Україна: погодні умови та стан озимих культур у березні 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

492

 В останні 5 років, за винятком минулорічної весни, весняно-польові роботи у сільськогосподарських підприємствах більшої частини нашої країни розпочиналися в порівняно ранні строки, що, в першу чергу, пояснюється підвищеним температурним режимом, який відзначався як впродовж календарної зими, так і на початку весняного періоду. Особливо це стосується південних та центральних областей, де зосереджено основні площі озимих зернових культур і ріпаку, які, як відомо, визначають внутрішній продовольчий баланс та забезпечують валютні надходження до держави.

Раннє відновлення весняної вегетації озимини позитивно впливає на регенераційні процеси, настання фаз розвитку та етапів органогенезу, формування густоти посіву, площу листкової поверхні, фотосинтетичну діяльність рослин, їхню стійкість проти вилягання, співвідношення між величиною вегетативних та репродуктивних органів, кінцеву продуктивність посівів, структуру врожаю, накопичення в зерні білка, клейковини та формування інших показників якості. А тому не випадковим є те, що при максимальному збереженні рослин упродовж зимового періоду ранній прихід агрономічної весни, як правило, завжди супроводжується високою врожайністю пшениці озимої та інших озимих зернових культур і ріпаку.

Навесні 2019 р. польові роботи також розпочалися в порівняно ранні строки, що пов’язано з теплою погодою впродовж лютого та початку березня. Наростання температурних показників, інтенсивне танення снігового покриву на полях та доволі тривала відсутність інтенсивних опадів дозволили провести перше підживлення посівів озимих зернових культур і ріпаку, а на півдні та центральних областях країни розпочалася сівба ранніх ярих зернових та зернобобових культур (табл. 1).

Таблиця 1. Середня температура повітря ( ° С) у березні та час відновлення весняної вегетації (2014-2019 рр.)

 

Показник

Рік

Середні багаторічні показники

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Середня температура повітря, °С

+6,2

+4,1

+4,7

+5,8

-1,4

+4,3

+0,5

Час відновлення весняної вегетації

11.03

10.03

1.03

1.03

2.04

5.03

23.03

Особливо сприятливими виявилися погодні умови для проведення підживлення рослин пшениці озимої по мерзло-талому ґрунту, яке останніми роками не завжди вдавалося зробити через значне перезволоження ґрунту або ж за швидкого наростання температури повітря, що зумовлювало швидке танення снігу та пересихання верхніх шарів ґрунту.

За третю декаду лютого середня температура повітря склала -1,8°С, що було на 2,0°С вище за середню багаторічну норму. Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалася до 4,0-5,6°С, а мінімальна знижувалася до -11,1-13,5°С. Середня кількість опадів, які відзначалися у вигляді дощу, становила лише 1,3 мм, або 22% від кліматичної норми. Загалом погодні умови впродовж декади виявилися сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур.

Підсумовуючи гідротермічні показники останнього зимового місяця, слід зазначити, що середня температура повітря за лютий склала -0,1°С, що виявилося на 4,4°С вище за середню багаторічну норму. Подібний тепловий режим спостерігався у цьому місяці в 2009 р. (-0,5°С), 2013 р. (+0,3°С) та 2016 р. (+2,3°С). Загальна кількість опадів виявилася найменшою за останні 12 років і становила 5,1 мм (18 % від норми).

Протягом першої декади березня продовжувала утримуватися порівняно тепла з незначними опадами погода. Середня температура повітря склала +4,0°С при середній багаторічній нормі -2,4°С, тобто різниця склала 6,4°С. Впродовж декади середньодобові температури повітря знаходилися в межах від -1,6° до +9,3°С. Максимальна температура повітря в окремі дні підвищувалася до +13,6-14,5°С. Разом із тим, мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до -3,0-6,4°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -4,7-7,0°С. Близький до наведеного температурний режим відзначався за останні 15 років також у 2008, 2014, 2016 та 2017 рр.

Середня кількість опадів, які спостерігалися у вигляді мокрого снігу та дощу, склала 3,2 мм при середній багаторічній нормі 9 мм.

Стійке відновлення активної весняної вегетації озимими зерновими культурами було відзначено 5 березня, тобто з цього дня відбувся перехід середньодобової температури повітря через +5°С у бік підвищення, що, в свою чергу, виявилося на 18 діб раніше за середні багаторічні строки.

На початку березня запаси продуктивної вологи під озимими зерновими культурами після різних попередників характеризувалися як достатньо добрі і становили в орному шарі ґрунту 29-32 мм, у метровому – 158-167 мм, що було на 6-14% менше в порівнянні із середньою багаторічною нормою, яка регламентується на час відновлення весняної вегетації озимини. При цьому, враховуючи кількість продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см, яка визначалася у кінці першої декади лютого, була відзначена небажана тенденція доволі інтенсивної її втрати за досить короткий проміжок часу, яка склала залежно від попередника озимини від 23 до 28 мм.

На переважній більшості посівних площ озимі зернові культури та ріпак завершили зимівлю в досить доброму та задовільному стані. Звичайно, в першу чергу це стосується озимини, сівба якої проводилася згідно з існуючими вимогами та рекомендаціями. Значний вплив на результати зимівлі мали сортовий склад, строки сівби, попередники та забезпеченість посівів поживними речовинами. Як засвідчило візуальне обстеження полів, за результатами зимівлі кількість ушкоджених та загиблих рослин не перевищувала 2-4%, що відповідало природній зрідженості посівів після зимового періоду у сприятливі за гідротермічним режимом роки. Власне, такий стан озимини підтверджувався і раніше в лабораторних умовах після відрощування зразків рослин, відібраних із полів способом монолітів. Лише в окремих сортів пшениці озимої (Новелл, Патрас, Дагмар), переважно іноземної селекції, відзначалося помітне, більше за інших, ушкодження верхньої частини листкових пластинок рослин, яке, до речі, за багаторічними спостереженнями, не має суттєвого впливу на формування продуктивності озимини.

На час відновлення весняної вегетації в найкращому фізіологічному стані (фаза кущіння рослин) знаходилася пшениця озима, сівба якої проводилася після кращих і удобрених попередників до 5 жовтня включно. Середня висота рослин у таких посівах становила від 15 до 25 см, а кількість пагонів – 3-6 шт./рослину. Після непарових попередників, зокрема соняшнику, в розкущеному стані знаходилися рослини, які висівалися до 25-30 вересня включно і мали середню висоту від 12 до 16 см та налічували від 2 до 4 стебел.

В другій декаді березня відзначалася доволі тепла, як для цієї пори року, з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися у межах 0,7-7,0°С. В окремі дні температура повітря та поверхні ґрунту підвищувалася відповідно до 13,3-14,2° та 27,2-30,0°С, а в нічний час знижувалася до -3,3-6,7° та -6,0-10,5°С. Середня температура повітря склала 3,9°С, що було на 3,9°С вище в порівнянні з кліматичною нормою.

Загальна кількість опадів склала 5,3 мм при середній багаторічній нормі 8,0 мм. Середня відносна вологість повітря становила 68%, а мінімальна знижувалася до 32%.

Враховуючи недостатню кількість опадів упродовж лютого та більшої частини березня, запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на завершення другої декади березня знизилися майже на 25% у порівнянні з тими, які відзначалися в другій декаді лютого (табл. 2).

 

Таблиця 2. Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті (мм) під пшеницею озимою по чорному пару, 2019 р.

Час відбору зразків ґрунту

Шар ґрунту, мм

0-10

0-20

0-50

0-100

11 лютого

21

41

94

193

6 березня

15

32

78

167

18 березня

16

33

76

142

Середні багаторічні показники на час відновлення весняної вегетації

26

51

107

195

В зв’язку з цим при збереженні такої негативної тенденції і в квітні очікуваний рівень урожайності озимих зернових культур залежно від стану посівів на час відновлення весняної вегетації може бути знижено на 10-25%.

В цілому погодні умови другої декади були сприятливими для відновлення ростових процесів у рослин, активізації фотосинтезу та розвитку кореневої системи.

В першій половині третьої декади березня зберігалася відносно тепла, з періодичними заморозками та незначною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря утримувалися в межах 3,3-6,3°С. У світлий час доби температура повітря підвищувалася до 11,2-13,1°С тепла, а в нічний час знижувалася до 2,0-2,4°С морозу. Відносна вологість повітря варіювала від 31% до 69%. Кількість опадів не перевищувала 3,0 мм.

В другій половині декади відзначалися опади різної інтенсивності у вигляді мокрого снігу та дощу.

Як відомо спеціалістам, догляд за посівами навесні визначається умовами зимівлі та станом озимих зернових культур і ріпаку після відновлення вегетації. Поточного року з відновленням активної весняної вегетації (початок якої було відзначено, як згадувалося вище, раніше за середні багаторічні строки) одним з основних завдань для господарств є своєчасне і достатнє підживлення посівів азотними добривами. В ранньовесняний період – це посіви після непарових попередників, особливо тих, які розміщено після соняшнику та кукурудзи на зерно, на решті посівів – слід враховувати стан рослин та забезпеченість їх поживними речовинами з осені, але не слід повністю розраховувати на прикореневе (локальне) підживлення після завершення весняного кущіння рослин, коли з пересиханням верхнього шару ґрунту ефективність добрив різко знижується. Такі підживлення, особливо за посушливих умов степової зони, слід проводити при першій можливості заходу агрегату в поле, коли ґрунт ще є досить зволоженим, як правило, це кінець березня – початок квітня.

Беручи до уваги те, що в більшості господарств перше підживлення озимини азотними добривами дозами від 30 до 40 кг/га д.р. було вже проведено в другій половині лютого, друге підживлення, спрямоване на підвищення зернової продуктивності рослин, необхідно виконувати, застосовуючи більшу кількість азоту – від 45 до 75 кг/га д.р.

В процесі весняного догляду за пшеницею озимою може бути корисним боронування посівів середніми або важкими боронами залежно від стану поля. Боронуванням можна не лише зруйну­вати ґрунтову кірку, розпушити верхні шари ґрунту, посилити доступ повітря до коренів рослин і тим самим інтенсифікувати мікробіологічні процеси в ґрунті, але й звільнити рослини від пагонів і листків, які відмерли впродовж зимового періоду, поліпшити освітленість конусів наростання і сприяти формуванню нормально розвинутого колоса.

Разом із тим, питання боронування посівів пшениці озимої залишається доволі полемічним, адже лише за дотримання всіх вимог при виконанні даного агроприйому можна досягти очікуваних результатів. Його доцільність визначається в кожному конкретному випадку. Польові досліди та результати практичної діяльності свідчать про те, що за допомогою цього технологічного заходу також можливо боротися з однорічними бур’янами, хоча, як відомо, більш ефективним способом боротьби з ними є застосування гербіцидів.

Враховуючи помірні погодні умови зимового періоду та раннє відновлення весняної вегетації в посівах озимих зернових культур, переважно пізніх строків сівби, склалася сприятлива ситуація для розвитку зимуючих бур’янів (дескуренія Софії, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий), а тому боротьба з ними цього року буде однією з найактуальніших. Також із підвищенням середньодобової температури повітря до 10-12°С розпочнеться масова міграція клопа-черепашки й інших шкідників із місць зимівлі.

Особливістю нинішньої зимівлі озимих є також той факт, що випадання снігу відбулося не на промерзлий з осені ґрунт. Це, а також помірні температури повітря впродовж зимового періоду призвели до підвищення вологості ґрунту та рослин, які знаходилися під тривалим заляганням снігового покриву. За таких умов у посівах озимих зернових культур, розміщених після непарових попередників, відзначали ураження рослин сніговою пліснявою різного ступеню інтенсивності. Тож, за сприятливих погодних умов першої половини весняної вегетації не виключається розвиток і поширення в посівах снігової плісняви, борошнистої роси, септоріозу та інших хвороб, які за відсутності боротьби з ними можуть призвести до значного зниження врожаю. Тому за знижених середньодобових температур та підвищеної вологості ґрунту й повітря, спричинених випаданням наприкінці березня опадів у вигляді мокрого снігу, рекомендується здійснити моніторинг стану посівів озимих зернових культур із метою встановлення необхідності застосування рекомендованих фунгіцидів у чіткій відповідності з регламентами їхнього застосування.

Таким чином, поточного року озимі зернові культури завершили зимовий період без істотних втрат, рано відновили ростові процеси та знаходяться переважно в доброму стані, а тому при кваліфікованому догляді за посівами є всі передумови одержати вагомий урожай.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

 

Реклама

Вхід