки умов перезимівлі озимих посівів пропонується, наприклад, користуватися визначеними співвідношеннями температури повітря та висоти снігового покриву: за середньої декадної температури повітря -8°С висота снігового покриву на посівах має становити не менше 5 см, за -10°С – не менше 7 см, за -15°С – не менше 14 см і т.д. При порушенні цих співвідношень, коли під час морозів на посівах протягом трьох декад, які не обов’язково йдуть одна за одною, відсутній сніговий покрив відповідної висоти, спостерігаються значні пошкодження озимих культур, що може виявитися не одразу, а поступово. За цих умов для згубної дії низьких середньодобових температур ґрунту на глибині залягання вузла кущення достатньо 3-4 діб, щоб рослинам було завдано значних пошкоджень.

Для визначення стану озимих посівів існує низка методів, а саме – відрощування рослин у монолітах, у водному та цукровому розчинах. Найбільш об’єктивним і надійним способом визначення життєздатності рослин пшениці озимої в зимовий період є спосіб монолітів, відбір яких, згідно з існуючими рекомендаціями, слід проводити 25 січня, 23 лютого та 10 березня. Крім того, ще додатково їх беруть після різкого та тривалого зниження температурного режиму.

Найближчим часом загрози вимерзання озимини та масового утворення льодової кірки на полях не існує. При утриманні помірного температурного режиму в подальшому є всі передумови для завершення зимівлі озимими культурами з найменшими втратами, що, в свою чергу, є одним із вирішальних факторів одержання вагомого врожаю, особливо якщо відновлення весняної вегетації відбудеться раніше за середні багаторічні строки. Але, як іноді буває, складними можуть видатися завершальні етапи зимового спокою рослин, оскільки чергування низьких температур із тривалими відлигами призводить до їхнього виснаження, критичного зниження вмісту вуглеводів у вузлах кущіння і, як наслідок, втрати морозостійкості. А тому весняне повернення холодів часто є причиною ушкодження та загибелі посівів навіть при порівняно невеликих морозах.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід