Україна: метеорологічні умови першої декади червня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

3701

У першій декаді червня в Україні переважала дуже тепла, часом спекотна погода. Середні добові температури повітря у південних та центральних областях у найтепліші дні перевищували липневу кліматичну норму, досягаючи +23-26°С. Схожий за рівнем високих температур повітря початок червня за останні 20 років спостерігався лише у 2011 році.

Опади відзначалися по всій території. Як і в попередній період, вони були вкрай нерівномірними – від незначних і невеликих у східних та місцями північних і південних областях до надзвичайних в окремих районах південних і центральних областей, де зафіксовано декілька історичних випадків за кількістю як за декаду, так і за окрему добу. Так, на метеостанції Гайворон (Кіровоградської обл.) 5 червня кількість опадів за 6 год. 35 хв. склала 104 мм, така кількість опадів відзначалася вперше за період спостережень із 1945 року. За декаду на цій метеостанції кількість опадів уперше склала 209 мм (майже три місячні норми). Надзвичайну кількість опадів було відзначено на метеостанції Нова Каховка (Херсонської обл.) – 124 мм, така сама кількість опадів (але за місяць) спостерігалася на цій метеостанції лише у 1997 р.

По всій території країни відзначалася велика кількість інтенсивних дощів, які досягали НМЯ (небезпечне метеорологічне явище) першого рівня, коли за 12 год. і менше випадало від 15 до 29 мм опадів.

Майже по всій території дощі супроводжувалися грозами, градом, шквалами. Одночасно у ряді районів східних, північних та південних областей, де опадів було обмаль, або їх не було зовсім, упродовж 2-5 днів спостерігалися суховійні явища.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 81 до 118 годин, що близько або на 10-39 години більше за норму, у Херсонській області – близько або на 15 годин менше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 3-4,8°С вищою за норму і становила +19,0-23,7°С.

Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до +28-32°С, у південних, східних, Дніпропетровській та Київській областях – до +33-34°С. У більшості областей (за винятком Рівненської, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької) впродовж 1-5 днів, у Луганській, Запорізькій, Донецькій та Херсонській областях – 6-9 днів вона перевищувала позначку +30°С.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +8-12°С, у південних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях – до +13-15°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найпрохолодніші ночі охолоджувалася до +6-13°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до +41-66°С.

Опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до сильних злив), подекуди із шквалами, грозами, градом відзначалися впродовж 1-7 днів. На більшій частині території країни їхня кількість за декаду становила 125-200% (23-57 мм), у Чернівецькій, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях – 239-350% декадної норми (від 36 до 98 мм).

У Волинській, Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях вона склала 25-57% декадної норми (8-22 мм), у Луганській – 7% норми (1 мм). У решті областей декадна кількість опадів була близькою до норми. В окремих районах Луганської, Закарпатської та Львівської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

В окремих районах Миколаївської та Одеської областей на 3-29 мм, Херсонської області – на 32-58 мм, у Гайвороні Кіровоградської області – на 92 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду червня за період спостережень 1961-2018 рр.

Найбільша кількість опадів за декаду відзначалася у Гайвороні (Кіровоградська обл.) – 209 мм та Новій Каховці (Херсонська обл.) – 124 мм.

Максимальна добова кількість опадів на метеостанції Очаків Миколаївської області склала 76 мм і досягла добового максимуму опадів у червні за всі роки спостережень.

На метеостанції Гайворон Кіровоградської області, де за добу випало 104 мм, було на 12 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

Добова кількість опадів на метеостанції Нова Каховка Херсонської області склала 93 мм і на 18 мм перевищила максимальну добову кількість опадів за весь період спостережень.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +24-27°С, у західних, Житомирській та Вінницькій областях +19,5-23°С. Упродовж 3-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 54 до 83%. Упродовж 1-5 днів місцями у південних, східних, північно-східних, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Житомирській областях відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-3 днів (за винятком Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Харківської та Луганської) спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-24 м/с.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Внаслідок аномально теплої для початку червня погоди накопичення активного та ефективного тепла було надзвичайно швидким і у кінці декади відповідало показникам, які за нормою спостерігаються у кінці червня. Це обумовлювало прискорений розвиток усіх сільськогосподарських культур та скорочення міжфазних періодів. Молочна стиглість зерна озимих культур та ярого ячменю у південних, східних та центральних областях настала на 1,5-3,5 тижні раніше за багаторічні показники. На окремих полях Херсонської та Донецької областей зерно озимої пшениці у надзвичайно ранні строки досягло воскової стиглості.

Дощі минулої декади у багатьох районах південних та центральних областей обумовили покращення зволоження ґрунту, що надзвичайно важливо для майбутнього врожаю ранніх колосових культур, які формували зерно та колосилися.

Однак у цілому через нерівномірні опади зволоження ґрунту під ранніми хлібами по території країни відзначалося надзвичайною строкатістю. Особливо строкатим воно було у південних областях, де в районах випадіння сильних дощів, часом злив, спостерігалися достатні й оптимальні запаси вологи, у тих же областях (у районах, де випало обмаль опадів) метровий шар ґрунту був майже або зовсім сухим (східні райони Херсонської, західні райони Запорізької та Донецької областей). Критичні вологозапаси під ранніми хлібами (менше 20 мм у метровому шарі ґрунту) спостерігалися і в багатьох районах Харківської та Луганської областей. Одночасно на багатьох площах західних та місцями у центральних областях зволоження ґрунту було надмірним для поточного фазового розвитку ранніх хлібів, місцями спостерігалося перезволоження як верхніх, так і метрового шарів ґрунту.

У західних та північних областях із підвищенням температури повітря склалося сприятливе теплозабезпечення сільськогосподарських культур, однак висока вологість повітря, тумани, часті дощі, перезволоження ґрунту заважали догляду за посівами, сприяли розповсюдженню хвороб та шкідників. На окремих полях відзначалося утворення застою дощових вод. В окремих господарствах (Житомирська обл.) спостерігалося локальне вимокання посівів ранніх хлібів, пошкодження посівів соняшнику та сої, що призвело до їхнього пересіву. В останні дні декади із припиненням інтенсивних опадів агрометеорологічні умови значно покращилися.

Висока температура та вологість повітря сприяли активному розвитку і поширенню грибкових захворювань (зокрема борошнистої роси) та шкідників (зокрема попелиці) на сільськогосподарських культурах.

У багатьох районах на сільськогосподарських полях і на присадибних ділянках унаслідок сильних дощів та граду спостерігалися механічні пошкодження листків та стебел с/г культур, локальне полягання високорослих посівів, підтоплення, змивання та замулення рослин.

 

Теплозабезпечення

Станом на 10 червня сума ефективних температур повітря вище +5С була вищою за середні багаторічні показники (період 1986-2005 рр.) на 95-180°С, сума ефективних вище +10С перевищувала норму на 50-165°С (табл.).

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

Степ

570-675

730-800

255-315

370-450

Лісостеп

490-580

600-745

200-260

265-425

Полісся

475-505

570-685

185-215

235-360

 

Зволоження ґрунту

Станом на 10 червня (зразки ґрунту від 8.06.19) зволоження метрового шару ґрунту під озимими зерновими культурами на більшості площ західних, Житомирської, Вінницької областей було надлишковим і досягало 161-233 мм продуктивної вологи. В Полтавській, Донецькій, на окремих площах Черкаської, Кіровоградської, Чернігівської, Сумської, Харківської та Херсонської областей запаси вологи були оптимальними для періоду наливу зерна – 81-120 мм. На решті території країни вологозабезпечення становило 61-80 мм. Незадовільне зволоження (менше 30-60 мм продуктивної вологи) спостерігалося у східних та південних областях. На окремих площах Херсонської та Запорізької областей метровий шар ґрунту був зовсім сухим (рис. 3).

Вологозабезпечення орного шару ґрунту під озимим ріпаком на окремих площах південних областей було недостатнім – менше 10 мм продуктивної вологи, місцями у Херсонській області ґрунт був зовсім сухим. На решті площ запаси продуктивної вологи були задовільними та надмірними і становили від 17 до 56 мм.

У метровому шарі ґрунту на більшості площ південних та окремих площах центральних областей містилося від 41 до 71 мм, місцями у Херсонській області – до 5 мм продуктивної вологи. У західних та на окремих площах центральних областей зволоження метрового шару було оптимальним, місцями надмірним і становило від 122 до 222 мм.

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту у західних областях було надмірним для періоду формування зерна (121-160 мм), місцями у західних та Житомирській областях спостерігалося перезволоження (161-200 мм і більше) та оптимальне зволоження (81-120 мм продуктивної вологи). На більшості площ південних та окремих площах Дніпропетровської та Сумської областей запаси продуктивної вологи становили 52-72 мм, місцями у Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській та Сумській областях вони не перевищували 5-48 мм (рис. 4).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту на більшості засіяних площ були на рівні достатніх, оптимальних (21-40 мм та більше) та задовільних (11-20 мм). На окремих площах Харківської та Дніпропетровської областей вони не перевищували 4-9 мм.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на окремих площах центральних та північних областей становили 53-80 мм. На решті території країни вологозабезпечення було оптимальним (121-160 мм і більше) та задовільним (80-120 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком як в орному, так і метровому шарах ґрунту були оптимальними.

Під с оняшником на більшості засіяних площ запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту були переважно достатніми (21-40 мм і більше) та задовільними (11-20 мм). На окремих площах Одеської, Херсонської, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей вони понизилися до незадовільних – 2-10 мм продуктивної вологи, місцями у Донецькій області ґрунт був зовсім сухим.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ відповідали достатнім (81-120 мм) та оптимальним (121-160 мм і більше) показникам. Місцями у південних, Дніпропетровській та Чернігівській областях вологозапаси не перевищували 42-75 мм.

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

В озимих пшениці та жита на більшості площ північно-західної половини країни відзначалося цвітіння колосу, у південно-східній половині країни зерно озимої пшениці й озимого ячменю, у північно-західних областях зерно озимого жита досягло молочної стиглості. На окремих площах південних та східних областей в озимої пшениці спостерігалася воскова стиглість зерна. Середня кількість зерен у колосі озимої пшениці становила 26-50, що на рівні минулого року.

Стан посівів озимих культур добрий та задовільний. На окремих площах східних, південних та північних областей, де тривалий час не було опадів, через засушливі умови відзначалося пожовтіння колосу озимої пшениці. Місцями у південних, східних та центральних областях через зливи, перезволоження спостерігалося полягання посівів, місцями у центральних та східних областях – ураження шкідниками та хворобами.

На посівах озимого ріпаку тривало утворення стручків, на окремих площах південних областей відзначалося достигання. Стан посівів був переважно добрим. На окремих площах південних областей спостерігалося пошкодження рослин с/г шкідниками.

Впродовж декади в ярого ячменю та ярої пшениці на більшості площ тривало колосіння. Кількість стебел із колосом становила 200-500, на кращих посівах – 600-1000. На окремих площах південних, центральних та східних областей відзначалася молочна стиглість ярого ячменю.

У вівса спостерігалося колосіння й утворення нижнього вузла соломини. Загальна кількість стебел на 1 м2 становила від 450 до 700.

Висота рослин залежно від сорту та фазового розвитку становила: в ярої пшениці – 30-55 см, ярого ячменю – від 35 до 95 см, вівса – від 15 до 85 см. Стан рослин добрий та задовільний.

Майже по всій території країни відзначалося пошкодження рослин с/г шкідниками та хворобами, полягання посівів через зливи, град та пориви сильного вітру, на окремих площах Херсонської області – через засуху та суховії. Місцями у Чернігівській області відзначено припинення кущіння на самому початку розвитку через засуху.

Кукурудза в залежності від строків сівби знаходилася у фазах 5-9 листків, подекуди 11-13 листків, на пізніх посівах відзначалося утворення сходів. Кількість рослин на одиницю площі становила 500-900, кількість листків, що не вийшли (в середньому на одній рослині), – 4-9. Стан посівів переважно добрий.

Місцями у північних, західних та південних областях спостерігалося локальне пошкодження листя градом та зливами, на окремих площах Чернігівської і Сумської областей відзначалося засихання листя від засухи та пошкодження гербіцидами.

У гречки на рано засіяних площах упродовж декади спостерігалося утворення сходів і суцвіть, на окремих посівах центральних та північних областей – цвітіння. Місцями ще тривала сівба. У проса відзначалося кущіння, на раніше засіяних площах – нижній вузол соломини. Стан рослин добрий та задовільний.

У гороху відзначалися початок та кінець цвітіння, на окремих площах південних областей – достигання бобів. На пізніх посівах ще тривало листоутворення. Висота рослин у залежності від фазового розвитку та сортів становила від 35 до 80 см. Місцями на посівах південних областей через потужні зливи та град спостерігалося пошкодження листя.

Середня кількість бобів на одній рослині розміром більше 1 см склала 2-7.

У сої в залежності від строків сівби тривало листоутворення та поява бокових пагонів, місцями у центральних областях відзначалося цвітіння. На окремих площах північних і західних областей спостерігалося пошкодження рослин с/г шкідниками та через надмірне використання добрив. Середня кількість рослин на 1 м2 склала від 40 до 90. Стан посівів був переважно добрим.

У цукрових буряків тривав ріст кореня, відзначалося змикання рослин у рядках. Стан посівів переважно добрий.

У соняшнику впродовж декади тривало масове листоутворення та поява суцвіть. Стан посівів переважно добрий.

На окремих площах південних та східних областей спостерігалося пошкодження листя градом, зливами, ураження с/г хворобами та шкідниками.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) відзначалася поява суцвіть, відростання рослин після першого укосу; цвітіння у західних та Луганській областях. Місцями проводився укіс трав. Стан посівів переважно добрий, місцями у східних та південних областях – поганий.

 

9

Реклама

Вхід