Погодні умови та стан сільськогосподарських культур у червні 2019 року - НААН України

Джерело

АПК-Інформ

4035

Цьогорічне збирання ранніх зернових культур з кожним днем охоплює все більше областей нашої країни. Жнива, як і в попередні роки, розпочалися на 10–14 діб раніше середніх багаторічних строків, що стало наслідком надзвичайно теплої і сухої погоди впродовж більшої частини червня. Не випадково, в цей час було встановлено цілу низку температурних рекордів, які спостерігалися вперше за більш ніж столітню історію метеорологічних спостережень. На жаль, передчасне припинення вегетації озимих зернових культур може негативно позначитися на загальному обсязі вирощеного і зібраного врожаю зерна. Зокрема це стосується посівів, коли озимина висівалася в пізні строки, і, особливо, в тих випадках, де сівба проводилася пізньостиглими сортами, які переважно є представниками іноземної селекції. Саме за таких умов вирощування рослини відчували на собі найбільш жорстку негативну дію атмосферної та ґрунтової посух, що призвело до утворення мілкого і щуплого зерна.

Зростання температурних показників відбулося в другій половині третьої декади травня, коли у рослин завершувалося формування зернівки і розпочалася фаза молочної стиглості зерна. В цей час середньодобові температури повітря зросли до 23,8–25,3°С, а відсутність опадів в останні дні місяця суттєво збільшила водоспоживання рослин озимих зернових культур, під посівами яких лише на окремих територіях запаси продуктивної вологи в ґрунті характеризувалися як достатні і становили від 65 до 85 мм.

Середня температура повітря за третю декаду травня склала 20,0°С, що було на 3,2°С вище середньої багаторічної норми. Кількість опадів, які відмічалися в першій половині звітного періоду, становила 13,3 мм при середній багаторічній нормі 18 мм.

Загалом за травень середня температура повітря виявилася на 2,2°С вищою за середню багаторічну норму і склала 18,0°С. Середня кількість опадів становила 37,9 мм, що на 12,1 менше в порівнянні з кліматичною нормою. До речі, така понижена кількість опадів у травні спостерігається вже три роки поспіль і в черговий раз дає можливість пересвідчитися в тому, що визначальними у формуванні врожайності озимини в основних (степових) зерносіючих регіонах України є опади у квітні, які забезпечують нормальний розвиток рослин у найбільш відповідальний період, починаючи з фази виходу в трубку і завершуючи фазою їх колосіння (табл.).

 

Середня кількість опадів (мм) у квітні та травні, 2015–2019 рр.

 

Місяць

 

Рік

Загальна сума за період

Середня кількість за місяць

Середня багаторічна норма

2015

2016

2017

2018

2019

Квітень

107,0

64,4

98,0

20,1

43,5

333,0

66,6

35,0

Травень

58,9

108,3

13,6

37,0

37,9

255,7

51,1

50,0

Загалом, за останні п’ять років середня кількість опадів у квітні місяці перевищила середню багаторічну норму на 90%, тоді як у травні була близькою до нормативних значень.

Вперше за останні роки календарне літо розпочалося надзвичайно теплою і жаркою погодою. На початку першої декади червня високі температури повітря супроводжувалися значними опадами, шквалистим вітром, а в окремих районах навіть градом. В подальшому встановилася бездощова і спекотна погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 21,6–26,1°С, а максимальні їх значення в окремі дні зростали до 32,8–33,0°С. При цьому поверхня ґрунту вдень нагрівалася до 55,5–56,3°С. Разом з тим, в нічний час температура повітря знижувалася до 14,5–15,5°С, а поверхня ґрунту охолоджувалася до 13,0–15,5°С.

Середня за першу декаду температура повітря склала 23,4°С і на 4,8°С перевищувала середню багаторічну норму.

Середня кількість опадів, які випадали переважно у вигляді злив, склала 35,1 мм, що було на 18,1 мм більше кліматичної норми. Такі інтенсивні дощі призвели в окремих господарствах до значного вилягання посівів пшениці озимої. Найбільш схильними до вилягання виявилися сорти, які вирощувалися по чорному пару, а саме Зиск, Катруся одеська, Гармонія одеська, Дума, Оранта одеська, Гарантія одеська, Богдана, Подолянка та Зіра. Разом з тим, кращу стійкість до вилягання показали сорти Гурт, Коханка, Славна, Новосмуглянка, Малинівка, Фаворитка, Олексіївка, Новелл, Патрас, Паннонікус, Колоніа, Дагмар.

Середня відносна вологість повітря склала 57% при середній багаторічній нормі 59%, а мінімальні значення даного показника в окремі дні становили 26–31%.

На завершення першої декади червня обстеження посівів пшениці озимої показало, що рослини, розміщені після кращих попередників, знаходилися у фазі молочної стиглості зерна. На посівах ранніх строків сівби у більшості сортів зернівка мала тістоподібну консистенцію. На окремих полях, залежно від сорту та рівня мінерального живлення, у рослин відмічався початок воскової стиглості зерна, що було 7–10 діб раніше середніх багаторічних строків. На більшості посівів у рослин пшениці озимої життєздатними залишалися в середньому 2 верхніх листки. У озимого ячменю переважно відмічалася фаза воскової стиглості зерна.

