Україна: погодні умови та стан сільськогосподарських культур у квітні 2019 року – НААН

Джерело

АПК-Інформ

На сьогоднішній день залежність аграріїв від погодних умов залишається надзвичайно високою. Нерідко, а це більшою мірою стосується озимих зернових культур, гідротермічний режим упродовж вегетації рослин визначає їхню виживаність, продуктивність та майбутню величину врожаю. При цьому слід визнати, що чим слабше господарство за економічними показниками, чим недбаліше там ставляться до технологічної дисципліни, тим більший вплив примх природи на сільськогосподарське виробництво. Разом із тим, чітке дотримання існуючих технологій вирощування, розроблених у наукових установах та підтверджених у процесі практичної діяльності високою ефективністю, дає змогу успішно протистояти несприятливим погодним умовам і отримувати максимальний результат із можливого, що є, в свою чергу, запорукою успішності аграрного бізнесу. Не випадково кращі сільгосппідприємства керуються правилом, що сьогодні не погода «робить» урожай, а технології . І в нашій країні це, як не дивно, останніми роками підтверджується високими валовими зборами зернових культур. Проте, в більшості випадків погодні умови поки що є доволі визначальним фактором при вирощуванні сільськогосподарських культур. Особливо це стосується зони Степу, де, наприклад, проблема достатньої вологозабезпеченості ґрунту впродовж вегетаційного періоду є найголовнішою у задоволенні потреб рослин і формуванні їхньої продуктивності.

Питання реалізації потенціалу продуктивності озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, та ефективне використання факторів інтенсифікації досить гостро стоять у вирішенні зернової проблеми. Рослини, починаючи від ранніх фаз свого розвитку, мають велику чутливість до умов вирощування, де провідну роль відіграють розроблені і рекомендовані технологічні заходи та сприятливі погодні умови, що забезпечує формування високопродуктивних посівів.

У сучасних інтенсивних системах вирощування, як пшениці озимої, так і інших зернових колосових культур, створення оптимальної щільності стеблостою є одним із найважливіших факторів. Рівень урожайності на 50% залежить від густоти продуктивних стебел, на 25% – від кількості зерен у колосі та на 25% – від маси 1000 зерен.

Більша частина цьогорічного весняного періоду для озимих зернових культур і ріпаку, якщо брати до уваги лише температурний режим, видалася доволі сприятливою, що пояснюється раннім відновленням рослинами весняної вегетації та підвищеними температурними показниками березня-квітня. Дещо гірша ситуація відзначалася з кількістю опадів впродовж цього часу та, як наслідок, наявними запасами вологи в ґрунті.

В третій декаді березня середня температура повітря склала 4,7°С, що виявилося на 1°С більше в порівнянні з середньою багаторічною нормою. Загальна кількість опадів, які переважно відзначалися в другій половині звітного періоду у вигляді дощу та мокрого снігу, становила 19,3 мм, або 138% від кліматичної норми. В кінці декади в окремих регіонах на полях утворився навіть нетривалий сніговий покрив висотою до 10 см. Відносна вологість повітря знаходилася в межах 60-81%.

Загалом, у березні середня температура повітря склала 4,2°С, що було на 3,7°С більше за середню багаторічну норму, кількість опадів – 27,8 мм, або на 3,2 мм менше від кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря склала 69%, а мінімальна – 36%.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення першого весняного місяця під посівами озимих зернових культур після різних попередників у метровому шарі переважно були задовільними і становили від 132 до 171 мм, проте в окремих районах південної та східної частини країни були незадовільними і знаходилися в межах 105-110 мм. Доволі значний дефіцит вологи відзначався у верхніх шарах ґрунту, особливо на посівах пізніх строків сівби після непарових попередників, де слаборозвинені рослини відчували гостру її нестачу, що ускладнювало засвоєння поживних речовин та нерідко проявлялося у пожовтінні листкових пластинок і навіть передчасному їхньому відмиранні.

До речі, поточного року за лютий-березень, коли у рослин у цей час на значних площах уже відзначалися слабкі процеси життєдіяльності після зимового спокою, випало близько 33 мм опадів, що склало лише 55% від середньої багаторічної норми.

 

Кількість опадів за лютий-березень 2010-2019 рр., мм

Проведене обстеження посівів озимих зернових культур і ріпаку показало, що в кінці березня рослини знаходилися переважно в доброму та задовільному морфофізіологічному стані.

