Україна: метеорологічні умови третьої декади березня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

У третій декаді березня в Україні спостерігалася неоднорідна погода. Початок декади був дуже теплим, із температурами повітря на 2-7°С вищими за норму, у другій п’ятиденці із переміщенням холодного циклону через територію України відбулося суттєве похолодання зі зниженням середньої добової температури повітря до показників на 1-4°С нижчих від норми. Переміщення циклону супроводжувалося опадами у вигляді дощу, снігу та мокрого снігу. На території західних, північних, місцями центральних і східних областей утворювався та деякий час утримувався сніговий покрив висотою 1-12 см. В останні дні місяця температура повітря знову підвищилася, встановилася антициклональна погода.

31 березня у Києві виявилося одним із найтепліших за період метеорологічних спостережень, максимальна температура повітря вдень досягала +20°С.

У третій декаді березня, як і у першій та другій, спостерігався дефіцит опадів.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 43 до 100 годин.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 1,2-2,7°С вищою за норму і становила +4-6°С, у Чернівецькій, Закарпатській, Одеській та Херсонській областях +6,4-7,9°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні у більшості областей підвищувалася до +19-22°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -2-7°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до -3-8°С, у Чернігівській, Київській, Кіровоградській та Херсонській областях – до -9-11°С.

У найтепліші дні поверхня ґрунту прогрівалася до +32-38°С, у південній половині – до +40-46°С.

Опади різної кількості й інтенсивності впродовж 1-6 днів у вигляді дощу, подекуди снігу та мокрого снігу відзначалися майже по всій території країни. У Луганській та Донецькій областях їхня кількість за декаду була близькою до норми (11-15 мм). У Херсонській, Миколаївській, Чернігівській та Закарпатській областях їхня кількість становила 4-18% декадної норми (1-2 мм), в Одеській області опадів майже не було. В решті областей декадна кількість опадів становила від 33 до 75% норми (4-9 мм) (рис. 2).

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 55 до 77%. Упродовж 1-5 днів майже по всій території країни відзначалося зниження відносної вологості повітря до 30% і нижче.

Протягом 1-3 днів у більшості областей, за винятком Закарпатської, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов березня 2019 року

 

Березень виявився одним із найтепліших за останні роки: середня місячна температура повітря перевищила норму на 3-5°С і становила +2,8-5°С, у Херсонській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях +5,1-8,5°С. Схожі температурні умови спостерігалися у 2016, 2002 та 2007 роках, у 2017 році березень був ще теплішим – позитивне відхилення досягало 5-6°С. Взагалі за період 2011-2019 рр. середня температура повітря у березні перевищила норму на 2,5°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +19-23°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -8-11°С, на півночі Сумської області – до -14-16°С.

Середня обласна кількість опадів у Донецькій, Луганській, Сумській, Рівненській та Волинській областях становила 83-128% (від 26 до 41 мм). У південних, Кіровоградській, Хмельницькій, Тернопільській та Закарпатській областях вона була значно меншою від норми – 27-48% (8-16 мм). У решті областей березнева кількість опадів склала 50-77% (17-28 мм).

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Перехід середньодобової температури повітря через +5°С у бік підвищення (початок весни) відбувся у південних та більшості західних областей у першій декаді березня (на 14-30 днів раніше за середні багаторічні показники). На решті території країни перехід відбувся у другій-третій декадах березня, що близько та дещо раніше за середні багаторічні показники.

Похолодання в останній п’ятиденці березня дещо стримало накопичення тепла, одночасно призупиняло або зменшувало витрату вологи із ґрунту, що особливо важливо у нинішній ранньовесняний період з огляду на значний дефіцит опадів, що спостерігається впродовж лютого-березня. За 2 місяці на більшій частині території країни випало переважно 30-40% норми опадів, при цьому в багатьох районах південних областей – лише 20-25% норми (15-20 мм). Поповнення вологозапасів ґрунту в цей період було мінімальним.

За повідомленням агрометеорологів (результати маршрутних весняних обстежень посівів озимих культур), більшість площ знаходиться у доброму та відмінному стані. Відсоток пошкоджених рослин не перевищує 3-5%.

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 31 березня (відбір зразків 28 березня 2019 року) запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами на більшості площ були достатніми й оптимальними (21-40 мм). На окремих площах західних, центральних, північних та Луганської областей орний шар ґрунту був перезволожений – більше 40 мм продуктивної вологи. На більшості площ Миколаївської, Херсонської, окремих площах Одеської, Кіровоградської та Запорізької областей запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були недостатніми для весни і не перевищували 10-20 мм (рис. 3).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині території країни було оптимальним (121-160 мм і більше). На більшості площ Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, окремих площах Рівненської, Дніпропетровської та Харківської областей вологозабезпечення метрового шару ґрунту було недостатнім для ранньовесняного періоду і становило 85-120 мм, місцями 57-75 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на окремих площах південних областей було недостатнім (12-17 мм). На решті площ запаси продуктивної вологи були оптимальними і становили від 21 до 50 мм.

У метровому шарі ґрунту містилося від 122-200 мм, у південних областях – від 83 до 116 мм продуктивної вологи.

Під ранніми яровими культурами та на площах, призначених під їхню сівбу, зволоження орного шару ґрунту було переважно оптимальним (21-40 мм). На окремих площах західних, північних та центральних областей орний шар ґрунту був перезволожений – більше 40 мм. На окремих площах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей зволоження орного шару ґрунту було недостатнім (12-17 мм).

Зволоження метрового шару ґрунту на переважній частині території країни було оптимальним (121-160 мм і більше). На більшості площ Одеської, Миколаївської, Херсонської, окремих площах Запорізької та Дніпропетровської областей – недостатнім і становило від 73 до 118 мм продуктивної вологи.

Весняне промочування ґрунту у південних, східних та центральних областях досягає 130-150 см, на окремих площах східних областей – 115 см.

Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на площах, призначених під сівбу пізніх культур (кукурудза, цукровий буряк, соняшник ), сформувалися переважно у межах оптимальних і становили 22-40 мм і більше, місцями у південних областях – 12-20 мм.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

Озимина (жито, ячмінь, пшениця) знаходилася у фазах кущіння, утворення вузлових коренів та утворення третього листка. На окремих площах Херсонської області в озимої пшениці відзначалося утворення нижнього вузла соломини. Висота рослин у фазі кущіння становила від 10 до 30 см, на 1 м2 утворилося від 450 до 1000 стебел, на кращих посівах – від 1100 до 1625 стебел.

Стан посівів переважно добрий та задовільний.

На окремих полях південних областей спостерігалося пошкодження озимої пшениці сільськогосподарськими шкідниками, на окремих площах північних та північно-східних областей – пошкодження рослин озимих пшениці та жита внаслідок ураження рослин сніговою плісенню.

В озимого ріпаку відзначалося утворення листової розетки та ріст стебла. Стан посівів переважно добрий і задовільний.

Впродовж декади тривала сівба ярого ячменю та вівса . На раніше засіяних площах у ярого ячменю спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та третього листка. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

Тривала сівба гороху , на раніше засіяних площах спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та третього листка.

У багаторічних трав відзначалося весняне відростання, розпочався ріст стебла. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

Реклама

Вхід