Визначення величини біологічного врожаю засвідчило, що у більшості сортів пшениці озимої, які висівалися в оптимальні строки після кращих попередників, значення даного показника знаходилися у межах від 6,5 до 8,0 т/га; після непарових попередників – від 4,5 до 6,0 т/га. Проте, як відомо, господарський врожай буде нижчим за біологічний щонайменше на 10–15%, а за несприятливих умов збирання різниця у кількості вирощеного й зібраного зерна може бути значно суттєвішою.

Стан посівів озимих зернових культур переважно характеризувався як добрий та задовільний.

Найбільш жорсткими та малосприятливими для озимих зернових культур виявилися погодні умови другої декади червня, оскільки високі температури повітря, відсутність опадів і низька відносна вологість повітря сприяли виникненню атмосферної та ґрунтової посух і негативно позначилися на стані рослин.

Середньодобові температури повітря впродовж звітного періоду утримувалися на рівні 23,9–26,4°С, а максимальні значення в окремі дні сягали 33,6°С. Поверхня ґрунту в цей час нагрівалася до 65,5°С. Загалом середня температура повітря за декаду становила 25,2°С, що виявилося на 6,6°С вище середньої багаторічної норми. До речі, такий температурний режим впродовж 1 та 2 декади червня відмічався вперше за останні 10 років, а за останні 50 років подібні температурні умови у другій декаді червня спостерігалися лише в 1972 р. (24,4°С) та 1999 р. (25,2°С).

 

Середня температура повітря ( °С) за 1 та 2 декади червня, 2010–2019 рр.

Продуктивні опади впродовж декади були відсутні. Лише в окремих районах випало близько 0,6 мм, що склало 2,3% від середньої багаторічної норми. Середня декадна відносна вологість повітря становила 50%, що було на 14 % нижче кліматичної норми, а мінімальні значення даного показника знижувалися до 21-35%.

Впродовж декади зафіксовано 7 діб з мінімальною відносною вологістю повітря 30 % і менше. Така відносна вологість повітря в поєднанні з високою температурою та в окремі дні доволі сильними вітрами призвели до виникнення суховіїв різної інтенсивності, які негативно позначилися на стані озимих зернових колосових культур. У рослин більшості сортів пшениці озимої відмічалася передчасна втрата листкового апарату, а тому налив зерна відбувався у дуже несприятливих умовах, що призвело до передчасної втрати зернівкою вологи, а на окремих площах до так званого “запалу” зерна. В першу чергу це стосується посівів пізніх строків сівби після непарових попередників та сортів іноземної селекції, які на полях нашої країни переважно представлені пізньостиглими формами.

Обстеження посівів пшениці озимої, яке проводилося в останні дні декади, показало, що рослини, розміщені після кращих попередників (чорний пар та горох), знаходилися у фазі воскової стиглості зерна. На окремих полях, залежно від сорту та рівня мінерального живлення, відмічався початок повної стиглості зерна (сорти Ювілейна 100, Мудрість одеська, Ластівка одеська, Коханка), що було на 9–12 діб раніше в порівнянні з середніми багаторічними строками.

Середня висота рослин становила 92-108 см. У колосі нараховувалося в середньому від 14 до 18 колосків. Залежно від попередника та фону мінерального живлення середня густота посівів становила від 380 до 610 колосоносних стебел на 1 м2.

Більшість рослин ячменю озимого за всіх рекомендованих строків сівби знаходилися в фазі повної стиглості зерна. На завершення другої декади червня у південних, східних та центральних регіонах країни розпочалося збирання цієї важливої зернової культури.

У першій половині третьої декади червня продовжувала утримуватися спекотна, майже без опадів, погода. Середньодобові температури повітря становили 24,0–28,3°С. У світлий час доби максимальні значення температурних показників повітря і поверхні ґрунту зростали до 34,0 та 60,5°С відповідно. Середня відносна вологість повітря знаходилася на рівні 34–44%, а мінімальна – 21–37%. Такий гідротермічний режим значно прискорив достигання пшениці озимої, а тому фаза повної стиглості зерна у більшості сортів була відмічена в період з 23 по 26 червня.

Отже, впродовж більшої частини червня у рослин озимих зернових колосових культур відбувалися процеси формування зернівки (інтенсивний ріст у довжину, швидке накопичення в ній води і невеликої кількості сухої речовини) та її наливу (збільшення розмірів зернівки за рахунок підвищення вмісту сухої речовини, зміна її забарвлення). На цьому етапі розвитку пшениці озимої кількість води в зерні залишається майже незмінною, а приріст сухої речовини протікає дуже інтенсивно. Вміст води в зерні на початку наливу сягає 65–70%, а в кінці знижується до 42–38%, в результаті чого його фізіологічний зв’язок з рослинним організмом припиняється, тобто завершується надходження в зернівку пластичних речовин і води. При цьому також відомо, що близько 30 % якісного врожаю пшениці озимої забезпечується сприятливими технологічними та гідротермічними умовами в період наливу зернівки.

Що стосується стану ярих зернових і зернобобових культур, то на кінець червня рослини знаходяться на завершальному етапі наливу зерна та досягли фази повної стиглості, перебувають у цілому в задовільному стані. Залежно від сорту, фону живлення та опадів, у деяких посівах спостерігається масове або часткове вилягання рослин зернових колосових культур. Рослини ярих колосових культур мають у середньому 2,0–3,5 пагонів кущіння, довжину колоса/волоті від 4,5 до 8,2 см та сформували від 10,8 до 20,8 шт. зерен у колосі, що дає обґрунтовані підстави забезпечити врожайність зерна ярих у Степу: ячменю – на рівні 2,3–3,8 т/га, пшениці – 1,3–2,7; вівса – 2,1–3,6; тритикале – 1,6–2,9, а гороху – 2,1–3,2 т/га.

Переважна частина посівів кукурудзи і соняшника знаходяться у фазі викидання волоті та цвітіння відповідно. Тобто, розпочався важливий етап органогенезу культур, який багато в чому визначає якість запилення і формування повноцінних качанів і корзинок. Агробіологічне обстеження посівів кукурудзи показало, що рослини календарно надраннього строку сівби (початок ІІ декади квітня) досягли висоти 204213 см та сформували 17,8 листків/росл. (середньопізні гібриди) та 16,4 шт. (ранньостиглі гібриди), а оптимального строку сівби (початок ІІІ декади квітня) мають висоту рослин 195206 см і сформували 17,8 шт. листків/росл. (середньопізні гібриди) та 16,5 шт. (ранньостиглі гібриди). Рослини пізнього строку сівби (початок першої декади травня), залежно від ФАО гібридів, досягли висоти 187–198 см та сформували 17,616,2 шт./рослину.

Строки сівби кукурудзи та біологічні особливості її гібридів позначилися на інтенсивності формування площі фотосинтетичного апарату рослин. Проте, під впливом високих температур повітря, відсутності опадів і зниження ґрунтових вологозапасів у рослин кукурудзи і соняшнику розпочалося підсихання нижніх листків, кількість яких становить 57 шт./рослину. Паралельно з цим проявляється скручування верхніх листків внаслідок втрати тургору навіть у ранкові години при досягненні температур 26–28ºС.

Тривала відсутність ефективних опадів і висока температура зумовила уповільнений розвиток кукурудзи й соняшника з проявами депресії рослин. На фоні досягнутої високої біомаси рослин залишкові запаси ґрунтової вологи матимуть лише підтримуюче значення і урожай вищезгаданих культур на 80% залежатиме від наступного вегетаційного опаду.

Значне наростання денних температур повітря дещо призупинило розвиток хвороб у посівах. Посівам зернових частково шкодять хлібні жуки та жужелиці, які зосередилися здебільшого на краях посівів.

Імаго жука кузьки на колосі пшениці озимої

Посіви сорго та проса потерпають від попелиць, якими подекуди заселено до 50–90% рослин із кількістю 10–50 екз. на стебло, тож існує необхідність інсектицидних обробок. Місцями відзначається літ лучного метелика та гусінь звичайної зернової совки. Дощі, які випали в травні та на початку червня, а також значні перепади між денними та нічними температурами повітря, призвели до появи та поширення іржі, септоріозу та несправжньої борошнистої роси у посівах соняшника. Тому, на частині площ зайнятих посівами кукурудзи, сорго та соняшника, очевидно, доцільним буде використання хімічних заходів захисту в чіткій відповідності з регламентами їх застосування.

В доповнення до вищезазначеного доречними будуть слова відомого фізіолога рослин К. А. Тімірязєва, який свого часу зазначав, що продуктивність сільськогосподарських культур знаходиться в прямо пропорційній залежності від їх вологозабезпечення впродовж вегетації. А тому саме цей фактор у поточному році, без сумніву, виявиться тим самим обмежувальним чинником врожайності зернових культур, який в багатьох господарствах країни, особливо степової зони, не дозволить отримати очікувані результати навіть за ретельного дотримання існуючих рекомендацій по їх вирощуванню. Разом з тим, за попередніми прогнозами, цьогорічний врожай сільськогосподарських культур буде не гіршим за минулорічний, особливо якщо збиранню будуть сприяти погодні умови.

В цілому, ж стан сільськогосподарських культур оцінюється як добрий та задовільний. В господарствах триває активна фаза збирання врожаю зерна ранніх зернових та ріпаку. Проте, якість та оперативність проведення жнив значно залежатиме від погодних умов у липні. Враховуючи порівняно низькі запаси продуктивної вологи в ґрунті, подальший стан буде значною мірою залежати від температурного режиму та кількості опадів, які в кінцевому рахунку і визначатимуть у більшості господарств ефективність технологічних прийомів, подальший розвиток рослин та величину майбутнього врожаю.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід