Україна: метеорологічні умови першої декади квітня 2019 року

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 60 до 110 годин, що у західних областях близько або на 10-35 годин, на решті території країни – на 36-58 годин більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря у південних, більшості східних та західних областей виявилася близькою або на 1-2°С, у північних, Харківській, Полтавській, Львівській та Закарпатській областях – на 2,1-3,4°С вищою за норму і становила +8,1-12,9°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні у кінці декади підвищувалася до +20-25°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі у першій половині декади знижувалася до -2-4°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до -6-11°С, у Волинській, Тернопільській та Закарпатській областях – до -4-5°С. У найтепліші дні поверхня ґрунту нагрівалася до +37-48°С.

По всій території країни впродовж 4-10 днів відзначалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см інтенсивністю 2-13°С.

На переважній частині території країни невеликі опади спостерігалися впродовж 1-3 днів. У більшості областей їхня кількість за декаду склала лише 5-25% (1-3 мм), у Луганській, Одеській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській та Закарпатській областях – 31-58% норми (4-7 мм). У Чернігівській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Харківській, Запорізькій, більшості районів Київської, Дніпропетровської, окремих районах Кіровоградської, Івано-Франківської, Закарпатської, Одеської та Херсонської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +7-13°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 40 до 72%. Упродовж 6-10 днів, у Львівській, Івано-Франківській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях – 3-5 днів відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-4 днів місцями у більшості областей, за винятком Сумської, Чернігівської, Житомирської, Черкаської та Закарпатської, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с.

Агрометеорологічні умови для росту та розвитку були неоднорідними. Для озимих культур вони були цілком задовільними, для ранніх зернових та зернобобових – незадовільними.

Відсутність опадів, низька відносна вологість повітря у поєднанні з посиленням вітру призводили до виникнення суховійних явищ. Відзначалося швидке висихання верхнього (5-10 см) шару ґрунту, що затримувало й ускладнювало проростання насіння та утворення сходів посіяних ранніх ярих зернових та зернобобових культур.

Наявність заморозків була небезпечною для сходів ранніх ярих. Подекуди у південних областях відзначалося пошкодження заморозками сходів ярого ячменю.

Станом на 10 квітня сума ефективних температур вище +5°С, що накопичилася від дати переходу через цю межу до кінця першої декади квітня, становила: Степ – 50-115°С, Лісостеп – 55-110°С, Полісся – 50-80°С, що на 30-70°С вище за середні багаторічні показники (період 1986-2005 рр.).

Станом на 10 квітня (зразки ґрунту від 8.04.19) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту були переважно оптимальними (21-40 мм і більше). У південних, на окремих площах східних, Кіровоградської, Дніпропетровської, Волинської та Львівської областей вологозапаси були недостатніми – 11-20 мм, місцями 5-10 мм (рис. 3).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами на переважній частині території країни ще залишалося близьким до оптимального (121-160 мм і більше). На більшості площ південних, окремих площах східних, Чернігівської, Рівненської, Волинської та Кіровоградської областей вологозабезпечення метрового шару ґрунту не перевищувало 64-120 мм. В окремих районах Херсонської області спостерігалася засуха – у метровому шарі ґрунту містилося лише 45-46 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Під озимим ріпаком вологозабезпечення орного шару ґрунту було переважно достатнім (21-45 мм) та задовільним (11-20 мм), на окремих площах Одеської області – незадовільним (не перевищувало 10 мм).

У метровому шарі ґрунту запаси продуктивної вологи становили 127-196 мм, на більшості площ південних, окремих площах центральних областей – 72-108 мм.

Під ранніми ярими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно оптимальним (21-40 мм). На більшості площ південних, Дніпропетровської, окремих площах Полтавської, Донецької, Житомирської, Волинської та Львівської областей зволоження орного шару ґрунту було недостатнім – 11-20 мм, місцями незадовільним – 7-10 мм (рис. 5).

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ було оптимальним (121-160 мм і більше). В Одеській, на більшості площ Миколаївської, Херсонської, окремих площах Запорізької, Дніпропетровської та Луганської областей – недостатнім (81-111 мм), місцями незадовільним (70-78 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і у метровому шарах ґрунту сформувалися у межах оптимальних – 24-38 та 130-185 мм відповідно.

Озимина (жито, ячмінь, пшениця) знаходилися у фазах кущіння, утворення вузлових коренів, подекуди у північно-західних та північно-східних областях – утворення третього листка. На окремих площах південних, Дніпропетровської, Кіровоградської та Львівської областей в озимої пшениці відзначено утворення нижнього вузла соломини. Нижній вузол соломини на посівах озимого жита спостерігався в окремих районах Волинської, Житомирської та Львівської областей. Висота рослин у фазі кущіння становила від 10 до 34 см, на 1 м² утворилося від 460 до 850 стебел, на кращих посівах – від 900 до 1200 стебел. Кущистість озимих зернових культур склала 1,1-3,7.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. На окремих площах Херсонської області від засушливих умов відзначалося пожовтіння листків нижнього ярусу.

В озимого ріпаку спостерігався ріст стебла та поява суцвіть. Висота ріпаку на фазу «ріст стебла» становила від 7 до 26 см, густота посівів – від 20 до 60 рослин на 1 м². Стан посівів переважно добрий.

Впродовж декади тривала сівба ярого ячменю, пшениці та вівса . На раніше засіяних площах у ярого ячменю спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та третього листка, в окремих районах Херсонської області – утворення вузлових коренів та кущіння. У вівса та пшениці відзначалося проростання зерна й утворення сходів.

Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

На окремих площах Херсонської та Запорізької областей відзначалося пошкодження заморозками сходів ярого ячменю.

Тривала сівба гороху, на раніше засіяних площах спостерігалося проростання зерна, утворення сходів та третього листка. Стан рослин, що зійшли, переважно добрий.

Розпочалася сівба пізніх культур – соняшнику, кукурудзи, цукрового буряку .

У багаторічних трав відзначалося весняне відростання, тривав ріст стебла. Стан посівів переважно добрий та задовільний.