УКРАЇНА: ПОГОДНІ УМОВИ ТА СТАН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У ТРАВНІ 2019 РОКУ

Джерело

АПК-Інформ

827

Останніми роками погодно-кліматичні умови України є доволі сприятливими для вирощування озимих зернових культур. Це стосується перш за все зимового та весняно-літнього періодів, для яких характерним є помірний температурний режим та достатня кількість опадів. Проте, в окремі проміжки вегетаційного періоду, нерівномірний розподіл кліматичних факторів створює іноді несприятливі умови для росту та розвитку рослин, що в кінцевому рахунку позначається на величині урожаю.

Цьогорічна календарна весна загалом виявилася без суттєвих сюрпризів, якщо не брати до уваги короткочасний посушливий період на початку квітня та локальні інтенсивні грозові дощі і шквали у травні, що в окремих господарствах призвели до незначного вилягання посівів озимини, яке стало наслідком, між іншим, не тільки таких погодних умов, але й помилок агрономічної служби, зокрема, вирощування високорослих сортів після кращих попередників на високому фоні азотного живлення без застосування ретардантів росту рослин.

Загалом за весняний період середня температура повітря склала близько 10,9ºС, що на 2,5ºС вище середньої багаторічної норми. За останні 5 років подібний температурний режим відзначався лише в 2016 р. (табл. 1).

 

Гідротермічні умови весняного періоду 2015–2019 рр.

Рік

Місяці

Середнє

березень

квітень

травень

температура повітря, ºС

2015

4,1

8,9

16,4

9,8

2016

4,7

12,6

15,6

11,0

2017

5,8

8,9

15,4

10,0

2018

-1,4

12,9

18,6

10,0

2019

4,2

10,9

17,6

10,9

кількість опадів, мм

2015

61

107

59

227

2016

41

64

108

213

2017

8

98

14

120

2018

98

20

37

155

2019

28

44

38

110

Середня кількість опадів становить 109,2 мм при середній багаторічній нормі 116 мм, тобто недобір атмосферної вологи склав близько 6%. Це найменша кількість опадів впродовж весняного періоду, починаючи з 2015 р. (рис.).

Рис. Середньобагаторічні показники температури повітря та кількості опадів впродовж весняного періоду

 

Разом з тим, слід відзначити, що в окремих зерносіючих регіонах країни спостерігалися інтенсивні дощі, які, маючи зливовий характер і часто супроводжуючись градом та сильними вітрами, принесли більше шкоди, ніж користі.

В першій половині третьої декади квітня переважала порівняно тепла і суха, з низькою відносною вологістю повітря, погода. В другій половині відбулося незначне зниження температури та пройшли дощі різної інтенсивності. Середня температура повітря за декаду склала 13,8ºС, що було на 2,5ºС вище середньої багаторічної норми. Середня кількість опадів становила 43,5 мм, або на 24% більше від кліматичної норми. Середня відносна вологість повітря склала 47%, а її мінімальні значення знижувалися до 19%. Впродовж 8 діб мінімальна відносна вологість повітря утримувалася нижче 30 %, що свідчило про вплив на рослинні організми повітряної засухи. Саме в цей час у рослин розпочалася фаза виходу в трубку – один з найвідповідальніших етапів у формуванні показників урожайності зернових колосових культур.

Загалом, середня температура повітря за квітень склала 10,9ºС, що було на 1,7ºС вище середньої багаторічної норми. Середня кількість опадів становила 44 мм за середньої багаторічної норми 35 мм.

На завершення квітня запаси продуктивної вологи в ґрунті під озимими зерновими культурами характеризувалися переважно як достатні та задовільні і налічували в метровому шарі ґрунту залежно від попередника 100–148 мм. Обстеження посівів пшениці озимої показало, що на цей час рослини всіх рекомендованих строків сівби знаходилися у фазі виходу в трубку, а їх загальний стан оцінювався як добрий (сівба в ранні і оптимальні строки) та задовільний (пізня сівба). На посівах після кращих попередників вони мали середню висоту 43–65 см і налічували в середньому від 3 до 7 пагонів. Рослини після непарових попередників мали 2–4 пагони висотою 40–53 см.

В першій декаді травня переважала порівняно тепла зі значною кількістю опадів погода. Середня за першу декаду травня температура повітря склала 14,9ºС, що було на 1,0ºС вище середніх багаторічних показників. Максимальна температура повітря підвищувалася до 25,2ºС, а мінімальна – знижувалася до 6,3ºС. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 46,3ºС, а вночі охолоджувалася до 5,7ºС.

Впродовж більшої частини декади опади були відсутні, але в останні дні пройшли дощі різної інтенсивності, які суттєво поповнили запаси вологи в ґрунті. Всього за першу декаду травня випало 23,3 мм, що було на 66% більше в порівнянні з середньою багаторічною нормою.

Режим відносної вологості повітря був достатньо високим. Середня за декаду відносна вологість повітря становила 69% при середній багаторічній нормі 59%. В окремі дні мінімальна відносна вологість повітря знижувалася до 32 %.

Загалом, погодні умови першої декади травня виявилися достатньо сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

В другій половині декади у рослин пшениці озимої ранніх строків сівби було відзначено початок появи прапорцевого листка. В першу чергу це стосується ранньостиглих сортів вітчизняної та іноземної селекції. В цей час у рослин ячменю озимого розпочалася фаза колосіння рослин, що було дещо раніше середніх багаторічних строків.

В другій декаді травня продовжувала утримуватися в міру мінлива, доволі тепла, часом жарка, з незначною кількістю опадів, погода. Якщо в першій половині звітного періоду середньодобові температури повітря утримувалися на рівні 12,8–18,9ºС, то в другій – зросли до 20,1–22,0ºС. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 27,5ºС, а поверхня ґрунту нагрівалася до 52,4ºС. Разом з тим, у нічний час мінімальна температура повітря та поверхні ґрунту знижувалася відповідно до 9,0 і 6,4ºС.

Середня температура повітря за декаду склала 18,9ºС, що було на 2,8ºС вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, які відмічалися на початку декади, виявилася незначною і становила лише 1,3 мм при середній багаторічній нормі 18 мм. При цьому слід зазначити, що в окремих регіонах відмічалися інтенсивні дощі (більше 10 мм), які носили зливовий характер і розподілялись по території дуже нерівномірно. Середня відносна вологість повітря склала 64% і була близькою до кліматичної норми. В останні дні декади мінімальна відносна вологість повітря знижувалася до 30% і нижче.

Обстеження посівів озимих зернових культур засвідчило, що в другій половині декади у більшості сортів розпочалася фаза колосіння рослин пшениці озимої. В першу чергу це стосувалося озимини ранніх строків сівби. У пшениці озимої ранньостиглих сортів (Мудрість одеська, Марія, Коханка) було відзначено початок фази цвітіння рослин, що загалом виявилося на 7–10 діб раніше середніх багаторічних строків. За пізньої сівби, переважно після непарових попередників (соняшник, кукурудза на зерно), фаза колосіння рослин пшениці озимої була відмічена на 2–4 доби пізніше порівняно з посівами ранніх та оптимальних строків сівби.

На завершення другої декади травня у рослин пшениці озимої більшості сортів незалежно від умов їх вирощування було відзначено фазу колосіння, у ячменю озимого спостерігалася фаза цвітіння – початок формування зернівки. Загалом, погодні умови впродовж цього календарного терміну були сприятливими для росту і розвитку рослин озимих зернових культур.

Впродовж більшої частини третьої декади травня утримувалася порівняно тепла з помірною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися на рівні 15,8–18,6ºС. Кількість опадів склала близько 14 мм. У другій половині декади відбулося поступове підвищення температури повітря, яка в світлий час доби зростала до 31ºС, що безумовно позначилося на водоспоживанні рослин та прискорило їх розвиток.

В останні дні декади у рослин більшості сортів пшениці озимої спостерігалося завершення формування зернівки, у ячменю озимого відмічався початок молочної стиглості зерна.

Відомо, що в період від виходу рослин в трубку до цвітіння відбувається максимальний розвиток вегетативної маси озимих зернових культур, утворюються колоски. Чим гірша вологозабезпеченість рослин у цей період, тим меншою є зона поширення кореневої системи, тим більше скорочується асиміляційна поверхня і погіршуються умови для розвитку генеративних органів. Якщо під час формування колоса вологи недостатньо, то відновити його нормальний розвиток послідуючим покращанням вологозабезпеченості рослин неможливо.

Як показали проведені польові та лабораторні дослідження на початку третьої декади травня (тобто у фазі колосіння пшениці озимої) запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становили 67 мм (попередник – чорний пар) та 95 мм (попередник – соняшник), що було нижче середніх багаторічних значень, але вище, ніж у минулому році на дану фазу розвитку рослин (табл. 2).

 

Таблиця 2. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) під пшеницею озимою у фазі колосіння рослин (станом на 22 травня) після різних попередників

Попередник

Шари ґрунту, см

0–10

0–20

0–50

0–100

2018 р.

2019 р.

2018 р.

2019 р.

2018 р.

2019 р.

2018 р.

2019 р.

Чорний пар

3

4

5

9

18

25

52

67

Середні багаторічні показники

-

23

56

124

Соняшник

5

6

9

11

21

32

64

95

Середні багаторічні показники

-

23

56

119

 

Суттєва різниця у кількості накопиченої агрономічно цінної вологи під посівами озимини по чорному пару та після соняшнику пояснюється значно більшою густотою стеблостою та інтенсивністю водоспоживання рослин, які вирощуються після кращого попередника.

Обстеження посівів пшениці озимої в другій половині третьої декади травня показало, що за ранніх та оптимальних строків сівби (5–30 вересня) після кращих попередників сформовано в середньому від 610 до 678 продуктивних стебел на 1 м2; після непарових попередників – 489–580 шт./м2. За пізньої сівби (5–15 жовтня) відповідно до попередників – 472–551 та 352–439 шт./м2. Залежно від умов вирощування рослини пшениці озимої утворили колос довжиною 6,5–9,2 см, який налічує в середньому від 14,2 до 18,4 розвинутих колоска.

В цілому, погодні умови, які спостерігалися протягом більшої частини травня, були задовільними для росту та розвитку озимих зернових культур. Найбільш сприятливими вони були для тих посівів, де сівба та вирощування озимини проводилися згідно з існуючими технологічними вимогами.

Добре розвинені посіви пшениці озимої після кращих та удобрених попередників поки що не викликають занепокоєння. Саме на таких полях для покращання якості зерна велике значення має позакореневе підживлення рослин розчином карбаміду (30–45 кг/га д.р.). Підживлення азотом бажано проводити у період, починаючи з фази колосіння до початку молочної стиглості зерна, що дає можливість збільшити вміст білка в зерні на 1–2 %, клейковини – на 2–4 %, силу борошна – на 15–50 о.а., об’єм хліба – на 10–50 см3. Також в цей час при необхідності ефективним є застосування фунгіцидів та інсектицидів, що дозволяє збільшити тривалість функціонування листкового апарату, зменшити ушкодженість зерна і тим самим збільшити рівень врожайності.

За ранніх строків сівби рослини у посівах ярих зернових колосових культур знаходяться у фазі виходу в трубку та стані активного функціонування прапорцевого листка. Густота стояння рослин у посівах становить 4,0–4,5 млн/га. Але у зв’язку з недостатньою активністю нітрифікаційних процесів (у попередній період) окремі посіви мають блідуватий колір та не вирівняні по висоті. Лабораторний наліз рослинних проб, відібраних з метою визначення біометричних показників, свідчить, що висота рослин ярих колосових культур варіює в межах 40–65 см, кожна рослина має від 1,6–1,8 (ячмінь та тритикале ярі) до 2,2–2,7 шт. (пшениця яра та овес) пагонів кущіння. Вторинна коренева система рослин має від 6 до 10 шт. вузлових коренів.

Посіви гороху мають густоту 0,9–1,2 млн/га. Рослини гороху активізували свій ріст і розвиток та знаходяться у фазі бутонізації, маючи 11–13 шт. сформованих листків на рослині. За ранніх строків сівби в окремих посівах навіть відмічаються фази цвітіння та початок наливу зерна. Висота рослин гороху (залежно від сортових особливостей та агротехніки вирощування) варіює в межах від 35,2 до 57,5 см.

На окремих площах, у посівах ярих зернових колосових культур спостерігається поява шкідників (п’явиці, пильщики та ін.). Тому зараз дуже важливо провести обстеження посівів всіх культур, виявити відсоток пошкодження рослин шкідниками та хворобами, а при необхідності прийняти виважене рішення щодо застосування допоміжних заходів системи догляду з метою підвищення життєздатності рослин (хімічний захист, добрива).

В цілому, посіви ярих зернових та зернобобових культур знаходяться в доброму стані, а оптимальне поєднання температури та опадів дасть можливість рослинам покращити ріст, розвиток і сформувати високу продуктивність. Проте, на окремих площах, засіяних високорослими сортами, після випадання опадів, що супроводжувалися сильними вітрами, відзначається вилягання посівів.

За біометричними та морфологічними параметрами кукурудзи та соняшника нинішній стан рослин перевищує минулорічний на 15–20% і є аналогічним 2016 р. При розтягнутості строків сівби з початку квітня до середини травня рослини сформували від 6 до 10 листків і на основній частині посівів технологічні операції завершені майже в повному обсязі. Позитивні результати може забезпечити проведення міжрядного обробітку в посівах та підгортання рослин, які дозволять знищити останню хвилю бур’янів та поверхневу кірку після інтенсивних дощів.

Попередній аналіз стану посівів сільськогосподарських культур та погодних умов свідчить, що на даний час спостерігається деяке випередження розвитку рослин озимих зернових культур, яке вже стало звичним явищем в останні роки, а тому фаза повної стиглості зерна з великою ймовірністю буде відмічена раніше середніх багаторічних строків. При цьому очікувана врожайність, не зважаючи на густоту продуктивного стеблостою, буде залежати від наявності достатньої вологозабезпеченості ґрунту під час наливу зерна.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід