Метеорологічні умови третьої декади червня 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

1092

У третій декаді червня в Україні тривав період аномально спекотної погоди, лише в останні дні декади внаслідок переміщення із заходу на схід холодного атмосферного фронту відбулося зниження температури повітря. За аналізом даних багаторічних метеорологічних спостережень (із 1961 р.), червень 2019 р. виявився найспекотнішим. До цього часу найвищі середні місячні температури у червні спостерігалися у 1964 та 1999 рр. Як і в попередній період, у більшості днів середні добові температури повітря на декілька градусів перевищували липневу та серпневу норму.

Ефективні дощі спостерігалися у західній частині країни, північних, окремих районах центральних областей. Локальні зливи відзначалися у деяких районах південних областей.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 81 до 121 години, що близько або на 10-34 години більше за норму.

Середня обласна декадна температура повітря виявилася на 2,6-3,8°С вищою за норму і становила +20,4-24,5°С.

Максимальна температура повітря у найспекотніші дні у західних, Житомирській та Вінницькій областях підвищувалася до +31-34°С, на решті території країни – до +35-37°С. Упродовж 2-9 днів вона перевищувала позначку +30°С.

У південних, східних, північно-східних, Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській та Київській областях упродовж 1-3 днів місцями максимальна температура повітря досягала або перевищувала +35°С.

В окремих районах Київської, Чернігівської, Сумської та Черкаської областей було досягнуто або на 1°С перевищено максимальну температуру повітря у третій декаді червня за період спостережень із 1951 року.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +6-11°С (рис. 1). Поверхня ґрунту вночі охолоджувалася до +6-12°С, у найтепліші дні вона нагрівалася до +46-70°С.

Впродовж 1-5 днів майже по всій території країни відзначалися нерівномірні опади – від слабких до помірних, місцями сильні зливи у супроводі шквалів та граду. У східних, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській областях їхня кількість за декаду становила від 5% до 24% норми (1-4 мм). У Запорізькій, Херсонській, Одеській, Черкаській, Вінницькій, Чернігівській, Закарпатській та Львівській областях декадна кількість опадів склала 30-53% норми (6-16 мм). У решті областей вона була близькою до норми (19-49 мм). В окремих районах Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей опадів не було зовсім (рис. 2).

 

 

Добовий максимум опадів в окремих районах Запорізької, Сумської, Київської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької, Івано-Франківської та Волинської областей сягав 25-54 мм (1-2 декадні норми).

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила від +21° до +31°С. Упродовж 8-10 днів в один зі строків спостережень вона підвищувалася до +25°С і вище.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 46% до 76%. У більшості областей, за винятком Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Житомирської та Вінницької, впродовж 4-8 днів, у західних, Київській та Сумській областях – 1-3 днів відзначалося зниження її до 30% і нижче.

Протягом 1-5 днів у більшості областей, за винятком Донецької та Закарпатської, спостерігалося посилення швидкості вітру до 15-25 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов червня 2019 року

 

Червень 2019 року виявився найспекотнішим із 1961 року – було досягнуто або перевищено на 0,5-1,8°С найвищу середню місячну температуру повітря червня.

Середня місячна обласна температура повітря становила у західних, північних, Вінницькій та Черкаській областях +20,5-23°С, на решті території країни +23,1-24,5°С, що на 4-5,2°С вище за норму.

Максимальна температура повітря у червні підвищувалася до +32-37°С.

Кількість днів із температурами вдень вище +30°С за місяць у західних (за винятком Закарпатської), Житомирській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях досягала 9-15, на решті території країни – 16-26.

Кількість днів із температурами +35°С та вище у південних, східних, місцями у центральних та північних областях становила 1-6.

Мінімальна температура повітря у найпрохолодніші ночі знижувалася до +6-11°С.

Середня обласна кількість опадів у більшості областей становила 51-80% норми (31-80 мм), у східних, Чернігівській та Закарпатській областях – від 16% до 45% місячної норми (від 9 до 45 мм). У Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій та Чернівецькій областях червнева кількість опадів була близькою до норми і склала від 47 до 123 мм. У розрізі метеостанцій найбільше опадів за червень зафіксовано у Гайвороні (Кіровоградської обл.) – 212 мм та Кам’янець-Подільському (Хмельницької обл.) – 198 мм. Найменше опадів випало у Троїцькому (Луганської обл.) та Ізюмі (Харківської обл.) – 1 мм. У Вилковому (Одеської обл.) у червні опадів не було зовсім.

В окремих районах Миколаївської та Одеської областей на 3-29 мм, Херсонської області – на 32-58 мм, у Гайвороні Кіровоградської області – на 92 мм було перевищено найбільшу кількість опадів за першу декаду червня за період спостережень 1961-2018 рр.

Максимальна добова кількість опадів на метеостанції Очаків Миколаївської області 3 червня склала 76 мм і досягла добового максимуму опадів у червні за всі роки спостережень.

На метеостанції Гайворон Кіровоградської області, де за добу (5.06.2019) випало 104 мм, було на 12 мм перевищено добовий максимум опадів у червні за всі роки спостережень.

Добова кількість опадів на метеостанції Нова Каховка Херсонської області 5 червня склала 93 мм і на 18 мм перевищила максимальну добову кількість опадів за весь період спостережень.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Внаслідок високого температурного фону тривало прискорене достигання зерна ранніх хлібів у північно-західній частині країни, у південно-східній частині тривали або розпочиналися жнива. У західних областях досягнення зерном молочно-воскової стиглості випереджало середні строки на 1,5-2 тижні в основному за надлишкового (для цієї фази розвитку) зволоження метрового шару ґрунту (більше 120 мм продуктивної вологи). Надмірні запаси продуктивної вологи в ґрунті під ранніми хлібами спричинили їхнє локальне полягання, сприяли інтенсивному росту бур’янів, поширенню та розвитку хвороб.

Внаслідок надзвичайно спекотної погоди у червні відбулося значне скорочення міжфазних періодів розвитку ранніх ярових зернових культур. Так, молочна стиглість зерна відзначалася на багатьох площах через тиждень-півтора після колосіння (у першій-другій декадах червня), за оптимальних умов цей період триває 2-3 тижні.

Крім того, на багатьох полях західних та північних областей спостерігалося перезволоження ґрунту – 140-210 мм продуктивної вологи в метровому шарі (за оптимальних 100-125 мм), що є несприятливим фактором для даного періоду розвитку ярини. На окремих перезволожених полях відзначалося полягання посівів.

У південних та східних областях дощі (в основному незначні), які спостерігалися впродовж третьої декади, були малоефективними. За спекотної погоди поповнення запасів вологи у ґрунті майже не відбувалося. Зберігалися малосприятливі умови для росту та розвитку пізніх с/г культур. Тривало випередження у настанні чергових фаз розвитку на 1,5-2,5 тижні. Зафіксовано надзвичайно раннє викидання, цвітіння волоті і качанів кукурудзи та цвітіння соняшнику. Ґрунтова засуха під пізніми культурами тривала та поширювалася. Так, на багатьох площах Харківської, Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей запаси продуктивної вологи 0-50 та 0-100 см шару ґрунту під кукурудзою та соняшником було майже вичерпано.

В останні дні декади внаслідок локальних опадів, підвищення відносної вологості повітря та зменшення кількості суховійних явищ умови у південних областях дещо пом’якшилися.

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 30 червня суми ефективних температур повітря перевищили середні багаторічні показники: вище +5С – на 195-285°С, вище +10С – на 145-250°С (табл.).

 

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур

вище +5 ° С

вище +10 ° С

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

Степ

870-985

1120-1220

440-530

670-745

Лісостеп

735-865

955-1130

340-445

515-695

Полісся

715-765

910-1050

325-375

470-625

 

Зволоження ґрунту

 

У кінці третьої декади червня (зразки ґрунту від 28.06.19) на більшості площ західних, Житомирської, Чернігівської, Вінницької, окремих площах Київської, Сумської та Запорізької областей під озимими зерновими культурами запаси продуктивної вологи оцінювалися як достатні та надлишкові для періоду формування та наливу зерна і становили 81-120 мм і більше. На решті площ запаси продуктивної вологи становили 52-80 мм, на багатьох площах Сумської, окремих площах Вінницької, Київської, Черкаської, Полтавської, Луганської та Донецької областей – від 8 до 49 мм, місцями ґрунт був зовсім сухим.

Під ранніми яровими культурами зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ північно-західних, окремих площах центральних областей було на рівні достатнього (81-120 мм) та надлишкового (121-182 мм продуктивної вологи) для періоду наливу зерна. На решті площ запаси продуктивної вологи не перевищували 55-75 мм, місцями 15-45 мм.

Під кукурудзою вологозабезпечення орного шару ґрунту у західних, на багатьох площах північних, центральних, окремих площах південних, Полтавської та Донецької областей було здебільшого достатнім (21-30 мм і більше) та задовільним (11-20 мм продуктивної вологи). У Сумській, на більшості площ Чернігівської, Полтавської, Кіровоградської, окремих площах південних, Київської, Черкаської та Луганської областей спостерігалося недостатнє зволоження (менше 10 мм продуктивної вологи). У Харківській, місцями у Дніпропетровській та Чернігівській областях ґрунт був зовсім сухим.

У метровому шарі ґрунту на переважній частині засіяних площ утримувалися задовільні (80-120 мм) та оптимальні (121-174 мм) запаси продуктивної вологи. На більшості площ Полтавської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської, окремих площах Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Харківської та Луганської областей запаси вологи метрового шару ґрунту становили 52-80 мм, у Харківській, місцями у Чернігівській та Дніпропетровській областях вони не перевищували 19-32 мм (рис. 3).

Під цукровим буряком зволоження орного шару ґрунту було на задовільному та недостатньому рівнях (18-20 та 4 мм продуктивної вологи). На окремих площах Полтавської області орний шар був зовсім сухим.

Зволоження метрового шару ґрунту було достатнім (111-117 мм) та недостатнім (48-63 мм продуктивної вологи).

Під с оняшником запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на більшості площ південних, східних, центральних та окремих площах північних областей не перевищували 1-10 мм. На багатьох площах Харківської, в окремих районах Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської областей орний шар ґрунту був зовсім сухим. На решті площ вологозабезпечення орного шару ґрунту було переважно задовільним (11-20 мм) та достатнім (21-30 мм продуктивної вологи).

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту на більшості площ південно-східних, багатьох площах Полтавської, Сумської, Чернігівської, окремих площах Кіровоградської та Черкаської областей становили 51-80 мм, місцями 4-49 мм. На окремих площах Донецької, Херсонської та Дніпропетровської областей метровий шар ґрунту був зовсім сухим.

На решті площ вологозапаси відповідали оптимальним (121-160 мм і більше) та достатнім (81-120 мм) показникам (рис. 4).

 

 

Ріст і розвиток сільськогосподарських культур

 

Зерно озимих культур (жито, ячмінь, пшениця) досягло молочної, воскової або повної стиглості. У південних і на окремих площах центральних областей розпочалося масове збирання зерна.

Стан посівів озимих культур був переважно добрим та задовільним, місцями у Луганській і Волинській областях – незадовільним. На багатьох площах Херсонської, окремих площах Чернігівської та Харківської областей відзначалася щуплість зерна, пожовтіння колосу через засуху, в окремих районах північних та західних областей – полягання посівів через зливи, град та шквали, у Запорізькій спостерігалося ураження хворобами.

В озимого ріпаку закінчувалося утворення стручків та тривало достигання насіння, у південних і центральних областях зерно ріпаку збирали.

Стан озимого ріпаку добрий.

У ярового ячменю відзначалися молочна та воскова стиглість, у південних областях – повна стиглість зерна, тривало збирання врожаю. Кількість зерен у колосі становила від 12 до 38, відсоток щуплих зерен – у межах 1-20, подекуди в Дніпропетровській області – до 50%, маса 1000 зерен становила від 34,3 до 60,3 г. Стан посівів переважно задовільний та добрий.

У ярої пшениці відзначалася молочна стиглість зерна. Стан посівів добрий. Кількість сформованих повноцінних колосків – 15-20, кількість зерен у колосі – від 35 до 41.

У вівса тривало викидання волоті та спостерігалася молочна стиглість зерна.

У волоті вівса сформувалося 11-39 повноцінних колосків, кількість стебел із колосом становила від 340 до 750 на одиницю площі. Стан посівів задовільний та добрий.

Через засушливі умови на багатьох площах Херсонської, окремих площах Запорізької областей відзначалася щуплість зерна, ураження с/г хворобами.

У кукурудзи тривало листоутворення (15-19 листок, на пізніх посівах – 11-13) та накопичення рослинної маси. На багатьох площах південних, східних та центральних областей відзначалося викидання волоті, цвітіння волоті та качана. Подекуди рослини збирали на зелений корм.

Стан посівів переважно добрий. У південних, східних та північних областях спостерігалося денне в’янення рослин і пожовтіння листя нижнього ярусу.

Г речка впродовж декади масово цвіла, тривало формування зернівок, у проса – викидання волоті. На окремих площах північних областей відзначалося в’янення рослин проса через засуху.

Зерно гороху на більшості площ досягло повної стиглості, тривало його збирання. На пізніх посівах тривало формування бобів. Маса 1000 зерен гороху становила від 144 до 540 г. На деяких посівах Запорізької та Херсонської областей відзначалося пошкодження рослин с/г шкідниками.

У сої спостерігалися поява бокових пагонів та початок цвітіння, на пізніше засіяних площах тривало листоутворення. Стан посівів був переважно добрим, на окремих посівах Волинської області – незадовільним (через залиті водою поля). Середня кількість рослин на одиницю площі коливалася від 50 до 90.

У цукрових буряків тривало масове закриття міжрядь і ріст коренеплоду. Стан посівів переважно добрий.

Упродовж декади у соняшнику тривало формування кошиків. Середній діаметр кошику становив 7-14 см. Стан рослин переважно добрий, однак на окремих площах південних, північних, східних та центральних областей відзначалося денне в’янення рослин і пожовтіння листя нижнього ярусу через засушливі умови.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) упродовж декади спостерігалося відростання після першого та другого укосів, утворення суцвіть і цвітіння. Стан посівів був переважно добрим.

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua

Реклама

Вхід