В першій декаді квітня утримувалася порівняно тепла, але із заморозками різної інтенсивності у вранішній час, без опадів погода. Середньодобові температури повітря становили від 4,1-5,5°С на початку звітного періоду до 13,2-15,9°С по його завершенні. Середня температура повітря склала 9,5°С і виявилася на 1,9°С вищою за середню багаторічну. Максимальна температура повітря в останні дні декади підвищувалася до 20,9-24,6°С, а поверхня ґрунту в цей час прогрівалася до 35,2-40,0°С. В окремі дні мінімальна температура повітря в нічний час знижувалася до 0,7-4,3°С морозу, а поверхня ґрунту охолоджувалася до -3,4-6,4°С.

Опади впродовж декади були відсутні. Середня відносна вологість повітря виявилася досить низькою і становила 47%, причому впродовж 6 діб її показники знижувалися до 30% і нижче, що свідчило про наявність у цей час атмосферної посухи. Така забезпеченість атмосферною вологою та середня відносна вологість повітря в першій декаді квітня відзначалися вперше за останні 10 років.

Кількість опадів (мм) та відносна вологість повітря (%) у першій декаді квітня 2010-2019 рр.

Не дуже сприятливі погодні умови, враховуючи швидке пересихання верхніх шарів ґрунту, в багатьох господарствах поставили під сумнів ефективність проведення азотних підживлень озимини прикореневим (локальним) способом зерновими сівалками, а тому зерновиробники змушені були обмежитися лише позакореневими підживленнями рослин помірними дозами азоту в складі водних розчинів КАС та карбаміду.

В останні дні декади рослини пшениці озимої ранніх строків сівби після кращих і удобрених попередників знаходилися на завершальних етапах фази кущіння. Фітосанітарний стан характеризувався як задовільний: у загущених посівах на окремих листках нижнього ярусу рослин пшениці та ячменю озимих відзначалися борошниста роса та поодинокі прояви септоріозу, які не мали негативного впливу та жодним чином не впливали на розвиток озимини.

Друга декада квітня відрізнялася доволі мінливою за температурним режимом та дощовою погодою. Середньодобові температури повітря варіювали у межах 5,7-14,7°С тепла. В світлий час доби максимальна температура повітря зростала до 19,6-21,5°С, а в нічний час знижувалася до 0,6-1,5°С. В окремі дні поверхня ґрунту прогрівалася до 37,3-40,1°С та охолоджувалася до -2,2-4,7°С. Середня температура повітря за декаду становила 9,4°С, що було на 0,6°С більше в порівнянні із середньою багаторічною нормою.

Вранішні заморозки, які спостерігалися в останні дні декади на поверхні ґрунту, виявилися незначними і не вплинули на загальний стан посівів озимини.

Середня кількість опадів, які відзначалися переважно в другій половині декади у вигляді тривалих, але порівняно малоінтенсивних дощів, склала 28,8 мм, що було на 16,8 мм (140%) більше від кліматичної норми. Така кількість вологи суттєво покращила стан посівів і мала позитивний вплив на ріст і розвиток рослин, особливо там, де напередодні було внесено азотні добрива.

Середня відносна вологість повітря склала 70% і виявилася на 7% більшою за кліматичну норму.

На завершення декади у рослин ранніх строків сівби (5-10 вересня) після кращих попередників було відзначено початок фази виходу рослин у трубку, що було дещо раніше за середні багаторічні строки. Середня густота рослин пшениці залежно від сорту та попередника на цей час становила: за ранньої сівби – від 447 до 487 шт./м2, оптимальної – 463–499 шт./м2, пізньої – 437–486 шт./м2. Відповідно до часу сівби висота рослин та їхній середній коефіцієнт кущіння складали: 31-36 см, 24-29, 20-25 см та 4,5-6,8; 3,4-4,2 і 2,3-2,6.

Впродовж другої декади фітосанітарний стан посівів пшениці озимої та інших озимих зернових культур оцінювався як задовільний. У цей час в господарствах переважно степової зони розпочалися заходи з боротьби із бур’янами, шкідниками та хворобами, хоча застосування фунгіцидів у переважній більшості випадків мало профілактичний характер.

Загалом погодні умови впродовж другої декади квітня були сприятливими для подальшого росту та розвитку рослин озимини.

В першій половині третьої декади квітня утримувалася помірна за температурним режимом без опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 8,9-11,9°С тепла, що було близько до кліматичної норми. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 19,9°С та знижувалася до 1°С, поверхня ґрунту прогрівалася до 39°С та охолоджувалася до -3°С.

На початку декади запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під пшеницею озимою, яка вирощується по чорному пару, знизилися до 25 мм, у метровому – до 132 мм; під озиминою після непарових попередників відповідно до 24-26 та 127-139 мм. Така кількість вологи в орному шарі ґрунту на час настання фази виходу рослин у трубку була меншою в порівнянні із середньою багаторічною нормою на 7-9 мм, у метровому – на 23-35 мм.

 

Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті (мм) під пшеницею озимою по чорному пару, 2019 р.

Час відбору зразків

Шар ґрунту, мм

0-10

0-20

0-50

0-100

6 березня (відновлення весняної вегетації)

15

32

78

167

23 квітня (фаза виходу рослин у трубку)

11

25

60

132

Середні багаторічні показники на час виходу рослин у трубку

16

33

79

162

 

Разом із тим, відомо, що при запасах продуктивної вологи менше 10 мм у шарі 0-20 см розпочинається сухий період – посуха. У випадку, коли спостерігаються 3 сухі декади поспіль (запаси продуктивної вологи в шарі 0-20 см менші за 10 мм) у період кущіння – молочна стиглість зерна означає посуху середньої інтенсивності, 4-5 сухих декад – сильну посуху. Якщо при цьому на початку посушливого періоду запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 20-100 см були нижчими за 60 мм, це означає дуже сильну посуху, на завершення якої практично повністю виснажується метровий шар ґрунту і врожай знижується на 70-80% від середнього для даної місцевості.

Що стосується стану ярих зернових, зернобобових та олійних культур, то на кінець квітня у рослин ранніх ярих (ячмінь, овес, пшениця) відзначено початок фази кущіння, а гороху, чини, нуту та сочевиці – сходи. У посівах інших культур (кукурудза та соняшник, висіяні у південних районах) зафіксовано появу сходів. У центральній же частині країни сівбу кукурудзи, соняшнику та круп'яних культур значна частина аграріїв вирішила розпочати в третій декаді квітня і планує активно продовжувати весняну посівну кампанію у період пасхальних та першотравневих свят.

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових культур на даний час задовільний. Результати обстеження посівів свідчать про ранній прояв борошнистої роси в агроценозах зернових культур, що може призвести до масового спалаху хвороби, особливо у перерослих, загущених, підживлених високими дозами азотних добрив посівах. Розвитку хвороби сприяють опади, які випали у середині квітня та прогнозуються на початку травня. За умов наростання температур до 18-22°С прогнозується активний розвиток борошнистої роси, тому існує необхідність застосування фунгіцидних обробок. На даний час розвиток борошнистої роси слабкий, на нижніх листках спостерігаються пікніди септоріозу (поширення до 2-3% у слабкому ступені), що не має шкідливої дії. Посіви ячменю озимого, як і в попередні роки, потерпають від ураження гельмінтоспоріозними плямистостями, а тому потребують обов’язкового захисту. Зафіксовано вихід клопів із місць зимівлі. В посівах поодиноко спостерігаються попелиці, кокценеліди (сонечка), цикадки та п’явиці. Їхній активний розвиток стримують низькі температури в нічні години доби. В посівах бобових культур зафіксовано пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками. Саме тому при перевищенні економічних порогів шкодочинності хворобами (борошниста роса, септоріоз листя) та шкідниками (клоп шкідлива черепашка) слід застосовувати відповідно фунгіциди (фалькон, солігор, альто супер тощо) та інсектициди (децис профі, актара, карате зеон і ряд інших) у чіткій відповідності з регламентами їхнього застосування. Економічно вигідним буде застосування бакових сумішей препаратів.

Таким чином, на завершення третьої декади квітня стан посівів озимих та ярих культур переважно характеризувався як добрий і задовільний. Рослини пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби практично після всіх попередників знаходилися у фазі виходу в трубку. На початку цього важливого етапу органогенезу знаходилася озимина пізніх строків сівби після непарових попередників. Враховуючи порівняно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті, подальший стан посівів озимих зернових культур значною мірою залежатиме від погодних умов, а саме – від температурного режиму та кількості опадів, які врешті і визначатимуть у більшості господарств ефективність технологічних прийомів, подальший розвиток рослин та величину майбутнього врожаю.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід