Україна: метеорологічні умови першої декади травня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

Активна циклонічна діяльність над Європою, у тому числі й Україною, обумовила у першій декаді травня нестійку погоду із сильними та тривалими дощами у західній і північній частинах країни, нерівномірними, часом сильними, із градом та грозами дощами на решті території.

Спостерігалися різкі коливання середніх добових температур повітря, у багатьох районах відзначалися заморозки, сильний поривчастий вітер. У гірських районах та на високогір´ї Карпат випадав сильний мокрий сніг, утворювався сніговий покрив.

Найпрохолодніше було у західних областях, де в окремі дні середня добова температура повітря була нижчою від норми на 5-8°С. Для порівняння: перша декада травня 2018 р. була найтеплішою за весь період метеорологічних спостережень саме у західних областях, а рівень середніх добових температур відповідав показникам кінця червня за нормою.

Внаслідок хмарної погоди сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло від 29 до 79 годин, що лише на півдні Одеської області близько до норми, на решті території країни – на 10-55 годин менше за норму.

Середня декадна температура повітря виявилася близькою до норми, у західних, Київській та Вінницькій областях – на 1-2,5°С нижчою від норми, у Донецькій області – на 1°С вищою за норму і становила +9,5-13°С, у південних, східних та Дніпропетровській +14-15°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +24-27°С, у західних, за винятком Чернівецької, у Житомирській та Чернігівській областях – до +19-23°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до плюс 2-5°С, у західних, окрім Чернівецької області, та у Житомирській областях – до 0° - мінус 1°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі на заході країни охолоджувалася до 0° – мінус 3°С, на сході країни – до плюс 1-5°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 27-44°С у північних і західних областях та до 45-61°С на решті території.

Місцями у західних, Дніпропетровській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Луганській та Запорізькій областях упродовж 1-3 днів, у гірських районах Карпат – 1-5 днів відзначалися заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см.

Опади різної інтенсивності, подекуди зі шквалами, грозами, градом, спостерігалися впродовж 4-9 днів. У більшості областей їхня кількість за декаду становила 210-370% норми (41-100 мм), у Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях – 117-195% норми (15-40 мм). В Одеській, Миколаївській та Херсонській областях декадна кількість склала 57-69% норми (8-10 мм) (рис. 2).

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася на гірській метеостанції Яремча – 153 мм (чотири декадні норми), у Долині та Коломиї (Івано-Франківської обл.) – відповідно 107 та 109 мм (три та майже п'ять декадних норм).

Добовий максимум опадів в окремих районах країни, за винятком Сумської, Черкаської, Кіровоградської, Донецької, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, досягав 20-49 мм (1-3 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +10-18°С. У східних та південних областях упродовж 1-3 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 67% до 83%. Упродовж 1-3 днів у східних, південних, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Рівненській та Волинській областях відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-4 днів у більшості областей, за винятком Сумської, Житомирської, Чернігівської, Полтавської, Луганської та Донецької, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-23 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Внаслідок погодних умов, що склалися впродовж першої декади травня, на території України спостерігалися неоднорідні агрометеорологічні умови, пов’язані з кількістю й інтенсивністю опадів та особливостями температурного режиму.

В цілому, на більшій частині засіяних площ умови були сприятливими для всіх ярих культур унаслідок достатнього вологозабезпечення та близького до оптимального для більшості ярих культур рівня температур повітря та ґрунту.

У східних та центральних областях, де переважала помірно тепла (близька до норми) погода з окремими неглибокими похолоданнями, спостерігалися нерівномірні опади (в основному помірні), які підтримували вологозабезпечення у ґрунті під усіма культурами на достатньому й оптимальному рівні, заморозків не було, агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур оцінювалися як сприятливі. Відбувалася активна вегетація озимих та ранніх ярових зернових, вчасно утворювалися сходи пізніх теплолюбних культур. Однак в окремих районах цих областей спостерігалося погіршення вологозабезпечення як орного, так і метрового шарів ґрунту внаслідок кумулятивного (з лютого до 10 травня) дефіциту опадів, який в окремих районах сягав майже 50%.

На території південних областей, де опади в основному відзначалися у другій половині декади, деякий час на ряді площ розвиток ранніх колосових відбувався на фоні недостатнього вологозабезпечення, що стримувало розвиток репродуктивних органів рослин. На деяких полях цих областей локально навіть фіксувалося припинення кущіння ярого ячменю через недостатню кількість вологи у ґрунті. Після дощів на всій території південних областей вологозабезпечення покращилося, хоча й нерівномірно.

Станом на 10 травня досить складними залишалися агрометеорологічні умови на більшості площ Одеської та на окремих площах Херсонської і Запорізької областей, де до цього часу спостерігається тривалий період без ефективних опадів. Місцями відбувалося зниження вологозапасів метрового шару ґрунту до критичних, агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимих, ранніх ярових зернових, зернобобових та теплолюбних культур залишалися складними. Однак таких площ було небагато. Подальші розвиток та поширення засухи стримувалися відносно невисокими температурами повітря.

У західних областях внаслідок сильних зливових дощів, низьких температур повітря (в окремі дні нижче за +5ºС) та ґрунту, заморозків, вітрів і перезволоження ґрунту переважали малосприятливі умови для початкового росту та розвитку ранніх ярих зернових і технічних культур, цвітіння озимого ріпаку. Дощі та перезволоження верхнього шару ґрунту стримували та часом унеможливлювали проведення польових робіт у цьому регіоні. Для вегетації озимих зернових культур та багаторічних трав умови були цілком задовільними.

Запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту в залежності від кількості дощів та типу ґрунтів були на рівні оптимальних і надмірних, найбільше перезволожених площ було у Чернівецькій, Хмельницькій, Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Крім того, на території західних областей несприятливим фактором для розвитку переважної більшості культур була нестача тепла. На окремих площах на сходах теплолюбних культур спостерігалося побіління листків.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 травня суми ефективних температур повітря були вищими за середні багаторічні показники (період 1986-2005 рр.): вище +5С – на 35-60°С. Сума ефективних вище +10С температур була близькою до норми або перевищувала її на 20-40°С (табл.).

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

Степ

210-270

268-310

60-85

60-110

Лісостеп

180-225

215-285

40-60

40-100

Полісся

175-195

220-245

40-45

40-60

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 травня (зразки ґрунту від 8.05.19) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту у західних, північних, на більшості площ центральних та на окремих площах східних і південних областей були оптимальними (21-40 мм). На багатьох площах західних, північних, окремих площах центральних областей відзначалося перезволоження орного шару ґрунту. На більшості площ південних, окремих площах центральних та східних областей вологозапаси понизилися до недостатніх (11-19 мм) та незадовільних (менше 10 мм продуктивної вологи).

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами у західних та північних областях залишалося оптимальним (121-220 мм і більше), подекуди надмірним. На багатьох площах південних, східних, Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської, окремих площах Полтавської, Сумської, Чернігівської та Волинської областей вологозабезпечення було задовільним – 86-119 мм, на більшості площ Одеської, Херсонської, окремих площах Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської та Луганської областей вміст вологи не перевищував 57-76 мм, місцями – 20-50 мм продуктивної вологи (рис. 3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ південних та окремих площах центральних областей було задовільним (11-19 мм), місцями – незадовільним (5 мм і менше). На решті площ запаси продуктивної вологи були достатніми й оптимальними та становили 27-40 мм продуктивної вологи і більше.

У метровому шарі ґрунту містилося від 127-199 мм, на окремих площах південних та центральних областей – від 92 до 107 мм, місцями на півдні Одеської та Херсонської областей – 34-74 мм продуктивної вологи.

Під ранніми яровими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту було переважно достатнім та оптимальним (21-40 мм і більше). На більшості площ південних, окремих площах Дніпропетровської, Черкаської, Чернігівської та Волинської областей зволоження орного шару ґрунту було задовільним – 13-19 мм, місцями у Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській – незадовільним (6-9 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було оптимальним (121-220 мм), на окремих площах західних областей – надмірним (більше 220 мм продуктивної вологи). На більшості площ південних, східних та окремих площах Волинської областей вологозапаси становили 84-110 мм, місцями в Одеській, Херсонській та Запорізькій областях – 49-76 мм (рис. 4).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ відповідали достатньому та оптимальному рівню і становили 21-40 мм і більше. На окремих площах Харківської, Дніпропетровської, Черкаської та Одеської областей зволоження ґрунту було задовільним – 12-19 мм продуктивної вологи.

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту в основному відповідало оптимальним показникам – 122-160 мм і більше продуктивної вологи, місцями у південних, східних, Дніпропетровській та Чернігівській областях воно було задовільним – 86-111 мм.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному шарі ґрунту були оптимальними (28-40 мм), місцями у Черкаській області – задовільними (18 мм).

У метровому шарі ґрунту вологозабезпечення залишалося оптимальним (126-177 мм).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на окремих площах Одеської, Запорізької та Дніпропетровської областей були недостатніми для початку травня – 3-9 мм. На решті площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було задовільним – 11-20 мм та оптимальним – 21-40 мм і більше.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (84-120 мм) показникам. На окремих площах Херсонської, Одеської та Дніпропетровської областей вологозапаси не перевищували 61-76 мм .

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ тривав ріст стебла. На багатьох площах південних і на окремих площах східних областей у кінці декади розпочалося колосіння озимої пшениці, у північних та західних областях – колосіння озимого жита, що раніше за середні багаторічні строки на 1-1,5 тижні. Висота рослин на фазу колосіння становила 30-65 см. Густота посівів озимої пшениці сформувалася у межах 700-100, на кращих посівах – до 1600 колосоносних стебел.

Стан посівів в основному добрий та задовільний, місцями у центральних та північних областях – відмінний. Пошкоджень від заморозків та злив не зафіксовано, однак погодні умови сприяли розповсюдженню на посівах шкідників і хвороб.

В озимого ріпаку на посівах південних областей розпочалося утворення перших стручків, на решті площ тривало цвітіння. Висота рослин на фазу утворення перших стручків становила 100-155 см. Стан переважно добрий та відмінний.

Упродовж декади в залежності від строків сівби в ярового ячменю, ярої пшениці та вівса відзначалося утворення нижнього вузла соломини, кущіння, третій листок та утворення вузлових коренів, у крайніх південних районах Одеської області у дуже ранні строки розпочалося колосіння ярого ячменю. Висота рослин була строкатою – від 10 до 42 см. Стан посів переважно добрий.

Кукурудза в залежності від строків сівби знаходилася у фазах проростання зерна та утворення сходів, на ранніх посівах розпочалося листоутворення (третій листок), у багатьох областях ще тривала сівба.

Упродовж декади тривала сівба гречки . На раніше засіяних площах утворилися сходи. У проса відзначалося проростання зерна.

У гороху на більшості площ тривало листоутворення, у південних та південно-східних областях на дуже ранніх посівах відзначалася поява суцвіть, що на 1,5-3 тижні раніше звичайного. Висота рослин становить від 9 до 32 см. Стан посівів добрий та відмінний.

Тривала сівба сої , на ранніх посівах утворилися сходи. Стан рослин, що зійшли, добрий.

У цукрових буряків на ранніх посівах тривало листоутворення, на пізніх посівах утворювалися сходи.

Упродовж декади на рано засіяних площах соняшнику надзвичайно рано утворилася друга пара справжніх листків, на решті площ утворювалися сходи, проростало зерно, тривала сівба. Стан посівів переважно добрий та відмінний.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна та еспарцет) тривали ріст стебла й утворення суцвіть, на окремих площах розпочалося цвітіння люцерни та еспарцету. Стан рослин добрий.

 

Реклама

Вхід