Україна: метеорологічні умови другої декади травня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

Упродовж другої декади травня на погоду в Україні впливали активні синоптичні процеси. Серія циклонів та атмосферних фронтів обумовила сильні дощі (місцями від 3 до 6,5 декадної норми) у західній частині країни та у багатьох районах північних областей. У середині та у кінці декади у зоні активних циклонів (північні та західні області) випадав крупний град, 16 травня на кордоні Житомирської та Вінницької областей, 20 травня у Чернівецькій області зафіксовано смерчі. Одночасно у південних, східних та місцями у центральних областях спостерігався значний дефіцит опадів.

Температурний режим упродовж декади характеризувався значними коливаннями – від прохолодних днів на початку до спекотних у кінці декади. У другій декаді травня було зафіксовано найвищі температури повітря нинішньої весни – у південних областях +30-32°С.

Сонячного сяйва до поверхні землі за декаду надійшло у західній половині країни від 50 до 80 годин, що близько або на 10-27 годин менше за норму. У східній половині країни тривалість сонячного сяйва становила 90-120 годин, що близько або на 10-33 години більше за норму.

Середня декадна обласна температура повітря виявилася у Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях близькою до норми, на решті території країни – на 1-3°С вищою за норму і становила +13,7-19,4°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +25-29°С, у південних, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській областях – до +30-32°С. Упродовж 1-3 днів у південних, Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській областях максимальна температура повітря перевищувала +30°С.

Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до +3-7°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +2-6°С. У найтепліші дні вона нагрівалася у більшості західних (за винятком Рівненської), Житомирській, Вінницькій та Сумській областях до +34-50°С, на решті території країни – до +51-60°С.

Опади різної інтенсивності, подекуди зі шквалами, зливами, грозами та градом, спостерігалися впродовж 1-3 днів, у західних, Житомирській та Вінницькій областях – 5-8 днів. У більшості західних областей їхня кількість за декаду становила 193-347% норми (35-78 мм). У Закарпатській, Кіровоградській, Запорізькій та Луганській областях декадна кількість опадів була близькою до норми (9-27 мм). В Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Полтавській та Сумській областях вона склала 13-42% норми (2-6 мм), у Херсонській, Черкаській, Київській та Чернігівській областях – 60-73% норми (6-10 мм) (рис. 2).

 

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася на метеостанціях Новодністровськ (Чернівецька обл.) – 98 мм (5 декадних норм) та Рава-Руська (Львівська обл.) – 96 мм (6,5 декадної норми).

Добовий максимум опадів в окремих районах західних, Житомирської, Вінницької, Запорізької та Луганської областей досягав 21-52 мм (1-3 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила у західних, Житомирській та Вінницькій областях +13-17°С, на решті території країни – 18-22°С. Упродовж 3-9 днів у більшості областей, за винятком Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської Хмельницької та Рівненської, в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 56 до 86%. Упродовж 1-3 днів у східних, північних (за винятком Житомирської) та центральних областях відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Протягом 1-4 днів у західних, південних, Дніпропетровській, Вінницькій та Житомирській областях спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-19 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

У другій декаді травня відбувся стійкий перехід середніх добових температур повітря через +15°С на більшій частині території країни, що відповідає початку метеорологічного літа. Такі строки настання літнього сезону близькі до середніх багаторічних, у поліських областях – на тиждень-півтора раніше.

Агрометеорологічні умови другої декади травня значною мірою впливають на формування врожаю сільськогосподарських культур. Для озимих зернових культур це критичний період розвитку (колосіння) із найбільшою вимогою до вологи, яка забезпечує інтенсивний ріст стебла та формування колосу; для ранніх ярих зернових це завершення кущіння, початок активного росту стебла та формування репродуктивних органів, для решти культур – формування сходів та утворення репродуктивних органів рослин.

Упродовж декади агрометеорологічні умови у різних регіонах країни мали такі особливості.

У багатьох районах західних та північних областей, де відзначалися надмірні опади, починаючи ще із другої половини квітня, затримувалася вчасна сівба кукурудзи, сої, соняшнику та решти с/г культур. Дощі, надмірна вологість ґрунту та повітря стримували роботи із захисту рослин та боротьби із бур’янами, або ж ці роботи не мали ефекту.

Сильні дощі призводили до ущільнення ґрунту, що ускладнювало його обробіток та утворення сходів пізніх культур. Часом створювалися надзвичайно складні умови для сівби теплолюбних культур. Позитивним фактором було підвищення температури повітря у кінці декади, яке сприяло підсиханню ґрунту та активізувало розвиток різних с/г культур.

Для вегетації ранніх колосових та багаторічних трав агрометеорологічні умови були сприятливими або задовільними. Для повноцінного росту та розвитку теплолюбних культур несприятливим було недостатнє теплозабезпечення.

На багатьох площах Закарпатської, Хмельницької, Житомирської, Рівненської, Вінницької, Тернопільської областей через надмірну кількість опадів відзначалося нехарактерне для середини травня перезволоження ґрунту, на окремих полях (залежно від рельєфу) спостерігалися застої води та локальне полягання озимини, підтоплення сільськогосподарських угідь.

У центральних, східних та північно-східних областях, де переважала тепла із невеликими дощами погода, вологозабезпечення ґрунту було достатнім, створювалися сприятливі умови для росту всіх с/г культур, розвиток яких в основному відбувається із випередженням багаторічних строків на тиждень-півтора. Посіви знаходилися у доброму стані. Із підвищенням температури створилися сприятливі умови для активного розвитку теплолюбних культур.

На території цих областей лише в окремих районах запаси продуктивної вологи під ранніми зерновими понизилися до недостатніх. Зокрема, у деяких районах Черкаської та Кіровоградської областей, де, починаючи із квітня, сумарна кількість опадів не перевищила 40-60% норми, з підвищенням температури повітря створилися умови для розвитку ґрунтової засухи.

У південних областях агрометеорологічні умови для вегетації озимих, ярих зернових, пізніх теплолюбних культур були переважно задовільними. Завдяки опадам покращилося вологозабезпечення посівів у деяких районах Запорізької, Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. Однак на більшості площ цих самих областей під озимими культурами через недостатню кількість опадів у період квітень – 20 травня (переважно 20-40% норми, місцями менше 20% норми) спостерігалося зниження вологозапасів у метровому шарі ґрунту до критичних – у 2-3 рази менше за норму.

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 20 травня сума ефективних температур повітря вище +5С була вищою за середні багаторічні показники (період 1986-2005 рр.) на 40-85°С, сума ефективних температур вище +10С була близькою до норми або перевищувала її на 10-70°С (табл.).

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

Степ

310-385

395-445

115-145

140-200

Лісостеп

275-330

320-405

85-115

95-185

Полісся

270-285

310-350

80-95

80-135

 

Зволоження ґрунту

 

Станом на 20 травня (зразки ґрунту від 18.05.19) запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту в західних, північних, на більшості площ центральних та на окремих площах східних і південних областей були оптимальними (21-40 мм), на багатьох площах західних, північних, окремих площах центральних областей відзначалося перезволоження орного шару ґрунту. На більшості площ Одеської, Миколаївської, Херсонської, окремих площах Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей вологозапаси не перевищували 10 мм продуктивної вологи, місцями на Одещині ґрунт був зовсім сухим (рис. 3).

 

Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами у західних та північних областях залишалося оптимальним (121-220 і більше), подекуди надмірним. На решті площ країни вологозабезпечення було задовільним – 81-120 мм. На більшості площ Одеської, Миколаївської, Херсонської, окремих площах Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської, Луганської та Донецької областей вміст вологи становив 51-67 мм, місцями 14-48 мм продуктивної вологи (рис. 4).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ південних та окремих площах центральних областей було незадовільним (10 мм і менше), на окремих площах ґрунт був зовсім сухим. На решті площ запаси продуктивної вологи були задовільними й оптимальними – 14-26 мм відповідно.

Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ південних та окремих площах Дніпропетровської областей було недостатнім і становило 60-80 мм, на окремих полях Одеської та Херсонської областей – 22-37 мм продуктивної вологи.

 

Під ранніми ярими зерновими культурами зволоження орного шару ґрунту у північній половині країни було переважно достатнім та оптимальним (21-40 мм продуктивної вологи). На більшості площ південної половини країни запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були задовільними – 11-20 мм, місцями у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях – незадовільними (3-10 мм).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було оптимальним (121-220 мм), на окремих площах західних та Житомирської областей – надмірним (більше 220 мм продуктивної вологи). На більшості площ південних, Дніпропетровської, на окремих площах Черкаської та Сумської областей вологозапаси становили від 58 до 105 мм, місцями у Миколаївській та Херсонській областях – 25-47 мм.

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості площ були достатніми й оптимальними і становили 21-45 мм. На більшості площ Житомирської, окремих площах Рівненської, Тернопільської та Закарпатської областей зволоження було надмірним і становило 50-73 мм. На окремих площах Харківської, Чернігівської, Черкаської та Миколаївської областей зволоження ґрунту було задовільним – 12-20 мм продуктивної вологи, місцями незадовільним (5-10 мм).

Вологозабезпечення метрового шару ґрунту в основному відповідало оптимальним показникам – 122-160 мм і більше продуктивної вологи. У південних, східних, Дніпропетровській та Чернігівській областях запаси продуктивної вологи становили від 70 до 118 мм.

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком в орному шарі ґрунту були оптимальними (26-41 мм), місцями у Черкаській області – задовільними (14 мм).

У метровому шарі ґрунту на більшості площ вологозабезпечення залишалося оптимальним (138-173 мм), місцями у Черкаській області – задовільним (108 мм продуктивної вологи).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на окремих площах Одеської, Миколаївської, Донецької та Дніпропетровської областей були недостатніми для початку вегетації – 4-10 мм, місцями на півдні Одещини ґрунт був сухим зовсім. На решті площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було задовільним – 11-20 мм та оптимальним – 21-40 мм і більше.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм) показникам. На окремих площах Одеської, Миколаївської, Херсонської та Дніпропетровської областей вологозапаси становили 52-77 мм.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

В озимих жита, ячменю та пшениці на більшості площ розпочалося масове колосіння, у західних та північних областях ще тривав ріст стебла. На багатьох площах південних та на окремих площах центральних областей у кінці декади розпочалося цвітіння озимої пшениці, місцями у північних та західних областях – цвітіння озимого жита. Висота рослин на фазу колосіння становила від 49 до 80 см. В озимої пшениці кількість стебел на 1 м2 сформувалася у межах від 750 до 1100, на кращих посівах – 1300. Кількість розвинених колосків у колосі сформувалася у межах від 14 до 20, з них 1-4 – недорозвинених.

Стан посівів, в основному, добрий та задовільний, місцями у центральних і східних областях – відмінний.

На окремих площах Житомирської області на полях озимого жита відзначалося замулення посівів, в озимої пшениці – пошкодження посівів градом. Місцями у південних областях спостерігалося ураження посівів пшениці шкідниками та пожовтіння листків через засуху.

В озимого ріпаку на більшості посівів тривало утворення стручків, подекуди ще тривало цвітіння. Висота рослин на фазу утворення стручків становила 109-170 см. Стан переважно добрий.

Упродовж декади в залежності від строків сівби в ярового ячменю, ярої пшениці та вівса відзначалося утворення нижнього вузла соломини, кущіння, на окремих площах південних областей розпочалося колосіння ярого ячменю. Висота рослин коливалася від 13 до 60 см. Кількість стебел на 1 м2 становила від 650 до 1200.

Стан посівів переважно добрий та задовільний. На окремих площах південних та центральних областей у ярого ячменю відзначалося засихання стебел, пожовтіння листків через засушливі умови та пошкодження посівів с/г шкідниками. На посівах вівса у Житомирській області спостерігалося пошкодження листків градом.

У кукурудзи в залежності від строків сівби тривало листоутворення (третій, п’ятий, сьомий листок), на пізніше засіяних площах відзначалося проростання зерна, утворення сходів, подекуди ще тривала сівба.

Стан рослин переважно добрий та відмінний.

Упродовж декади тривала сівба гречки. На раніше засіяних площах відзначалися сходи та поява суцвіть. У проса спостерігалося утворення сходів та початок листоутворення.

У гороху на ранніх посівах відзначалася поява суцвіть та початок цвітіння, на пізніх – листоутворення. Висота рослин становила від 15 до 55 см. Стан посівів добрий.

У сої в залежності від строків сівби спостерігалося утворення сходів та листків. Стан рослин добрий.

У цукрових буряків тривало листоутворення. Стан рослин добрий.

У соняшнику на багатьох площах утворилася друга пара справжніх листків, на окремих площах тривала сівба й утворення сходів. Стан посівів переважно добрий та задовільний.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна та еспарцет) тривали ріст стебла та утворення суцвіть, на окремих площах розпочалося цвітіння люцерни. Стан рослин добрий.

 

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua 

Реклама

Вхід